03 березня 2025 року
Київ
справа №280/7730/24
адміністративне провадження №К/990/7836/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі №280/7730/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
25.02.2025 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена через підсистему «Електронний суд» 25.02.2025.
Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
1. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
При цьому, обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов'язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
На третій сторінці касаційної скарги ГУ ДПС зазначає, що проаналізувавши постанови Верховного Суду, не знайдено схожих/аналогічних чи тотожних справ розглянутих зі спірного питання. Натомість, в подальшому, із посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06.10.2020 у справі № 814/2366/15, щодо пріоритетності норм ПК України. Також, на переконання ГУ ДПС, суди не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21.
Зазначене свідчить про невизначеність скаржника із підставою для касаційного оскарження судових рішень.
При цьому, у справі № 814/2366/15 не вирішувалося питання застосування підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України. Не вирішувалося таке питання і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21.
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що він може посилатися на певні підходи, висловлені Верховним Судом у справах, які не є подібними. Однак, таке обґрунтування суперечить пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України як підстави для відкриття касаційного провадження. Зазначену підставу для касаційного оскарження судових рішень законодавець недвозначно пов'язав із випадком, коли суди не врахували висновок з питання застосування норм права, викладений Верховним Судом, саме у подібних правовідносинах. Відсутність такої подібності зумовлює в подальшому закриття касаційного провадження, відкритого на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України (пункт 5 частини першої статті 339 КАС України).
Відсутність же висновку Верховного Суду з питання застосування норм права у подібних правовідносинах законодавець визначив окремою підставою для касаційного оскарження судових рішень - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. У такому випадку, скаржник має навести обґрунтування, зокрема, у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися у подібних правовідносинах. Використання скаржником певних підходів, висловлених Верховним Судом в неподібних правовідносинах, у випадку, якщо скаржник вважає їх застосовними і в справі, у якій подається касаційна скарга, законодавець не забороняє, але в такому випадку скаржник має обґрунтувати їх застосовність і необхідність формування відповідного висновку для інших (подібних) правовідносин.
У зв'язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
2. У касаційній скарзі міститься посилання на підпункт "в" підпункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України і зазначено про наявність суспільного інтересу до цієї справи.
Однак, вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Приведене у касаційній скарзі в цій частині обґрунтування зводиться до необхідності формування висновку з питання застосування норм права, оскільки саме ГУ ДПС не зрозуміло чим керуватися: нормами ПК України чи рішенням Запорізької міської ради, що не узгоджується із правовим змістом такого поняття як "значний суспільний інтерес".
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі № 280/7730/24 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом;
- навести обґрунтування наявності у цій справі винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Також роз'яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.В. Хохуляк