Справа № 611/139/25
Провадження № 1-кп/611/44/25
03 березня 2025 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , за участю:
секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Барвінкове кримінальне провадження внесене 24 лютого 2025 року до Єдиного реєстру досудових правопорушень за №62025170020002582 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
В провадженні Барвінківського районного суду Харківської області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 12 січня 2025 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», до 11 березня 2025 року із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
Прокурор заявила клопотання про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, з продовженням визначеної суми застави в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 ( двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області, протягом дії ухвали.
В обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , посилалася на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення (злочину), за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, вважає, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3 частини першої статті 177 КПК України, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, та продовжують існувати і наразі їх вагомість не зменшилась, а саме, переховування від суду, незаконний вплив на свідків.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотав про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, клопотав про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Суд, заслухавши доводи прокурора, захисника та обвинуваченого, дослідивши клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зміну цього запобіжного заходу, матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з вимогами ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання (продовження) запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед іншого - вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Європейський суд з прав людини роз'яснює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 1, 3, ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обрана ОСОБА_4 з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину та даних про його особу.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою, на даний час, відпала.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за що передбачено покарання від 5 до 10 років позбавлення волі, стан його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місцях переднього ув'язнення.
Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в подальшому належить утримувати під вартою.
З огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за тяжкий злочин, у вчиненні якого обвинувачується останній та обставини вчинення злочину, що інкриміновано, суд прийшов до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, визначені пунктами 1, 3 частини першої статті 177 КПК України: можливість переховування від суду, можливість незаконного впливу на свідків.
Судом вирішувалося питання про можливість вжиття до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, але наявність вказаних вище ризиків та обставин виключає, на думку суду, застосування таких. Між тим, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Приймаючи до уваги зазначене, клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 про про заміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 197, 199, 331, 334 КПК України, суд -
В задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 про заміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , відмовити.
Клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України, задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор №27», тобто до 01 травня 2025 року включно, з продовженням визначеної суми застави в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок ) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області, протягом дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки строком до 01.05.2025: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатись з постійного місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця проходження служби; утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Термін дії ухвали до 01.05.2025.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складено 04 березня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1