Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"04" березня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4616/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", 61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10
до Комунального підприємства "Вільчанський комбінат комунальних підприємств", 62519, Харківська обл., Вовчанський р-н, смт. Вільча, вул. Шевченка, буд. 51
простягнення 581 980,99 грн.
без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Комунального підприємства "Вільчанський комбінат комунальних підприємств" про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу № 17192 від 01.01.2019 року у сумі 502 977,11 грн., 3% річних у сумі 24 426,85 грн. та інфляційні втрати у сумі 54 577,03 грн.
Також до стягнення заявлені судові витрати.
Крім того, позивачем у 2 пункті прохальної частини позовної заяви заявлено клопотання про розгляд справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 30.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4616/24. Задоволено клопотання позивача викладене у 2 пункті прохальної частини позовної заяви про розгляд справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін - задовольнити. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Як вбачається із Комп'ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду» у відповідача наявний зареєстрований електронний кабінет, у зв'язку із чим, ухвалу суду від 30.12.2024 року про відкриття провадження у справі, було направлено судом в його електронний кабінет, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку електронного листа, а саме: «Документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження(спрощене)" від 30.12.2024 року у справі № 922/4616/24 (суддя Ємельянова О.О.) було надіслано одержувачу Комунальне підприємство "Вільчанський комбінат комунальних підприємств" в його Електронний кабінет. Документ доставлено до Електронного кабінету: 30.12.2024 року о(б) 17:13 год.»).
Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Враховуючи вищевикладене, та наявні у матеріалах справи докази отримання відповідачем у справі ухвали суду від 30.12.2024 року про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача у справі про розгляд справи у суді.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що станом на 04.03.2025 відповідач відзив на позов не надав.
Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України").
Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак відповідним правом на його подання не скористався, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду надано не було.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, у зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 року, з 01.01.2019 року ПРАТ “ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 року № 505.
Також, позивач зазначає, що відповідно до статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Згідно зі статтею 56 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
За твердженнями позивача, згідно з підпунктом 3.2.6 «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.
У відповідності до пункту 3.1.7 Правил електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.
Відповідно до підпунктів 4.12, 4.13 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно з пунктом 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу (у редакції чинній до 19.06.2024 року).
Відповідно до пункту 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийомупередачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За вимогами пункту 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.
Договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником (пункт 3.1.7. Правил).
Пунктом 3.2.1 Правил передбачено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного Договору на основі примірного чи типового Договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах.
Відповідно до підпункту 3.2.6. Правил, укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.
За твердженнями позивача, із урахуванням вищевикладеного, 01.01.2019 року між Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" (позивач, постачальник) та Комунальним підприємством "Вільчанський комбінат комунальних підприємств" (відповідач, споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 17192.
Пунктом 1.1. договору визначено, що цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та цомви постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, із урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Пунктом 2.1. договору визначено, що за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, a споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійсню інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до пункту 5.5 договору, розрахунковий період зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором Споживача з оператором системи розподілу/передачі.
Пунктом 5.6 договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.
Пунктом 5.10 Договору передбачено споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через Постачальника, або безпосередньо оператору системи.
За твердженнями позивача, 01.12.2020 року комерційна пропозиція на умовах якої відбувалося приєднання споживача до договору № 17192 була змінена на Комерційну пропозицію № 1 Ф-Р для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50 000 кВт*год на місяць.
01.01.2023 Комерційна пропозиція № 1 Ф-Р була змінена на Комерційну пропозицію № 1/23 Ф-Р для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50 000 кВт*год на місяць. Повідомлення про зміну Комерційної пропозиції було направлено на адресу відповідача. Порядок розрахунку заборгованості за договором № 17192 визначається відповідно до Комерційної пропозиції № 1/23 Ф-Р.
Умовами пункту 4 Комерційної пропозиції № 1/23 Ф-Р для споживачів із запланованим обсягом споживання до 50 000 кВт*т год на місяць передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг спожитої електричної енергії, визначений за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу, в якому зазначаються суми до сплати за спожиту електричну енергію. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності в платіжному документі в реквізиті “Призначення платежу» посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення. У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії, зараховується споживачу на його особовий рахунок як попередня оплата за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.
Згідно пункту 5 комерційної позиції, рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. У разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення. Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем на поточній рахунок із спеціальним режимом використання.
Крім того, споживач у відповідності до пункті 6.2 договору, зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Як зазначає позивач, згідно з переданими даними від Акціонерного товариства “ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію за період березень 2023 року, та з липня 2023 року по квітень 2024 року, а саме:
- за березень 2023 року на суму разом з ПДВ 458 825,14 грн. Відповідачем за березень 2023 року спожито 99 124 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за березень 2023 року було направлено споживачу засобами поштового зв'язку 11.04.2023 року. Строк оплати рахунку до 25.04.2023 року. Рахунок не сплачено.
Також, позивач зазначає, що 30.05.2023 року, 23.06.2023 року споживачем було частково сплачено заборгованість за спожиту електричну енергію за березень 2023 року у сумі 67 000,00 грн. згідно з платіжними інструкціями № 9ас669d4c4 від 30.05.2023 року, № 1a43ee5cad від 30.05.2023 року та № 1 від 23.06.2023 року. У зв'язку із чим, станом на 01.10.2024 року заборгованість за спожиту електричну енергію за березень 2023 року складає суму разом з ПДВ 391 825,14 грн.;
- за липень 2023 року на суму разом з ПДВ 54 166,30 грн. Відповідачем за липень 2023 року спожито 10 540 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за липень 2023 року було направлено споживачу засобами поштового зв'язку 11.08.2023 року. Строк оплати рахунку до 25.08.2023 року. Рахунок не сплачено;
- за серпень 2023 року на суму разом з ПДВ 52 791,02 грн. Відповідачем за серпень 2023 року спожито 9 226 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за серпень 2023 року було направлено споживачу засобами поштового зв'язку 11.09.2023 року. Строк оплати рахунку до 25.09.2023 року. Рахунок сплачено несвоєчасно.
Також, позивач зазначає, що 29.09.2023 споживачем було сплачено заборгованість за спожиту електричну енергію за серпень 2023 року у розмірі 52 791,02 грн. згідно з платіжною інструкцією № 22 від 29.09.2023 року;
- за вересень 2023 року на суму разом з ПДВ 59 599,75 грн. Відповідачем за вересень 2022 року спожито 10 529 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за вересень 2022 року було направлено споживачу засобами поштового зв'язку 11.10.2023 року. Строк оплати рахунку до 25.10.2023 року. Рахунок не сплачено;
- за жовтень 2023 року на суму разом з ПДВ 64 522,19 грн. Відповідачем за жовтень 2023 року спожито 11 129 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за жовтень 2022 року було направлено споживачу засобами поштового зв'язку 10.11.2023 року. Строк оплати рахунку до 24.11.2023 року. Рахунок не сплачено;
- за листопад 2023 року на суму разом з ПДВ 68 042,40 грн. Відповідачем за листопад 2023 року спожито 11 067 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за листопад 2023 року було направлено споживачу засобами поштового зв'язку 08.12.2023 року. Строк оплати рахунку до 22.12.2023 року. Рахунок не сплачено;
- за грудень 2023 року на суму разом з ПДВ 60 246,65 грн. Відповідачем за грудень 2023 року спожито 10 447 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за грудень 2023 року було направлено споживачу засобами поштового зв'язку 10.01.2024 року. Строк оплати рахунку до 24.01.2024 року. Рахунок не сплачено;
- за січень 2024 року на суму разом з ПДВ 80 325,49 грн. Відповідачем за січень 2024 року спожито 15 502 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за січень 2024 року було направлено споживачу засобами поштового зв'язку 09.02.2024 року. Строк оплати рахунку до 23.02.2024 року. Рахунок не сплачено;
- за лютий 2024 року на суму разом з ПДВ 69 067,96 грн. Відповідачем за лютий 2024 року спожито 14 755 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за лютий 2024 року було направлено споживачу засобами поштового зв'язку 11.03.2024 року. Строк оплати рахунку до 25.03.2024 року. Рахунок не сплачено;
- за березень 2024 року на суму разом з ПДВ 60 905,70 грн. Відповідачем за березень 2024 року спожито 13 201 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за березень 2024 року було направлено споживачу засобами поштового зв'язку 09.04.2024 року. Строк оплати рахунку до 23.04.2024 року. Рахунок не сплачено;
- за квітень 2024 року на суму разом з ПДВ 40 266,97 грн. Відповідачем за квітень 2024 року спожито 8 106 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за квітень 2024 року було направлено споживачу засобами поштового зв'язку 09.05.2024 року. Строк оплати рахунку до 23.05.2024 року. Рахунок не сплачено.
За розрахунком позивача, станом на 01.10.2024 року сума заборгованості за спожиту електричну енергію по договору № 17192 за період з вересня 2023 року по квітень 2024 року складає суму у загальному розмірі 502 977,11 грн.
Також, позивач зазначає, що заборгованість за спожиту електричну енергію за період березень 2023 року, липень 223 року визнана рішенням Господарського суду Харківської області від 11.07.2024 року у справі № 922/5059/23, та вказується для пояснення нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Заборгованість за спожиту електричну енергію за серпень 2023 року була самостійно сплачено відповідачем.
Оскільки відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати електричної енергії за договором не виконав, позивач звершувався із відповідним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, Законом України “Про ринок електричної енергії». Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносин зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, що передбачає здійснення постачання (продаж) електричної енергії споживачу за договором про постачання електричної енергії.
Статтею 4 Закону України “Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (частина 1 статті 63 вказаної Закону).
Згідно статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до вимог статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Факт наявності у відповідача заборгованості за електричну енергію за період з вересня 2023 року по квітень 2024 року, що становить суму у розмірі 502 977,11 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Згідно з переданими Акціонерною компанією “Харківобленерго» даними позивачем за спірний період, було сформовано наступні рахунки за електричну енергію за період з вересня 2023 року по квітень 2024 року, а саме:
за вересень 2023 року на суму разом з ПДВ 59 599,75 грн. Строк оплати рахунку до 25.10.2023 року. Рахунок не сплачено;
- за жовтень 2023 року на суму разом з ПДВ 64 522,19 грн. Строк оплати рахунку до 24.11.2023 року. Рахунок не сплачено;
- за листопад 2023 року на суму разом з ПДВ 68 042,40 грн. Строк оплати рахунку до 22.12.2023 року. Рахунок не сплачено;
- за грудень 2023 року на суму разом з ПДВ 60 246,65 грн. Строк оплати рахунку до 24.01.2024 року. Рахунок не сплачено;
- за січень 2024 року на суму разом з ПДВ 80 325,49 грн. Строк оплати рахунку до 23.02.2024 року. Рахунок не сплачено;
- за лютий 2024 року на суму разом з ПДВ 69 067,96 грн. Строк оплати рахунку до 25.03.2024 року. Рахунок не сплачено;
- за березень 2024 року на суму разом з ПДВ 60 905,70 грн. Строк оплати рахунку до 23.04.2024 року. Рахунок не сплачено;
- за квітень 2024 року на суму разом з ПДВ 40 266,97 грн. Строк оплати рахунку до 23.05.2024 року. Рахунок не сплачено.
За розрахунком позивача, сума заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію за договором № 17192 від 01.01.2019 року за період з вересня 2023 року по квітень 2024 року складає суму у загальному розмірі 502 977,11 грн.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доказів здійснення повної оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав.
Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію, заявлена до стягнення із відповідача сума боргу у розмірі 502 977,11 грн. за період з вересня 2023 року по квітень 2024 року є обґрунтованою, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, не спростованою відповідачам та підлягає до задоволення.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивачем було нараховано відповідачу 3% річних у сумі 24 426,85 грн. та інфляційні втрати у сумі 54 577,03 грн. відповідно до наданого розрахунку.
Щодо стягнення з відповідача нарахованих позивачем:
- 3% річних у сумі 24 426,85 грн. (нарахованих позивачем на зобов'язання березня 2023 року, липня 2023 року, серпня 2023 року, вересня 2023 року, жовтня 2023 року, листопада 2023 року, грудня 2023 року, січня 2024 року, лютого 2024 року, березня 2024 року, квітня 2024 року) за загальний період з 01.09.2023 року по 30.09.2024 року;
- інфляційних втрат у сумі 54 577,03 грн. (нарахованих позивачем на зобов'язання березня 2023 року, липня 2023 року, вересня 2023 року, жовтня 2023 року, листопада 2023 року, грудня 2023 року, січня 2024 року, лютого 2024 року, березня 2024 року, квітня 2024 року) за період з жовтень 2023 року - липень 2024 року, вересень 2024 року (відповідно до наданого розрахунку), суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 9.1 договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором (пункт 5.8 договору).
Згідно з умовами пункту 8 Комерційної пропозиції від 01.01.2023 року № 1/23 Ф-Р у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених пунктом 5 та пунктом 4 комерційної пропозиції постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу; 3% річних з простроченої суми. При цьому, суму грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена споживачем із урахуванням встановленого індексу інфляції.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу 3% річних у сумі 24 426,85 грн. (нарахованих позивачем на зобов'язання березня 2023 року, липня 2023 року, серпня 2023 року, вересня 2023 року, жовтня 2023 року, листопада 2023 року, грудня 2023 року, січня 2024 року, лютого 2024 року, березня 2024 року, квітня 2024 року) за загальний період з 01.09.2023 року по 30.09.2024 року, відповідно до наданого розрахунку за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що такі нарахування здійснено не вірно.
Судом здійснено власний розрахунок онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що обґрунтованою є сума 3 % річних у розмірі 24 377,47 грн.
В частині стягнення 3 % річних у розмірі 49,38 грн. - відмовити.
Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу індексу інфляції у розмірі 54 577,03 грн. (нарахованих позивачем на зобов'язання березня 2023 року, липня 2023 року, вересня 2023 року, жовтня 2023 року, листопада 2023 року, грудня 2023 року, січня 2024 року, лютого 2024 року, березня 2024 року, квітня 2024 року) за період з жовтень 2023 року - липень 2024 року, вересень 2024 року (відповідно до наданого розрахунку) за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та зазначає наступне.
При цьому, при здійснення розрахунку суд враховує, що нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання.
Вищевказана правова позиція щодо порядку нарахування інфляційних викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/190/18 від 04.06.2019 року та у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у справі № 905/600/18 від 05.07.2019 року.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивачем не враховано вищевикладених вимог, а саме що нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, у тому числі і коли мала місце дефляція.
При цьому, судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу індексу інфляції у розмірі 54 577,03 грн. із урахуванням вищевказаних вимог законодавства та заявлений позивачем загальний період з жовтня 2023 року по вересень 2024 року за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що заявлена позивачем до стягнення із відповідача сума інфляційних втрат у розмірі 54 577,03 грн. не перевищую суму за розрахунком суду, у зв'язку із чим. суд дійшов до висновку про її задоволення.
Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та про стягнення із відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу № 17192 від 01.01.2019 року у сумі 502 977,11 грн., 3% річних у сумі 24 377,47 грн. та інфляційні втрати у сумі 54 577,03 грн.
В частині стягнення 3 % річних у розмірі 49,38 грн. - відмовити.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 6 227,18 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 236 - 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У позові відмовити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Вільчанський комбінат комунальних підприємств" (62519, Харківська обл., Вовчанський р-н, смт. Вільча, вул. Шевченка, буд. 51, ЄДРПОУ 24276586) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд 10, ЄДРПОУ 42206328)
- заборгованість за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу № 17192 від 01.01.2019 року у сумі 502 977,11 грн. (на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ «Ощадбанк» НОМЕР_1 , МФО 351823);
- 3% річних у сумі 24 377,47 грн. та інфляційні втрати у сумі 54 577,03 грн. та судовий збір у розмірі 6 227,18 грн. (на ХОУ АТ «Ощадбанк» НОМЕР_2 , МФО 351823)
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 3 % річних у розмірі 49,38 грн. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
Реквізити сторін:
позивач: Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд 10, ЄДРПОУ 42206328);
відповідач: Комунальне підприємство "Вільчанський комбінат комунальних підприємств" (62519, Харківська обл., Вовчанський р-н, смт. Вільча, вул. Шевченка, буд. 51, ЄДРПОУ 24276586).
Повне рішення складено "04" березня 2025 р.
Суддя О.О. Ємельянова