вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"03" березня 2025 р. м.Рівне Справа №918/1075/23
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави
до відповідача 1) Здолбунівської міської ради Рівненської області
до відповідача 2) Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив" "Рідне місто"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Західний офіс Держаудитслужби
про визнання частини договору про пайову участь недійсною та стягнення коштів 479 738,00 грн.
Без виклику заявника та учасників справи.
У жовтні 2023 керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Здолбунівської міської ради Рівненської області, Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Рідне місто», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Західний офіс Держаудитслужби, про визнання пункту 2.2.1. договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Здолбунів на об'єкт будівництва «Будівництво дев'ятиповерхового житлового будинку з вбудованим нежитловим приміщенням по вул. Лесі Українки в м. Здолбунів, Рівненської області» від 20.12.2019 № 9 недійсним та стягнення коштів в сумі 479 738,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у порушення вимог частини п'ятої статті 30 Закону України (далі - ЗУ) «Про регулювання містобудівної діяльності» безпідставно зменшено відповідачу 2 розмір пайової участі у розвитку інфраструктури міста на суму проведеного благоустрою поза межами виділеної земельної ділянки, у зв'язку з чим спеціальним фондом бюджету м. Здолбунів недоотримано дохід в загальній сумі 479 738,00 грн.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 17.01.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та постановою Верховного Суду від 15.08.2024, позовні вимоги прокурора задоволено. Визнано недійсним пункт 2.2.1. договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Здолбунів від 20.12.2019 № 9 (з урахуванням змін внесених Додатком від 19.10.2020), що укладений між Здолбунівською міською радою Рівненської області та ОК «ЖБК «Рідне місто», в частині загальної суми коштів пайової участі, визначеної з урахуванням її зменшення на суму 479 738,00 грн. Стягнуто з ОК «ЖБК «Рідне місто» в дохід місцевого бюджету Здолбунівської міської територіальної громади 479 738,00 грн недоотриманого розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Здолбунів. Стягнуто з відповідачів на користь Рівненської обласної прокуратури пропорційно 9 880,07 грн судового збору.
На виконання рішення видано накази від 10.05.2024.
27.02.2025 до Господарського суду Рівненської області надійшло подання Головного державного виконавця Острозького відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Анни Тоненчук про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив" "Рідне місто" Драчука Романа Вячеславовича у справі № 918/1075/23. У поданні головний державний виконавець вказує, що рішення боржником не виконано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п'ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження". З метою забезпечення реального виконання рішення про майнові стягнення та усунення можливості відчуження майна боржника при попередніх пред'явленнях виконавчого документа до виконання державним виконавцем було накладено арешт коштів та майна боржника. Державним виконавцем неодноразово здійснювалися виходи за адресою боржника, яка вказана у виконавчому документі, а саме: 35800, Рівненська область, Рівненський район, місто Острог, вул.Татарська, 122-А, кв.11 та встановлено, що боржника та належного йому майна за даною адресою немає. Обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України може спонукати його до фактичного виконання рішення суду, оскільки це є одним з ефективних важелів впливу.
Відповідно до ч. 4 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
У період з 07.02.2025 по 28.02.2025 суддя Бережнюк В.В. перебувала у щорічній відпустці. Станом на 03 березня 2025 року суддя приступила до виконання своїх посадових обов'язків.
Суд розглянув подання та зазначає наступне.
13.06.2024 виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №75302082 та 18.06.2024 виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №75330333. Постанови надсилалися боржнику.
13.06.2024 виконавець виніс постанову про арешт коштів боржника та постанову про арешт майна боржника.
З метою виконання рішення суду виконавець скерував запити в реєструючі органи з метою перевірки майнового стану боржника.
Державним виконавцем неодноразово здійснювалися виходи за адресою боржника, яка вказана у виконавчому документі, а саме: 35800, Рівненська область, Рівненський район, місто Острог, вул.Татарська, 122-А, кв.11 та встановлено, що ознак здійснення господарської діяльності не виявлено, майно належне на праві власності боржнику не виялено, про що складені відповідні акти. До відділу ДВС боржник не з'являвся, причин неявки не повідомив.
Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Дана норма встановлює право виконавця на звернення до суду.
Статтею 337 Господарського процесуального кодексу України визначено, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Статтею 1 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" встановлено, що громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Згідно зі статтею 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
За умовами статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Відповідно до статті 313 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що тимчасове обмеження у праві виїзду фізичної особи - боржника за межі України є винятковим заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно, для застосування такого заходу щодо боржника суд має отримати докази застосування виконавцем усіх можливих загальних заходів примусового виконання рішення, визначених статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження", та встановити факт ухилення боржника від виконання судового рішення.
Однією з підстав для відмови у задоволенні подання, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.
Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Обов'язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.
За змістом статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право на привід боржника у разі його нез'явлення на виклик, накладати штрафи, звертатись до відповідних органів з поданням про притягнення боржника до відповідальності.
Отже, неявка боржника на виклики державного виконавця, відсутність за місцем проживання/реєстрації та ненадання відомостей про доходи юридичної особи не є підставою для застосування до керівника юридичної особи такого виключного заходу, як обмеження виїзду за кордон керівника цього підприємства.
Свідоме небажання боржника виконати рішення суду не є тотожним поняттю неможливості його виконання за відсутності майна та коштів.
Поняття ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують накладення державним виконавцем штрафів на боржника, звернення до правоохоронних органів з відповідними поданнями тощо.
З матеріалів справи не слідує, що керівник боржника свідомо вчиняє діяння (дії або бездіяльність), спрямовані на невиконання відповідного обов'язку юридичної особи у виконавчому провадженні, і що виконати цей обов'язок у юридичної особи є всі реальні можливості.
Отже, фактичні обставини справи в сукупності свідчать про те, що виконавцем не надано жодних доказів на які він посилається у поданні, та належних та допустимих доказів на підтвердження факту свідомого ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань, зокрема: доказів умисного нез'явлення на виклик виконавця, приховування доходів, коштів та майна, на які можна звернути стягнення, незаконного їх відчуження.
Крім того, у поданні не зазначено, яким чином обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи боржника реально забезпечить виконання судових рішень, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції/покарання за невиконання боржником рішення, а має на меті саме забезпечення виконання судових рішень.
Отже, у межах даної справи відсутні підстави для задоволення подання головного державного виконавця Острозького відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Анни Тоненчук про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника.
Головного державного виконавця Острозького відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Анни Тоненчук про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив" "Рідне місто" Драчука Романа Вячеславовича у справі № 918/1075/23.
Керуючись статтями 337, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні подання головного державного виконавця Острозького відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Анни Тоненчук про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив" "Рідне місто" Драчука Романа Вячеславовича у справі № 918/1075/23.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України 03.03.2025 та підлягає оскарженню за правилами, визначеними розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 03.03.2025.
Суддя Бережнюк В.В.