гСправа № 187/77/25 Провадження №1-кп/0187/54/25
04 березня 2025 року смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024042250000064 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.12.2024 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Дніпродзержинськ ,українця, освіта середня спеціальна, неодруженого, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не військовозобов'язаного,
згідно ст. 89 КК України не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення
передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
У період часу з 16.12.2024 року по 19.12.2024 року ОСОБА_4 проходив поруч з будинком АДРЕСА_2 , який належить потерпілому ОСОБА_6 . В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникнення у житло, що розташоване за вказаною адресою.
Будучи обізнаним, що 24.02.2022 року на підставі Указу Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації, на території України введено воєнний стан, а також те, що у подальшому, відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05.02.2024 № 49/2024, строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 листопада 2024 року продовжено строком на 90 діб, ОСОБА_4 приступив до реалізації вищевказаного злочинного умислу.
Реалізуючи вищевказаний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, користуючись відсутністю інших осіб, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переліз через паркан житлового будинку АДРЕСА_2 , який належить потерпілому ОСОБА_6 , після чого шляхом зняття скла з вікна вказаного житлового будинку проник до зазначеного житла.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 таємно викрав ікону «Воскресіння Христове - Зішестя до аду із двунадесятими празниками», яка не відноситься до культурної цінності, вартість якої, згідно висновку судової мистецтвознавчої експертизи складає 22893,04 грн.
Після цього, ОСОБА_4 з викраденим майном з місця скоєння злочину зник та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 22893,04 грн.
Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину по пред'явленому обвинуваченню визнав повністю і не заперечував проти викладених в обвинувальному акті обставин. Пояснив, що у грудні 2024 року він будучі в стані алкогольного спьяніння викрав ікону «Воскресіння Христове - Зішестя до аду із двунадесятими празниками» з житлового будинку по АДРЕСА_2 , розбивши скло на вікні, в подальшому ікону продав невідомій особі за 2000 грн. В скоєному щиро кається, просить строго не наказувати.
Потерпілий ОСОБА_6 надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, цивільний позов заявляти не буде, претензій до ОСОБА_4 не має, просив повернути йому ікону , а покарання обвинуваченому призначити на погляд суду (а.с. 20).
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з'ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позицій немає. Також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 не заперечували розглянути справу у скороченому провадженні.
В ході судового розгляду кримінальної справи, з урахуванням ст. 349 ч. 3 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин провадження допитом обвинуваченого та оголошенням даних, які характеризують особу ОСОБА_4 та дійшов до переконання, що його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України знайшла своє підтвердження повністю та в повному обсязі підтверджується сукупністю доказів, які були об'єктом судового розгляду, а також доказів які не досліджувались в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України та яким надано належну оцінку.
При встановлених обставинах суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, тому його дії кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень по ст. 185 ч.4 КК України, які в силу ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів та особу обвинуваченого, який повністю визнав себе винним, щиро розкаявся у скоєних злочинах, за місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра, у лікаря нарколога ОСОБА_4 не перебуває, не одружений, в силу ст. 89 КК України не судимий, потерпілий ОСОБА_6 претензій до обвинуваченого не має і вважав винести йому покарання на погляд суду.
Обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_4 є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
З огляду на викладене, з урахуванням обставин справи для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження нових злочинів, суд вважає йому необхідно призначити покарання за вчинений злочин в межах санкції статті закону, встановленої Особливою частиною 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі.
З урахуванням особи обвинуваченого, його ставлення до скоєного, відшкодування матеріальної шкоди потерпілому шляхом повернення майна, враховуючи думку потерпілого ОСОБА_6 , суд вважає звільнити
ОСОБА_4 від призначеного покарання призначивши йому іспитовий строк відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України.Суд приходить до висновку, що вказане покарання з огляду на обставини справи, є достатнім.
Цивільний позов потерпілим ОСОБА_6 не заявлено.
Процесуальні витрати в розмірі 1591,80 грн за проведення судово-трасо логічної експертизи № СЕ-19/104-24/51968-Д від 25.12.2024 року, 15918 грн за проведення судової мистецтвознавчої експертизи № СЕ-19/104-24/51751-M3 від 27.12.2024 року, а всього: 17509,80 грн необхідно стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Речові докази: фотознімок ікони «Воскресіння Христове - Зішестя до аду із двунадесятими празниками», пакет з об'єктом дослідження, СД-Р-диск з фіксацією слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 від 15.01.2025 року необхідно зберігати в матеріалах справи; Ікону «Житіє Пресвятої Богородиці родивши Ісуса Христа», написану на дерев'яному полотні, ікону «Воскресіння Христове - Зішестя до аду із двунадесятими празниками» необхідно повернути власнику ОСОБА_6 .
Застосований під час досудового слідства арешт майна, на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України слід скасувати.
Керуючись статтями 100, 124, 174, 337, 349, 368-370, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до положень ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 (два) роки.
Покласти на ОСОБА_4 відповідно до положень ст. 76 КК України обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Зняти арешт, накладений ухвалою слідчого судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 року на ікону «Житіє Пресвятої Богородиці родивши Ісуса Христа».
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати в розмірі 1591,80 грн за проведення судово-трасологічної експертизи № СЕ-19/104-24/51968-Д від 25.12.2024 року, 15918 грн за проведення судової мистецтвознавчої експертизи № СЕ-19/104-24/51751-M3 від 27.12.2024 року, а всього: 17509,80 (сімнадцять тисяч п'ятсот дев'ять грн 80 коп.) на користь держави.
Речові докази: фотознімок ікони «Воскресіння Христове - Зішестя до аду із двунадесятими празниками», пакет з об'єктом дослідження, СД-Р-диск з фіксацією слідчого експерименту зберігати в матеріалах справи.
Ікону «Воскресіння Христове - Зішестя до аду із двунадесятими празниками» повернути власнику ОСОБА_6 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити сторонам кримінального провадження.
Суддя: ОСОБА_1