27 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 926/17/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кондратової І. Д., Кролевець О. А.,
за участю секретаря судового засідання Москалика О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Релігійної організації "Релігійна громада храму в ім'я Різдва Христового м. Чернівці Древлеправославної Церкви України"
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 926/17/24
за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2
до Релігійної організації "Релігійна громада храму в ім'я Різдва Христового м. Чернівці Древлеправославної Церкви України"
про визнання статуту недійсним,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на рішення Господарського суду Чернівецької області
у складі судді Проскурняка О. Г.
від 11 червня 2024 року
на додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області
у складі судді Проскурняка О. Г
від 25 червня 2024 року
та постанову Західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів Зварич О. В., Гриців В. М., Малех І. Б.
від 28 жовтня 2024 року
за участю представників:
від позивача-1: не з'явилися
від позивача-2: не з'явилися
від відповідача: не з'явилися
У січні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Релігійної організації "Релігійна громада храму в ім'я Різдва Христового м. Чернівці Древлеправославної Церкви України" про визнання статуту недійсним.
Господарський суд Чернівецької області рішенням від 11 червня 2024 року у справі № 926/17/24 в позові відмовив, а додатковим рішенням від 25 червня 2024 року стягнув з ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 на користь Релігійної організації "Релігійна громада храму в ім'я Різдва Христового м. Чернівці Древлеправославної Церкви України" витрати за надання правової допомог по 15 320,00 грн з кожного.
Західний апеляційний господарський суд постановою від 28 жовтня 2024 року залишив без змін рішення від 11 червня 2024 року та додаткове рішення від 25 червня 2024 року Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/17/24
Позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просили скасувати зазначені рішення Господарського суду Чернівецької області від 11 червня 2024 року, додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 25 червня 2024 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2024 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
08 січня 2025 року відповідач - Релігійна організація "Релігійна громада храму в ім'я Різдва Христового м. Чернівці Древлеправославної Церкви України" подав до Верховного Суду через систему «Електронний суд» відзив на касаційну скаргу позивачів, в якому, зокрема просив стягнути з позивачів витрати на правничу допомогу. До зазначеного відзиву відповідач додав попередній (орієнтовний) розрахунок суми його витрат на професійну правничу допомогу, які він поніс та очікує понести у зв'язку з касаційним розглядом цієї справи за зазначеною касаційною скаргою позивачів. За цим попереднім (орієнтовним) розрахунком відповідачу у цій справі його адвокатом Андрієм Хованцем була надана правнича допомога в розмірі 16 000,00 грн та додатково відповідач очікує понести витрати орієнтовно у розмірі 6 400,00 грн. Також відповідач зазначив про те, що докази понесення ним цих витрат та їх остаточного розміру будуть надані суду відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України після ухвалення судом касаційної інстанції відповідної постанови.
13 лютого 2025 року відбулося судове засідання з розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11 червня 2024 року, додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 25 червня 2024 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2024 року у цій справі № 926/17/24, за наслідками якого Верховний Суд ухвалив постанову, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 11 червня 2024 року, додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 25 червня 2024 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2024 року у цій справі № 926/17/24 залишив без змін.
За змістом частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), що подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
14 лютого 2025 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від відповідача - Релігійної організації "Релігійна громада храму в ім'я Різдва Христового м. Чернівці Древлеправославної Церкви України" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 926/17/24, в якій заявник просить ухвалити додаткову постанову по господарській справі № 926/17/24, якою стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Релігійної організації "Релігійна громада храму в ім'я Різдва Христового м. Чернівці Древлеправославної Церкви України» витрати на правничу (правову) допомогу в сумі 20 900,00 грн.
До зазначеної заяви відповідач додав докази на підтвердження факту понесення ним в суді касаційної інстанції витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру, а саме:
- розрахунок сум витрат, які відповідач поніс у зв'язку із розглядом справи № 926/17/24,
- копію рахунку № INV-000723 від 17 грудня 2024 року,
- копію акту виконаних робіт № INV-000723 від 17 грудня 2024 року;
- копію договору про надання правничої (правової) допомоги № 167 від 18 січня 2024 року,
- копію квитанції про сплату витрат на правничу допомогу;
- копію ордеру.
Верховний Суд зазначає про те, що зазначена заява та додані до неї докази були подані відповідачем та надійшла до Верховного Суду 14 лютого 2025 року, тобто у строк, встановлений частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (у межах п'яти днів після ухвалення Верховним Судом постанови від 13 лютого 2025 року у цій справі).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 19 лютого 2025 року призначив до розгляду заяву Релігійної організації "Релігійна громада храму в ім'я Різдва Христового м. Чернівці Древлеправославної Церкви України" про ухвалення додаткового рішення у справі № 926/17/24 на 27 лютого 2025 року о 10:55 у приміщенні Касаційного господарського суду.
Розглянувши заяву Релігійної організації "Релігійна громада храму в ім'я Різдва Христового м. Чернівці Древлеправославної Церкви України" про ухвалення додаткового рішення у справі № 926/1724, Верховний Суд зазначає про те, що зазначена заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом частини першої та третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частин першої та абзацу першого другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду за результатом здійснення касаційного провадження з розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у цій справі № 926/17/24 ухвалив постанову, відповідно до якої касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 11 червня 2024 року, додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 25 червня 2024 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2024 року у цій справі № 926/17/24 залишив без змін.
Однак, як вбачається, суд касаційної інстанції у зазначеній постанові не вирішив питання розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу, понесених у касаційному провадженні з розгляду касаційної скарги позивачів у цій справі, що також є судовими витратами, про стягнення яких заявив відповідач, з огляду на що наявні підстави для ухвалення додаткової постанови з цього питання.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення учасником справи витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих учасниками справи доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з наданих відповідачем у цій справі доказів на підтвердження обставин понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з касаційним розглядом цієї справи та розміру цих витрат, 18 січня 2024 року між ним, як клієнтом, та Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Форс-мажор» в особі керуючого партнера Хованця Андрія Ігоровича був укладений договір про надання правничої допомоги № 167 (далі по тексту - договір), за змістом пункту 1 та підпункту 2.1.3. пункту 2.1. якого Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, зокрема представляти у встановленому порядку інтереси Клієнта в господарських судах.
Згідно з пунктом 2.8. договору для надання юридичної допомоги Клієнту Адвокатське об'єднання призначає, зокрема адвоката Хованця Андрія Ігоровича.
Даний договір діє до 31 грудня 2024 року та набирає чинності з моменту його підписання. Після закінчення строку дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновленим на невизначений строк (пункти 7.1. та 7.3. договору).
За змістом підпунктів 3.1.3., 3.1.4. пункту 3.1. договору Клієнт приймає на себе зобов'язання оплачувати витрати, необхідні для виконання його доручень, оплачувати юридичну допомогу відповідно до умов розділу 4 договору.
Відповідно до пунктів 4.3., 4.5. розділу 4 договору розрахунок вартості за послуги з надання юридичної допомоги, які надаються Адвокатським об'єднанням, становить 40 відсотків розміру місячної мінімальної заробітної плати, встановленої на дату надання послуг за 1 (одну) годину роботи Адвокатського об'єднання. За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням юридичної допомоги та її вартість.
Проаналізувавши умови укладеного між відповідачем у цій справі та Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Форс-мажор» договору про надання правничої допомоги № 167 від 18 січня 2024 року, Верховний Суд зазначає про те, що його умови передбачають погодинну форму гонорару адвоката за надання юридичної допомоги. При цьому, розмір гонорару адвоката визначається за правилами пункту 4.3. договору та складає 40 відсотків розміру місячної мінімальної заробітної плати, встановленої на дату надання послуг за 1 (одну) годину роботи Адвокатського об'єднання.
За змістом статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі з 1 квітня 2024 року становить 8 000 грн. Аналогічний розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі (8 000,00 грн) установлений з 1 січня 2025 року і Законом України «Про Державний бюджет України на 2025рік» (статті 8 Закону).
Отже, відповідно до умов, закріплених у пункті 4.3. договору, ставка гонорару адвоката за одну годину роботи становить 3 200,00 грн (8 000,00 грн х 40% = 3 200,00 грн).
Як вбачається на виконання умов зазначеного договору між Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Форс-мажор», від імені якого діє керуючий партнер Хованець Андрій Ігорович, як Виконавцем, та Релігійною організацією "Релігійна громада храму в ім'я Різдва Христового м. Чернівці Древлеправославної Церкви України», як Клієнтом, був підписаний акт виконаних робіт № INV-000723 від 17 грудня 2024 року (далі по тексту - акт), за змістом якого Виконавець надав Клієнту такі послуги з правничої допомоги:
- вивчення касаційної скарги у справі № 926/17/24, визначення правової позиції, на що Виконавець витратив 2 години часу, на загальну суму 6 400,00 грн;
- підготовка та написання відзиву на касаційну скаргу по справі № 926/17/24, на що Виконавець витратив 3 години часу, на загальну суму 9 600,00 грн.
Загальна вартість робіт з надання правничої допомоги за цим актом становить 16 000,00 грн.
Верховний Суд враховує те, що адвокат Хованець А. І. має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 002359 від 28 січня 2022 року та як представник відповідача у цій справі діяв на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії СЕ № 1100865 від 17 грудня 2024 року, що міститься в матеріалах справи.
Як вбачається, факт надання адвокатом Хованцем Андрієм Ігоровичем відповідачу у цій справі послуги з підготовки та написання відзиву на касаційну скаргу підтверджується матеріалами справи: зазначений відзив з додатними до нього документами був поданий 08 січня 2025 року, тобто у встановлені Верховним Судом в ухвалі 09 грудня 2024 року у цій справі строки, був долучений до матеріалів справи (3-й том справи, а.с. 30 - 42).
Також Верховний Суд зазначає про те, що адвокат Хованець А. І., як представник відповідача взяв участь у двох засіданнях Верховного Суду у цій справі, що відбулися 30 січня 2025 року та 13 лютого 2025 року, надавав в судових засіданнях пояснення по справі, щодо доводів касаційної скарги, про що свідчать протоколи судових засідань № 3975107 від 30 січня 2025 року (3-й том справи, а. с. 66, 67) та № 4046514 від 13 лютого 2025 року (3-й том справи, а.с. 89 - 92). Наведеним підтверджується факт надання адвокатом Хованцем Андрієм Ігоровичем відповідачу у цій справі послуги з участі в двох засіданнях суду касаційної інстанції у цій справі.
Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частинами п'ятою та шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно до частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, керуючись при цьому критеріями, що визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) може з власної ініціативи або за наявності заперечення іншої сторони відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 910/10334/21.
Верховний Суд враховує те, що позивачі не надали клопотання про зменшення розміру заявлених відповідачем до стягнення з них витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у зв'язку з касаційним розглядом цієї справи за касаційною скаргою позивачів.
Разом з цим Верховний Суд, керуючись критеріями, визначеними частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, зазначає про наявність підстав для часткового задоволення клопотання відповідача про стягнення з позивачів на його користь витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на таке.
Відповідно до наданих відповідачем до суду касаційної інстанції акту виконаних робі та розрахунку суми витрат адвокат Хованець Андрій надав відповідачу, зокрема такі окремі види послуг з правничої допомоги, як:
- вивчення касаційної скарги у справі № 926/17/24, визначення правової позиції на загальну суму 6 400,00 грн;
- підготовка та написання відзиву на касаційну скаргу по справі № 926/17/24, на загальну суму 9 600,00 грн.
Однак, Верховний Суд зазначає про те, що послуга з підготовки та написання відзиву на касаційну скаргу є нерозривно пов'язаною з вивченням касаційної скарги та визначенням правової позиції, з огляду на що послуга з вивчення касаційної скарги у справі № 926/17/24 та визначення правової позиції, зазначена адвокатом відповідача в акті виконаних робіт та в розрахунку суми витрат, була безпідставно виокремлена в окрему послугу та є надмірною і вимога про стягнення суми витрат за цю послугу (6 400,00 грн) задоволенню не підлягає. При цьому, Верховний Суд враховує те, що поданий відповідачем до суду касаційної інстанції та наявний в матеріалах справи відзив на касаційну скаргу фактично дублює доводи, викладені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу, тому зазначена адвокатом відповідача витрата часу на надання послуги з підготовки та написання відзиву на касаційну скаргу з урахуванням необхідності вивчення касаційної скарги та визначення правової позиції у кількості 3 години є обґрунтованою.
Враховуючи викладене обґрунтованою та доведеною сумою витрат відповідача на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з касаційним розглядом цієї справи є сума у розмірі 14 500,00 грн, з яких:
- 9 600,00 грн - сума витрат відповідача за надання йому його адвокатом послуги з підготовки та написання відзиву на касаційну скаргу по справі № 926/17/24;
- 4 800,00 грн - сума витрат відповідача за надання йому його адвокатом послуги з участі в двох судових засіданнях;
- 100,00 грн - поштові витрати, понесені у зв'язку з направленням адвокатом відповідача відзиву на касаційну скаргу позивачам у справі, факт понесення яких підтверджується наявними в матеріалах справи копіями описів вкладення у цінний лист на ім'я позивачів у цій справі, копіями накладних Укрпошти та фіскальних чеків, доданими відповідачем до відзиву на касаційну скаргу (3-й том справи, а.с. 42).
Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За змістом частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене Верховний Суд зазначає про те, що відповідно до правил розподілу, визначених у пункті 2 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, заявлена відповідачем вимога про стягнення з позивачів на його користь в порядку розподілу понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з касаційним розглядом цієї справи, підлягає частковому задоволенню - у розмірі 14 500,00 грн шляхом стягнення цієї суми з позивачів по 7 250,00 грн з кожного.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Релігійної організації "Релігійна громада храму в ім'я Різдва Христового м. Чернівці Древлеправославної Церкви України" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з касаційним розглядом справи № 926/17/24, задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Релігійної організації "Релігійна громада храму в ім'я Різдва Христового м. Чернівці Древлеправославної Церкви України" (58029, м. Чернівці, вул. Криворучка Олега, буд 40, код ЄДРПОУ 21434913) 7 250 (сім тисяч двісті п'ятдесят) грн 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з касаційним розглядом справи № 926/17/24.
3. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Релігійної організації "Релігійна громада храму в ім'я Різдва Христового м. Чернівці Древлеправославної Церкви України" (58029, м. Чернівці, вул. Криворучка Олега, буд 40, код ЄДРПОУ 21434913) 7 250 (сім тисяч двісті п'ятдесят) грн 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з касаційним розглядом справи № 926/17/24.
4. Видачу наказів доручити Господарському суду Чернівецької області.
5. Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді І. Кондратова
О. Кролевець