Справа № 162/1171/24
Провадження № 3/168/120/25
05 березня 2025 року сел. Стара Вижівка
Суддя Старовижівського районного суду Волинської області Малюта А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліцейської діяльності № 1 (сел.Любешів) Камінь-Каширського районного управління поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
жителя АДРЕСА_1 ,
працюючого машиністом насосної станції КП «Любешів -Комфорт- Сервіс», являється особою з інвалідністю ІІІ групи,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №573716 від 07 грудня 2024 року вбачається, що 07 грудня 2024 року о 00.32 год. ОСОБА_1 в сел.Любешів по вул.Річкова Камінь-Каширського району Волинської області керував автомобілем «Volksvagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Чим порушив вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України. За що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Пасевич О.П. заперечили щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП за порушення пункту 2.9 (а) ПДР України. Про що подали письмове клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Клопотання мотивували тим, що справа підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП через неналежну кваліфікацію дій ОСОБА_2 у частині викладення фабули проступку при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Бо ОСОБА_1 не погодився із результатом огляду на стан сп'яніння і показаннями Драгера. В свою чергу працівники поліції направили ОСОБА_1 на медичний огляд на стан сп'яніння до найближчого медичного закладу. Однак останній від проходження такого огляду відмовився. Про що працівником поліції було письмово зазначено в направленні на огляд. Тому вважали, що фабула протоколу повинна була містити «відмову водія від проходження огляду», а не «перебування в стані алкогольного сп'яніння». І, відповідно, посилання повинно було бути на пункт 2.5 ПДР України, а не 2.9 ( а) ПДР України, як зазначено в протоколі. А суд сам не вправі змінювати кваліфікацію та шукати докази на доведення вини порушника.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №573716 від 07 грудня 2024 року, рапорт працівника поліції від 07 грудня 2024 року, результат тестування (0,64 проміле), акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, свідоцтво про повірку, направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, зобов'язання до протоколу, довідку ВПД № 1 (сел.Любешів) та відеозапис події правопрушення, суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 07 грудня 2024 року поліцейським ОСОБА_3 було складено протокол відносно ОСОБА_1 за те, що останній 07 грудня 2024 року о 00.32 год. в сел.Любешів по вул.Річкова Камінь-Каширського району Волинської області керував автомобілем «Volksvagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Чим порушив вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України. За що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Тестування за допомогою приладу «Драгер» показало результат 0,64 проміле. З чим ОСОБА_1 не погодився. Про що зазначив в протоколі. Тоді працівники поліції виписали направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у КНП «Любешівська багатопрофільна лікарня». Проте, ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився від проходження такого огляду. Про що працівниками поліції було зазначено в цьому направленні. Що також було підтверджено відеозаписом, дослідженим в судовому засіданні.
Однак протокол про адміністративне правопорушення від 07 грудня 2024 року серії ААД № 573716 було складено за «керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння», хоча фактично мала місце «відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції". Що є зовсім іншою кваліфікацією правопорушення.
Відповідно до пункту 10 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
В разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статі 266 КУпАП (пункт 7 Інструкції).
А працівниками поліції не долучено будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт згоди ОСОБА_1 з результатом огляду. Бо в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 з протоколом не згідний. Разом з тим, судом встановлено небажання останнього проходити огляд в медичному закладі.
За таких обставин в разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейськими на місці зупинки та відмови від проходження огляду в медичному закладі у працівників поліції були б підстави для складання щодо ОСОБА_1 протоколу за порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху - за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, а за порушення пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху - за керування в стані алкогольного сп'яніння лише в разі фіксації такого стану в медичному закладі. Позаяк стан сп'яніння не зафіксований з дотриманням процедури, передбаченої вищевказаною Інструкцією.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що працівниками поліції порушено вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки недотримано процедури оформлення його результатів, що вказує на недопустимість доказів, зібраних в даному провадженні.
Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП (керування в стані сп'яніння), як такий, що складений з порушенням вимог законодавства, не може вважатися допустимим доказом і бути покладеним в основу доведеності вини особи, що притягується до відповідальності (позаяк не дає підстав, що ОСОБА_1 був згідний з результатами огляду на місці).
Інші докази не вказують на беззаперечне доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення в передбаченому законом порядку.
Щодо інших заперечень ОСОБА_1 та його захисника адвокат Пасевича О.П. про складення протоколу поліцейським ОСОБА_3 від руки, а не друкованим текстом, і розходження у хвилинах часу огляду в протоколі та рапорті працівника поліції - суд відхиляє за безпідставністю.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1,3, частина друга статті 19 Основного Закону України ). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до пункту 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини.
Виходячи з положень частини1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суд з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013 року та «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Аналізуючи наведене, суд (суддя) при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути неупередженим, безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладені у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення, самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення тощо.
Виходячи з положень частини1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суд з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013 року та «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що за таких обставин у суду немає правових підстав визнавати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП - за керування транспортним засобом в стані сп'яніння.
Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що провадження в справі слід закрити в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись пунктом 1 статті 247, статтями 266, 280, 283, 284, 294 КУпАП,
суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 КУпАП, закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А. В. Малюта