Справа № 610/1651/24
провадження № 2/610/164/2025
25.02.2025 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Тімонової В.М.,
з участю секретаря судового засідання Черепахи А.А.,
позивача - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
представника позивача - Розсохи В.В. (в режимі відеоконференції),
представника відповідача - Колганової Ю.М. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про порушення прав споживача та визнання дій Оператора ГРС протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
04.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою у якій просив: визнати порушеними права Позивача, як споживача Оператором ГРС, введення Позивача в оману та агресивної практики (ст. 19), порушено свободу волевиявлення споживача, порушено принцип рівності сторін договору, ціну послуги визначено неналежним чином, не надано документи, які підтверджують укладення Типового договору розподілу природного газу (п. 2, 4, 7, 8 ч. 1 ст. 21 Закону “Про захист прав споживачів») та розірвання Типового договору про надання населенню послуг з газопостачання, затв. Постановою КМУ від 05.07.2006 № 938, укладеного у листопаді 2014 року б/н, також порушення положень Цивільного законодавства України щодо волевиявлення Позивача при укладенні договору, бажання замовити послугу у підприємця та надання згоди укласти такий договір, які фактично не були надані Позивачем Оператору ГРС; визнати незаконним використання Оператором ГРС персональних даних Позивача без його дозволу на обробку без підписання “заяви-приєднання», а саме: ЕІС-код, Назва та опис об'єкта, Адреса об'єкта, Параметри лічильника газу, Група споживання, Перелік газових приладів, Опалювальна площа, м кв., Кількість зареєстрованих осіб, Планові об'єми споживання газу у розрізі календарних місяців, погоджувальний підпис іншого власника (співвласника) об'єкта, який уповноважує його на укладання Договору та без підписання "акту розмежування балансової належності, та експлуатаційної відповідальності сторін», який містить в собі додаткові данні об'єкта Позивача; визнати Типовий договір розподілу природного газу, таким що не укладений між Позивачем та Оператором ГРС за відсутності підписаної Позивачем “заяви-приєднання», "акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін», відсутності законно встановленого тарифу саме для “побутових споживачів» та використання Оператором ГРС персональних даних Позивача без його дозволу; визнати чинним, укладений між Позивачем та Оператор ГРС Типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання, затв. Постановою КМУ від 05.07.2006 № 938 укладений у листопаді 2014 року б/н. та зобов'язати Оператора ГРС виконувати - надавати послуги Позивачу відповідно цього договору; визнати, що Оператор ГРС (монополіст) немає повноважень встановлювати тариф для “побутових споживачів» - Позивача, а тариф на розподіл природного газу встановлений рішенням (індивідуальним актом) НКРЕКП для Оператора ГРС та не є законно встановленим тарифом для населення (побутових споживачів) та Позивача; зобов'язати Оператора ГРС здійснити перерахунок Позивачу плати за послуги згідно з умовами чинного укладеного у листопаді 2014 року б/н Типового договору про надання населенню послуг з газопостачання затв. Постановою КМУ від 5.07.2006 № 938 та повернути Позивачу платежі, нараховані на підставі Типового договору розподілу природного газу затв. рішенням НКРЕКП у формі постанови від 30.09.2015 № 2498, який не укладений між сторонами.
Ухвалою від 10.06.2024 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
31.10.2024 позивачем подано уточнену позовну заяву про захист прав споживачів шляхом визнання незаконними дій Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» нарахування заборгованості та вимагати оплату за послуги з розподілу природного газу за неукладеним договором у якій просив: визнати порушеними права споживача Позивача на волевиявлення, свободу договору, рівність сторін, ненадання інформації, та інші права, перелічені в цій заяві, здійснюючи нечесну та агресивну практику, право не укладати договір; визнати незаконними дії Оператора ГРС щодо нарахування плати за послуги з розподілу природного газу за відсутності належним чином укладеного між Позивачем та Оператором ГРС договору розподілу природного газу чи індивідуального договору про надання житлово-комунальних послуг розподілу природного газу відповідно ЗУ “Про житлово-комунальні послуги» та Цивільного та Житлового Кодексу України; зобов'язати Оператора ГРС скасувати нараховану заборгованість та укласти з Позивачем індивідуальний договір про надання житлово-комунальних послуг розподілу природного газу відповідно ЗУ “Про житлово-комунальні послуги» та Цивільного та Житлового Кодексу України; звільнити Позивача від обов'язку здійснювати будь-які платежі ОГРС до укладення індивідуального договору про надання житлово-комунальних послуг з ОГРС, умови якого мають відповідати вимогам ЦК України, ЖК України та ЗУ “Про ЖКП», а не рішенням НКРЕКП у формі постанов (Кодексу ГРС, типовому договору), що не є актами цивільного законодавства; заборонити Оператору ГРС відключення Позивача від користування природним газом в осінньо-зимовий період та під час воєнного та/або надзвичайного стану, що є приниженням людської гідності та обмеженням прав громадянина в користуванні природним газом відповідно Конституції України; стягнути з Оператора ГРС на його користь суму 300 000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 09.12.2024 клопотання представника позивача задоволено, замінено первісного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», належним відповідачем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».
22.01.2025 представником позивача подано уточнену позовну заяву, у якій просив: визнати Типовий договір розподілу природного газу двостороннім договором; визнати Типовий договір розподілу природного газу незрозумілим та неоднозначним за його незрозумілими умовами в пунктах 1.2, 1.4, 2.3, 3.1, 3.2, 4.1, 4.2, 4.3, 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 6.1, 6.2, 6.3, 6.5, 6.8, 7.1, 7.2, 7.3, 7.4, 8.3, 9.1 (Із змінами, внесеними 9 разів) з 56 пунктів та 3 додатків, у якому 43 рази в 23 пунктах споживач переадресовується до положень 413 пунктів 58 глав та 15 розділів та 22 додатків до Кодексу ГРС (Із змінами, внесеними 33 рази) та до 59 статей та 7 розділів ЗУ “ПРПГ» (Із змінами, внесеними 17 разів) без уточнення (розшифровки) до якого саме пункту, якої глави та якого розділу Кодексу та або пункту, частини, статті Закону; визнати Типовий договір розподілу природного газу неукладеним за відсутності волевиявлення Позивача та істотних умов: тариф для населення, встановлений уповноваженим державним органом або за домовленістю сторін; індивідуальних додатків до договору (заява-приєднання, акт розмежування балансової належності …); згоди Позивача на обробку персональних даних; за відсутністю звернення та згоди Позивача на умови договору та замовлення підключення газових приладів Позивача до системи газопостачання та проведення пуску газу; за відсутністю волевиявлення у Позивача; за фактом, що Кодекс ГРС та типовий договір розподілу природного газу не є актами цивільного законодавства; за фактом, що Оператор ГРС не є суб'єктом господарської діяльності в державному секторі економіки; визнати факт ознак нав'язування Оператором ГРС та примусового укладення договору розподілу природного газу без наявності доказів звернення Позивач за послугою та згоди та дозволу Позивача на обробку його персональних даних; визнати наявність правових колізій та юридичної невизначеності в рішеннях НКРЕКП у формі постанов (в т.ч. в Кодексі ГРС та Типовому договорі розподілу природного газу») та ЗУ “ПРПГ», ЗУ “Про НКРЕКП», ЗУ “ПЖКП»; визнати порушеними права Позивача на волевиявлення, свободу договору, рівність сторін, на інформацію про надавача послуг та здійснення Оператором ГРС (монополістом) нечесної практики з введенням в оману Позивача, як слабкої сторони; Зобов'язати Оператора ГРС скасувати нарахування та обліковування заборгованості за послуги розподілу природного газу та припинити нарахування платежів за послуги розподілу природного газу до укладення з Позивачем індивідуального договору про надання житлово-комунальних послуг технічного обслуговування ГРС (розподілу природного газу) відповідно Цивільного Законодавства України за домовленістю сторін згідно Закону України “Про житлово-комунальні послуги»; зобов'язати Оператора ГРС укласти з Позивачем індивідуальний договір про надання житлово-комунальних послуг технічного обслуговування ГРС (розподілу природного газу) відповідно цивільного законодавства за домовленістю сторін; зобов'язати Відповідача публічно спростувати недостовірну інформацію про укладення Відповідачем з Позивачем договору розподілу природного газу та встановлення будь-яких відносин та публічно вибачитися перед Позивачем; Стягнути з Відповідача на користь Позивача відшкодування за моральну шкоду в сумі 300 000 гривень та зобов'язати Відповідача відшкодувати всі витрати Позивача на лікування та відновлення стану здоров'я, які можуть трапитися на протязі дванадцяти місяців з дня ухвалення судом рішення.
В судовому засіданні позивач та його представник просили прийняти до розгляду уточнені позовні вимоги про зміну предмету позову від 31.10.2024 та від 22.01.2024.
Представник відповідача заперечувала проти прийняття заяв про зміну предметів позову до розгляду та зазначила, що відповідно до ст. 49 ЦПК України у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі. Вказала, що із заяв про зміну предмета позову вбачається, що вони містять не тільки зміну предмету позову, а також і підстави позову.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Пунктами 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
При поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові № 922/404/19 від 09 липня 2020 року, позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстав позову.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог необхідно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
При цьому не вважається збільшення розміру позовних вимог заявлення нових (додаткових) вимог. У разі подання позивачем заяви про збільшення позовних вимог, в якій по суті йдеться про нові вимоги, суд повинен у прийнятті заяви відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Отже, в силу ст. ст. 43, 49 ЦПК позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.
Крім того, загальні положення ЦПК України вказують, що підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.
Предмет позову це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.
Підстава позову це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.
Так, постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Зміна підстав позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.
Зміна предмету позову можлива у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Як вбачається з заяв про зміну предмету позову, поданої 31.10.2024 та 22.01.2025, позивач змінює предмет та підстави позову, а саме, зокрема: заявляє вимогу про відшкодування моральної шкоди в сумі 300 000 гривень, що по суті є новим позовом з інших мотивів, тобто у поданій заяві позивач не уточнив позовні вимоги, а повністю їх змінив.
Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.
З системного аналізу вищевикладених правових норм вбачається, що у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).
Крім того, процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог, що повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.08.2020 року у справі № 911/2139/19.
У своїй постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 370/2201/15-ц Верховний Суд звернув увагу на те, що доповнення позовних вимог новими вимогами та новими обставинами по своїй суті є новим позовом.
З огляду на те, що представник позивача по суті подав новий позов, тому у прийнятті цих заяв про зміну предмета позову необхідно відмовити та повернути їх позивачу та представнику.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.49, 260-261, 353 ЦПК України, суд, -
Відмовити у прийнятті до розгляду заяв представника позивача - Розсохи В.В. про зміну предмету позову від 31.10.2024 та від 22.01.2025, поданих в межах цивільної справи №610/1651/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про порушення прав споживача та визнання дій Оператора ГРС протиправними та зобов'язання вчинити певні дії та повернути її позивачу.
Роз'яснити позивачу та його представнику, що відмова в прийнятті заяви про зміну предмета позову не перешкоджає зверненню із позовною заявою до суду в загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 05.03.2025.
Головуючий: В. М. Тімонова