Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
03 березня 2025 року м. ХарківСправа № 922/4109/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення (вх.№4305 від 18.02.2025) по справі
за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діміра", м.Харків (адреса: 61037, м. Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 185)
про стягнення 42253,50 грн, розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 року позов задовольнено повністю. Ухвалено розірвати Договір оренди № 5133 від 22.01.2020, який укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІМІРА» (адреса: 61037, м.Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 185; код ЄДРПОУ 42914478). Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІМІРА» (адреса: 61037, м.Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 185; код ЄДРПОУ 42914478) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412) нежитлові приміщення 1-го поверху №13-:-18, ІІ загальною площею 57,0 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «З-2» за адресою: м. Харків, вул.Конторська, буд. 7, протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІМІРА» (адреса: 61037, м.Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 185; код ЄДРПОУ 42914478) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412) 42253,50 грн за Договором оренди №5133 від 22.01.2020, з яких: 27422,74 грн - орендна плата за період 21.02.2021 - 30.10.2024; 14830,76 грн- пеня за період 21.02.2021 - 30.10.2024, а також 7267,20 грн судового збору.
18.02.2025 року позивач надав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення (вх.№4305), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 9762,50 грн витрат на правничу допомогу адвоката.
Позивач просив розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення здійснювати без участі представника Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.02.2025 року призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 03.03.2025 року.
Представник позивача у судове засідання 03.03.2025 року не з'явився, у заяві про ухвалення додаткового рішення просив розгляд заяви здійснювати без його участі.
Відповідач в судове засідання 03.03.2025 року не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи та докази, надані представником позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.4 ст.244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Представником позивача в позовній заяві було зазначено попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести в зв'язку з розглядом справи в розмірі 15000,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги адвокатом.
На виконання приписів ч.8 ст.129 ГПК України позивачем надіслано відповідні докази протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Згідно з чч.1,3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивачем надано до суду наступні докази понесення витрат на правничу допомогу:
- Договір про надання послуг з адвокатської діяльності № 45 від 29.12.2023;
- Додаток №1 до договору Протокол про згоду на договірну ціну;
- заявка на здійснення правничої допомоги №7015 від 19.09.2024;
- Акт здавання-приймання наданих послуг №33 від 11.11.2024 (витяг)
- ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АХ №1232073 від 09.01.2025 року.
Між Позивачем та Адвокатським бюро «Антона Новакова» укладено договір на надання послуг з адвокатської діяльності № 45 від 29.12.2023 (надалі Договір). Відповідно до п. 1.1. Договору Виконавець зобов'язується протягом терміну дії цього Договору надати Позивачу послуги, зазначені в п.п. 1.2., 1.3. Договору, а Позивач прийняти і оплатити ці послуги. Згідно з п. 1.3. Договору послуги, що надаються за цим Договором, включають, зокрема, забезпечення здійснення представництва у судах під час здійснення господарського судочинства (п. 1.3.1 Договору), а також, підготовка, складення та подання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру з питань, що є предметом правового супроводу (п. 1.3.2. Договору). Пунктом 2.2. Договору передбачено, що Послуги надаються виключно після одержання письмових заявок Позивача, в яких будуть зазначені конкретні завдання, строк їх виконання та інші необхідні дані (надалі Заявка).
Згідно з п. 3.1. Договору ставка за годину наданих послуг, яка визначена в рішення Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 № 13/1/7 в розмірі 0,25 мінімальної заробітної плати на день оплати, що на 01.01.2024 дорівнює 1775,00грн без ПДВ.
Позивачем надано Адвокатському бюро «Антона Новакова» Заявку №7015 від 19.09.2024, згідно з якою Позивач просить Адвокатське бюро «Антона Новакова» здійснити заходи стягнення з Відповідача заборгованості по орендній платі та пені в судовому порядку.
На підставі вищевикладеного, Адвокатським бюро «Антона Новакова» було надано Позивачу правничу допомогу (послуги з адвокатської діяльності), а саме, підготовлено для подання до суду позовної заяви та відповідних матеріалів (додатків) відносно ТОВ "Діміра" згідно заявки замовника №7015 від 19.09.2024 (витрачено 5,5 годин) вартістю 9762,50 грн, що підтверджується Актом здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) № 33 від 11.11.2024.
Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на правову (правничу) допомогу, суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатами професійної правової допомоги позивачу у даній справі.
Відповідно до правової позиції Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що викладена у додатковій постанові від 21.01.2020 року по справі №904/1038/19 за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, з означених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Відповідно до чч.1,2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та в надання інших видів правової допомоги клієнту.
Судова практика свідчить, що українські суди, здійснюючи розподіл витрат на послуги адвоката, керуються практикою Європейського суду з прав людини. У своїх рішеннях у справах "Баришевський проти України" від 26.02.2015, "Гімадуліна та інші проти України" від 10.12.2009, "Двойних проти України" від 12.10.2006 p., "Меріт проти України" від 30.03.2004, "East/West Jinnee Limited" проти України" від 23.01.2014 ЄСПЛ указував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.
Сформована практика Європейського суду з прав людини заснована на тому, що заявник має право на відшкодування витрат в розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений. Зокрема, у справі "Неймайстер проти Австрії" було вирішено, що витрати на правову допомогу присуджуються в тому випадку, якщо вони були здійснені фактично, були необхідними і розумними в кількісному відношенні (пункт 43 рішення "Неймайстер проти Австрії").
Згідно з ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною 5 цієї ж статті встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес,
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо,
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з процесуальним законодавством розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірний із:
1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та/або значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020: "Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони".
На підставі договору на надання послуг з адвокатської діяльності №45 від 29.12.2023 року, акту №33 від 11.11.2024 року здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) за договором про надання послуг з адвокатської діяльності №45 від 29.12.2023 року визначена загальна вартість послуг в розмірі 9762,50 грн.
Позивач в заяві про розподіл витрат на правничу допомогу просить стягнути з відповідача 9762,50 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати (в т.ч. пов'язані з наданням професійної правничої допомоги) покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
В акті здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) зазначено, що загальна вартість наданих адвокатом послуг складає 9762,50 грн.
Обсяг наданих адвокатом послуг підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: договором на надання послуг з адвокатської діяльності, заявкою на здійснення правничої допомоги, актом здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги). Отже позивачем надані до суду належні докази на підтвердження виконання наданих послуг з правничої допомоги.
Таким чином, проаналізувавши зміст наданих позивачем доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що надані адвокатом послуги цілком відповідають критеріям дійсності, необхідності, розумності їх розміру та є такими, що підтверджуються матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, заява позивача про розподіл витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.5 ст.244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 79, 80, 86, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу (вх.№4305 від 18.02.2025) - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІМІРА» (адреса: 61037, м.Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 185; код ЄДРПОУ 42914478) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412) 9762,50 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 03.03.25
Суддя К.В. Аріт