Іменем України
04 березня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/1182/24
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали справи
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, пр-т Голосіївський, 50, м. Київ, 03039, код 43173325
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту, вул. Реміснича, 56, м. Чернігів, 14000, код 02548860
до відповідача: Чернігівського міського громадського об'єднання “Фонд інвалідів та пенсіонерів», вул. Івана Мазепи, 4А, м. Чернігів, 14002, код 25620206
про стягнення 3865,30 грн
без виклику сторін
встановив:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях звернулося з позовом до суду до Чернігівського міського громадського об'єднання “Фонд інвалідів та пенсіонерів» про стягнення неустойки за несвоєчасне повернення державного майна у сумі 3865,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним поверненням об'єкту оренди після припинення договірних відносин за Договором оренди № 103-16 від 08.08.2016 нерухомого майна, що належить до державної власності.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 31.12.2024 відкрите спрощене позовне провадження у справі № 927/1182/24 без повідомлення сторін у справі; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту (вул. Реміснича, 56, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02548860; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена позивачу та третій особі до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 31.12.2024 о 12:37, підтверджується довідками про доставку електронного листа).
Ухвала суду від 31.12.2024 відповідачу направлена рекомендованою поштовою кореспонденцією 02.01.2025 за адресою місцезнаходження юридичної особи, зазначеною в витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Івана Мазепи, 4А, м. Чернігів, 14002, проте під час доставки адресату не вручена, повернута за зворотною адресою, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (поштове відправлення ШКІ 0600998006346).
Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження в справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Згідно з п. 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення, зокрема є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
В разі якщо ухвала про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлені судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей в суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 Господарського процесуального кодексу України, і судовий акт повернутий підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення в справі (близький за змістом висновок викладений в постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).
Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19.
З наведеного слідує, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в справі № 927/1182/24.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Відповідач правом на подання відзиву на позов в установлений судом строк не скористався, проти заявлених вимог не заперечив.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
08.08.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (Орендодавцем), правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, та Чернігівським міським громадським об'єднанням “Фонд інвалідів та пенсіонерів» (Орендарем) укладено договір оренди № 103-16 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір оренди).
Відповідно до п.1.1., 1.2. Договору оренди Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування без права передачі у суборенду та приватизації державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 32,09 кв.м на першому поверсі триповерхової будівлі (реєстровий номер 02548860.1.ЮУЧПКХЗ18) (надалі - майно), що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 4-А, та перебуває на балансі Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту (код 02548860) (Балансоутримувач), вартість якого визначена висновком про вартість на 29.02.2016 і становить за незалежною оцінкою 112796,33 грн. Майно передається в оренду для розміщення громадської організації інвалідів.
За умовами п. 2.1., 2.4. Договору оренди Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі Майна. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі покладається на Орендодавця.
Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди (п.2.2. Договору оренди).
08.08.2016 на виконання умов Договору оренди сторонами договору та балансоутримувачем підписано акт приймання-передачі, за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування без права передачі у суборенду та приватизації державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 32,09 кв.м на першому поверсі триповерхової будівлі (реєстровий номер 02548860.1.ЮУЧПКХЗ18), що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 4-А, та перебуває на балансі Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту, вартість якого визначена висновком про вартість на 29.02.2016 і становить за незалежною оцінкою 112 796,33 грн.
31.01.2017 сторонами укладено Договір про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 08.08.2016 №103-16, згідно з п.1.1. якого внесено зміни до п.1.1. Договору оренди, а саме виключено зі складу об'єкта оренди нежитлове приміщення загальною площею 13,5 кв.м.
Актом від 31.01.2017 приймання-передачі з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, яке розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 4-А, підписаним сторонами та балансоутримувачем, Орендар передав, а Орендодавець прийняв державне нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 13,5 кв.м першого поверху триповерхової будівлі, розміщеної за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 4-А, що перебуває на балансі Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту.
Договором від 27.08.2019 про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 08.08.2016 №103-16, підписаним сторонами та погодженим балансоутримувачем, п.1.1. Договору оренди викладено у такій редакції:
«Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування без права передачі у суборенду та приватизації державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 18,59 кв.м на першому поверсі триповерхової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 4-А, що перебуває на балансі Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту, вартість якого визначена висновком про вартість на 30.06.2019 і становить за незалежною оцінкою 84770,38 грн (без ПДВ)».
Відповідно до п.5.3. Договору оренди Орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу.
Згідно з п.3.1. Договору оренди у редакції Договору від 31.01.2017 про внесення змін до Договору Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - грудень 2016р., 60,66 грн.
Згідно з п.3.1. Договору оренди в редакції Договору від 27.08.2019 про внесення змін до Договору Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - липень 2019р. - 69,86 грн.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції розміщується на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики (п.3.3. Договору оренди, в редакції Договору від 27.08.2019 про внесення змін до Договору).
Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п.3.6. Договору оренди, в редакції Договору від 27.08.2019 про внесення змін до Договору).
Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати (п.3.7. Договору оренди, в редакції Договору від 27.08.2019 про внесення змін до Договору).
Згідно з п. 9.1. Договору оренди за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
У разі несплати орендної плати Орендарем протягом трьох місяців підряд Орендодавець має право відмовитись від Договору та вимагати повернення майна у порядку, передбаченому ст.782 Цивільного кодексу України (п.9.4 Договору оренди).
Відповідно до п. 2.16. Договору від 27.08.2019 про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.08.2016 №103-16, Договір оренди доповнено розділ 10 новим пунктом 10.7 такого змісту:
Сторони погоджуються, що цей Договір буде достроково розірвано на вимогу Орендодавця, якщо Орендар: користується Майном не відповідно до умов Договору; погіршує стан Майна; не сплачує орендну плату протягом трьох місяців підряд; не робить згідно з умовами Договору поточний ремонт Майна; без письмового дозволу Орендодавця передав Майно, його частину у користування Іншій особі; перешкоджає співробітникам Орендодавця та/або уповноваженого органу управління здійснювати контроль за використанням Майна, виконанням умов Договору; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до п.10.10. Договору оренди в редакції Договору від 27.08.2019 про внесення змін до Договору у разі припинення або розірвання Договору майно протягом трьох робочих днів Орендар повертає Балансоутримувачу (або юридичній особі, яку вкаже Орендодавець).
Якщо Орендар не виконує обов'язку щодо повернення Майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування Майном за весь час прострочення (п.10.11. Договору оренди).
За умовами п. 10.1. Договору його укладено строком на 2 роки 364 дні - з 08.08.2016 по 06.08.2019 включно.
Пунктом 1 Договору від 27.08.2019 про внесення змін до Договору продовжено Договір оренди терміном на 2 роки 364 дні: з 07.08.2019 до 05.08.2022.
05.10.2021 Регіональне відділення листом №50-04.03-1876 направило Чернігівському міському громадському об'єднанню “Фонд інвалідів та пенсіонерів» повідомлення про відмову від договору оренди № 103-16 від 08.08.2016 (рекомендоване відправлення № 140052941336), в якому вимагало терміново повернути державне майно Балансоутримувачу та перерахувати суму заборгованості з орендної плати.
Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення № 140052941336 вказаний лист був вручений 08.10.2021 уповноваженому представнику Чернігівського міського громадського об'єднання “Фонд інвалідів та пенсіонерів» Литвиненко.
Таким чином, враховуючи положення п.10.7 Договору оренди №103-16 нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.08.2016, даний Договір оренди вважається припиненим з 08.10.2021 (з моменту одержання Орендарем листа Орендодавця від 05.10.2021 № 50-04-03-1876).
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2022 у справі № 927/20/22, яке набуло законної сили 05.07.2022 стягнуто з Чернігівського міського громадського об'єднання “Фонд інвалідів та пенсіонерів» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до державного бюджету України 776,19 грн заборгованості, з яких 386,49 грн основного боргу, 35,75 грн пені, 353,95 грн неустойки та 4540,00 грн судового збору; Чернігівське громадське об'єднання "Фонд інвалідів та пенсіонерів" зобов?язане повернути державне нерухоме майно - нежитлове приміщення, площею 18,59 кв.м. першого поверху триповерхової будівлі, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. І.Мазепи, 4-А, на користь балансоутримувача - Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту, шляхом підписання акту приймання-передачі з балансоутримувачем - Чернігівським професійним ліцеєм залізничного транспорту.
05.07.2022 Господарським судом Чернігівської області видано накази на примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2022 у справі № 927/20/22.
За частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлене законом.
За висновком суду обставини встановлені в рішенні Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2022 у справі № 927/20/22, яке набуло законної сили 05.07.2022, є преюдиціальними при вирішенні даного спору за участю тих самих сторін.
Як зазначає позивач, 18.04.2024 в ході проведення виконавчих дій здійснено повернення нерухомого майна з оренди та підписано Акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, у якому зазначено, що повернення з оренди нерухомого майна проводиться без присутності орендаря - Чернігівського міського громадського об'єднання "Фонд інвалідів та пенсіонерів", у зв?язку з неможливістю встановити його місцезнаходження та неможливістю повідомити його. На неодноразові звернення балансоутримувача Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту листами, претензіями до орендаря відповіді жодного разу не надходило (а.с.37).
Позивач заявив до стягнення 3865,30 грн неустойки за несвоєчасне повернення державного майна за період прострочення з 30.12.2021 по 18.04.2024 на підставі ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України.
Надіслана позивачем відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією претензія №50-13.01-847 від 09.05.2024 залишена без відповіді та задоволення.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, всебічно та повно дослідивши обставини справи, надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з наведених нижче підстав.
За частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір оренди №103-16 нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.08.2016 за своєю юридичною природою є договором оренди нерухомого майна.
Правовідносини з оренди нерухомого майна врегульовані положеннями §1 та §4 глави 58 Цивільного кодексу України.
Як визначено частинами 1 та 6 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
За статтями 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Позивач заявив до стягнення 3865,30 грн неустойки за несвоєчасне повернення державного майна за період з 30.12.2021 по 18.04.2024 на підставі ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2022 у справі № 927/20/22, яке набуло законної сили 05.07.2022, встановлено факт припинення дії Договору оренди №103-16 нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.08.2016, з 08.10.2021.
Частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Відповідно до п.10.10. Договору оренди в редакції Договору від 27.08.2019 про внесення змін до Договору у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів Орендар повертає Балансоутримувачу (або юридичній особі, яку вкаже Орендодавець).
Отже, із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за Договором оренди у Орендаря виник новий обов'язок - негайно повернути орендоване майно.
Відповідачем не було повернуто балансоутримувачу за актом приймання-передачі орендоване державне майно, що є предметом Договору оренди.
Після спливу строку дії договору оренди невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Таким чином, користування майном після припинення договору оренди є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном.
Відповідно до приписів ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Дана норма також закріплена сторонами в п.10.11. Договору оренди.
Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору оренди - якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення вказаного договору, коли користування майном стає неправомірним (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.07.2021 у справі № 904/5303/19).
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2022 у справі № 927/20/22, яке набуло законної сили 05.07.2022, стягнуто з відповідача 353,95 грн неустойки за користування відповідачем майном після припинення Договору оренди за період з 15.10.2021 по 29.12.2021.
Акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності підписаний 18.04.2024.
Відповідач доказів неможливості повернення майна у встановлений Договором строк суду не надав, нерухоме майно з оренди було повернуто лише 18.04.2024.
Враховуючи, що відповідач несвоєчасно виконав свій обов'язок з повернення орендованого ним майна, а відтак суд доходить висновку про наявність підстав для застосування до нього відповідальності у вигляді стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати за період з 30.12.2021 по 17.04.2024 в межах заявлених позовних вимог.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
За статтею 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
За приписами частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи зі змісту статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.
Матеріалами справи підтверджено правомірність вимог позивача, відтак позов підлягає задоволенню в межах заявлених позовних в частині стягнення 3865,30 грн неустойки.
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Позивачем при зверненні до суду сплачено 3028,00 грн судового збору.
Позов позивачем подано через систему "Електронний суд".
Законом України від 26.05.2021 №2147а-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт "б" підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22, особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням підсистеми "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір". При цьому надані Державною судовою адміністрацією України в листі від 29.10.2021 №10-19326/21 та Вищою радою правосуддя в листі від 30.11.2021 №28581/0/9-21 роз'яснення щодо того, що вказана норма (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір") не набрала чинності у порядку, встановленому Законом, не змінюють установленого порядку та умов набрання чинності нормативно-правовим актом.
Отже, з урахуванням вищевикладеного та з огляду на обставини подання позивачем позову через систему "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду, становить 2422,00 грн. Вказаний розмір судового збору підлягає розподілу за результатами розгляду даної справи.
Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за рахунок відповідача позивачу відшкодовуються судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.
Суд зауважує, що у зв'язку зі сплатою позивачем при зверненні до суду судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом, він не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про повернення надлишково сплаченого судового збору в сумі 605,60 грн в порядку, передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, частиною 2 статті 178, статтями 233, 238, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Чернігівського міського громадського об'єднання “Фонд інвалідів та пенсіонерів» (вул. Івана Мазепи, 4А, м. Чернігів, 14002, код 25620206) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (пр-т Голосіївський, 50, м. Київ, 03039, код 43173325) до державного бюджету України (р/р UА728999980313090093000025739, ГУК у Черніг.обл/м.Чернігів/22080200, код отримувача (ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 22080200) 3865,30 грн неустойки.
3. Стягнути з Чернігівського міського громадського об'єднання “Фонд інвалідів та пенсіонерів» (вул. Івана Мазепи, 4А, м. Чернігів, 14002, код 25620206) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (пр-т Голосіївський, 50, м. Київ, 03039, код 43173325, (р/р UА458201720343180002000140075, ДКСУ м. Київ, код 43173325, МФО 820172) 2422,40 грн судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
У зв?язку з навчанням судді у період з 24.02.2025 по 28.02.2025 рішення складено та підписано 04.03.2025.
Суддя М.О. Демидова