Справа № 932/2299/25
Провадження № 1-кс/932/895/25
05 березня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025050010009038 від 03 березня 2025 року, стосовно:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Нова Борова Володарсько-Волинського району Житомирської області, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, одружений, є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходить військову службу на посаді старшого стрільця-оператора 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , військове звання «солдат», раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -
04 березня 2025 року до слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Покровського відділу Донецької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025050010009038 від 03 березня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 03 березня 2025 близько 10 год. 00 хв., тобто в умовах воєнного стану, під час шикування особового складу у АДРЕСА_2 , командир 4 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_8 , який є начальником за посадою та військовим званням для старшого стрільця-оператора 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , на підставі бойового розпорядження тимчасово виконуючого обов'язки командира 2 механізованого батальйону окремої президентської бригади військової частини НОМЕР_1 №БР-119 від 02 березня 2025, віддав бойовий наказ солдату ОСОБА_5 щодо необхідності до 17.00 години 03 березня 2025 року «висунутись для несення спільного бойового чергування разом з військовослужбовцями 4мр, 6 мр 2 мб оПбр, ВП «КАРДАН» в районі населеного пункту ТОРЕЦЬК. Провести інженерне облаштування та нести спільне бойове чергування, стійко утримувати вказану позицію».
При цьому наказ виданий в установленому Законом порядку, відповідною особою в межах наданих йому повноважень, зміст наказу не суперечив чинному законодавству, та не був пов'язаний з порушенням конституційних прав та свобод солдата ОСОБА_5 , не носив в собі явно злочинного змісту, у зв'язку з чим підлягав беззастережному та неухильному виконанню з боку останнього.
Однак, солдат ОСОБА_5 , у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 28, 30, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 03 березня 2025 приблизно о 10 год 00 хв., тобто в умовах воєнного стану, під час шикування особового складу у АДРЕСА_2 , усно та відкрито відмовився виконати зазначений наказ начальника, відданий командиром 4 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_8
03 березня 2025 року о 18 год. 00 хв. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
03 березня 2025 року о 20 год. 55 хв. год. ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та вручено пам'ятку з процесуальними правами та обов'язками підозрюваного.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, протоколами допитів свідків, протоколом огляду DVD-R диску з відеозаписом, та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Слідчий просить застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, обґрунтовуючи таку вимогу наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. У тому разі, якщо слідчий судді дійде висновку про можливість визначення застави підозрюваному, просив визначити заставу в розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, вручені підозрюваному 03 березня 2025 року, що він підтвердив в судовому засіданні.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , який входить до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, підтримав клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 при вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, оскільки, на його думку, зазнаені слідчим ризики нічим не підтверджені. У випадку задоволення клопотання просив визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в мінімальному розмірі.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь в судовому засіданні, слідчим суддею встановлено наступне.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, підтверджується достатніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Під час судового розгляду доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_5 може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за яке, передбачено понесення винуватою особою покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до десяти років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання;
В той же час суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор в своєму клопотанні, не доведені, оскільки, по-перше, не надано будь-яких доказів на підтвердження наміру обвинуваченого впливати на свідків у кримінальному провадженні; по-друге, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, відповідно до обґрунтування прокурора, є похідним від ризику переховування і пов'язаний виключно зі статусом обвинуваченого (військовослужбовець), який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, тобто не є особою, схильною до вчинення кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя вважає неможливим застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та встановленим у судовому засіданні, оскільки вони не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, на що вказують особистість підозрюваного, а також суворість покарання за кримінальне правопорушення, що свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.
Оцінено в сукупності також такі обставини: достатню обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному (у разі встановлення його вини) за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється - позбавлення волі на строк від 5 до 10 років; особу підозрюваного та стан його здоров'я - одружений, з його слів має двох неповнолітніх дітей, однак копії свідоцтв про народження слідчому судді не надані, є військовослужбовцем, відомості про перебування на обліку у медичних закладах за місцем проходження служби відсутні, за місцем проходження служби зарекомендував себе посередньо; раніше не судимий.
Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_5 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам досудового розслідування, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Таким чином, конструкція абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України не містить категоричної заборони визначення розміру застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , і покладає вирішення цього питання на суд або слідчого суддю, наділяючи його правом як визначати розмір застави у такому кримінальному провадженні, так і не визначати.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на характеристику особи обвинуваченого ОСОБА_5 , а також враховуючи те, що слідчим та прокурором не надано суду доказів отримання підозрюваним щомісячного грошового утримання у значному розмірі, слідчий суддя вважає за можливе визначити йому розмір застави у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 60560 гривень, поклавши на нього певні обов'язки у випадку звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, що буде достатнім стимулом для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків у разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
Строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 необхідно визначити з урахуванням положень п. 2 абз. 3 ч. 1 ст. 219 КПК України та ч. 2 ст. 197 КПК України.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Оскільки підозрюваний є військовослужбовцем, з урахуванням положень ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення», Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, тримання під вартою в ізоляторі тимчасового тримання повинно відбуватись на гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176, 178, 182-185, 193, 194, 196-198 КПК України, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою на гауптвахті стосовно ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Нова Борова Володарсько-Волинського району Житомирської області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, на строк до 03 травня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 своїх процесуальних обов'язків, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн 00 коп.
У разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
- прибувати за викликом до органу досудового розслідування, суду для участі в слідчих діях, судових засіданнях або брати участь в судових засідання дистанційно;
- утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню з приводу обставин кримінального правопорушення.
Визначити строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави - 2 (два) місяці з дня її внесення.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
На ухвалу слідчого судді учасниками процесу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1