вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"20" лютого 2025 р. Справа № 918/947/24
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., за участю секретаря судового засідання Хролець І.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія " Астерра"
до Фермерського господарства "Тера Таврії"
про стягнення заборгованості.
За участю представників сторін:
від позивача: Тулінов Іван Іванович;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія " Астерра" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Тера Таврії" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 877 623, 59 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем договору поставки та комплексного обслуговування від 03.06.2021 №10106/21.
Ухвалою суду від 21.10.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія " Астерра" залишено без руху та встановлено Позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання даної ухвали та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- доказів оплати судового збору у розмірі 13 164,35 грн.
До господарського суду 22.10.2024 на виконання вимог ухвали суду від 21.10.2024 від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви до якої долучено до платіжну інструкцію від 15.10.2024 № 21 про сплату судового збору в сумі 13 164,35 грн.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено розгляд справи на 27.11.2024.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.11.2024 відкладено підготовче засідання на 12.12.2024.
Ухвалою суду від 12.12.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 22.01.2025.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.02.2025.
Від Відповідача відзив на позовну заяву не надходив.
Представник позивача у судовому засідання 20.02.2025 підтримав позицію викладену у позовній заяві та проси задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник Відповідача в судові засідання 27.11.2024, 12.12.2024, 22.01.2025 та 20.02.2025 не з'явився.
До господарського суду повернулися ухвали суду від 28.10.2024, 27.11.2024, 12.12.2024 та 22.01.2025 з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", які направлялися на адресу Відповідача, вказану в позовній заяві - м. Рівне, вул. Красильникова, буд. 30, код ЄДРПОУ 42058849.
Як вбачається Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, офіційною адресою Відповідача - Фермерського господарства "Тера Таврії" (код ЄДРПОУ 42058849) є м. Рівне, вул. Красильникова, буд. 30.
Інші адреси Відповідача, ніж та, яка зазначена Позивачем у позовній заяві та міститься в Єдиному державному реєстрі, суду не відомі.
Господарський суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.
При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Також, суд враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22, згідно з яким у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Ухвали суду від 28.10.2024, 27.11.2024, 12.12.2024 та 22.01.2025 надіслано на поштову адресу Відповідача, а тому суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення Відповідача про розгляд справи господарським судом.
На підставі зазначеного, відповідно до статті 242 ГПК України, ухвали суду від 28.10.2024, 27.11.2024, 12.12.2024 та 22.01.2025 вважаються врученими, а Відповідач таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Статтею 42 ГПК України визначено права та обов'язки учасників судового процесу.
Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецеденту практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 у справі 913/879/17, постанові від 21.05.2020 у справі 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 у справі 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/18).
При цьому судом також враховано, що за приписами частини першої статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Частиною другою статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи наведе суд зазначає, що Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про призначення судового засідання у справі № 918/947/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
При цьому суд наголошує, що згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Наразі, від Відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій відповідно до статті 165 ГПК України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи.
З огляду на викладене, оскільки Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, останнім не надано відзиву на позовну заяву, суд, на підставі частини дев'ятої статті 165 ГПК України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Тобто Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною першою статті 178 ГПК України.
Відповідно до частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Частиною першою статті 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, враховуючи, що неявка Відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено, що 03.06.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Астерра" (Виконавець) та Фермерським господарством "Тера Таврії" (Замовник) укладено договір поставки та комплексного обслуговування №10106/21 (далі - Договір), за умовами пункту 1.1 якого Виконавець зобов'язується передати у власність Замовника запасні частини та/або навігаційне обладнання до сільськогосподарської техніки (далі - Товар) на умовах визначених в Додатку №1 та/або на умовах визначених в Додатку №2 здійснювати ремонт та сервісне обслуговування техніки Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти й оплатити запасні частини до сільськогосподарської техніки та/або ремонт, сервісне обслуговування техніки Замовника.
Відповідно до пункту 1.2 Договору невід'ємною частиною договору є відповідні Додатки № 1 та № 2.
Згідно з пунктом 1.3 Договору ціна договору визначається як сума вартості поставки всіх товарів та/або комплексного обслуговування, ремонтів та наданих послуг, здійснених виконавцем в рамках Договору.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе договірних зобов'язань. У випадку, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору жодна з сторін не повідомить іншу сторону про наявність заперечень відносно продовження строку дії договору, строк дії договору автоматично пролонгується на кожен наступний календарний рік на тих же умовах.
Відповідно до пункту 3.5 Договору в разі порушення Замовником строків оплати, передбачених Договором, він сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за весь час прострочення. Крім того, у разі порушення Замовником строків оплати, Замовник на вимогу Виконавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений Договором або законом у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України.
Згідно з пунктом 5.2 Договору у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених Договором, більше десяти днів, річні проценти у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України становлять 365% річних за весь час прострочення.
Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.
Також сторонами укладено Додаток №1 до Договору, згідно з пунктом 1.1 якого Виконавець зобов'язується передати у власність Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти й оплатити Товар.
Відповідно до пункту 1.2 Додатку №1 найменування, асортимент, ціна за одиницю Товару, ціна повної партії Товару і його кількість обумовлюються в погоджених сторонами специфікаціях до Договору та цього Додатку, які є його невід'ємною частиною.
Пунктом 1.3 Додатку №1 передбачено, що строки оплати та поставки Товару визначаються, зокрема, в графіку оплати та поставки Товару, зазначеному у специфікації до даного договору та цього додатку, що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з пунктом 2.1 Додатку №1 до Договору поставка Товару покупцю здійснюється Виконавцем на умовах - EXW (франко-склад продавця за адресою: м. Дніпро, вул. Стартова, 7), згідно з правилами Інкотермс в редакції 2010 року.
Відповідно до пункту 2.2 Додатку №1 Товар буде переданий Замовнику після проведення оплати за Товар на розрахунковий рахунок Виконавця, якщо інше не зазначено в графіку оплати та поставки Товару, вказаному в специфікації до Договору, однак у будь-якому випадку відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 2.11 Додатку №1, з наданням видаткових накладних на Товар. У випадку, якщо Замовник порушить строки оплати, передбачені графіком оплати Товару, Виконавець відповідно переносить строки поставки Товару, і до нього в цьому випадку не можуть застосовуватися передбачені цим Договором та діючим законодавством України санкції за прострочення поставки Товару, і це в будь-якому випадку не буде підставою для розірвання даного Договору як за домовленістю сторін, так і в судовому порядку.
Пунктом 2.3 Додатку №1 до Договору передбачено, що передання Товару від Виконавця до Замовника за цим договором здійснюється та оформлюється Актами приймання-передачі Товару та/або видатковими накладними, що підписуються уповноваженими представниками Сторін (момент поставки). Датою поставки Товару (його певної партії) вважається дата підписання Сторонами Акта приймання -передачі Товару та/або видаткової накладної.
Згідно з пунктами 2.5-2.6 Додатку №1 до Договору зобов'язання Виконавця по поставці Товару Замовнику (а також передачі Замовнику всіх супровідних документів на Товар, що вимагаються цим Договором та чинним законодавством включаючи документи, що підтверджують якість Товару) вважаються виконаними в повному обсязі з моменту підписання Сторонами Акта приймання-передачі та/або видаткових накладних (момент поставки).
Під час приймання Товару, Замовник зобов'язаний в присутності Виконавця перевірити якість, комплектність та відповідність Товару умовам Договору. Підписання замовником Акта приймання-передачі товару та/або видаткових накладних підтверджує в тому числі належну якість та комплектність Товару та його відповідність вимогам Замовника та умовам Договору.
Відповідно до пункту 2.9 Додатку №1 до Договору з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі Товару та/або видаткових накладних до Замовника переходять усі ризики, пов'язані з користуванням та володінням Товаром (у тому числі ризики, пов'язані з відшкодуванням збитків та шкоди, завданої третім особам внаслідок користуванням товару).
Пунктом 2.11 Додатку №1 до Договору передбачено, що право власності на Товар (певну партію Товару) переходить від Виконавця до Замовника в момент підписання сторонами Акта приймання-передачі та/або видаткової накладної відповідно до умов Договору.
Згідно з пунктами 3.1-3.3 Додатку №1 до Договору ціна на Товар формується виходячи з вартості Товару в доларах США (в еквіваленті, по курсу, передбаченому цим договором) і встановлюється в українських гривнях та вказується в специфікації до Договору. При цьому оплата Товару здійснюється в національній валюті України відповідно до нижченаведеної формули за відрахуванням раніше здійснених платежів: S=ZхA гривень, де S - ціна Твару на момент оплати, (грн); Z - узгоджена сторонами ціна Товару у валюті, зазначена у відповідній Специфікації до Договору; A - курс долара США, встановлений на інтернет-сайті http://minfin.com.ua/ (далі - Міжбанківський курс), сформований на дату, що передує даті фактичної сплати Замовником коштів за Товар.
Розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України згідно з пунктом 3.1 цього Додатку №1 та специфікацією до Договору. Датою оплати є дата зарахування коштів на поточний рахунок Виконавця.
Відповідно до пункту 3.4 Додатку №1 у разі відсутності або/та не зазначення строків оплати Замовником коштів за поставлений Товар у специфікації, Замовник зобов'язаний здійснити 100% оплату протягом 2 робочих днів з дати підписання акта приймання передачі товару та/або видаткової накладної.
Додаток №1 до Договору підписаний сторонами та скріплений печатками.
За доводами Позивача ним було виконано свої зобов'язання за Договором та поставлено Відповідачу запасні частини та виконано свої зобов'язання стосовно здійснення сервісного обслуговування/ремонт сільськогосподарської техніки Відповідача, відповідно до видаткових накладних від: 01.07.2021 № 1168560 на суму 21 903,00 грн.; 01.07.2021 № 1168561 на суму 1 080,00 грн.; 01.07.2021 № 1168564 на суму 28 350,00 грн.; 01.07.2021 № 1168604 на суму 300,00 грн.; 01.07.2021 № 1169241 на суму 2 100,00 грн.; 01.07.2021 № 1170078 на суму 10 008,00 грн.; 01.07.2021 № 1170082 на суму 18 672,00 грн.; 01.07.2021 № 1170187 на суму 9 000,00 грн.; 01.07.2021 № 1170188 на суму 9 000,00 грн.; 01.07.2021 № 11670693 на суму 2 550,00 грн.; 01.07.2021 № 1170694 на суму 16 800,00 грн.; 02.07.2021 № 1170737 на суму 1 620,00 грн.; 05.07.2021 № 1171201 на суму 2 784,00 грн.; 08.07.2021 № 1171636 на суму 5 700,00 грн.; 14.07.2021 № 1172221 на суму 27 300,00 грн.; 14.07.2021 № 1173198 на суму 11 472,00 грн.; 16.07.2021 № 1172519 на суму 14 589,00 грн.; 16.07.2021 № 1172524 на суму 7 800,00 грн.; 16.07.2021 № 1174332 на суму 33 000,00 грн.; 16.07.2021 № 1174333 на суму 33 000,00 грн.; 16.07.2021 № 1174334 на суму 300,00 грн.; 16.07.2021 № 1174335 на суму 253 551,00 грн.; 16.07.2021 № 1174352 на суму 60 000,00 грн.; 16.07.2021 № 1174354 на суму 47 412,00 грн.; 16.07.2021 № 1174355 на суму 142 785,00 грн.; 16.07.2021 № 1174356 на суму 300,00 грн.; 19.07.2021 № 1172624 на суму 69 642,00 грн.; 19.07.2021 № 1174374 на суму 11 472,00 грн.; 26.07.2021 № 1173532 на суму 1 500,00 грн.; 26.07.2021 № 1173531 на суму 10 908,00 грн.; 30.07.2021 № 1174798 на суму 7 872,00 грн.; 30.07.2021 № 1174799 на суму 618,00 грн.; 02.08.2021 № 1174154 на суму 18 720,00 грн.; 10.08.2021 № 1175390 на суму 300,00 грн.; 27.08.2021 № 1176567 на суму 18 450,00 грн.; 13.09.2021 № 1179062 на суму 5 472,00 грн.; 13.09.2021 № 1179063 на суму 3 480,00 грн.; 13.09.2021 № 1179068 на суму 3 600,00 грн.; 13.09.2021 № 1179069 на суму 5 070,00 грн.; 16.09.2021 № 1178520 на суму 20 250,00 грн.; 12.10.2021 № 1180494 на суму 60 957,00 грн.; 12.10.2021 № 1180495 на суму 2 550,00 грн.; 20.10.2021 № 1181004 на суму 1 281,00 грн.; 03.11.2021 № 1181973 на суму 2 880,00 грн.; 26.01.2022 № 1184895 на суму 7 872,00 грн.; 26.01.2022 № 1184896 на суму 12 142,02 грн.; 26.01.2022 № 1184930 на суму 120,00 грн.; 26.01.2022 № 1184931 на суму 22 602,00 грн.; 26.01.2022 № 1184932 на суму 8 400,00 грн.; 26.01.2022 № 1184933 на суму 4 872,00 грн.; 26.01.2022 № 1184934 на суму 3 000,00 грн.; 26.01.2022 № 1184935 на суму 6 000,00 грн.; 26.01.2022 № 1184936 на суму 84 078,00 грн.; 26.01.2022 № 1184937 на суму 6 000,00 грн.; 26.01.2022 № 1184938 на суму 65 406,00 грн.; 26.01.2022 № 1184939 на суму 42 000,00 грн.; 26.01.2022 № 1184940 на суму 549 351,00 грн.; 16.02.2022 № 1185394 на суму 4 800,00 грн.; 16.02.2022 № 1185395 на суму 36 015,00 грн.; 22.02.2022 № 1185596 на суму 750,00 грн., - на загальну суму 1 859 806,02 грн.
Водночас у Відповідачем здійснено часткову оплату, а саме 30.08.2021 сплачено кошти у сумі 198 678,00 грн., 13.09.2021 - у сумі 683 563,00 грн., 30.12.2021 - у сумі 500 000,00 грн., у загальному розмірі 1 382 241,00 грн.
У зв'язку з чи у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у розмірі 477 565,02 грн.
На підтвердження заборгованості Позивачем надано акти виконаних робіт: від 09.06.2021 № 27836; від 13.09.2021 № 29444; від 13.09.2021 № 29443; від 26.01.2022 № 30829; від 26.01.2022 № 30833; від 26.01.2022 № 30743; від 26.01.2022 № 30785; від 26.01.2022 № 30830; від 26.01.2022 № 30831; від 26.01.2022 № 30832; від 16.02.2022 № 30950, видаткові накладні: від 16.09.2021 № 1178520; від 12.10.2021 № 1180495; від 20.10.2021 № 1181004; від 03.11.2021 № 1181973, податкові накладні: від 13.09.2021 №1292; від 13.09.2021 №1293; від 16.09.2021 №1154; від 12.10.2021 № 1180495; від 20.10.2021 № 1181004; від 03.11.2021 № 1181973 та акт звірки взаєморозрахунків від 02.10.2024.
Тобто свої зобов'язання щодо погашення заборгованості у розмірі 477 565,02 грн. Відповідач не виконав, після чого Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу від 24.09.2024 № 240924/1 про сплату заборгованості, яка залишена без відповіді та задоволення.
Таким чином, Відповідачем було порушено умови Договору, що призвело до утворення заборгованості перед Позивачем у розмірі 477 565,02 грн.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною першою статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частиною першою статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною першою статті 181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до частини другої статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно із статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
З правового аналізу назви та змісту Договору вбачається, що він є змішаним договором, який містить в собі елементи різних договорів, а саме: договору про надання послуг та поставки і тому правовідносини, які виникають між сторонами при його виконанні регулюються відповідними нормами матеріального права, тому саме такі норми права є необхідними для застосування до спірних правовідносин у даній справі.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з статтею 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 905 ЦК України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною першою статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму .
Частиною другої статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін .
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Положеннями частини першої статті 193 ГК України, статті 525, частини першої статті 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з частиною другою статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
За результатами з'ясування обставин, на які Позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були долучені до матеріалів справи, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами статей 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено доведення Позивачем належними та допустимими доказами неналежне виконання Відповідачем умов Договору в частині посної та своєчасної оплати поставки товару та виконані роботи.
Як вже зазначалось Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, а тому й не спростував вказані обставини належними та допустимими доказами. Тобто доказів оплати Позивачу за поставлений товар та виконані роботи Відповідач до суду не подав, позовних вимог не заперечив, обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не спростував.
У зв'язку з порушенням Відповідачем зобов'язань в частині здійснення оплати за поставлений товар та надані послуги, Позивачем згідно з пунктом 5.2 Договору, яким перебачено, що у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених Договором, більше десяти днів, річні проценти у відповідності до статті 625 ЦК України становлять 365% річних за весь час прострочення, здійснено нарахування 365% річних на суму заборгованості у розмірі 400 058,57 грн. за період 18.07.2024 - 09.10.2024.
Згідно із статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, враховуючи порушення Відповідачем умов Договору, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед Позивачем, вказані норми чинного законодавства та перевіривши надані Позивачем розрахунки 365 % річних, вважає їх правильними та арифметично вірним, а відтак правомірним та обґрунтованим є стягнення з Відповідача 365% річних у розмірі 400 058,57 грн., за період прострочення сплати суми основного боргу з 18.07.2024 - 09.10.2024.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини п'ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з пунктами 1-3 частини першої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Зважаючи на викладене, суд дослідивши матеріали справи, всебічно і повно, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи Позивача , об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з Відповідача 477 565,02 грн. основного боргу та 400 058,57 грн. 365 % річних .
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене та враховуючи, що позов визнано судом обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню у повному обсязі, витрати Позивача зі сплати судового збору, відповідно до вимог ГПК України, покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Тера Таврії" (33017, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Красильникова, 30, код ЄДРПОУ 42058849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія " Астерра" (49083, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 41096312) 477 565,02 грн. (чотириста сімдесят сім тисяч п'ятсот шістдесят п'ять гривень 02 копійки) основної заборгованості, 400 058,57 грн. (чотириста тисяч п'ятдесят вісім гривень 57 копійок) 365 % річних та 13 164,35 грн. (тринадцять тисяч сто шістдесят чотири гривні 35 копійок) судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія " Астерра" (49083, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 41096312).
Відповідач (боржник): Фермерське господарство "Тера Таврії" (33017, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Красильникова, 30, код ЄДРПОУ 42058849).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 03 березня 2025 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя А.О. Селівон