Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
03 березня 2025 року м. ХарківСправа № 922/4391/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кононової О.В.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" (вхідний номер 216 (н.р. 35573) від 25.02.2025) з грошовими вимогами до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожно-будівельна компанія ПРОФІТ" справі № 922/4391/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВІС ТРЕЙД"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожно-будівельна компанія ПРОФІТ"
про визнання банкрутом
Заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд", звернувся до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо - будівельна компанія Профіт", оскільки боржник має перед кредитором заборгованість на загальну суму 99 670 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.11.2023 було відкрито провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорожно-будівельна компанія Профіт", код ЄДРПОУ 41442772.
Визнано розмір вимог ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" в сумі 99 757 140,00 грн (99 520 000,00 грн - основний борг, 150 000,00 грн. судові витрати у справі № 922/3558/23, 26 840,00 судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 60 300,00 грн витрат пов'язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства).
Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо - Будівельна компанія Профіт" код ЄДРПОУ 41442772. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Попадюка Ігоря Васильовича.
Здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України про відкриття справи про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо - Будівельна компанія Профіт" код ЄДРПОУ 41442772.
На адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання банкрутом надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг +" (вх.№ 35573 від 26.12.2023) на суму 231 383 269,90 грн.
Ухвалою попереднього засідання від 26.06.2024 суд визнав заявлені вимоги до боржника, зокрема вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" до боржника у загальному розмірі 231 388 637,90 грн., з яких: 66 886 689,77 грн. сума основного боргу (4 черга), 32 482 147,89 сума пені (6 черга), 16 558 338,14 грн. інфляційних витрат (4 черга), 21 926 055,19 грн. відсотків річних (4 черга), 92 590 893,77 товарного кредиту (4 черга), 939 145,14 судового збору, стягнутого за рішенням Господарського суду Харківської області по справі № 922/1391/23 (4 черга) та 5 368,00 грн. судового збору, сплаченого за подачу заяви з грошовими вимогами до боржника (1 черга).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 залишено без змін прийняті Господарським судом Харківської області ухвалу від 10.04.2024 про визнання грошових вимог ТОВ "Паркінг+" та ухвалу попереднього засідання від 24.06.2024.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2024, ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 та ухвалу попереднього засідання від 24.06.2024 щодо визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" у справі № 922/4391/23 скасовано. Справу № 922/4391/23 в скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
25.02.2025 справа надійшла до Господарського суду Харківської області.
Відповідно до п. 4.5. Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Харківської області, затверджених рішенням зборів суддів Господарського суду Харківської області № 6-1/2016 від 28.03.2016 (із змінами та доповненнями) у випадку повернення справи після перегляду касаційною інстанцією, за наслідками якого скасована ухвала місцевого суду (окрім ухвали про закриття, припинення провадження) з направленням справи на новий розгляд в певній частині, але без зазначення слів «в іншому складі суду», така справа передається судді в провадженні якого перебувала справа без здійснення автоматизованого розподілу.
У зв'язку із зазначеним, відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному суду справу (вхідний номер 261 (н.р. 35573) від 25.02.2025) передано до розгляду судді Кононовій О.В.
Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Паркінг +" звернулось до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника (вх.№ 35573 від 26.12.2023) на суму 231 383 269,90 грн..
Ухвалою від 10.04.2024 по справі №922/4391/23 суд задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" (вх. 35573 від 26.12.2023) з грошовими вимогами до боржника та визнав грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" до боржника у загальному розмірі 231 388 637,90 грн.
Ухвалою попереднього засідання від 26.06.2024 суд визнав заявлені вимоги до боржника, зокрема вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" до боржника у загальному розмірі 231 388 637,90 грн., з яких: 66 886 689,77 грн. сума основного боргу (4 черга), 32 482 147,89 сума пені (6 черга), 16 558 338,14 грн. інфляційних витрат (4 черга), 21 926 055,19 грн. відсотків річних (4 черга), 92 590 893,77 товарного кредиту (4 черга), 939 145,14 судового збору, стягнутого за рішенням Господарського суду Харківської області по справі № 922/1391/23 (4 черга) та 5 368,00 грн. судового збору, сплаченого за подачу заяви з грошовими вимогами до боржника (1 черга).
Тобто, суд здійснив оцінку наданих заявником доказів в обґрунтування вимог викладених в заяві із з застосуванням внутрішнього переконання в порядку ст. 86 ГПК України.
Частиною 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Провадження у справі про банкрутство є процедурним процесом, у якому кожна з процедур (розпорядження майном, санація, ліквідація) має певні етапи її проведення та передбачає відповідні судові дії.
В постанові від 21.08.2018 у справі № 01/1494 (14-01/1494) Верховний суд наголосив, що, враховуючи особливості розгляду справ про банкрутство, підставами для передачі справи про банкрутство на розгляд в іншому складі суду є скасування постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та ухвал у справі про банкрутство, які вирішують питання по суті та є фактично судовими рішеннями, котрі стосуються всієї справи про банкрутство (ухвала підготовчого засідання, ухвала про затвердження плану санації, ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та припинення провадження у справі тощо) у тому випадку, коли справа передається на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасування, зокрема, ухвали за результатами розгляду кредиторських вимог, судового рішення про визнання недійсними правочинів, виключає відповідно до ст. 36 ГПК України повторний розгляд тим самим суддею вищевказаних кредиторських вимог чи питання про визнання недійсними правочинів у справі про банкрутство, і тому справа саме в цій частині підлягає розгляду іншим складом суду, а в іншій (не скасованій) частині, справа про банкрутство передається на розгляд судді (колегії суддів), який попередньо її розглядав.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що рішенням ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступний для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу “якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто законодавство тлумачиться на користь особи.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, на засадах верховенства права.
Відповідно до ст. 9 даного Закону, суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.
Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.
Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 р., об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід. Самовідвід - особиста заява судді про усунення себе від участі у розгляді даної справи.
Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 р. зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Враховуючи наведене вище, задля уникнення сумнівів у сторін та в очах розумного спостерігача в упередженості та об'єктивності судді Кононової О.В., враховуючи Бангалорські принципи поведінки суддів, зважаючи на вказівки Верховного Суду щодо недопустимості повторного розгляду тим самим суддею кредиторських вимог, по яких скасована відповідна ухвала, суд, у складі головуючого судді Кононової О.В., доходить висновку про необхідність заявити самовідвід щодо розгляду заяви з грошовими вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" у справі № 922/4391/23.
Відповідно до ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Враховуючи викладене, суд вважає, що не може брати участь у розгляді даної заяви, на підставі чого, керуючись приписами п. 5 ч. 1 ст. 35, ст. 38 ГПК України, дійшов висновку про заявлення самовідводу.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 35, 38 ГПК України, суд,
Самовідвід судді Кононової О.В. задовольнити.
Відвести суддю Кононову О.В. від розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" (вхідний номер 216 (н.р. 35573) від 25.02.2025) з грошовими вимогами до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожно-будівельна компанія ПРОФІТ" справі № 922/4391/23.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана 03.03.2025.
Суддя О.В. Кононова