03 березня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/172/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову від 27.02.2025 у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Аграрна компанія “Еко-Парк»,
код ЄДРПОУ 40142687, вул. Дружби, 76, с. Чемер, Чернігівський район, Чернігівська область, 17036;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сквадра»,
код ЄДРПОУ 43730586, вул. Рибальська, 13, оф. 4 , м. Київ, 01011;
про стягнення коштів у розмірі 10 250 167,87 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю “Аграрна компанія “Еко-Парк» через підсистему “Електронний суд» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сквадра» про стягнення 9 633 296,00 грн вартості поставленого неякісного товару, 514 871, 87 грн неустойки, 36 000,00 грн вартості проведених експертиз та 66 000,00 грн часткової оплати ТОВ “НIСЕ-ЕКСПЕРТИЗА» за проведення товарознавчої експертизи, що усього становить 10 250 167,87 грн.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням умов Договору поставки №20230731-1 31.07.2023, укладеного між ТОВ «Аграрна компанія «Еко-Парк» та ТОВ «Скварда» на виконання умов Договору про надання гранту, укладеного між Міністерством економіки України та позивачем, умови якого затверджено Наказом Міністерства економіки України від 15.07.2022 р. № 2109, відповідно до затвердженого Бізнес-Плану, в частині поставки відповідачем неякісного товару в порушення умов Договору щодо якості поставленого товару.
Ухвалою суду від 28.02.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду: документів, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 123 002,01 грн; доказів направлення відповідачу документів на усунення недоліків позовної заяви.
28.02.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Аграрна компанія “Еко-Парк» надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквадра» (код ЄДРПОУ 43730586 ) у розмірі ціни позову - 10 250 167,90 грн та судового збору - 123 002,83 грн, які обліковуються на розрахунковому рахунку відповідача.
В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна будь - які відомості щодо наявності речових права на рухоме чи нерухоме майно, а також рухоме і нерухоме майно в реєстрах відсутні, статутний капітал відповідно до витягу з ЄДРФОП становить 200 000 грн.
Враховуючи, ігнорування відповідачем письмових вимог про сплату заборгованості та значну суму коштів заборгованості перед позивачем у розмірі 10 250 167,90 грн, яка в разі задоволення позову буде стягнута з відповідача, є всі підстави вважати, що за наявності коштів на його рахунках, відповідач вчинятиме усі можливі необхідні дії для того щоб позбутися коштів і після набрання рішенням законної сили в разі задоволення позову, на рахунках ТОВ «Сквадра» будуть відсутні кошти для стягнення.
Окрім того, на даний час, Державною податковою службою України всупереч закону не оприлюднюється інформація про суб'єктів господарювання, які мають податковий борг та обмежено доступ до більшості публічних електронних реєстрів, тому у позивача відсутня можливість проаналізувати фінансовий стан відповідача на предмет наявності податкових зобов'язань тощо.
Позивач вважає, що в разі невжиття судом таких заходів для забезпечення позову, як накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб - призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд встановив наступне.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до приписів ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, з метою забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, своєю чергою, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.
Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у Постановах від 23.05.2018 у справі №910/2341/17, від 15.08.2018 у справі №922/4587/13 та від 08.10.2018 у справі №925/402/18, від 02.08.2019 у справі 915/538/19, від 25.05.2020 у справі № 910/15637/19.
Відповідно до ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Втім, позивачем в обґрунтування поданої заяви не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання чи призвести до невиконання рішення суду, оскільки припущення, викладені у заяві, не містять переконливої та підтвердженого доказами наявності підстав для забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, а саме ненадання позивачем достатніх доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, недоведеність того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, суд відмовляє в задоволені заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.73, 74, 76-79, 86, 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Аграрна компанія “Еко-Парк» у задоволенні заяви про забезпечення позову від 27.02.2025 у справі №927/172/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 21.02.2024 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України.
Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/
Суддя В.В. Моцьор