Справа № 404/11269/24
Номер провадження 2-а/404/178/24
05 березня 2025 року місто Кропивницький
Суддя Кіровського районного суду міста Кір овограда Людмила Дмитріївна Кулінка, розглянувши матеріали адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області (місцезнаходження: 25006, місто Кропивницький, вулиця Велика Перспективна, будинок № 55), про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 000256 від 04.11.2024 року.
Позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог викладених у сттатях 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.
До суду з вищевказаним адміністративним позовом звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , при цьому оскаржувана постанова складена відносно фізичної особи ОСОБА_1 і в позовній заяві відсутні обгрунтування такого зверення.
Пунктом 11 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
При цьому, позивачем порушення вищевказаних вимог, не надано власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
За частинами першої та другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
При цьому, подані до позовної заяви копії документів (письмових доказів) належним чином не засвідчені, та подана копія оскаржувааної постанови нечитаєма, з якої неможливо встановити зміст.
Частиною другою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України , якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.
Поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям: існують обставини, які унеможливлювали або ускладнили вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об'єктивні перешкоди для звернення до суду; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважність причин пропуску строку звернення до суду може бути врахована судом лише у випадку наявності обставин, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №826/17879/17.
Разом з тим, суд також зважає на позицію Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях по справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії» дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах «Круз проти Польщі» виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Оскаржувана постанова винесена 04 листопада 2024 року, позивач звертається до суду з позовом 17 грудня 2024 року, тобто з пропуском встановленого процесуального строку на звернення з адміністративним позовом. Але клопотання щодо поновлення пропущеного строку з наданням відповідних доказів поважності пропуску такого строку позивачем до суду не надано.
Таким чином, до адміністративного позову застосовуються наслідки частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області (місцезнаходження: 25006, місто Кропивницький, вулиця Велика Перспективна, будинок № 55) про скасування постанови про адміністративне правопорушення, залишити без руху.
Надати позивачеві строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, а саме: обгрунтувати звернення до суду саме як фізична особа-підприємець з врахуванням роз'яснень викладених в мотивувальній частині данної ухвали; надати до суду власне письмове підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; подані до позовної заяви копії документів (письмових доказів) належним чином засвідчити; подати до суду оригінал або якісну копію оскаржуваної постанови; подати до суду вмотивоване клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду з позовом, з наданням доказів обгрунтування пропуску строку, з врахуванням роз'яснень викладених в мотивувальній частині даної ухвали.
Роз'яснити, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровського районного
суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА
Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка
районного суду
м.Кіровограда