Іменем України
04 березня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/8/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали справи
за позовом: Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Житомирська торгова компанія», вул. Степана Бандери, 7, офіс 316, м. Житомир, 10029, код 43672760
про стягнення 28728,00 грн
без виклику сторін
встановив:
02.01.2025 Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Житомирська торгова компанія» про стягнення 22800,00 грн штрафу та 5928,00 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено взяті на себе зобов'язання за договором № 366-24 на закупівлю товару за державні кошти від 08.08.2024 в частині своєчасної поставки товару.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.01.2025 відкрите спрощене позовне провадження у справі № 927/8/25 без повідомлення сторін у справі; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 06.01.2025 о 20:51, підтверджується довідками про доставку електронного листа).
Відповідач правом на подання відзиву на позов в установлений судом строк не скористався, проти заявлених вимог не заперечив.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
08.08.2024, між Військовою частиною НОМЕР_1 (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Житомирська торгова компанія» (продавець) укладено Договір №366-24 на закупівлю товару за державні кошти (далі - Договір), за умовами якого (пункти 1.1., 1.2.) предметом є закупівля товару - зарядних станцій за кодом ДК 021:2015 - 31680000-6 «Електричне приладдя та супутні товари до електричного обладнання» (товар) згідно Специфікації (Додаток 1), що є невід'ємною частиною даного Договору. Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором та згідно зі Специфікацією (Додаток 1 до цього Договору), поставити на склад покупця товар, а покупець - прийняти та оплатити такий товар.
Сума договору складає 456 000,00 грн з ПДВ. Ціна може змінюватись у бік зменшення (без зміни кількості та якості товару). Ціни на товар за цим Договором, ціни у видаткових накладних, у рахунках на оплату товару, інших документах до Договору вказуються в національній валюті України - гривні (п. 3.1. Договору).
За пунктами 5.1., 5.2., 5.5., 5.7., 5.9.-5.11. Договору постачання товару має бути здійснено однією партією у строк до 01.10.2024 року включно.
Місце поставки (передачі) товару: склад покупця - м. Чернігів.
Приймання товарів за кількістю та якістю буде здійснено покупцем в присутності представника продавця відразу після прибуття товарів до місця поставки.
Доставка товару здійснюється продавцем за його рахунок.
При поставці товару продавець в порядку ч.2 ст. 662 Цивільного кодексу України повинен передати покупцю приналежні документи (документи на гарантію, інструкцію з експлуатації/паспорт, документи, що підтверджують якість/відповідність товару, тощо).
У випадку, коли буде встановлено порушення якості товару або нестача будь-якої його кількості/некомплектність одиниці товару, покупець спільно з представником продавця відображає це у видатковій накладній та складає окремий акт на підставі якого покупець пред'являє претензію продавцю. Претензія надсилається поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом 5-ти робочих днів з дня отримання товару.
При виявленні покупцем невідповідності якості або кількості/комплектності отриманого товару відвантажувальним документам (накладним) або документам про якість товару, який поставляється, продавець протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання претензії, за свій рахунок, здійснює допоставку товару належної кількості та якості.
У п. 6.2.1. Договору сторони погодили право покупця достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір у випадках невиконання постачальником своїх зобов'язань за Договором понад 10 календарних днів, письмово повідомивши про це постачальника у строк 15 календарних днів, але з повним виконанням замовником своїх зобов?язань, які настали до дати виникнення таких обставин, з подальшим стягненням штрафних санкцій.
Згідно з п. 7.1., 7.2. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.
У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості товарів, з яких допущене прострочення, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
У разі відмови від виконання умов Договору (окрім випадків передбачених п. 8.1.) продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від суми Договору (п. 7.4. Договору).
Відповідно до п. 10.1. Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 30.11.2024 включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов'язань сторонами.
Сторонами підписано та скріплено печатками Специфікацію (додаток 1 до Договору), відповідно до якої поставці підлягає товар - зарядна станція EcoFlow DELTA 2 у кількості 12 шт, на загальну суму 456000,00 грн з ПДВ.
На адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією направлено лист №02.8.1.1/10017-24-Вих від 14.10.2024 про сплату пені та розірвання договору, проте зазначений лист повернуто відділенням поштового зв?язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (ШКІ 0600972663341).
Повторно направлений відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією лист №02.8.1.1/10685-24-Вих від 31.10.2024 про розірвання договору, сплату пені і штрафу також повернуто відділенням поштового зв?язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (ШКІ 0600978769702).
Відповідач у встановлений Договором строк товар не поставив, у зв?язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 22800,00 грн штрафу та 5928,00 грн пені.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 29 Господарського кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Оскільки за умовами п. 5.2 Договору місцем поставки (передачі) товару є склад покупця - м. Чернігів, дана справа підсудна Господарському суду Чернігівської області.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, всебічно та повно дослідивши обставини справи, надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з наведених нижче підстав.
За частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтями 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.
Суд установив факт укладення Договору № 366-24 на закупівлю товару за державні кошти від 08.08.2024, на виконання якого відповідач зобов?язаний був у строк до 01.10.2024 включно, поставити на склад покупця у м. Чернігові товар згідно із Специфікацію (додаток 1 до Договору), а саме - зарядні станції EcoFlow DELTA 2 у кількості 12 шт, на загальну суму 456000,00 грн з ПДВ.
Відповідач у визначений Договором строк обумовлений товар позивачу не поставив.
Направлені позивачем відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією листи №02.8.1.1/10017-24-Вих від 14.10.2024 про сплату пені та розірвання договору (ШКІ 0600972663341), №02.8.1.1/10685-24-Вих від 31.10.2024 про розірвання договору, сплату пені і штрафу (ШКІ 0600978769702) повернуті відділенням поштового зв?язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Щодо стягнення пені та штрафу.
За змістом частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції в вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов?язання.
Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
Частинами 4, 6 статті 231 Господарського кодексу України унормовано, що в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначений, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній визначеній грошовій сумі, або в відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань установлюються в відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Сторони у п. 7.2. Договору погодили, зокрема, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості товарів, з яких допущене прострочення, за кожний день прострочення.
Відповідно до п. 7.4. Договору у разі відмови від виконання умов Договору (окрім випадків передбачених п. 8.1.) продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від суми Договору.
Позивачем заявлено до стягнення 5928,00 грн пені за період з 02.10.2024 по 14.10.2024 (0,1% вартості товарів, з яких допущене прострочення, за кожний день прострочення) та 22800,00 грн штрафу (5% від суми Договору), нарахованих на підставі п. 7.2., 7.4. Договору.
Стаття 61 Конституції України встановлює заборону на притягнення особи до подвійної юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки за статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, так як відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає в себе і пеню, і штраф як форми її сплати.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товару, суд, перевірив розрахунок позивача та дійшов висновку про правомірність вимог у частині стягнення 5928,00 грн пені за період з 02.10.2024 по 14.10.2024 (0,1% вартості товарів, з яких допущене прострочення, за кожний день прострочення) та 22800,00 грн штрафу (5% від суми Договору).
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.
За статтею 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
За приписами частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи зі змісту статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.
Матеріалами справи підтверджено правомірність вимог позивача, відтак позов підлягає задоволенню повністю, а саме в частині стягнення з відповідача 5928,00 грн пені та 22800,00 грн штрафу.
При ухваленні рішення в справі суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Позивачем при зверненні до суду сплачено 3028,00 грн судового збору.
Позов позивачем подано через систему "Електронний суд".
Законом України від 26.05.2021 №2147а-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт "б" підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).
Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22 особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням підсистеми "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір". При цьому надані Державною судовою адміністрацією України в листі від 29.10.2021 №10-19326/21 та Вищою радою правосуддя в листі від 30.11.2021 №28581/0/9-21 роз'яснення щодо того, що вказана норма (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір") не набрала чинності у порядку, встановленому Законом, не змінюють установленого порядку та умов набрання чинності нормативно-правовим актом.
Отже, з урахуванням вищевикладеного та з огляду на обставини подання позивачем позову через систему "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду становить 2422,00 грн, який підлягає розподілу за результатами розгляду даної справи.
Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за рахунок відповідача позивачу відшкодовуються судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Суд зауважує, що у зв'язку зі сплатою позивачем при зверненні до суду судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом, він не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про повернення надлишково сплаченого судового збору в сумі 605,60 грн в порядку, передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, частиною 2 статті 178, статтями 233, 238, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Житомирська торгова компанія» (вул. Степана Бандери, 7, офіс 316, м. Житомир, 10029, код 43672760) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (реквізити Військової частини НОМЕР_1 для отримання пені та штрафу (вул. Квітнева, 3, корпус В, м. Чернігів, 14026, код 14321765, банк отримувача коштів: Державна казначейська служба України у м. Київ, МФО 820172, р/р UA658201720343120001000015970) 5928,00 грн пені, 22800,00 грн штрафу, та 2422,40 грн судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Рішення складено та підписано 04.03.2025.
Суддя М.О. Демидова