Справа № 405/6292/24
провадження № 1-кс/405/483/25
27.02.2025 м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
її захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 21.05.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024120000000582, -
19.02.2025 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_4 строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України.
Також слідчий вказує про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 та просив його задовольнити за викладених у ньому, вказав на наявні ризики, передбачені п.п.1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України.
Захисник заперечив відносно задоволення клопотання слідчого про застосування до його підзахисної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивуючи це тим, що підозра не обґрунтована, не містить складу злочину; розмови були на побутові теми з ОСОБА_7 ; ризиків немає; батьки підозрюваної перебувають за кордоном, підозрювана сама виховує двох неповнолітніх дітей; сприяє досудовому розслідуванню; за вказаних обставин просить застосувати до підозрюваної менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 22 год 00 хв. до 06 годин 00 хв. за місцем проживання підозрюваної.
Підозрювана підтримала позицію свого захисника.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваної та її захисника, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійшов до наступних висновків.
Встановлено, що слідчим слідчого управлінням Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12024120000000582 від 21.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч. 3 ст. 332 КК України.
19.02.2025, о 10 год. 24 хв ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст. 332 КК України, відповідно до якої: не пізніше травня 2024 року, ОСОБА_8 переслідуючи корисливі мотиви та мету незаконного збагачення за рахунок вчинення умисних, незаконних дій у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, достовірно знаючи про введення з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України воєнного стану, будучи обізнаним про проведення загальної мобілізації на підставі Указу Президента України №65/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та забезпеченням оборони держави, підтриманням бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України, інших військових формувань, а також про наявність діючих обмежень на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, обрала способом незаконного збагачення - незаконне переправлення осіб через державний кордон України, шляхом надання порад, вказівок та засобів.
Усвідомлюючи неможливість доведення злочинного умислу самостійно, ОСОБА_8 обрала груповий характер вчинення кримінального правопорушення, а саме за попередньою змовою групою осіб.
Так, не пізніше травня 2024 року, у не встановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_8 залучила до реалізації своїх злочинних дій раніше знайомих їй мешканок м. Кривий Ріг Дніпропетровської області ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .
Розуміючи протиправний характер пропозиції ОСОБА_8 , спонукаємі корисливим мотивом та маючи на меті незаконне збагачення, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , заздалегідь, тобто до початку злочину, погодились на спільне його вчинення, вступивши, тим самим, з ОСОБА_8 у злочинний зговір.
Так, діючи умисно та цілеспрямовано, виконуючи єдиний злочинний умисел направлений на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, шляхом надання порад, вказівок та засобів, з корисливих мотивів ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , вчинили кримінальне правопорушення, за наступних обставин.
20.05.2024 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_9 зателефонував до ОСОБА_8 , та повідомив, що він має намір виїхати за кордон та йому порекомендували звернутись до неї. Під час телефонної розмови ОСОБА_8 , повідомила, що є можливість виїзду за кордон через офіційні медичні документи, і вказана послуга буде коштувати 15 000 доларів США, а термін виготовлення складатиме 3-4 місяці. Крім того, для їх оформлення необхідно надати копії документів, які посвідчують особу та фотознімки.
21.05.2024 ОСОБА_8 використовуючи месенджер «Telegram» надіслала ОСОБА_9 повідомлення, що для перевірки особи він має скинути від скановані копії особистих документів.
26.05.2024 ОСОБА_9 на виконання вказівок ОСОБА_8 з використанням месенджеру «Telegram» надіслав на її обліковий запис скан копії наступних документів: ID-картки на власне ім'я, довідки про місце реєстрації, закордонного паспорту, приписного свідоцтва військовозобов'язаного.
Так, в ході неодноразових телефонних дзвінків у період з 26.05.2024 по 10.06.2024 продовжуючи реалізацію злочинного плану ОСОБА_8 домовилася із ОСОБА_9 про особисту зустріч.
У подальшому, 11.06.2024 року, в період часу з 18 год. 15 хв. до 18 год. 57 хв., ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , на території АЗС «WOG», що по вул. Садовій, 43 в м. Кропивницький зустрілася з ОСОБА_9 , та в ході особистої зустрічі, повідомила останньому інформацію про те, що за грошову винагороду в сумі 15000 доларів США, зможе забезпечити виготовлення документів, які необхідні для перетину державного кордону України, а саме медичної документації про не придатність до військової служби з виключенням з військового обліку, за допомогою яких можна перетнути державний кордон України та отримала від останнього частину грошових коштів у сумі 7500 доларів США і копії особистих документів.
В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_8 діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , 12.06.2024 здійснила передачу частини отриманих від ОСОБА_9 грошових коштів та документів ОСОБА_7 , яка в свою чергу залишивши частину отриманих грошових коштів собі, цього ж дня передала копії документів ОСОБА_9 та частину грошових коштів отриманих від ОСОБА_8 ОСОБА_4 , з метою виготовлення документів, що надають право на перетин державного кордону України та внесення їх до відповідних реєстрів.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , 25.11.2024 з використанням месенджеру «Telegram» надіслала ОСОБА_9 фото тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 22.10.2024 виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 та зазначила, що обумовлені нею документи підготовлені, на даний час вживаються заходи щодо внесення їх до відповідних баз даних з метою використання та подальшого безперешкодного перетину державного кордону України ОСОБА_9 .
Продовжуючи спільний злочинний умисел направлений на незаконне переправлення осіб через державний кордон, з корисливих мотивів, 12.02.2025 приблизно о 13.32 год. ОСОБА_8 в ході телефонної розмови повідомила ОСОБА_10 про необхідність передачі їй другої частини грошових коштів у сумі 7500 доларів США для отримання оригіналів вищевказаних документів за допомогою яких можливо перетнути державний кордон України та поінформувала, що грошові кошти необхідно передати довіреній особі на ім'я ОСОБА_11 при особистій зустрічі.
Разом з цим, 12.02.2025 року ОСОБА_8 шляхом здійснення телефонних дзвінків раніше знайомому місцевому жителю м. Кропивницький ОСОБА_12 , який не був обізнаний зі злочинним планом ОСОБА_8 , та наданням йому вказівок забезпечила здійснення останнім зустрічі з ОСОБА_9 для отриманням від нього грошових коштів.
Так, 13.02.2025 близько 11.01 год. Гонта- ОСОБА_13 , продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив та вчиняючи незаконні дії направлені на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, шляхом надання порад, вказівок та засобів, з корисливих мотивів, організувала зустріч ОСОБА_12 з ОСОБА_9 на території АЗК «WOG» за адресою вул. Садова, 43 м.Кропивницький.
Під час вказаної зустрічі, ОСОБА_9 на виконання вказівок ОСОБА_8 , передав другу частину коштів у сумі 7500 доларів США (в перерахунку на офіційний курс НБУ становить 315 150 грн.) за сприяння в перетині державного кордону України, шляхом надання порад, вказівок та засобів.
Таким чином, встановлена достатня кількість доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, який кваліфікується як незакінчений замах на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, шляхом надання порад, вказівок та засобів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Надані слідчим докази, а саме: повідомлення про виявлене кримінальне правопорушення від 21.05.2024 за вх№402; протокол допиту свідка від 21.05.2024; протокол проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 27.05.2024; протокол проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 27.05.2024; протокол проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 31.05.2024; протокол проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 31.05.2024; протокол проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 31.05.2024; протокол допиту свідка від 06.06.2024; протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 06.06.2024; протокол проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 12.06.2024; протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 28.06.2024; протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 12.07.2024; протокол проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 24.07.2024; протокол негласної слідчої дії від 01.11.2024; протокол допиту свідка від 13.02.2025; протокол огляду та вручення грошових купюр від 13.02.2025; протокол про виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів відповідно до постанови №09/2-46т від 08.01.2025 в рамках кримінального провадження №12024120000000582 від 21.05.2024; протокол обшуку від 13.02.2025; протокол допиту свідка від 13.02.2025, у сукупності свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст.332 КК України.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив про причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, в якому вона підозрюється, а пред'явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Слідчим суддею звертається увага на те, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення підозрюваною зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрювана обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваної кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваної та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Слідчий суддя також вважає, що прокурором та слідчим обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбачений п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому ризик втечі для підозрюваної у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування. Такий висновок слідчого судді узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Має під собою підґрунтя й зазначений прокурором та слідчим ризик того, що підозрювана ОСОБА_4 може незаконно прямо чи через третіх осіб впливати на свідка та підозрюваних у даному кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань, оскільки зміст показання свідка до моменту вручення клопотання з матеріалами про застосування запобіжного заходу, був невідомий підозрюваній.
При встановленні наявності ризику впливу на свідка слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
Наявність ризиків, які передбачені п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не доведено слідчим та прокурором, оскільки не надано доказів або об'єктивних відомостей, які б свідчили про потенційну можливість вчинення підозрюваною таких дій.
Під час вирішення про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує, що підозрювана не одружена, має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, раніше не судима, характеризуючих даних та відомостей про стан здоров'я відносно підозрюваної сторонами не надано, тяжкість можливого покарання, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст.332 КК України.
При вирішенні клопотання суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні.
Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення у справі «Ніколова проти Болгарії»). Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ноймайстер проти Австрії» позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.
Отже, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте, не доведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме, недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам, які б давали змогу об'єктивному спостерігачу переконатись в тому, що запобігти вказаним ризикам можливо виключно застосувавши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На переконання слідчого судді достатнім запобіжним заходом, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної, за вказаного вище обґрунтування є домашній арешт з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, слідчий суддя прийшов до висновку про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції, положення якої вказують, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 206, 309, 395 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 27.02.2025 по 19.04.2025 включно, в межах строку досудового розслідування.
Покласти на ОСОБА_4 до 19.04.2025 наступні обов'язки:
- заборонити залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, крім відвідування медичних закладів та установ;
- прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідком ОСОБА_9 , підозрюваними ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у кримінальному провадженні за винятком їх спільної участі в процесуальних, слідчих діях та в суді;
- здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У задоволенні інших вимог клопотання - відмовити.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваної, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Контроль за виконанням ОСОБА_4 покладених на неї обов'язків покласти на ГУНП в Дніпропетровській області.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваній, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_14