Справа № 187/2058/24
2-з/0187/4/25
"05" березня 2025 р. селище Петриківка
Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Говоруха В.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Петренко Ірини Феліксівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку об'єкта нерухомості, -
08.11.2024 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку об'єкта нерухомості, в якій позивачка просить суд:
- Визнати житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1\2 частину домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 70,6 кв.м., а житловою - 55,4 кв.м. на праві спільної власності;
- Визначити, що частка ОСОБА_2 становить 1\2 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 70,6 кв.м., а житловою - 55,4 кв.м. в праві спільної власності;
- Стягнути на користь ОСОБА_1 з відповідача ОСОБА_2 судові витрати.
З урахуванням положень ч.3 ст. 14 ЦПК України справа передана для розгляду головуючому судді Говорусі В.О.
Ухвалою від 19.11.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
04.03.2025 до суду представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Петренко І.Ф. подано заяву про забезпечення позову, де вони просять суд: вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо відчуження, реєстрації виникнення, переходу чи припинення речових прав на нерухоме майно, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 , а також здійснення дій стосовно відключення від мереж газо- та електропостачання.
Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову та долучені до позову матеріали, суд вважає, що заява про забезпечення позову обґрунтована та підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи дане клопотання суд виходить з наступного.
Згідно положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст.149 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Суд зауважує, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач та її представник у заяві про забезпечення позову просять вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо відчуження, реєстрації виникнення, переходу чи припинення речових прав на нерухоме майно, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 , а також здійснення дій стосовно відключення від мереж газо- та електропостачання.
Оскільки в даному випадку предметом вказаного спору фактично є житловий будинок, щодо якого позивач просить суд визнати її визнає право власності на частку в спільному сумісному майні - застосування заходу забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо відчуження, реєстрації виникнення, переходу чи припинення речових прав на нерухоме майно, є саме тим заходом, який є співмірним із позовними вимогами та унеможливить ускладнення чи не виконання рішення суду, у разі задоволення або частково задоволення позову, і забезпечить можливість ефективного захисту прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, у разі визнання судом прав та інтересів позивача дійсно порушеними.
Що стосується заборони здійснення дій стосовно відключення від мереж газо- та електропостачання, суд приходить до висновку, що заходи до забезпечення позову в цій частині виходять за межі предмету спору, яким є спір щодо прав власності на частку в спільному сумісному майні, а тому заява про забезпечення позову, в такій частині, не підлягає задоволенню.
З урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам та інтересам сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо відчуження, реєстрації виникнення, переходу чи припинення речових прав на нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 .
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 149-153 ЦПК України,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Петренко Ірини Феліксівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку об'єкта нерухомості, задовольнити частково.
Забезпечити позов шляхом заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо відчуження, реєстрації виникнення, переходу чи припинення речових прав на нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 .
В іншій частині заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Петренко Ірини Феліксівни про забезпечення позову, відмовити.
Копію ухвали суду направити позивачу та відповідачу.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Строк пред'явлення ухвали до виконання протягом трьох років.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк, з дня складення повного судового рішення, апеляційної скарги.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2
Суддя:В. О. Говоруха