03 березня 2025 року
м. Київ
справа №340/1913/24
адміністративне провадження № К/990/7146/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 9 грудня 2023 року за №0568101-2408-1108-UA35040050000013889, за яким йому визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2022 рік на загальну суму 27 956,50 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року, відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду від 12 грудня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
За наслідками нового апеляційного розгляду Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 11 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року - без змін.
Ухвалюючи рішення у справі апеляційний суд виснував, що:
- Позивачем не доведено жодними доказами статус сільськогосподарського товаровиробника для застосування пільги у вигляді звільнення від оподаткування. Матеріалами справи не підтверджується, що позивач займається виробництвом сільськогосподарської продукції, її переробкою на власних потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання, тобто є саме товаровиробником;
- довідка В. Северинської сільської ради не підтверджує факт зайняття Позивачем сільськогосподарською діяльністю;
- у декларації відсутнє посилання на отримання наведеного доходу саме від зайняття сільськогосподарською діяльністю, з наведеної декларації неможливо встановити правовий зв'язок між експлуатацією наведених будівель в сільськогосподарських цілях та отриманим доходом;
- податкове повідомлення-рішення № 242699-24/11-08 було надіслане Позивачеві як власникові землі сільськогосподарського призначення, при цьому отримання такого повідомлення-рішення так само як і наявність у позивача у власності земельної ділянки сільськогосподарського призначення не свідчить про наявність у останнього статусу сільгоспвиробника та не створює для нього підстав для використання пільг, встановлених пунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України;
- несвоєчасність надіслання оскаржуваного рішення Позивачеві не може бути підставою для його скасування.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року, у якій скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким скасувати повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 9 грудня 2023 року №0568101-2408-1108-UA35040050000013889.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено основні засади (принципи) адміністративного судочинства, з-поміж яких забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Таким чином, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з частиною п'ятою статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження і які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, встановлені нормами частини четвертої статті 12 КАС України.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України (у редакції, чинній на дату відкриття провадження у цій справі) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України (у редакції Закону України від 19 червня 2024 року №3831-ІХ "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах") визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження і які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, встановлені нормами частини четвертої статті 12 КАС України.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно зі статтею 7 Закону України від 9 листопада 2023 року №3460-ІХ "Про державний бюджет України на 2024 рік" станом на 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 гривень.
У цій справі предметом спору є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 9 грудня 2023 року №0568101-2408-1108-UA35040050000013889, за яким йому визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2022 рік на загальну суму 27 956,50 грн.
Зазначена сума не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а отже справа відноситься до категорії справ незначної складності.
Системний аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 12 КАС України.
Разом з тим, згідно із пунктом 4 частини четвертої статті 12, пунктом 2 частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, зокрема, щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд першої інстанції, врахувавши вимоги статей 257, 261 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників свідчать про те, що ця справа дійсно є незначної складності, а ознаки необхідності розгляду цієї справи виключно за правилами загального позовного провадження, визначені частиною четвертою статті 12 КАС України, відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Випадки, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, Позивач у касаційній скарзі не наводить.
Про такі вимоги у КАС України, що надають можливість оскаржувати судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, Позивач обізнаний, адже він їх обґрунтовував їх при попередньому поданні у жовтні 2024 року касаційної скарги у цій справі.
Таким чином, оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності і передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини для їх касаційного оскарження відсутні.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
Отже, рішення у справі не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 12, 257, 248, частиною п'ятою статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська
Судді: І.В. Дашутін
М.М. Яковенко