Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
17.02.2025м. ХарківСправа № 922/3418/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Колесніченко О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків
до Фізичної особи-підприємця Корбаня Володимира Вікторовича, м. Харків
про стягнення 105798,46 грн.
за участю представників учасників справи:
позивача - Наталії МЕРКУЛОВОЇ;
відповідача - Олексія КВАРТЕНКА;
Позивач, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи-підприємця Корбаня Володимира Вікторовича, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 105798,46 грн за договором оренди нерухомого майна № 7038 від 04.03.2019, з яких: 91350,25 грн - орендна плата за період 21.02.2020-01.06.2022, 14448,21 грн - пеня за період 21.02.2020 - 01.06.2022.
Ухвалою суду від 01.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Ухвалою суду від 04.11.2024 визнано причини поважними неподання відповідачем відзиву на позов та клопотання про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження у строк, встановлені судом та законом. Поновлено строк на подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі № 922/3418/24. Задоволено клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Постановлено справу № 922/3418/24 розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
31.10.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує, просить суд відмовити в його задоволенні.
Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що відповідач належним чином виконував дані зобов'язання щодо сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 7039 від 04 березня 2019 року, до настання карантину на території України з березня 2020 року, а у подальшому початку повномасштабної війни з 24 лютого 2022 року. Відповідач в своїх запереченнях посилається на положення підпункту 1-1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 № 512, орендарів комунального та державного майна яке розташоване на території Харківської області звільнено від орендної плати на період з 01.02.2022 (перше число місяця, з якого Харківська територіальна громада перебувала в статусі території активних бойових дій) по 01.01.2023 (по перше число, що настає через три місяці після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території). Як зазначає відповідач, зі змісту наведених положень постанов Кабінету Міністрів №634 від 27.05.2022 та №512 від 07.05.2024 випливає, що орендарів державного або комунального майна, яке розташоване, зокрема, на території Харківської області (крім адміністративно-територіальних одиниць на визначених територіях), звільнено від орендної плати на період воєнного стану, зокрема з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій (для Харківської територіальної громади з 01.02.2022 року) по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати завершення бойових дій (для Харківської територіальної громади до 01.01.2023 року. Постанова Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 набула чинності 01.06.2022, тоді як режим воєнного стану, на який йде відсилка у пунктах 1 та 2 даної постанови, введено в країні раніше цієї дати - 24.02.2022. Поряд з цим, Постанова Кабінету Міністрів України № 512 від 07.05.2024, якою доповнено було доповнено постанову Кабінету Міністрів України N 634 від 27.05.2022 підпунктом 1-1, що встановив звільнення від орендної плати на період перебування в зоні активних бойових дій або окупації, набула чинності 08.05.2024, тоді як періодом перебування Харківської області в окупації є період з 01.02.2022 (перше число місяця, з якого Харківська територіальна громада перебувала в статусі території активних бойових дій) по 15.09.2023.
Наведені вище положення постанов Кабінету Міністрів України № 512 від 07.05.2024 та № 634 від 27.05.2022 щодо спірних правовідносин на думку відповідача слід розуміти так: орендарів державного або комунального майна, яке розташоване, зокрема, на території, зокрема, м. Харкова, звільнено від орендної плати на період воєнного стану, з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій (для Харківської територіальної громади з 01.02.2022 року) по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати завершення бойових дій (для Харківської територіальної громади до 01.01.2023 року).
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Про деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" встановлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з Додатком 1 до цієї постанови КМУ. До зазначеного додатку входять, зокрема орендарі державного та комунального майна, які орендують приміщення з метою побутового обслуговування населення. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 N 211 було введено карантин з 12.03.2020 по 22.05.2020, строк дії якого неодноразово продовжувався відповідними постановами Кабінету Міністрів України, а останнього разу - постановою Кабінету Міністрів №651 від 27.06.2023 до 30 червня 2023 року. Відповідно до пункту 2 Правил побутового обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2023 р. №614, побутова послуга - вид господарської діяльності, що провадиться виконавцем за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих побутових потреб як в об'єкті надання побутових послуг, так і поза його межами. Згідно із переліком КВЕД "Побутові послуги населенню" пункт 96 зазначеного переліку передбачає надання інших індивідуальних послуг населенню. Враховуючи, що ФОП Корбань В.В. орендує майно для розміщення торгівельного об'єкту з продажу продовольчих товарів та надання послуг для побутового обслуговування населення, тобто такі послуги надаються будь-якому охочому за плату, послуга не має обмеження по кругу суб'єктів, послуга придбавається будь-яким суб'єктом самостійно і вільно, і не існує критеріїв чіткого відмежування цієї послуги від інших побутових послуг, то в такому разі в силу положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Про деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" орендар звільняється від орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 7039 від 04 березня 2019 року з 12 березня 2020 року (початок дії карантину) по 01.06.2022 року (дата втрати чинності постанови).
Отже, на переконання відповідача, у ФОП Корбань В.В. не виникало обов'язку зі сплати орендної плати починаючи з березня 2020 року по січень 2023 року, в силу положень про карантинні та воєнні звільнення від такої оплати, у зв'язку з чим нарахування штрафних санкцій здійсненні без належної підстави, оскільки відповідач був взагалі звільнений від сплати орендної плати за такий період.
06.11.2024 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він зауважує, що постанова Кабінету Міністрів Укр №611, та, відповідно, п.3 Додатку 1 до неї, регулює правовідносини що виникають за договорами оренди саме державного майна. Однак, між позивачем та відповідачем укладено договір оренди комунального майна, а відтак, відповідач не входить до кола суб'єктів, на яких розповсюджуються пільги, передбачені постановою № 611. Також зазначає, що рішенням Харківської міської ради № 496/23 від 01.12.2023 відповідача звільнено від орендної плати за період з 24.02.2022 по 30.09.2022, що враховано під час складання розрахунку заборгованості відповідача.
Фактично, позивачем за вищезазначений період не нараховувалась орендна плата за договором, тобто складає 0,00 грн. Водночас, за вищезазначений період пред'явлено до стягнення пеня, нарахована відповідно до умов договору внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати. Тому, враховуючи відсутність нарахованої орендної плати за період з 24.02.2022 - 01.06.2022, посилання відповідача на застосування норм постанови №634, також, не заслуговують на увагу на думку позивача та є необґрунтованими.
На переконання позивача, відповідач не спростував належними та допустимими доказами факт невиконання зобов'язання зі сплати орендної плати за договором, тому вбачається наявність підстав для задоволення позову.
26.12.2024 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він зазначає, що орендує майно для розміщення торгівельного об'єкту з продажу продовольчих товарів та надання послуг з побутового обслуговування населення, на нього розповсюджувалась заборона на роботу на період дії карантину. Відповідач відноситься до суб'єктів господарювання діяльність яких передбачає приймання відвідувачів, зокрема торговельне і побутове обслуговування населення, провадження такої діяльності, під час встановленої заборони від держави, у зв'язку з запровадженням карантину було не можливо.
Отже, на переконання відповідача, ФОП Корбань В.В. не міг використовувати у своїй господарській діяльності майно передане за договором оренди № 7038 від 04 березня 2019 року, не через власні забаганки, а через заборону здійснювати певний вид підприємницької та іншої діяльності, що запроваджений постановою Кабінету Міністрів "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211.
10.01.2025 від позивача до суду також надійшли додаткові пояснення, в яких позивач вказує, що діяльність відповідача не входить до переліку діяльностей, які були заборонені на період дії карантину з 12.03.2020 до 22.05.2020. За період дії карантину з 22.05.2020 до 31.07.2020 заборони діяльності щодо здійснення торговельного та побутового обслуговування населення відсутні. За період дії карантину з 01.08.2020 до 19.12.2020 заборона приймання відвідувачів закладами торговельного і обслугованого населення стосується виключно регіонів, на якій установлено "помаранчевий" або "червоний" рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19. Водночас, в регіонах, в яких установлено "помаранчевий" та "червоний" рівень небезпеки поширення COVID-19, передбачено винятки з цієї заборони, що свідчить про відсутність підстав віднесення діяльності відповідача до такої заборони. При цьому, відповідачем не надано будь-яких доказів, зокрема, з посиланням на офіційний інформаційний портал Кабінет Міністрів України, які б свідчили про віднесення Харківської області до регіону, на якій установлено "помаранчевий" або "червоний" рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19. За період дії карантину з 19.12.2020 до 30.06.2023 заборона приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення передбачено виключно для регіонів, на яких установлений "червоний" рівень епідемічної небезпеки.
Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності Відповідача є "68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна". Зазначена діяльність відповідача не підпадає під перелік заборон, встановлених Кабінетом Міністрів України, що, додатково, свідчить про відсутність підстав для застосування звільнення від нарахувань орендної плати за період дії карантину. Характер діяльності відповідача на орендованому майні свідчіть про провадження діяльності без приймання відвідувачів. Діяльність з продажу продовольчих товарів відповідачем здійснюється шляхом приймання замовлень споживачів через "віконце". Споживачі позбавлені можливості увійти в орендоване відповідачем приміщення для придбання відповідних товарів. Відповідач впродовж дії карантину використовував орендоване майно згідно його цільового призначення. Про такі обставини свідчить, зокрема, відсутність будь-яких заяв, листів тощо щодо припинення дії договору. Відповідач 30.10.2021 звернувся до позивача за електронною адресою із заявою про продовження строку дії договору оренди на 2 роки та 11 місяців.
Крім того, позивач вказує, що пунктом 2 Постанови № 512 установлено що нарахування орендної плати орендарям, визначеним підпунктом 11 пункту 1 постанови КМУ № 634 здійснюється з урахуванням змін, затверджених цією постановою, починаючи з 1 січня 2024 року. Постанова КМУ № 512 набрала чинності 08.05.2024, і, враховуючи положення ст. 58 Конституції України, ст. 5 ЦК України, висновків Конституційного Суду України, не має зворотної дії у часі. Правовідносини, що є предметом спору у даній справі є зобов'язання відповідача зі сплати орендної плати за період 21.12.2020 - 01.06.2022. Правовідносини між позивачем та відповідачем підлягають врегулюванню актами цивільного законодавства, які виникли були чинними станом на момент виникнення таких правовідносин.
17.02.2025 до суду від відповідача надійшов контррозрахунок, відповідно до якого відповідач вважає, що за період з 12.03.2020 року по 19.12.2020 року позовні вимоги щодо орендної плати підлягають щонайменше зменшенню на 33724,39 грн та пені у розмірі 2070,39 грн у зв'язку з карантинними обмеженнями, та за період з 24.02.2022 - на 3222,52 грн орендної плати та пені у розмірі 5929,55 грн. Позовні вимоги УКМП ДЕКМ ХМР щонайменше підлягають зменшенню у загальному розмірі 44946,85 грн з яких 36946,91 грн орендної плати та 7999,94 грн пені.
17.02.2025 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Присутній у судовому засіданні 17.02.2025 представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.
04 березня 2019 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - "позивач" або "орендодавець") та Фізичною особою - підприємцем Корбань Володимиром Вікторовичем (далі - "відповідач" або "орендар") був укладений договір оренди нерухомого майна № 7038 (далі - "договір").
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення № 11 у підземному підвуличному пішохідному переході № 2 біля ст.м. "Наукова" загальною площею 7,40 кв.м (далі - майно), яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, пр. Науки, 7-М та знаходиться на балансі КП "Підземне місто" (далі - балансоутримувач).
Право на оренду цього майна отримано орендарем на підставі наказу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради № 42 від 01.03.2019 "Про затвердження результатів вивчення попиту потенційних орендарів на об'єкти оренди".
Пунктом 2.1.договору передбачено, що набуття орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
Об'єкт оренди, визначений договором, був переданий орендодавцем орендареві згідно акта приймання-передачі від 04 березня 2019 року.
Відповідно до п. 3.1. договору вартість об'єкта оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і становить 653700,00 грн станом на 18.10.2018.
Відповідно до п.3.2. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу (далі - Методика)/Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням сесії Харківської міської ради 7 скликання № 755/17 від 20.09.2017. Базова орендна плата становить 4597,69 грн. Ставка орендної плати становить 8 % (вісім відсотків).
Пунктом 10 Методики передбачено, що: "перед розрахунком орендної плати за перший місяць оренди чи після перегляду розміру орендної плати визначається розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку за такою формулою:
Опл.міс = (Опл./12)х Ід.о х Ім,
де Опл.міс - розмір орендної плати за місяць, грн.;
Опл - розмір річної орендної плати, визначений за цією Методикою, грн.;
Ід.о - індекс інфляції за період з дати проведення незалежної або стандартизованої оцінки до базового місяця розрахунку орендної плати;
Ім - індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати.
Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди.
В той же час, розмір річної орендної плати визначається відповідно до положень п. 7 Методики, згідно якого: "у разі оренди нерухомого майна (крім оренди нерухомого майна фізичними та юридичними особами, зазначеними у пункті 8 цієї Методики) розмір річної орендної плати визначається за формулою:
Опл = (Вп х Сор)/100;
де Опл - розмір річної орендної плати, грн.;
Вп - вартість орендованого майна, визначена шляхом проведення незалежної оцінки, грн.;
Сор - орендна ставка, визначена згідно з додатком 2 до Методики.
Незалежна оцінка вартості об'єкта оренди повинна враховувати його місцезнаходження і забезпеченість інженерними мережами. Результати незалежної оцінки є чинними протягом 6 місяців від дня її проведення, якщо інший термін не передбачено у звіті з незалежної оцінки".
Відповідно до п. 3.3. договору, нарахування орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі.
Відповідно до п.3.4.договору, нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акта приймання-передачі майна або з моменту розірвання договору відповідно до п. 10.6. договору.
Пунктом 3.5. договору визначено, що орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.
Відповідно до п.3.6. договору, розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Згідно п.11 Методики, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Крім цього, відповідно до п. 3.10. договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь балансоутримувача та бюджету м. Харкова з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).
Відповідач, відповідно до п. 4.4. договору взяв на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).
Відповідно до п. 7.3. договору, у разі прострочення орендарем виконання зобов'язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10 договору порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов'язання повинно було бути виконано.
Відповідно до п. 10.1. договору цей договір діє з 04.03.2019 до 04.02.2022.
Відповідач звернувся до позивача 30.10.2021 на його електронну адресу із заявою про продовження строку дії договору оренди на 2 роки 11 місяці.
Договір продовжено без проведення аукціону, оскільки його укладено та продовжено вперше, а строк договору становить менше п'яти років, згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Як вбачається з наданих позивачем відомостей щодо оплат за договором №7038 від 04.03.2019 та розрахунку заборгованості по вказаному договору, відповідачем належним чином не було виконано обов'язки зі сплати орендних платежів у строки, порядку та розмірі, встановлених договором.
Так, відповідачем було внесено орендну плату 04.03.2019 у розмірі 32685,00 грн, внаслідок чого у нього виникла переплата, яка враховувалася позивачем за період з березня по грудень 2019 року та частково за січень 2020.
12.11.2021 відповідачем внесено на рахунок позивача 3724,78 грн, які відповідно до п. 3.11. договору були віднесені на погашення нарахованої суми пені.
Так, починаючи з лютого 2020 року відповідач вносив орендну плату не в повному обсязі та з порушенням встановлених договором строків.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що за період з 21.02.2020 року по 01.06.2022 року у відповідача виникла заборгованість в розмірі 91350,25 грн.
При цьому, суд враховує, що згідно з поясненнями позивача, наведеними у відповіді на відзив, а також як вбачається з розрахунку, доданого до матеріалів справи, орендна плата за лютий 2022 року у відповідності з рішенням Харківської міської ради № 496/23 від 01.12.2023 була нарахована лише за період з 01.02.2022 по 23.02.2022.
З огляду на те, що відповідач порушив строки сплати орендної плати, в результаті чого виникла заборгованість зі сплати пені в розмірі 14448,21 грн за період 21.02.2020 - 01.06.2022.
Докази погашення відповідачем вищевказаних сум заборгованості з орендної плати та пені в матеріалах справи відсутні.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно приписів ст. ст. 626, 627, 628, 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.ч.1,6 ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Спеціальним законом, що регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що перебуває у державній та комунальній власності, є Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019.
Оскільки орендоване майно є комунальною власністю до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов'язаних з передачею державного та комунального майна в оренду.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
Згідно з ч.ч.3,4 ст. 17 Закону України Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
У відповідності зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами ст.ст. 610,612 ЦК України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів, починаючи з лютого 2020 року, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 91350,25 грн.
Отже, у відповідача існує обов'язок щодо сплати на користь позивача заборгованості з орендної плати.
Згідно зі ст. 230,231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові, у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 3 ст. 232 ГК України передбачає, що вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.
Судом встановлено, що відповідач порушив умови договору щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів, у зв'язку з чим, позивачем, відповідно до умов договору до стягнення нараховані пеня у розмірі 14448,21 грн.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені, суд дійшов висновку, що вони є арифметично правильними.
При цьому, суд відхиляє заперечення відповідача про те, що у нього не виникало обов'язку зі сплати орендної плати на період дії карантину (з 12.03.2020 до 30.06.2023), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (надалі - постанова №611), суд зазначає наступне.
Відповідно до пп.1 п.1 Постанови КМУ № 611 на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1.
Додатком 1 до постанови КМУ № 611 передбачено Перелік орендарів, які звільняються від орендної плати за користування нерухомим державним майном. Зокрема, згідно з п.3 додатку 1 до них відносяться орендарі, які орендують приміщення з метою побутового обслуговування населення.
В той же час, між позивачем та відповідачем укладено договір оренди саме комунального, а не державного майна, а тому відповідач не входить до кола суб'єктів, на яких розповсюджуються дія постанови КМУ № 611 і, відповідно, повинен був сплачувати орендну плату за договором на загальних підставах, у тому числі й в період дії вищевказаного карантину.
Відтак, застосування приписів пп.1 п.1 постанови КМУ № 611 до спірних правовідносин слід вважати необґрунтованим.
Також, судом не приймаються посилання відповідача на пп. 6 п. 2 Розділу ІІ Закону України № 530-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 відповідно до якого, суб'єктам господарювання, діяльність яких була заборонена у цей період, не нараховується та ними не сплачується орендна плата за договорами оренди державного або комунального майна на підставі наступного.
Слід звернути увагу, що на період дії карантину з 12.03.2020 до 22.05.2020 Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 (надалі - постанова № 211), на яку посилається відповідач, було встановлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин. Згідно з пп.8 п.2 Постанови КМУ № 211, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 255 від 02.04.2020, на яку посилається відповідач, до 24.04.2020 заборонено роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів торговельного і побутового обслуговування населення, крім торгівлі продуктами харчування за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, перебування в приміщенні не більше одного відвідувача на 10 кв. метрів торговельної площі, а також дотримання інших санітарних та протиепідемічних заходів. В подальшому, постановами Кабінету Міністрів України № 291 від 22.04.2020 та № 343 від 04.05.2020 було внесено зміни до пп. 8 п. 2 Постанови № 211 та викладено його в наступній редакції. Так, згідно з пп. 8 п. 2 Постанови № 211 (в редакції Постанов Кабінету Міністрів України № 291 від 22.04.2020 та № 343 від 04.05.2020) заборонено до 22.05.2020 роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, крім торговельного (виключно в магазинах, зокрема магазинах, що розташовані у торговельно-розважальних центрах) і побутового обслуговування населення за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя, очей, рук) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, перебування у приміщенні не більше одного відвідувача на 10 кв. метрів торговельної площі, а також дотримання інших санітарних та протиепідемічних заходів.
Діяльність відповідача не входить до переліку діяльностей, які були заборонені на період дії карантину з 12.03.2020 до 22.05.2020.
На період дії карантину з 22.05.2020 до 31.07.2020 Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 (надалі - постанова № 392) встановлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 22.05.2020 до 31.07.2020 на території Харківської області із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого Постановою КМУ № 211. Будь-які аналогічні за змістом заборони, що були передбачені Постановою КМУ № 211, в Постанові КМУ № 392 не передбачені. Разом з тим, пункт 2 (в т.ч. пп. 8) Постанови КМУ № 211, на який посилається відповідач, виключено на підставі Постанови КМУ № 392.
За період дії карантину з 22.05.2020 до 31.07.2020 заборони діяльності щодо здійснення торговельного та побутового обслуговування населення відсутні.
В подальшому, на період дії карантину з 01.08.2020 до 19.12.2020 Постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 (надалі - постанова № 641) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 01.08.2020 до 19.12.2020 на території Харківської області карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами КМУ №211 та №392. Пунктом 2 постанови КМУ № 641 передбачено, що залежно від епідемічної ситуації в регіоні або районі чи місті обласного значення встановлюється "зелений", "жовтий", "помаранчевий" або "червоний" рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19. Рівень епідемічної небезпеки встановлюється за результатом оцінки епідемічних показників та визначається рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке розміщується на офіційному інформаційному порталі Кабінету Міністрів України (за посиланням http://covid19.gov.ua) (п. 3 Постанови КМУ № 641). Згідно з пп. 11 п.14 Постанови КМУ №641 на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено "помаранчевий" рівень епідемічної небезпеки, додатково до протиепідемічних обмежень, передбачених для "зеленого" та "жовтого" рівня епідемічної небезпеки, забороняється приймання відвідувачів закладами торговельного (у тому числі в магазинах, що розташовані у торговельно-розважальних центрах) і побутового обслуговування населення, крім випадків забезпечення перебування у приміщенні не більше одного відвідувача на 10 кв. метрів торговельної площі. Також, відповідно до пп. 8 п. 15 Постанови на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено "червоний" рівень епідемічної небезпеки, застосовуються за рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій визначені цим пунктом обмеження (одне, декілька або усі), згідно з якими додатково до протиепідемічних обмежень, передбачених для "зеленого", "жовтого" та "помаранчевого" рівня епідемічної небезпеки, забороняються приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім торгівлі продуктами харчування.
За період дії карантину з 01.08.2020 до 19.12.2020 заборона приймання відвідувачів закладами торговельного і обслугованого населення стосується виключно регіонів, на якій установлено "помаранчевий" або "червоний" рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19.
Водночас, в регіонах, в яких установлено "помаранчевий" та "червоний" рівень небезпеки поширення COVID-19, передбачено винятки з цієї заборони, що свідчить про відсутність підстав віднесення діяльності відповідача до такої заборони.
При цьому, відповідачем не надано будь-яких доказів, зокрема, з посиланням на офіційний інформаційний портал Кабінет Міністрів України (за посиланням http://covid19.gov.ua), які б свідчили про віднесення Харківської області до регіону, на якій установлено "помаранчевий" або "червоний" рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19.
На період карантину з 19.12.2020 до 30.06.2023 постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 (надалі - постанова № 1236) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19.12.2020 до 30.06.2023 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами КМУ №211, №392 та №641. Пунктом 2 Постанови КМУ №1236 передбачено, що залежно від епідемічної ситуації на території України в цілому або на території Харківської області встановлюється "зелений", "жовтий", "помаранчевий" або "червоний" рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19, крім періоду воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні". Згідно з п.34 постанови КМУ №1236 "червоний" рівень епідемічної небезпеки встановлюється рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за ініціативою Міністра охорони здоров'я протягом 48 годин з моменту настання підстав, передбачених пунктом 33 цієї постанови, яке розміщується безпосередньо на офіційному інформаційному порталі Кабінету Міністрів України (за посиланням http://covid19.gov.ua). Відповідно до пп.4 п.35 Постанови КМУ №1236 на території регіонів, на яких установлений "червоний" рівень епідемічної небезпеки, додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, забороняється приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які торгують товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування.
За період дії карантину з 19.12.2020 до 30.06.2023 заборона приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення передбачено виключно для регіонів, на яких установлений "червоний" рівень епідемічної небезпеки. Попри викладене, передбачено і виняток із цієї заборони, що свідчить про відсутність підстав віднесення діяльності відповідача до такої заборони. При цьому, відповідачем не надано будь-яких доказів, зокрема, рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за ініціативою Міністра охорони здоров'я та/або посилання на офіційний інформаційний портал Кабінету Міністрів України.
Отже, за період дії карантину з 12.03.2020 до 30.06.2023 на діяльність відповідача не поширювались будь-які заборони, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість висновків про не нарахування та несплати орендної плати за договором оренди комунального майна протягом дії карантину відповідно до пп. 6 п. 2 Розділу ІІ Закону України № 530-ІХ від 17.03.2020.
Відповідач не звертався до позивача з будь-якими заявами, листами тощо щодо припинення дії договору у зв'язку з неможливістю здійснювати свою діяльність. Крім того, відповідач 30.10.2021 звернувся до позивача за електронною адресою із заявою про продовження строку дії договору оренди на 2 роки та 11 місяців.
Щодо заперечення відповідача про нарахування орендної плати за період дії воєнного стану, суд зазначає таке.
Відповідач, обґрунтовуючи свої заперечення в частині періодів нарахування орендної плати посилається на положення постанови КМУ №634 від 27.05.2022 (надалі - постанова №634) з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 512 від 07.05.2024 (надалі - постанова № 512).
Так, постановою КМУ № 512 було внесено зміни до постанови КМУ №634 шляхом викладення п.1 постанови КМУ №634 у новій редакції, зокрема, було додано підпункт 11 пункту 1 наступного змісту: "орендарям державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - визначені території), не нараховується орендна плата за період з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації, по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації, що визначаються відповідно до зазначеного переліку".
Разом з тим, пунктом 2 постанови КМУ №512 установлено що нарахування орендної плати орендарям, визначеним підпунктом 11 пункту 1 постанови КМУ №634 здійснюється з урахуванням змін, затверджених цією постановою, починаючи з 1 січня 2024 року.
Постанова КМУ №512 набрала чинності 08.05.2024.
Відтак, постанова КМУ №512, застосовується до прав і обов'язків відповідача, що виникли з моменту набрання нею чинності, тобто з 08.05.2024.
Постанова КМУ №634 у редакціях що діяла до набрання чинності постанови КМУ №512 не містить будь-яких підстав для звільнення відповідача від сплати орендної плати за договором оренди комунального майна.
Водночас, врегулювання ретроспективного застосування нових положень, які були введені із набранням чинності постанови КМУ №512, було передбачено в п. 2 цієї постанови, якою визначено початок застосування таких положень з 01.01.2024.
Відповідно до Переліку територій, на який ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 (надалі - Перелік) Харківська міська територіальна громада перебувала на території активних бойових дій з 24.02.2022 до 15.09.2022.
Правовідносини, що є предметом спору у даній справі є зобов'язання відповідача зі сплати орендної плати за період 21.12.2020 - 01.06.2022.
Таким чином, до правовідносин, що є підставою позову у даній справі, підлягають застосуванню норми постанови КМУ №634 в редакції, що діяла станом на момент виникнення у відповідача обов'язку зі сплати орендної плати за відповідний період.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, як обґрунтованого, підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами та не спростованого відповідачем.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України», рішення від 10.02.2010).
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з наказом Голови Господарського суду Харківської області №18-к від 18.02.2025 "Про направлення на навчання суддів" у період з 24.02.2025 по 28.02.2025 суддя Л.В. Шарко перебувала на навчанні, отже, рішення підписується у перший робочий день судді після закінчення навчання.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 625 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 231, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Корбаня Володимира Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ 14095412) заборгованість з орендної плати у сумі 91350,25 грн, пеню у сумі 14448,21 грн, витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повне рішення складено "03" березня 2025 р.
Суддя Л.В. Шарко