Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
25.02.2025м. ХарківСправа № 922/4561/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноком", м. Харків
про стягнення коштів
за участю представників учасників справи:
позивача - Жилко С.Е.
відповідача - Мартинюк С.І.,
Позивач, Харківська міська рада, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноком", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 215 236,63 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Аерокосмічному, 217 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 04.08.2005 №040570300001 за період з 01.01.2020 по 31.12.2021. Витрати по оплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 23.12.2024 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
Відповідач проти позову заперечує, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву та просить суд відмовити у його задоволенні.
В обґрунтування заперечень проти позову, зокрема, вказує на те, що відомості про Харківську міську раду, як власника спірної земельної ділянки та орендодавця, зареєстровані в ДЗК та ДРРП починаючи з 05.04.2023 і саме з цього часу позивач може вимагати внесення змін до договору в частині розміру орендної плати чи сплати орендної плати, як такої. Вимога Харківської міської ради про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 04.08.2005 № 040570300001 за період з 01.01.2020 по 31.12.2021 у сумі 1 215 236,63 грн є незаконною, оскільки у той період вона не була стороною цього договору. Позивачем не додано доказів правомірності визначеного розміру нормативної грошової оцінки землі як бази обрахунку орендної плати, не додано технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, не надано доказів доведення до відома ТОВ “Техноком» відповідного розміру нормативної грошової оцінки, а також пропозицій про внесення змін до п. 5 договору. Незрозумілим виглядає застосування нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 33 763 517 грн. починаючи з 01.01.2020, хоча сам витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №5982 датовано 22.10.2020. Позивачем не заперечується факт сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою у 2020 та 2021 роках, що підтверджується й листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 28.06.2023 №11200/5/20-40-04-02-12. При визначенні розміру орендної плати ТОВ “Техноком» виходило з діючого договору, який ніким не оспорено та не змінено. Судових рішень про його недійсність також немає. 18.12.2019 Харківською міською радою прийнято рішення від 18.12.2019 № 1908/19 “Про затвердження порядку запровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018». Проте, вищевказаного Порядку Харківська міська рада не дотрималась, оскільки до матеріалів справи не додає доказів доведення до відома ТОВ “Техноком» відповідного розміру нормативної грошової оцінки, надання проектів додаткових угод, а також листів-повідомлень про внесення змін до п. 5 договору оренди.
У судовому засіданні 25.02.2025 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Між Комунарською сільською радою та ТОВ “ЕФ-ДЖІ-ФУД» був укладений договір оренди землі від 04.08.2005 № 040570300001 на користування земельною ділянкою, яка знаходилась на території Комунарської сільської ради Харківського району Харківської області у с. Комунар по вул. Безлюдівській, 2-Б, з кадастровим номером 6325181201:00:003:0012 площею 3,2967 га для будівництва і експлуатації фабрики по виробництву спецій і смакових приправ та реконструкції будівель під розміщення адміністративно-побутових приміщень і котельні, строком на 49 років.
29.01.2008 між Комунарською сільською радою та ТОВ “Техноком» укладено додаткову угоду від 09.04.2009 № 040970300002 до договору оренди землі від 04.08.2005 № 040570300001, якою внесені зміни до договору, а саме: в тексті договору та невід'ємних частинах договору назву ТОВ “ЕФ-ДЖІ-ФУД» змінено на ТОВ “Техноком», який є правонаступником ТОВ “ЕФ-ДЖІ-ФУД».
Відповідно до п. 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 558 131,31 грн.
Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Комунарської сільської ради у розмірі 2% від грошової оцінки земельної ділянки, у загальній сумі 11 162,62 грн на рік.
Постановою Верховної Ради України від 06.09.2012 № 5215-VІ “Про зміну і встановлення меж міста Харків, Дергачівського і Харківського районів Харківської області» змінено межі міста Харків, Дергачівського і Харківського районів Харківської області. В зв'язку з цим, вказана земельна ділянка площею 3,2967 га увійшла до земель міста Харкова.
Рішеннями Харківської міської ради від 24.02.2016 № 132/16 та від 26.02.2020 № 2008/20 змінено та впорядковано адресу вищевказаної земельної ділянки, яка перейшла до комунальної власності Харківської міської ради, на нову - просп. Гагаріна, 217 у м. Харкові та змінено кадастровий номер у відповідності до індексної кадастрової карти міста Харкова на 6310136900:09:004:0011.
Згідно з листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 28.06.2023 № 11200/5/20-40-04-02-12 ТОВ “Техноком» обліковується платником орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:09:004:0011 загальною площею 3,2967 га.
Відповідно до вказаного листа, ТОВ “Техноком» задекларовано та сплачено: за 11 місяців 2020 року - 37 797,70 грн, за 2021 рік - 41 233,86 грн.
Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 № 1474/19 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018.
Вказана Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.
Цей позов стосується стягнення заборгованості з плати за користування земельною ділянкою загальною площею 3,2967 га по просп. Аерокосмічному, 217 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136900:09:004:0011 відповідно до договору за період з 01.01.2020 по 31.12.2021.
Розрахунок розміру орендної плати, яку ТОВ “Техноком» повинно було сплачувати за користування земельною ділянкою загальною площею 3,2967 га по просп. Аерокосмічному, 217 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136900:09:004:0011 відповідно до договору починаючи з дати вступу в дію нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 - з 01.01.2020 позивачем здійснено на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 22.10.2020 № 5982.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:09:004:0011 загальною площею 3,2967 га по просп. Аерокосмічному, 217 у м. Харкові у 2020-2021 роках становила 33 763 517 грн.
Розмір орендної плати, яку повинно було сплачувати ТОВ “Техноком» за період з 01.01.2020 по 31.12.2021 складає за 2020 - 2021 роки - 675 270,34 грн в рік, 56 272,53 грн в місяць.
Згідно з листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 28.06.2023 № 11200/5/20-40-04-02-12 ТОВ “Техноком» за земельну ділянку сплачено: за 11 місяців 2020 року - 37 797,70 грн, за 2021 рік - 41 233,86 грн.
Отже, заборгованість зі сплати орендної плати за користування ТОВ “Техноком» земельною ділянкою загальною площею 3,2967 га по просп. Аерокосмічному, 217 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136900:09:004:0011), відповідно до договору оренди землі від 04.08.2005 № 040570300001 за період з 01.01.2020 по 31.12.2021 складає 1 215 236,63 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виходячи із положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Орендні відносини в Україні регламентуються, зокрема, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, та договором оренди землі, а порядок справляння орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Податковим кодексом України.
За приписами пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю.
Плата за землю це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Слід відзначити, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).
У зв'язку з вказаним та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (статті 21 Закону України "Про оренду землі", стаття 288 Податкового кодексу України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного Господарського суду в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.
Як визначено статтею 93 Земельного кодексу України, статтею 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання спірного договору оренди землі сторонами суду не надано, а матеріали справи не містять.
Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання спірного договору оренди, виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них, а також договору оренди земельної ділянки.
Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним.
Пунктом "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частини 1-3 статті 21 Закону України "Про оренду землі").
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, в силу пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, є договір оренди такої земельної ділянки.
За імперативними приписами пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.
Враховуючи викладене, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 09.11.2021 у справі №635/4233/19).
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (стаття 20 Закону України "Про оцінку земель").
Нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.
Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац 2 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель").
Таким чином, із системного аналізу приписів Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про оцінку земель", Податкового кодексу України слідує висновок, що зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності призводить до зміни розміру орендної плати.
Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується, затверджує орган місцевого самоврядування відповідним рішенням. В органу місцевого самоврядування відсутній обов'язок узгоджувати таке рішення з орендарем земельної ділянки.
Натомість в орендаря земельної ділянки державної або комунальної власності з моменту введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки.
Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини 2 статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Враховуючи викладене, з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 (провадження № 12-66гс23).
Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд відзначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 був конкретизований висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України "Про оцінку земель", статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09.11.2021 у справі №635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.
Враховуючи викладене, судом відхиляються заперечення відповідача в частині обов'язковості укладення додаткової угоди до спірного договору в частині зміни розміру орендної плати.
Заперечення відповідача щодо права власності Харківської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:09:004:0011 загальною площею 3,2967 га по просп. Аерокосмічному, 217 у м. Харкові, судом також відхиляються, з огляду на наступне.
Згідно ст. 80 Земельного кодексу України, суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Як вказав Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20: ураховуючи фактичні обставини справи та зважаючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо комплексного застосування положень статей 125, 126 Земельного кодексу України, підпункту "б" пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" з метою визначення дати виникнення в органу місцевого самоврядування права комунальної власності на земельну ділянку в межах населеного пункту, за відсутності реєстрації речового права на таку земельну ділянку за відповідним органом, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок:
"За загальним правилом, правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового Земельного кодексу України. При цьому відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.
Крім цього, нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положень статті 79-1 Земельного кодексу України не є підставою для звільнення набувача права власності на будівлю або споруду від обов'язку сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований такий об'єкт нерухомості".
Отже, твердження відповідача стосовно того, що у спірний період Харківська міська рада не була власником земельної ділянки, і відповідно, не могла отримувати плату за її використання є хибним.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, беручи до уваги вищенаведені положення законодавства, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази сплати ТОВ "Техноком" орендної плати у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до договору за період з 01.01.2020 по 31.12.2021 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України», рішення від 10.02.2010).
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноком" (61037, м. Харків, вул. Героїв Харкова, 199-А, код ЄДРПОУ 30511780) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) - 1 215 236,63 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Аерокосмічному, 217 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 04.08.2005 №040570300001 за період з 01.01.2020 по 31.12.2021 та 18 228,55 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач - Харківська міська рада (61003, м. Харків, м. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243).
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноком" (61037, м. Харків, вул. Героїв Харкова, 199-А, код ЄДРПОУ 30511780).
Повне рішення підписано 04 березня 2025 року.
Суддя О.В. Погорелова