ЄУН 394/533/20
Номер провадження по справі 2/387/135/25
07 лютого 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області в складі
головуючого судді Майстера І.П.
за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.
представника позивача
( в режимі відеоконференції ) ОСОБА_1 представника відповідача
( в режимі відеоконференції ) ОСОБА_2
розглянувши у загальному провадженні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовами ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Новоархангельського районного нотаріального округу Малютяк Альона Володимирівна про визнання договорів міни недійсними,-
І. Описова частина
Стислий зміст позовних вимог позивача та позиції відповідача, а також інших учасників справи
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області у зв'язку зі зміною підсудності надійшла цивільна справа за позовами ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Новоархангельського районного нотаріального округу Малютяк Альона Володимирівна про визнання договорів міни недійсними.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , батько ОСОБА_3 . Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з земельних ділянок: кадастровий номер 3523682900:02:000:0156, площею 3,7806 га; 3523682900:02:000:0157, площею 3,7781 га; та 3523682900:02:000:0155, площею 3,7681 га, що розташовані на території Надлацької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області.
З метою оформлення спадщини позивач, у встановлений законом термін, звернувся до приватного нотаріуса Новоархангельського районного нотаріального округу Малютяк А.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Для визначення обсягу спадкового майна позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката і в результаті перевірки з'ясував, що право власності на зазначені земельні ділянки були зареєстровані на ОСОБА_4 26.07.2018 та 27.07.2018 на підставі договорів міни № 819 від 26.07.2021, №820 від 26.07.2018, №821 від 26.07.2021, посвідчених приватним нотаріусом Новоархангельського районного нотаріального округу Малютяк А.В.
Враховуючи наявність у ОСОБА_5 психічного захворювання, а саме параноїдальної шизофренії (діагноз був встановлений у 2011 році), він під час підписання договору міни не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Тому позивач вважає, що є підстави для визнання договору міни недійсним.
Позивач просить суд визнати недійними договора міни серія та номер: 819, 820, 821, укладені між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , 26 липня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Новоархангельського районного нотаріального округу Малютяк Альоною Володимирівною, рішення про державну реєстрацію №42256913 від 26.07.2018, №42257026 від 26.07.2018, №42258207 від 27.07.2018.
Представник позивача в судовому засідання підтримала позовні вимоги та просила задовольнити. ЇЇ доводи є аналогічними змісту поданих до суду позовних заяв. Також представник позивача пояснила, що позивач знав про хворобу батька, яка була у нього тривалий час. Позивач та покійний ОСОБА_5 коштів від відповідачки по розписці не отримували. Опікуна або піклувальника в ОСОБА_5 не було.
Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та надав відзив до суду, в якому зазначено, що в матеріалах справи є висновок судово-психіатричного дослідження №58 від 09.02.2021. Згідно з цим висновком, ОСОБА_5 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час укладення спірних правочинів не міг усвідомлювати значення своїх дій. У висновку експерта зазначено, що ОСОБА_5 пройшов обласну психіатричну комісію МСЕК, яка встановила 3 групу інвалідності. Однак висновок (рішення) психіатричної комісії МСЕК не описаний, а також не вказано його дата та номер. Можна припустити, що він був зроблений в період з 31.10.2012 по 04.12.2013.
У подальшому у висновку зазначено, що ОСОБА_5 пройшов фтизіатричну комісію МСЕК, яка встановила 2 групу інвалідності по туберкульозу. Також не вказано дату та номер висновку (рішення) цього МСЕК, проте можна припустити, що він відбувався після 28.11.2018. У графі 18 висновку експерти зазначили, що не використовували матеріали (висновки, рішення) МСЕК під час проведення експертизи.
Згідно з висновком, ОСОБА_5 у період з 13.01.2014 по 19.11.2018 не перебував на стаціонарному лікуванні, а 19.11.2018 був доправлений до диспансерного відділення облпсихлікарні. Після обстеження 28.11.2018 йому було встановлено діагноз дисемінований туберкульоз легень, МБТ (+), тобто діагноз був поставлений після проведення дослідження біологічного матеріалу.
Вважається, що висновок судово-психіатричного дослідження №58 від 09.02.2021 не є належним і допустимим доказом у цій справі.
Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про необхідність проведення повторної судової посмертної психіатричної експертизи, вказуючи на те, що експерти не врахували, що ОСОБА_5 неодноразово отримував психіатричну допомогу, і в висновку експертизи не наведені результати такого лікування. ОСОБА_5 було виписано з лікарні, що свідчить про його перебування у стані повної ремісії, тобто спостерігалося цілковите зникнення продуктивної психотичної симптоматики і здатність підтримувати соціально прийнятний рівень життя, що не суперечить ст. 18 Закону України «Про психіатричну допомогу».
Експерт ОСОБА_6 , допитана в судовому засіданні, зазначила, що ремісія у ОСОБА_5 могла мати місце, проте це питання не ставилося. Водночас вона підтримала висновок експертизи. Інший експерт і керівник комісії ОСОБА_7 вказав, що з 2011 року до 2018 року у ОСОБА_5 могла бути «ремісія без ремісії», і він не усвідомлював свої дії протягом цього часу. ОСОБА_8 також зазначив, що ремісія могла бути лише в разі, якщо ОСОБА_5 не звертався за допомогою протягом 5 років. Представник відповідача також зазначив, що експерти не надали відповіді на питання щодо формулювання, з яким ОСОБА_5 виписували після лікування.
Крім того, у висновку експерта не зазначено, чи проводився огляд ОСОБА_5 лікарем-психіатром. Отже, у висновку експертизи відсутні дані про джерела, з яких були отримані висновки про стан здоров'я ОСОБА_5 на 26.07.2018 та 28.11.2018. Варто звернути увагу, що потрапляння ОСОБА_5 до лікарні 19.11.2018 було обумовлено не погіршенням його психічного стану, а погіршенням фізичного під впливом дисемінованого туберкульозу легень, який тривав приблизно 1,5 роки.
Висновок експертизи був складений без урахування пояснень особи, яка безпосередньо брала участь у правочинах міни землі, приватного нотаріуса Новоархангельського районного нотаріального округу Малютяк Альони Володимирівни. Крім того, ОСОБА_5 отримував лікування в Комунальному некомерційному підприємстві «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради», де і була проведена експертиза. Таким чином, є підстави ставити під сумнів об'єктивність експертного висновку установи, яка сама ж видала первинну медичну документацію та проводила експертне дослідження на основі своїх власних документів.
У висновку експертизи стверджується, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пройшов обласну психіатричну комісію МСЕК, яка встановила III групу інвалідності. Однак у висновку не надано опису рішення цієї комісії, а також не вказано його дата та номер, що може свідчити про те, що він був складений у період з 31.10.2012 по 04.12.2013. Подальше у висновку зазначено, що ОСОБА_5 пройшов фтизіатричну комісію МСЕК, яка встановила II групу інвалідності по туберкульозу.
Також не зазначено дату та номер висновку (рішення) цього МСЕК; можна припустити, що він був складений після 28.11.2018 року. У графі 18 висновку описано, які матеріали були отримані експертами та використані під час проведення експертизи. У цій же графі зазначено, що експерти не використовували матеріали (висновки, рішення) МСЕК під час проведення свого дослідження, хоча при цьому посилалися на них.
Отже, представник відповідача просив визнати висновок експерта недопустимим та неналежним, а також призначити повторну судову посмертну психіатричну експертизу.
Третя особа приватний нотаріус Новоархангельського районного нотаріального округу Малютяк Альона Володимирівна в судове засідання не з'явилася про день, час та місце слухання справи повідомлена вчасно, належним чином. В минулому судовому засіданні приватний нотаріус Малютяк Альона Володимирівна, відповідаючи на запитання представника відповідача, пояснила, що перед вчиненням правочину вона спілкується з особою, яка приходить з документами, з'ясовуючи її дані, і під час спілкування оцінює, чи є ця особа дієздатною. Спілкуючись з ОСОБА_5 , вона зрозуміла, що він адекватно розуміє ситуацію та веде себе відповідно. Після бесіди нотаріус надала перелік документів, які потрібно було зібрати. Коли документи були зібрані, їх привезли, і вона їх переглянула. ОСОБА_5 цілком усвідомлював свої дії. Нотаріус не пам'ятає, з ким приїздив ОСОБА_5 . У її кабінеті були тільки зацікавлені сторони, сторонніх осіб не було. Довіреностей у ОСОБА_5 точно не було, і він вчиняв дії на основі оригіналів документів. Крім того, договори міни підписувалися фізичною особою-власником особисто. Перед підписанням договорів усі документи були уважно перевірені.
Інші процесуальні дії у справі
Ухвалами судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 04.09.2020 було відкрито провадження та призначено підготовчі судові засідання.
Ухвалами судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 15.10.2020, 12.05.2021, 30.06.2021, 19.10.2021, 21.10.2021, 11.05.2022, 12.05.2022, 29.06.2022, 03.10.2022, 17.10.2022, 28.11.2022, 30.01.2023, 28.02.2023, 21.03.2023, 25.04.2023, 08.06.2023, 23.08.2023, 02.11.2023, 05.02.2024, 14.03.2024, 20.03.2024, 11.04.2024, 07.06.2024, 23.09.2024, 08.11.2024, 16.01.2025 вирішено провести судові засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 19.10.2020 було об'єднано справи в одне провадження.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 23.11.2020 призначено посмертну судово-психіатричну експертизу та зупинено провадження по справі.
Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29.04.2021 було поновлено провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07.07.2021 у прийнятті позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору відмовлено.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07.07.2021 закрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Добровеличківського районного суду від 20.10.2021 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.
Ухвалою Добровеличківського районного суду від 20.10.2021 зустрічну позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 22.12.2021 у задоволенні заяви про відвід судді Майстера І.П. відмовлено.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 22.12.2021 у прийнятті зустрічної позовної заяви відмовлено.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 12.05.2022 у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 11.04.2024 клопотання про витребування доказів задоволено частково.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07.02.2025 було відмовлено у витребувані доказів та зупинення провадження по справі.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07.02.2025 було відмовлено у проведенні повторної експертизи.
Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Іванівською сільською радою народних депутатів Новоархангельського району 13.05.1997, встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Іванівка Новоархангельського району Кіровоградської області. Його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_9 (Т.1 а.с.7).
Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Надлацької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області 23.05.2019, встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (Т.1 а.с.8).
В інформаційній довідці зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їхній підставі свідоцтва про право на спадщину) №60557995 від 16.06.2020 зазначено, що заведено спадкову справу, номер у спадковому реєстрі 64624567, статус чинний, номер у нотаріуса 135/2019 (Т.1 а.с.9).
Зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.09.2016 року встановлено, що спадкоємцем майна померлої ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , є її син ОСОБА_5 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 3,7806 гектарів, розташованої на території Надлацької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Т.1 а.с.10).
Зі звіту Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 211807524 від 09.06.2020, встановлено, що 26.07.2018 було зареєстровано на ім'я ОСОБА_4 земельну ділянку площею 3,7806 га, кадастровий номер 3523682900:02:000:0156, на підставі договору міни №820 від 26.07.2018, виданого приватним нотаріусом Малютяк А.В. у Новоархангельському районному нотаріальному окрузі Кіровоградської області (Т.1 а.с.11) (Т.3 а.с.40-42).
Зі звіту Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, номер інформаційної довідки: 211808132 від 09.06.2020, встановлено, що 27.07.2018 було зареєстровано на ім'я ОСОБА_4 земельну ділянку площею 3,7781 га, кадастровий номер 3523682900:02:000:0157, на підставі договору міни №821 від 26.07.2018, виданого приватним нотаріусом Малютяк А.В. у Новоархангельському районному нотаріальному окрузі Кіровоградської області (Т.1 а.с.93)(Т.3 а.с.43-45).
Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 211806882 від 09.06.2020, встановлено, що 26.07.2018 було зареєстровано на ім'я ОСОБА_4 земельну ділянку площею 3,7681 га, кадастровий номер 3523682900:02:000:0155, на підставі договору міни №821 від 26.07.2018. Видавником є Малютяк А.В., приватний нотаріус Новоархангельського районного нотаріального округу Кіровоградської області (Т.1 а.с.143)(Т.3 а.с.56-58).
З листа КНП "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради" від 20.05.2020 №1815/10 встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживав за адресою с. Надлак Новоархангельського району Кіровоградської області, вперше (06.09.2021) звернувся за медичною допомогою до закладу та був направлений на стаціонарне лікування, де перебував до 06.01.2012 з приводу параноїдної шизофренії. Наступна госпіталізація відбулася з 04.12.2013 по 13.01.2014. Він є особою з другою групою інвалідності за психічним захворюванням. Остання госпіталізація тривала з 19.11.2018 по 20.05.2019 з тим же діагнозом, супутнє захворювання - туберкульоз легень (Т.1 а.с.12).
З розписки від 26.07.2018 відомо, що ОСОБА_5 отримав кошти за земельну ділянку № НОМЕР_3 площею 37,76 га в сумі 70 000 (сімдесят тисяч) гривень від ОСОБА_4 (Т.1 а.с.76).
З розписки від 26.07.2018 також встановлено, що ОСОБА_5 отримав кошти за земельну ділянку № НОМЕР_4 площею 37,77 га в сумі 70 000 (сімдесят тисяч) гривень від ОСОБА_4 (Т.1 а.с.77).
З розписки від 26.07.2018 відомо, що ОСОБА_5 отримав кошти за земельну ділянку № НОМЕР_5 площею 37,78 га в сумі 70 000 (сімдесят тисяч) гривень від ОСОБА_4 (Т.1 а.с.78).
З характеристики, виданої виконкомом Надлацької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області від 18.09.2020, встановлено, що ОСОБА_5 проживав на території Надлацької сільської ради. У побуті він вів асоціальний спосіб життя, зловживав спиртними напоями, але був спокійним та доброзичливим, агресії не проявляв (Т.1 а.с.79).
З довідки, виданої виконкомом Надлацької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області від 18.09.2020, зазначено, що ОСОБА_11 похоронила свого племінника ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , за власний рахунок (Т.1 а.с.80).
З державного акта на право власності на земельну ділянку серії I-КР №004489 встановлено, що ОСОБА_5 має у власності земельну ділянку площею 3,77 га, розташовану на території Надлацької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Т.1 а.с.142).
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта №58 від 09.02.2021 ОСОБА_5 під час укладення 26.07.2018 договорів міни №819, №820, №821 посвідчених приватним нотаріусом Малютяк А.В. з 2011 року страждав на стійкі психічні розлад у вигляді параноїдної шизофренії, безперервного типу перебігу, вираженого емоційно-вольового дефекту. За своїм психічним станом у зазначений період часу не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, не був здатний критично оцінювати свій стан та ситуацію в цілому ( Т.1 а.с.221-224).
Зі змісту письмових пояснень, наданих ОСОБА_3 від 21.07.2021, з'ясовано, що його батьки розлучилися в 1998 році. Після розлучення батько переїхав жити в інше село і не цікавився життям ОСОБА_12 та його матері. При зустрічах ознак хвороби він не помічав, тому питання щодо встановлення опіки над ним не піднімалося. ОСОБА_12 не відомо, хто відвозив його батька до медичних закладів (Т.2 а.с.38-39).
Зі змісту договору оренди земельної ділянки від 26.01.2008 відомо, що ОСОБА_5 уклав договір з АФГ «Віка», голова Ю.І. Кожушко, про оренду земельної ділянки загальною площею 3,77 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Надлацької сільської ради №155 (Т.2 а.с.47-49).
Зі змісту договору оренди земельної ділянки від 24.11.2016 та акту визначення і погодження меж земельної ділянки встановлено, що ОСОБА_5 уклав договір з АФГ «Віка», голова Кожушко Ю.І., про оренду земельної ділянки загальною площею 3,7681 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Надлацької сільської ради №155 (Т.2 а.с.50-53).
Зі змісту угоди від 16.04.2018 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 24.11.2016 з'ясовано, що ОСОБА_5 , власник земельної ділянки з кадастровим номером 3523682900:02:000:0155, яка перебувала в оренді АФГ «Віка», дійшов згоди про дострокове припинення дії згаданого договору (Т.2 а.с.54).
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 121440395 від 20.04.2018 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3523682900:02:000:0155, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орендодавець ОСОБА_5 передав в оренду АФГ «Віка» терміном на 10 років (Т.2 а.с.55).
Зі змісту договору оренди земельної ділянки від 06.01.2009 з'ясовано що ОСОБА_10 та АФГ «Віка» уклали договір оренди земельної ділянки площею 3,78 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Надлацької сільської ради, ділянка № НОМЕР_5 (Т.2 а.с.56-58).
Зі змісту додаткової угоди від 05.10.2011 до договору оренди земельної ділянки №156 від 24.07.2009 встановлено, що ОСОБА_10 та АФГ «Віка» продовжили оренду земельної ділянки, державний акт на право приватної власності на землю серія I-КР №004488 (Т.2 а.с.59).
Зі змісту угоди від 30.04.2018 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 24.11.2016 з'ясовано, що ОСОБА_5 , власник земельної ділянки з кадастровим номером 3523682900:02:000:0156, яка перебувала в оренді АФГ «Віка», дійшов згоди про дострокове припинення дії згаданого договору (Т.2 а.с.61).
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 124697927 від 21.05.2018 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3523682900:02:000:0156, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орендодавець ОСОБА_5 передав в оренду АФГ «Віка» терміном до 31.12.2024 (Т.2 а.с.62).
З договору оренди земельної ділянки від 26.01.2008 року відомо, що ОСОБА_13 та АФГ «Віка» уклали договір оренди земельної ділянки площею 3,76 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Надлацької сільської ради, ділянка № НОМЕР_4 (Т.2 а.с.63-65).
З додаткової угоди від 01.08.2012 до договору оренди земельної ділянки №157 від 12.08.2008 встановлено, що ОСОБА_13 та АФГ «Віка» продовжили оренду земельної ділянки, державний акт на право приватної власності на землю серія I-КР №004487 (Т.2 а.с.66).
З угоди від 30.04.2018 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 12.08.2008 з'ясовано, що ОСОБА_5 , власник земельної ділянки з кадастровим номером 3523682900:02:000:157, яка перебувала в оренді АФГ «Віка», дійшли згоди про дострокове припинення дії згаданого договору (Т.2 а.с.68).
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 124694685 від 21.05.2018 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3523682900:02:000:0157, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орендодавець ОСОБА_5 передав в оренду АФГ «Віка» терміном до 31.12.2024 (Т.2 а.с.69).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК ).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (частина перша статті 78 Земельного кодексу України).
Відповідно до статей 177, 181 ЦК України, статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка є об'єктом цивільних прав.
Відповідно до підпункту «а» частини першоїстатті 81 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі їх придбання за договором міни.
Відповідно до пункту 15 розділу Х« Перехідні положення'ЗК України (у редакції, чинній на час укладення договору міни) до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, не допускається: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.
Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, в порядку, визначеному цим Законом. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).
Законом України «Про внесення зміни до розділу Х«Перехідні положення'Земельного кодексуУкраїни» від 07.12.2017року №2236-VIII заборона відчуження у такому ж формулюванні продовжена до 01 січня 2019 року.
Встановлена пунктом 15 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України заборона відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення у редакції, чинній на час укладення договору міни, і яка діяла до 01 січня 2019 року, передбачала винятки, зокрема, можливість обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону.
За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості (частини перша-третястатті 715 ЦК України).
У статті 5 цього Закону вказано, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку, а в редакції, чинній з 1 січня 2019 року, до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Частина перша статті 14 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначає один з випадків можливого обміну земельними ділянками, що використовуються їхніми власниками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а не регулює обмін земельними частками (паями), права на які підтверджені сертифікатом, і розподіленими та визначеними у натурі земельними ділянками, які ще не зареєстровані за власниками земельних часток (паїв).
Стаття 14 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» не забороняє можливість обміну земельними ділянками, що використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в інших випадках, ніж той, який визначений у частині першій цієї статті, як і не забороняє можливість обміну іншими, ніж призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельними ділянками сільськогосподарського призначення.
Заборона відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, визначена у підпункті «б» пункту 15 розділу Х «Перехідні положення» ЗК Україниу редакції, чинній до 1 січня 2019 року, та виключення з неї можливості обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону стосуються не тільки земельних ділянок, що використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а й інших земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін (стаття 715 ЦК України).
Частина третя статті 715 ЦК України передбачає можливість встановлення у договорі міни доплати.
Міна (обмін) земельних часток (паїв) відповідно до вимог закону є цивільно-правовою угодою, яка, однак, може укладатися та реалізовуватись лише у порядку, передбаченому в Законі України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».
Частиною першою статті 14 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено, що у разі, якщо власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виявляє бажання використовувати належну йому земельну ділянку самостійно, він може обміняти її на іншу земельну ділянку на межі цього або іншого масиву.
Аналіз змісту статті 14 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» свідчить, що вона не забороняє можливість обміну земельними ділянками, які використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в інших випадках, ніж той, який визначений у частині першій цієї статті.
Зазначене узгоджується із висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 227/1506/18 (провадження № 14-66цс19), у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 05 листопада 2014 року у справі № 6-172цс14, від 11 лютого 2015 року у справі № 6-5цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-464цс16.
Згідно з частиною третьою статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Правові наслідки вчинення правочину дієздатною фізичною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, визначенні у статті 225 ЦК України. Частинами першою, другою цієї статті встановлено, що правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Правила статті 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала у такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).
Обґрунтування мотивів рішення суду с оцінкою аргументів сторін
Судом встановлено, що між сторонами укладено договора міни (обміну) земельних ділянок. обидві земельні ділянки, які є предметом договору, є сформованими та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва а саме: кадастровий номер 3523682900:02:000:0156, площею 3,7806 га; 3523682900:02:000:0157, площею 3,7781 га; та 3523682900:02:000:0155, площею 3,7681 га, що розташовані на території Надлацької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області.
Предметом розгляду даної справи є позовні вимоги про визнання недійсним договорів міни № 819 від 26.07.2021, № 820 від 26.07.2018, №821 від 26.07.2021, складеному та підписаного
ОСОБА_5 на користь АФГ «Віка» у зв'язку із тим, що ОСОБА_5 під час укладення договору міни, не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.
Земельне законодавство базується на принципі невтручання держави у здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом (пункт «в» частини першої статті 5 Земельного кодексу України).
Тобто, власник земельної ділянки має повноваження щодо володіння, користування та розпорядження нею, а держава не повинна втручатися у здійснення громадянами свого права розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначена презумпція психічного здоров'я, суть якої полягає в тому, що кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Підставою для визнання правочину недійсним на підставі, яка передбачена зазначеною нормою, повинна бути встановлена судом неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.
Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до пункту 2 частини першої статті 105 ЦПК України зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 89 ЦПК України.
Висновок експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення оспорюваного правочину.
Висновок про тимчасову недієздатність учасника такого правочину слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в момент вчинення правочину. Хоча висновок експертизи в такій справі є лише одним із доказів у справі і йому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами будь-які зовнішні обставини (показання свідків про поведінку особи тощо) мають лише побічне значення для встановлення того, чи була здатною особа в конкретний момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.
Вищевказане визначено у правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року по справі № 552/5808/17.
Таким чином у першу чергу судом надається оцінка висновку посмертної судово-психіатричної експертизи №58 від 09.02.2021, відповідно до якої ОСОБА_5 під час укладення 26.07.2018 договорів міни №819, №820, №821 посвідчених приватним нотаріусом Малютяк А.В. з 2011 року страждав на стійкі психічні розлад у вигляді параноїдної шизофренії, безперервного типу перебігу, вираженого емоційно-вольового дефекту. За своїм психічним станом у зазначений період часу не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, не був здатний критично оцінювати свій стан та ситуацію в цілому.
За змістом висновку ОСОБА_5 , під час укладання, та підписання договорів міни страждав на стійкі психічні розлад у вигляді параноїдної шизофренії, безперервного типу перебігу, вираженого емоційно-вольового дефекту. За своїм психічним станом у зазначений період часу не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, не був здатний критично оцінювати свій стан та ситуацію в цілому.
Експертний висновок обґрунтований аналізом даних з медичної документації та поясненнями самих експертів.
Представник відповідача просив суд визнати такий висновок експертів неналежним та недопустимим доказом.
Суд відхиляє доводи представника відповідача та зазначає про наступне.
Суд в судовому засіданні з'ясував, що психіатрична експертиза у цій справі проведена комісією судових експертів, які мають відповідну освіту, необхідну для проведення такої експертизи, при цьому висновок експертизи відповідає вимогам чинного законодавства, не містить недоліків, які б породжували сумніви у правильності та обґрунтованості зроблених висновків, узгоджуються з іншими доказами, які надані у цій справі.
Наявний у матеріалах справи Висновок судово-психіатричного експерта № 58 від 09.02.2021 року містить вичерпні відповіді експертів на поставленні до вирішення судом запитання, а обставини для визнання його необґрунтованим відсутні
Суд зазначає, що предметом спору по даній справі є визнання недійсним договорів міни, з тих підстав, що ОСОБА_5 не був здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Призначення експертизи у такій справі є обов'язковим (ст. 105 ЦПК України).
Обставини, викладені ОСОБА_2 у поданому до суду клопотанні, зводяться до того, що оскільки особу було виписано з лікарні, то є закономірним твердження того, що особа перебувала у стані повної ремісії, тобто спостерігалось цілковите зникнення продуктивної психотичної клініки і здатність підтримувати соціально допустиму якість життя, що не суперечить ст. 18 Закону України «Про психіатричну допомогу».
Також, представник відповідача вважає, що ОСОБА_5 мав збережену логічну та розумну поведінку, критику та був достатньо соціально адаптованим, усвідомлював свої дії та керував ними. Результатом таких дій було отримання прибутку, тобто особа не зашкодила своїм інтересам, демонструвала усвідомлення значення своїх дій, діяла розсудливо керуючись згідно норм чинного законодавства, приймала рішення, які відповідали здоровому глузду. Відсутність встановленої опіки або хоча б намірів її встановити, на думку представника відповідача, підтверджує факт того, що родичі ОСОБА_5 не вважали його особою, що не усвідомлює своїх дій.
Як вбачається із матеріалів справи, висновок експертизи є повним, ясним, містить чіткі та конкретні відповіді на поставлені експертам питання, не містить будь-яких положень, які б викликали сумніви в його правильності чи суперечили матеріалам справи. У висновку експертизи експертами зазначений докладний опис проведених досліджень, в тому числі зроблені в результаті його висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання.
Суд зазначає, що висновком судово-психіатричного експерта № 58 від 09.02.2021 комісія експертів встановила, що за своїм психічним станом ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час укладання 26 липня 2018 року договорів міни № 819, № 820, № 821 посвідчених приватним нотаріусом Малютяк А.В. з 2011 року страждав на стійкий психічний розлад у вигляді параноїдної шизофренії, безперервного типу перебігу, вираженого емоційно-вольового дефекту. За своїм психічним станом у зазначений період часу не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, не був здатний критично оцінювати свій стан та ситуацію в цілому.
Крім того представником відповідача не надано суду переконливих нових доказів, які істотно порушують порядок призначення і проведення експертизи.
У судовому засіданні експерт Григор'єва І.В. надала пояснення, що хвороба ОСОБА_5 є невиліковною та стійкою. Його виписали з психіатричної лікарні з діагнозом, установленим після стабілізації психічного стану, що дозволяє соціальну адаптацію. З медичної документації видно, що хвороба аналізувалася з 2012 року, і ОСОБА_5 перебував у стані хвороби без близького оточення. Він не усвідомлював необхідність лікування. ОСОБА_5 не міг адекватно усвідомлювати свої дії, оскільки хворів на параноїдну шизофренію. Ремісія можлива, але не означає, що хвороба відступила. Протягом періоду, який цікавив суд, ОСОБА_5 не міг усвідомлювати свої дії та керуватися ними. Будь-який контакт з ОСОБА_5 не був продуктивним, і у нього не було критичного ставлення до свого стану.
Щодо туберкульозу, ОСОБА_14 оглядав лікар туберкульозного відділення в структурі психіатричної лікарні. Наявної медичної документації було достатньо для формування відповідного висновку щодо ОСОБА_5 , і експертиза проводилася на підставі наданого медичного висновку. Покази свідка були враховані експертом, однак в даному випадку не мали істотного значення та не впливали на результат експертизи. Експерт ОСОБА_6 також не мала жодної упередженості, оскільки вивчала виключно медичну документацію, надану судом.
Щодо туберкульозу, ОСОБА_14 оглядав лікар у відділенні для психічно хворих. Наявної медичної документації було достатньо для формування відповідного висновку щодо ОСОБА_5 , і експертиза проводилася на підставі наданого медичного висновку. Покази свідка були враховані експертом, однак в даному випадку не мали істотного значення та не впливали на результат експертизи. Експерт також не мала жодної упередженості, оскільки вивчала виключно медичну документацію, надану судом.
ОСОБА_5 виписали з психіатричної лікарні з діагнозом, установленим після стабілізації психічного стану, що дозволяє соціальну адаптацію. З медичної документації видно, що хвороба аналізувалася з 2012 року, і ОСОБА_5 перебував у стані хвороби без близького оточення. Він не усвідомлював необхідність лікування. ОСОБА_5 не міг адекватно усвідомлювати свої дії, оскільки хворів на параноїдну шизофренію. Ремісія можлива, але не означає, що хвороба відступила. Протягом періоду, який цікавив суд, ОСОБА_5 не міг усвідомлювати свої дії та керуватися ними. Будь-який контакт з ОСОБА_5 не був продуктивним, і у нього не було критичного ставлення до свого стану.
У судовому засіданні керівник комісії ОСОБА_7 пояснив, що хвороба ОСОБА_5 є невиліковною. У 2015 році його стан мав соматичну динаміку. Його могли виписати з лікарні, оскільки не було загрози для оточуючих. У ОСОБА_5 спостерігався безперервний перебіг хвороби; він не усвідомлював свої дії, і вольовий ефект наростав. Жодного покращення не було. ОСОБА_5 міг виконувати лише механічну роботу. Починаючи з 2011 року, динаміка його стану була не позитивною, а негативною. Основне значення мають не показання свідків, а наявна медична документація.
У 2018 році ОСОБА_5 була проведена госпіталізація у зв'язку з туберкульозом. Туберкульозне відділення знаходилося в структурі психіатричної лікарні, тож паралельно вивчався і його психічний стан. Документацію місцевої лікарні не піднімали, оскільки це не має значення для справи, адже амбулаторна картка його соматичного захворювання не надала б суттєвої інформації. Вивчалися експертами документи надані судом у відповідності до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.
Водночас як вбачається з висновку судово-психіатричного експерта № 58 від 09.02.2021, пояснень експертів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , при проведені вказаної експертизи були вивчені матеріали даної цивільної справи та усі наявні медичні документи, які були витребувані судом за відповідним клопотанням.
Відтак, заявлене клопотання представника відповідача про визнання висновку судово-психіатричного експерта № 58 від 09.02.2021 неналежним та недопустимим доказом є безпідставним.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що наявні у матеріалах справи докази, зокрема пояснення експертів, не суперечать висновку судово-психіатричної експертизи № 58 від 09.02.2021. Згідно з цим висновком, ОСОБА_5 під час укладення та підписання договорів міни № 819 від 26.07.2021, № 820 від 26.07.2018, та № 821 від 26.07.2021 страждав на стійкий психічний розлад у вигляді параноїдної шизофренії безперервного типу перебігу, що супроводжувався вираженим емоційно-вольовим дефектом.
У зазначений період ОСОБА_5 не усвідомлював значення своїх дій і не міг ними керувати, а також не був здатний критично оцінювати свій стан і ситуацію в цілому. Тому суд вважає доведеним факт наявності підстав, визначених ст. 225 та 1257 Цивільного кодексу України, про те, що волевиявлення ОСОБА_5 під час укладення та підписання договорів міни, які є предметом розгляду, не може вважатися вільним, враховуючи абсолютну неспроможність ОСОБА_5 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Дані обставини дозволяють суду прийти до висновку, що позовні вимоги є доведеними належними, допустимими та достовірними доказами, а тому є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3ст.133 ЦПК України,судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать зокрема витрати пов'язані із залученням експертів та проведенням експертизи.
На підставі положень ч. 5-6ст. 139 ЦПК України, витрати на оплату послуг експерта стягуються відповідно до правил розподілу судових витрат. Розмір встановлюється на підставі договорів, рахунків та інше.
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За подання позовних заяв (справ) до суду, які ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 19.10.2020 було об'єднано в одне провадження, стороною позивача було сплачено судовий збір в розмірі по 840,80 грн, що підтверджується квитанціями №49672 від 24.06.2020, №49616 від 24.06.2020, №49638 від 24.06.2020.
Крім того, позивач поніс витрати пов'язані із проведенням посмертної судово-психіатричної експертизи в сумі 6048 (шість тисяч сорок вісім) гривень 00 копійок, що підтверджується рахунком вартості судової експертизи.
Таким чином, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідачки підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору за подачу позовної заяви в сумі 2522 (дві тисячі п'ятсот двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на проведення посмертної судово-психіатричної експертизи в розмірі 6048 (шість тисяч сорок вісім) гривень 00 копійок.
Керуючись ст.ст.10,19, 81, 89, 133, 139, 141, 259, 263, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Новоархангельського районного нотаріального округу Малютяк Альона Володимирівна про визнання договорів міни недійсними задовольнити.
Визнати недійсним договір міни, серія та номер: 820, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , 26 липня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Новоархангельського районного нотаріального округу Малютяк Альоною Володимирівною, рішення про державну реєстрацію №42257026 від 26.07.2018.
Визнати недійсним договір міни, серія та номер: 821, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , 26 липня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Новоархангельського районного нотаріального округу Малютяк Альоною Володимирівною, рішення про державну реєстрацію №42258207 від 27.07.2018.
Визнати недійсним договір міни, серія та номер: 819, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , 26 липня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Новоархангельського районного нотаріального округу Малютяк Альоною Володимирівною, рішення про державну реєстрацію №42256913 від 26.07.2018.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 2522 ( дві тисячі п'ятсот двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати за проведення посмертної судово-психіатричної експертизи в сумі 6048 (шість тисяч сорок вісім) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
-позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , житель АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ;
-відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителька АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ;
-третя особа приватний нотаріус Новоархангельського районного нотаріального округу Малютяк Альона Володимирівна (26100 Кіровоградської області селище Новоархангельськ вулиця Центральна, 22/25) .
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області Майстер І.П.