Справа № 202/9335/24
Провадження № 2/202/2394/2025
04 березня 2025 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Маринін О.В., вирішуючи питання про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» про визнання недійсними пунктів Кредитного договору №22032000470188 від 29.12.2020 року та пунктів Додаткової угоди №1/28072022 до Кредитного договору №22032000470188 від 29.12.2020 року укладеного між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 ,
В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовною заявою АТ «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
13.09.2024 року було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання, яке відкладалось з різних причин, визначених ЦПК України.
26.02.2025 року представник відповідача - адвокат Іваненкова Н.М. через підсистему Електронний суд подала зустрічну позовну заяву до Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» про визнання недійсними пунктів Кредитного договору №22032000470188 від 29.12.2020 року та пунктів Додаткової угоди №1/28072022 до Кредитного договору №22032000470188 від 29.12.2020 року укладеного між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 в якій просила поновити строк на подання зустрічного позову та вважати такий строк на подання відзиву з 12.02.2025 року по 26.02.2025 року включно, посилаючись на те, що 27.12.2024 вона подала заяву про ознайомлення із матеріалами справи та надання доступу до матеріалів електронної справи через підсистему Електронний суд, однак ознайомитись із матеріалами справи їй вдалось лише 11.02.2025 року, у зв'язку з чим вважає, що строки на подання відзиву - з 12.02.2025 року по 26.02.2025 року включно, оскільки в інший спосіб відповідач не отримував ані ухвали про відкриття провадження по справі, ані позовної заяви з додатками.
Суд, дослідивши матеріали справи та зустрічний позов, дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 3 частини другої статті 49 ЦПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з частинами першою та другою статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Ухвалою суду від 13.09.2025 року відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. Тобто, максимально визначений законом строк.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 123 ЦПК України).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події (частина четверта статті 124 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої стаття 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки
Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву було подано позивачем через підсистему Електронний суд, у зв'язку з чим, відповідно до вимог ЦПК, позовну заяву з додатками позивачу було направлено безпосередньо відповідачем, про що свідчать наявні в електронних матеріалах справи докази направлення ОСОБА_1 поштового повідомлення про відправлення з описом відправлених документів.
Відповідно довідки про доставку електронного листа від 17.09.2024 ухвала про відкриття провадження у справі було надіслана судом відповідачу ОСОБА_1 на електронну адресу наявну в матеріалах справи, яка зазначена ним у Договорі із банком та доставлена йому 17.09.2024.
Таким чином, твердження представника позивача за зустрічним позовом про те, що ОСОБА_1 не отримував ухвалу про відкриття провадження та позовної заяви з додатками є необґрунтованими.
Крім того, згідно даних з АСДС судом встановлено, що після подачі адвокатом заяви про ознайомлення з матеріалами справи, ще 30 грудня 2024 адвоката було долучено до статистичної картки, як представника відповідача та надано повний доступ до матеріалів електронної справи, зокрема позовної заяви та додатків до неї, поданих через підсистему Електронний суд.
Також додатково представнику відповідача через АСДС було надіслано усі наявні електронні матеріали справи, які відповідно довідки про доставку було отримано у власному зареєстрованому у встановленому законом порядку як адвокатом електронному кабінеті через систему «Електронний суд» ще 30.12.2024 (а.с. 32).
Посилаючись на ненадання адвокату для ознайомлення справи у паперовому вигляді 31.12.2024, суд зазначає, що адвокатом впродовж тривалого часу з 01.01.2025 по 10.02.2025 (40 днів) не ініціювалося та не реалізовувалося право на ознайомлення із матеріалами справи безпосередньо у суді та лише 11.02.2025 вона з'явилася до суду для ознайомлення із матеріалами справи та самостійно встановила собі термін з 11.02.2025 по 26.02.2025р.
При цьому, зважаючи, що зберігання судових справ у суді здійснюється за змішаною формою, оскільки первісний позов подано через підсистему Електронний суд, паперова форма справи, наявна в суді, на необхідність ознайомлення з якою посилався адвокат, містить лише позовну заяву та процесуальні документи суду, які також було отримано представником відповідача за первісним позовом ще 30.12.2024, тож фактично право на ознайомлення було реалізовано нею ще 30.12.2024.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до частин першої, другої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасниками справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Поновлення процесуального строку - це відновлення судом права учасників справи на здійснення певної процесуальної дії в межах строку, встановленого законом, без призначення будь-якого нового строку.
Поновлення строку здійснюється судом щодо процесуальних строків, встановлених цивільним процесуальним законодавством для вчинення учасниками справи певних процесуальних дій, у разі їх пропущення з поважних причин, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд до уваги не приймає твердження адвоката, що ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач ОСОБА_1 та сам представник не отримували, як підставу звернення з зустрічною позовною заявою із порушенням строку, визначеного ст. 193 ЦПК України, оскільки вказане спростовується наявними в електронній справі доказами отримання ухвали суду відповідачем на електронну пошту 17.09.2024 та через систему «Електронний суд» 30.12.2024 року самим представником, що підтверджується довідками, які містяться в матеріалах справи.
Зважаючи викладене, суд доходить висновку, що доводи представника позивача за зустрічним позовом про поновлення процесуального строку не є поважними причинами пропуску, оскільки не зазначено обставини, які б об'єктивно виключали б можливість вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк.
За практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення не є порушенням права на доступ до суду.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (стаття 194 ЦПК України).
Отже, зустрічна позовна заява подана до суду поза межами строку для подання відзиву підлягає поверненню судом заявнику. Враховуючи, що представник відповідача - адвокат Іваненкова Н.М. пропустила встановлений статтею 193 ЦПК України строк для подання зустрічної позовної заяви, а у заяві про поновлення процесуального строку не зазначено поважних причин його пропуску, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для поновлення процесуального строку для подання зустрічного позову, а тому зустрічна позовна заява не може бути прийнята судом до розгляду з первісним позовом та підлягає поверненню.
Керуючись статтями 189,196-198 ЦПК України, суд, -
Відмовити представнику ОСОБА_1 - адвокату Іваненковій Н.М. у поновленні процесуального строку для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом АТ «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» про визнання недійсними пунктів Кредитного договору №22032000470188 від 29.12.2020 року та пунктів Додаткової угоди №1/28072022 до Кредитного договору №22032000470188 від 29.12.2020 року укладеного між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 повернути заявнику.
Роз'яснити право звернення до суду з позовом з тих самих підстав до того самого відповідача в загальному порядку та за правилами позовного провадження.
Ухвала набирає сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О. В. Маринін