Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" березня 2025 р. Справа № 922/191/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (адреса: 64300, Харківська обл., м. Ізюм, пр. Незалежності, 33; код ЄДРПОУ 32284148)
до Луговського Миколи Миколайовича (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 6571,20 грн.
без виклику учасників справи
Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця Луговського Миколи Миколайовича 6571,20 грн.
Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 566 від 21.11.2018 щодо повного проведення розрахунків за спожиту теплову енергію.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.01.2025 зазначену позовну заяву залишено без руху в зв'язку з виявленими недоліками; встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків; роз'яснено позивачу, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, що звернулася із позовною заявою.
Позивач подав до суду заяву про усунення недоліків (вх. № 1995 від 24.01.2025), в якій просить суд за наслідками розгляду справи стягнути з Луговського Миколи Миколайовича, як з фізичної особи (далі - відповідач), на свою користь, борг в сумі 6571,20 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.01.2025 відкрито провадження у справі № 922/191/25; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на позов.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами електронного та поштового зв'язку направлено копію ухвали від 16.05.2024 про відкриття провадження у справі.
Зокрема, повідомлення позивача про відкриття провадження у справі здійснено шляхом направлення копії названої ухвали до електронного кабінету в системі “Електронний суд», про що свідчить долучена до матеріалів справи довідка про доставку електронного листа від 27.01.2025 (а. с. 30).
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи копія ухвали від 27.01.2025 направлена засобами поштового зв'язку на адресу його реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному демографічному реєстрі. Проте, зазначена копія ухвали повернулась на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку “адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 31-34).
Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, та день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення сторін про розгляд справи, а останні в розумінні ст. 120, 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву в порядку та строки, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.01.2025.
Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.
Як свідчать матеріали справи, 21.11.2018 між Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж, як теплопостачальної організацією, та фізичною особою-підприємцем Луговським Миколою Миколайовичем, як споживачем, укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 566 (далі за текстом - договір; а. с. 6-8), за умовами якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором (п. 1 договору).
На підставі умов п. п. 6.1-6.3 договору розрахунки за теплову енергію здійснюються виключно у грошовій формі за тарифами, діючими на час розрахунків.
Розрахунковим періодом є календарний місяць, в якому здійснюється поставка теплової енергії.
Споживач до 20 числа розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації повну вартість заявленого у договорі (додаток 1 до договору) обсягу споживання теплової енергії з урахуванням сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Згідно з п. 6.6 договору споживач до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, самостійно отримує від теплопостачальної організації за адресою: пр. Незалежності, 33, тел. (05743)-2-53-67, документи за розрахунковий період:
рахунок-фактуру;
акт приймання-передавання;
акт звірки взаємних розрахунків.
Один примірник оформлених актів споживач повертає теплопостачальній організації.
Як свідчать матеріали справи, теплопостачальна організація, зокрема в лютому 2022 року, на виконання умов договору поставила споживачеві теплову енергію в гарячій воді в обсязі 1,1574 Гкал на суму 8571,20 грн. Зазначене підтверджується підписаним сторонами актом приймання передачі теплової енергії від 28.02.2022.
Однак, споживач, всупереч умовам вказаного договору, в повному обсязі не оплатив вартість спожитої у лютому 2022 року теплової енергії, за твердженням теплопостачальної організації борг споживача перед нею становить 6571,20 грн.
Заборгованість за спожиту споживачем теплову енергію за договором обліковується за особовим рахунком фізичної особи - підприємця Луговського Миколи Миколайовича (4326) і за кожний розрахунковий період (календарний місяць) відображується у бухгалтерському обліку Ізюмського комунального підприємства теплових мереж.
Обставини щодо стягнення боргу в зазначеній сумі стали підставами для звернення Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до суду з позовом у даній справі.
З інформації, яка розміщена на сайті https://usr.miniust.gov.ua/ вбачається, що фізична особа - підприємець Луговський Микола Миколайович (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 31.08.2023 припинив свою діяльність як фізична особа - підприємець (номер запису 2320020700053).
З огляду на викладене, вимоги про стягнення заборгованості заявлено Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж до Луговського Миколи Миколайовича, як фізичної особи.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи в забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до ст. 7 наведеного Закону, індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами / тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
У даному випадку, факт належного виконання позивачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 566 від 21.11.2018 щодо постачання фізичній особі - підприємцю Луговському Миколі Миколайовичу теплової енергії в лютому 2022 року та обсяг такого постачання підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується. Зокрема, згідно з підписаним між сторонами актом приймання передачі теплової енергії від 28.02.2022 позивачем поставлено теплову енергію в гарячій воді в обсязі 1,1574 Гкал на суму 8571,20 грн. Зазначене в свою чергу свідчить про наявність у фізичної особи - підприємця Луговського Миколи Миколайовича зобов'язання зі сплати вартості спожитої теплової енергії в порядку, встановленому умовами наведеного вище договору.
Станом на дату винесення даного рішення строк виконання зобов'язання зі сплати є таким, що настав. Як стверджує позивач, борг за спожиту теплову енергію сплачено лише частково, а решта боргу в сумі 6571,20 грн. залишається не сплаченою.
З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що 31.08.2023 Луговським Миколою Миколайовичем припинена діяльність як фізичної особи-підприємця, на підставі власного рішення, про що внесений відповідний запис.
Частиною 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
При цьому суд зазначає, що відповідно до статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, ч. 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю усім своїм майном.
Дана правова позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18.
Отже, належність спору до господарської юрисдикції не змінюється, у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності відповідача, оскільки, правовідносини виникли з його господарської діяльності, зобов'язання за якими у відповідача з втратою його статусу як фізичної особи - підприємця не припинились.
Оскільки в даному випадку відповідач жодним чином не спростував обставин викладених в позовній заяві та не надав суду доказів сплати решти боргу в сумі 6571,20 грн., суд за наслідками розгляду справи приходить до висновку про задоволення позову, та стягнення існуючого боргу в наведеній сумі з відповідача на користь позивача.
Крім того, з урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 2422,40 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 130, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Луговського Миколи Миколайовича (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (адреса: 64300, Харківська обл., м. Ізюм, пр. Незалежності, 33; код ЄДРПОУ: 32284148):
6571,20 грн - заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 566 від 21.11.2018;
2422,40 грн - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.І. Байбак