621/230/25
2/621/515/25
іменем України
05 березня 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
секретар судового засідання - Литвин А. Є.,
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН",
представник позивача - Лазепка В. І.,
відповідач - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - Жмуркова В. Ю.,
розглянувши за відсутності учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" до ОСОБА_1 про стягнення суми,
29.01.2025 від ТОВ "ВЕЛЛФІН" через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з вимогою стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1744903 від 19.11.2021 у розмірі 20 850 грн 00 коп., а також судові витрати у розмірі 2 422 грн 40 коп.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.11.2021 між ТОВ "ВЕЛЛФІН" та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 1744903 від 19.11.2021 в електронній формі.
За умовами п. 1.1 Договору про споживчий кредит, позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 6 950 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.
Пунктом 1.3 Договору про споживчий кредит встановлено, що позика надається строком на 29 днів.
Відповідно до п. 1.4. договору, дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення Договору про споживчий кредит між позичальником і позикодавцем.
Позивачем в порядку встановленому п. 1.4. Договору про споживчий кредит на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики в розмірі 6 950 грн 00 коп.
Таким чином, позивачем належним чином виконані умови договору про споживчий кредит, в той час як відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого утворилась заборгованість за договором про споживчий кредит зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів.
Згідно п. 1.5.1 Договору позики нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов: 1.8 % від суми позики, але не менше ніж 50 грн 00 коп. за перший день користування позикою; 1.8 % від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього Договору. Нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів.
Відповідно п. п. 1.1, 1.5 Договору про споживчий кредит, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 21.01.2025 становить 20 850 грн 00 коп., з яких: 6 950 грн 00 коп. - основний борг; 13 900 грн 00 коп.- заборгованість по відсоткам.
Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред'явлення в суді цього позову.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 31.01.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 05.03.2025.
04.02.2025 представник відповідача Жмуркова В. Ю. надіслала заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
10.02.2025 представник відповідача Жмуркова В. Ю. надіслала відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги визнала частково, на суму 10 577 грн 90 коп., виходячи з наступного:
Можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
З наданих представником позивача розрахунків вбачається, що за Договором позивачем відсотки нараховані за період поза межами строку кредитування. Позивач продовжував нараховувати саме проценти за "користування кредитом".
Згідно з п. 1.3. Договору строк позики за цим договором починається з 19.11.2021 та складає 29 днів, позика має бути повернута до 18.12.2021.
Крім того, згідно п. 2.2.1.4. Договору позичальник має право звернутися до позикодавця з питанням пролонгації терміну дії договору.
Відповідно до п. 8.1 - 8.2 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "ВЕЛЛФІН", які є невід'ємною частиною договору, позичальник має право звернутись до товариства з питання пролонгації граничного строку повернення позики. У випадку прийняття рішення про пролонгацію граничного строку повернення позики, товариство укладає із заявником додаткову угоду про зміну договору про споживчий кредит на умовах та в порядку, передбачених розділом 6 цих Правил. Клієнт має право на внесення змін та доповнень до відповідного договору про споживчий кредит шляхом укладання сторонами додаткових угод. Всі зміни, додатки та доповнення оформляються у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, відповідно до Правил та Закону України "Про електронну комерцію". Додаткові угоди є невід'ємною частиною відповідного договору про споживчий кредит.
Водночас, відповідач не зверталася до позивача щодо пролонгації граничного строку повернення позики та укладення між сторонами у справі додаткової угоди про зміну договору про споживчий кредит, а тому строк кредитування за вищевказаним договором не змінювався і становить 29 днів.
Визначаючи природу процентів визначених у п. 1.5.2 Договору слід врахувати: розташування цієї умови в розділі 1 "Предмет договору", а не в розділі 4 "Відповідальність сторін"; кваліфікацію цих процентів у п. 3.6 Договору позики як "додаткових процентів", у розрахунку заборгованості є окремо графа "нараховано %" і "нараховано дод. %". Заявлені до стягнення проценти відображені у графі "нараховані %". Графа для нарахування процентів за ч. 2 ст. 625 ЦК України відсутня.
Зазначене дає підстави вважати, що передбачені у п. 1.5.2. Договору проценти не визначені як міра відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання, а є фактичним продовженням нарахуванням процентів після закінчення строку кредитування.
05.03.2025 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Представник позивача Лазепка В. І. надіслав заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував. Відповідь на відзив не надсилав, хоча мав для цього достатньо часу.
Представник відповідача Жмуркова В. Ю. надіслала заяву, в якій просила проводити судовий розгляд за її відсутності та за відсутності відповідача, з урахуванням позиції, викладеної у відзиві.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Повноваження позивача щодо надання послуг кредитування підтверджуються відомостями, що містяться у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, свідоцтві про реєстрацію фінансової установи ТОВ "ВЕЛЛФІН" (а. с. 13, 14).
Даними договору про споживчий кредит № 1744903 від 19.11.2021, Правил надання грошових коштів у позику у формі споживчого кредиту ТОВ "ВЕЛЛФІН", Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної фіксованої процентної ставки за договором про споживчий кредит, інформаційної довідки підтверджується, що 19.11.2021 між ТОВ "ВЕЛЛФІН" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1744903, за умовами якого ОСОБА_1 отримала 6 950 грн 00 коп., на строк 29 днів, до 18.12.2021. Нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов: 1.8 % від суми позики, але не менше ніж 50 грн 00 коп. за перший день користування позикою; 1.8 % від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього Договору. Нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів. Реальна вартість кредиту погоджена сторонами на суму 10 577 грн 90 коп.(а. с. 15-27, 41).
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1744903 від 19.11.2021, наданого позивачем, по кредитному договору, укладеному між ТОВ "ВЕЛЛФІН" та відповідачем, станом на 21.01.2025 мається заборгованість 20 850 грн 00 коп., з яких: 6 950 грн 00 коп. - основний борг; 13 900 грн 00 коп.- заборгованість по відсоткам, які нараховані у період з 19.11.2021 по 12.03.2022(а. с. 28-40).
Зазначений розрахунок містить відомості про порядок нарахування заборгованості.
В період з 19.11.2021 по 18.12.2021 було нараховано відсотків - 3 627 грн 00 коп., що і передбачено було Додатком до Договору "Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної фіксованої процентної ставки за договором про споживчий кредит".
Представник відповідача ОСОБА_2 у відзиві навела власний розрахунок заборгованості за Договором про споживчий кредит № 1744903 від 19.11.2021, який складається з: 6 950 грн 00 коп. - основний борг; 3 627 грн 90 коп. - заборгованість по відсоткам (а. с. 68-75).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв'язку з укладанням 19.11.2021 між ТОВ "ВЕЛЛФІН" та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит № 1744903 та наявності з боку відповідача невиконаних зобов'язань за цим договором.
Відповідно до статті 562 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплатити суму боргу кредитору.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц).
За умовами договору про споживчий кредит № 1744903 від 19.11.2021 сторони встановили строк кредитування до 18.12.2021.
На час закінчення строку кредитування (18.12.2021) розмір заборгованості за договором про споживчий кредит № 1744903 від 19.11.2021 склав 10 577 грн 90 коп., із яких: 6 950 грн 00 коп. - сума основного боргу, 3 627 грн 90 коп. - нараховані відсотки.
Таким чином, лише наведений розмір заборгованості може бути стягнутий з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ВЕЛЛФІН", оскільки після спливу строку кредитування, відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, товариство не мало правових підстав нараховувати відсотки за договором про споживчий кредит.
За таких обставин, позовна заява ТОВ "ВЕЛЛФІН" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про споживчий кредит підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 1744903 від 19.11.2021, станом на 18.12.2021, в розмірі 10 577 грн 90 коп., з яких: 6 950 грн 00 коп. - основний борг; 3 627 грн 90 коп. - заборгованість по відсоткам.
У задоволенні решти позову належить відмовити.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (а. с. 12).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" 10 577 (десять тисяч п'ятсот сімдесят сім) грн 90 коп.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" 1 228 (одну тисячу двісті двадцять вісім) грн 88 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН", місце знаходження: вул. Героїв Севастополя, буд. 48, м. Київ, 03061, код ЄДРПОУ: 39952398.
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складений 05.03.2025.
Головуючий: В. В. Овдієнко