Справа № 615/120/25
Провадження № 2/615/124/25
27 лютого 2025 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Токмакової А.П.,
секретаря судового засідання - Клименко Н.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Валки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області про визнання права оренди на земельну ділянку в порядку спадкування,
встановив:
22.01.2025 представник позивача звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за позивачем право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6321287500:01:000:1109 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 03.11.2015 між ОСОБА_2 та ГУ Держгеокадастру у Харківській області укладено договір оренди землі, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.11.2015, за умовами якого йому передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 6321287500:01:000:1109 із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, строком дії 49 років. Додатковою угодою від 10.09.2021 внесено зміни щодо розміру орендної плати.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після його смерті спадщину прийняла позивач - дочка спадкодавця, про що подала відповідну заяву, приватним нотаріусом заведено спадкову справу №92/2024. Дружина спадкодавця ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 подали заяви про відмову від спадщини. Інші спадкоємці, передбачені ст.1261,1266 ЦК України відсутні.
За повідомленням нотаріуса, оформити спадкові права оренди земельної ділянки в нотаріальній конторі не можливо через не відповідність формулювання п.35 договору оренди землі чинним нормам закону та типовій формі договору.
Розпорядник земельної ділянки - Валківська міська рада на звернення спадкоємця повідомила про необхідність вирішення питання про визнання права оренди в порядку спадкування в судовому порядку через смерть фізичної особи орендаря, після чого можливо буде привести договір оренди земельної ділянки у відповідність до чинного законодавства.
Зазначила, що позивач розуміє, що земельна ділянка 6321287500:01:000:1109 була передана її батьку в оренду для ведення фермерського господарства, яке ОСОБА_2 за життя не встиг створити, про що їй не було відомо. Наразі позивач, беручи до уваги умови договору, готова та має бажання створити фермерське господарство, на базі цієї земельної ділянки, але зробити цього не може, оскільки для створення фермерського господарства необхідною умовою є зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право користування позивачем цією земельною ділянкою.
Після виконання вимог ст.187 ЦПК України на підставі ухвали суду від 27.01.2025 відкрито провадження у цивільній справі, з урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд проведено в порядку загального позовного провадження.
Представник позивача подала заяву про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримала, просить задовольнити.
Представник відповідача - міський голова Скрипніченко В.В. подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника міської ради, просить прийняти рішення згідно закону на підставі наявних доказів.
У відповідності до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Оскільки відповідач визнав пред'явлений позов, суд враховуючи положення ч.3 ст.200 ЦПК, вважає за можливе розглянути справу у підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.
Будь-які інші заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що батьками позивача є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №3 від 01.02.1968.
23.08.2003 позивач уклала шлюб, після чого їй присвоєно прізвище ОСОБА_5 , про що свідчать дані свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , актовий запис №21 від 23.08.2003.
03.11.2015 між ОСОБА_2 та ГУ Держгеокадастру в Харківській області укладено договір оренди землі, зареєстрований 05.11.2015 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №11922992, за умовами якого йому передано в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 6321287500:01:000:1109, державної власності, сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населених пунктів Сніжківської сільської ради на території Валківського району Харківської області, площею 10,4687 га, на 49 років, для ведення фермерського господарства. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк.
При цьому орендодавець має право розірвати договір оренди землі в односторонньому порядку лише у разі несплати орендної плати більше ніж за три місяці.
Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Уразі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
В п.35 Договору сторони погодили підстави для припинення його дії: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності у встановленому законом порядку; смерть фізичної особи - орендаря; інші передбачені законом випадки.
Разом з тим, згідно п.38 Договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Додатковою угодою від 10.09.2021 внесено зміни до п.9 договору щодо розміру орендної плати.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , актовий запис №226 від 25.04.2024.
За повідомленням приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Дем'яненко В.О. №582/01-16 від 13.11.2024, до майна померлого ОСОБА_2 09.10.2024 заведено спадкову справу №92/2024. ОСОБА_1 - дочка спадкодавця прийняла спадщину, про що подала відповідну заяву нотаріусу. ОСОБА_3 - дружина спадкодавця та ОСОБА_4 - син спадкодавця подали заяви про відмову від спадщини. Інших спадкоємців, передбачених ст.1261,1266 ЦК України, немає.
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, що складається із права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6321287500:01:000:1109, площею 10,4687 га, розташованої на території Валківської територіальної громади Богодухівського району Харківської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 690812663212, що належало спадкодавцю на підставі договору оренди землі від 03.11.2015. Але нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину з урахуванням ст.7 ЗУ «Про оренду землі», п.35 Договору оренди землі.
Слід відзначити, що згідно ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», право розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 6321287500:01:000:1109 перейшло до Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області - відповідача у справі.
Із повідомлення №04-39/5484 від 12.12.2024 за зверненням позивача, представник відповідача підтвердив достовірність укладення спадкодавцем договору оренди земельної ділянки, яка згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області №52-ОТГ від 28.12.2020 передана у комунальну власність Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області.
Всупереч нормам ст.7, ч.1 ст.31 ЗУ «Про оренду землі» договір не містить норми щодо переходу права на оренду земельної ділянки у разі смерті фізичної особи - орендаря. Внести зміни до його умов з урахуванням ст.30 Закону, п.34 договору наразі не можливо через смерть сторони договору, тому з метою захисту спадкових прав рекомендовано звернутись до суду.
Одночасно, відповідачем прийнято до уваги наміри спадкоємця померлого ОСОБА_2 одержати право на оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства.
За ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Ст.1 Протоколу №1 Конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права».
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1 ст.1221 ЦК).
Ст.1268 ЦК передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з вимогами ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Із ст.4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», право оренди земельної ділянки відноситься до речових прав, похідних від прав власності.
На майно, що переходить за правом спадкування до спадкоємців, згідно ст.66 ЗУ «Про нотаріат» нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.
Законодавче відображення переходу права оренди земельної ділянки закріплено в ст.7 ЗУ «Про оренду землі».
За ч.1 ст.7 Закону, право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи - орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам ЗКУ та цього Закону.
Верховний Суд у постанові від 02.06.2021 у справі № 351/1785/19 зазначив, якщо умовами договору оренди земельної ділянки, укладеного сторонами, не передбачається заборона переходу права на оренду в порядку спадкування, то спадкоємці орендаря (фізичної особи-підприємця) після його смерті можуть успадкувати право на оренду земельної ділянки, яка є предметом цього договору.
Виходячи з цього, якщо умовами договору оренди не заборонено перехід прав оренди в порядку спадкування, то спадкоємці фізичної особи (ФОП) - орендаря можуть успадкувати право на оренду земельної ділянки, визначеної цим договором.
Із ч.1 ст.31 ЗУ «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється у разі смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови спадкоємців від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки.
Таким чином, у разі відсутності такої відмови, укладений договір оренди землі є чинним та обов'язковим для виконання спадкоємцями ОСОБА_2 .
За ст.203 ЦК України, загальними необхідними вимогами для чинності правочину є те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із ч.1,2 ст.1 ЗУ «Про фермерське господарство», фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.
За ч.4 ст.1 Закону фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа, діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту), в якому зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.
Із ст.8 Закону, фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону, землі фермерського господарства можуть складатися із, зокрема, земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
За ст.19 Закону, до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: зокрема право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.
Згідно ч.2 ст.20 Закону майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у статуті термін.
Отже, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм в оренду для ведення фермерського господарства. При цьому фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права користування земельною ділянкою. Землі фермерського господарства складаються, у тому числі із земельних ділянок, що використовується ним на умовах оренди. Право користування такими земельними ділянками зазначається в його статуті, який має містити відомості про земельну ділянку, а також термін, на який передається це майнове право.
В силу наведених правових норм після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов'язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації.
Подібні висновки неодноразово викладались Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13.03.2018 у справі N 348/992/16-ц, від 22.08.2018 у справі N 606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі N 677/1865/16-ц, від 27.03.2019 у справі N 574/381/17-ц, від 26.06.2019 у справі N 628/778/18, від 02.10.2019 у справі N 922/538/19.
Згідно із ч.1.2 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
За ст.125,126 ЗК України, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до ч.1 ст.19 якого, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.
Згідно п.2 ч.1 ст.4 Закону, державній реєстрації прав підлягають: речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право оренди (суборенди) земельної ділянки.
За змістом ч.1 ст.27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
З наведених норм, право оренди земельної ділянки виникає після державної реєстрації такого права, яка проводиться державним реєстратором у порядку, передбаченому Законом, на підставі договору оренди землі та інших документів, що згідно із законодавством підтверджують набуття права оренди земельної ділянки.
Отже, після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього в силу наведених норм Закону прав і обов'язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі таке господарство звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним договору оренди землі державної та комунальної власності, укладеного засновником цього фермерського господарства.
Із аналізу досліджених в судовому засіданні доказів в сукупності, позивач прийняла спадщину після смерті орендаря ОСОБА_2 , тим самим набула право на оформлення права оренди на земельну ділянку в порядку спадкування.
Враховуючи ч.1 ст.31 ЗУ «Про оренду землі» та п.35 Договору оренди землі, спадкоємець майна померлого ОСОБА_2 від виконання умов укладеного договору оренди земельної ділянки не відмовляється, сплачує визначену договором оренду плату та виконує інші умови договору, бажає оформити в порядку спадкування право оренди на земельну ділянку. Прямої заборони на успадкування права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6321287500:01:000:1109 спадкоємцями орендаря, договір оренди не містить.
На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 6321287500:01:000:1109 в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 04.03.2025.
Суддя А.П. Токмакова