Справа № 202/14310/24
Провадження № 3/202/263/2025
10 січня 2025 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Логвіненко Т.Г., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, що надійшли з Військової служби правопорядку ЗСУ про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , -
07.11.2024 року близько 10 години 00 хвилин, 08.11.2025 року о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_1 перебував у тимчасовому розташуванні підрозділу військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_2 , під час виконання службових обов'язків в умовах особливого періоду та військового стану в стані алкогольного сп'яніння. Посадовими особами тимчасової ІНФОРМАЦІЯ_2 було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 категорично відмовився в присутності свідків, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.172-20 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та розгляд адміністративної справи був повідомлений належним чином.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді та підтверджується: актами відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, письмовими поясненнями та іншими матеріалами справи.
Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч.3 ст.172-20 КУпАП кваліфіковані вірно оскільки останній, являючись військовослужбовцем перебував на території військової частини та виконував обов'язки військової служби у нетверезому стані в умовах особливого періоду.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
В якості обставин, що, згідно зі ст.ст. 34 КУпАП пом'якшують відповідальність, суд визнає щире каяття та визнання вини.
Обставин, що згідно ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану, враховуючи характер вчиненого правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді мінімального розміру штрафу передбаченого санкцією ч.3 ст.172-20 КУпАП, що, на думку суду, є достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також, запобіганню вчинення нових правопорушень.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Також, суд вважає за доцільне звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст.1, 7, 9, 23, 26, 33-35, 40-1, 172-20, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.172-20 КУпАП та, на підставі ст. 36 КУпАП, накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Т. Г. Логвіненко