адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
03.03.2025 Справа № 917/2280/24
Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Виконавчого комітету Глобинської міської ради, вул. Центральна, 285, м. Глобине, Глобинський район, Полтавська область, 39000
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", вул. Панянки, 65Б, м. Полтава, Полтавська область, 36022
про :
1) визнання додаткової угоди № 3 від 28.08.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 20410852 від 10.01.2022, укладеного між Виконавчим комітетом Глобинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" недійсною;
2) стягнення 14 391,76 грн збитків,
Секретар судового засідання Ісенко М.В.
Без виклику учасників справи,
установив:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
Виконавчий комітет Глобинської міської ради звернувся з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" про визнання додаткової угоди № 3 від 28.10.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 20410852 від 10.01.2022, укладеного між Виконавчим комітетом Глобинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" недійсною та стягнення 14 391,76 грн збитків.
В обґрунтування позовних вимог Виконавчий комітет Глобинської міської ради зазначає, що внесення змін до істотних умов договору про постачання електричної енергії в частині збільшення ціни за одиницю товару шляхом укладення додаткової угоди від 28.10.2022 №3 здійснено з перевищенням максимального ліміту щодо збільшення ціни, визначеної в Договорі, чим порушено п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі», ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 629, ч. 2 ст. 631, ч. 2 ст. 632, ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 188, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим завдано бюджету Глобинської міської територіальної громади матеріальної шкоди (збитків) через переплату за електричну енергію за ціною, встановленою цією додатковою угодою, а тому з цих підстав просить визнати додаткову угоду №3 від 28.10.2022 недійсною та стягнути з ТОВ "Полтаваенергозбут" на його користь грошові кошти у сумі 14 391,76 грн.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: копію договору про постачання електричної енергії споживачу № 20410852 від 10.01.2022; копію додаткової угоди №3 від 28.10.2022; копію листа ТОВ «Полтаваенергозбут» з додатком, звіт про виконання договору по закупівлі UA-2021-01-11-000635-b; копії актів купівлі-продажу електричної енергії за періоди січень - листопад 2022; копії платіжних доручень; копії витягу з акту ревізії; розрахунок.
Відповідач у відзиві вх. №17581 від 30.12.2024 (а.с.74-75) проти позову заперечує повністю, зокрема посилаючись на те, що:
- на час спірних правовідносин в Україні діяв правовий режим воєнного стану, під час якого відповідно до внесених змін до ЗУ «Про публічні закупівлі» обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків не передбачено;
- відсутні підстави для застосування судової практики Верховного Суду, викладеної у Постановах від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, на яку посилається Позивач, щодо того, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод), так як у вказаних справах не досліджувалися правовідносини щодо збільшення ціни у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, які мали місце у даному спорі, а тому не є подібними зі справою № 917/2280/24.
- факт коливання (збільшення) ціни на ринку під час укладення спірної додаткової угоди до Договору підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем.
З огляду на викладене, відповідач наголошує, що додаткова угода №3 від 28.10.2022 по Договору укладена правомірно, а тому підстави для її визнання недійсною та повернення коштів відсутні.
Інших заяв по суті спору не надходило.
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
17.12.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Виконавчого комітету Глобинської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" про визнання додаткової угоди № 3 від 28.08.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 20410852 від 10.01.2022, укладеного між Виконавчим комітетом Глобинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" недійсною та стягнення 14 391,76 грн збитків.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2024 справу № 917/2280/24 розподілено судді Ківшик О.В.
Суд ухвалою від 23.12.2024 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі; ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд також зазначає, що з урахуванням умов воєнного стану в Україні, загальної ситуації в Україні та особливого режиму роботи суду, спрямованого на необхідності збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, господарський суд здійснює розгляд справи №917/2007/24 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
За результатами процедури закупівлі UA-2021-11-30-004098-b між Виконавчим комітетом Глобинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 20410852 від 10.01.2022 (далі - Договір).
Вказана обставина визнається сторонами.
У Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :
- цей Договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції постачальником електричної енергії та укладається Сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п.1.1 Договору);
- за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1. Договору);
- очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2022 рік становить 137 000 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи (п.2.4 Договору);
- Постачальник зобов'язується поставити Споживачу електричну енергію в строк до 31.12.2022 року (п. 3.4 Договору);
- Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що визначається відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
Ціна 1кВт*год електричної енергії, з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії, становить:
без урахування ПДВ - 3,37500 грн/кВт*год;
податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,675 грн.;
з урахуванням ПДВ - 4,05000 грн/кВт*год. (п. 5.1. Договору);
- Загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає - 462 375 грн. 00 коп. (чотириста шістдесят дві тисячі триста сімдесят п'ять гривень 00 копійок) грн., з урахуванням ПДВ - 554 850 грн. 00 коп. (п'ятсот п'ятдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок) (п. 5.2 Договору);
- умови цього Договору не відрізняються від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Порядок зміни ціни визначається у додатку 2 (Комерційна пропозиція) договору. Істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Під поняттям «коливання ціни на ринку» Сторони розуміють порівняння ціни з дати підписання Договору або з моменту останньої редакції Договору. При цьому, Сторони домовились, що для підтвердження факту коливання ціни на ринку ініціативна Сторона надає висновок (цінову довідку) експертної організації (експертних організацій), яка повинна містити середньозважену ціну у місяці підписання Договору або місяці останньої зміни ціни Договору та середньозважену ціну на електричну енергію на місяць, в якому пропонується відповідна зміна ціни, а також відсоток коливання ціни за цей період. Також згідно ч.6 ст. 67 Закону України «Про ринок електричної енергії», у рахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019р. №3304-04/33869-06 «Щодо зміни у договорах постачання електричної енергії», у документальному доказі, що засвідчує факт коливання ціни може бути використана інформація з веб-сайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oreе.com.ua) та/або ТОВ «Українська енергетична біржа» (https://sale.ueex.com./).
Поряд з цим, абсолютні цінові показники за експертними висновками необхідно розуміти Сторонами як орієнтир (індикатор) для укладення правочинів але право узгодження нової ціни залишається за Сторонами.
3) покращення якості предмета договору за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
4) продовження строку дії договору та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документального підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;
5) погодження зміни ціни в договорі в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни, а також його складових, в договорі у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts,, регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядок зміни ціни;
8) зміни умов Договору у зв'язку із застосуванням положень частини шостої ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (п.5.5 Договору);
- Сторони домовились, що ціна електричної енергії, розраховано відповідно до пункту 5.1. цього розділу, є обов'язковою для Сторін. Визначена на її основі вартість електричної енергії буде застосовуватись Сторонами при складанні актів приймання-передачі електричної енергії, рахунків та розрахунках за товар згідно з умовами Договору (п.5.6 Договору);
- Договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії протягом 2022 року до 31 грудня 2022р. (включно) (п.14.1 Договору).
Після укладення Договору, між Виконавчим комітетом Глобинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" укладено ряд додаткових угод до Договору, яким збільшено ціну за одиницю товару, а саме :
- додаткова угода від 31.01.2022 №1;
- додаткова угода від 27.09.2022 №2;
- додаткова угода від 28.10.2022 №3.
Додатковою угодою від 31.01.2022 №1, Сторонами, керуючись Постановою НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 «Про встанволення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2022 рік» якою встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 0,34564 грн за кВт*год без ПДВ, ст. 41 Закону №922, а також керуючись п. 3.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, внесено зміни до Договору, якою ціна за 1 кВт*год електричної енергії, з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії та з урахуванням ПДВ становить 4,11 грн. /кВт*год.
Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2022 рік становить 135 000,00 кВт*год.
Додатковою угодою від 27.09.2022 №2, Сторони керуючись даними розміщеними на офіційному веб-сайті АТ «Оператор ринку» (https://www.oreе.com.ua), які є публічно доступними, згідно з даними довідки Торгово-промислової палати від 16.09.2022 №24.14-05/393, що містить інформації щодо динаміки коливання (зростання) середньоринкових цін на електричну енергію на ринку «на добу наперед», за І декаду серпня 2022 року та І декаду вересня 2022 року (лист від ТОВ «Полтаваенергозбут» від 21.09.2022 №02-10-3/10883) внесено зміни до Договору, якою ціна за 1 кВт*год з урахуванням ПДВ електричної енергії становить 4,5206 грн. /кВт*год.
Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2022 рік становить 130 294,00 кВт*год.
Керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, Сторони домовилися, що дія цієї Додаткової угоди розповсюджується на правовідносини, що виникли між Сторонами з 01 вересення 2022 року.
Вказані обставини та правомірність укладення додаткових угод №1 та №2 не заперечується позивачем.
Додатковою угодою від 28.10.2022 №3, Сторони, керуючись даними розміщеними на офіційному веб-сайті АТ «Оператор ринку» щодо коливання ціни електричної енергії на ринку, довідки Торгово-промислової палати від 16.09.2022 №24.14-05/393 виклали п.5.2. Договору та п. 1 Додатку №1 в наступний редакції: ціна за 1 кВт*год електричної енергії, за цим Договором становить: 4,14354 грн./кВт*год без урахування ПДВ та 4,97225 грн./кВт*год з ПДВ, у тому числі ПДВ 20% - 0,82871 грн.
Сторони домовилися викласти п.2.1. Договору в наступній редакції:
Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2022 рік становить 126 934,00 кВт*год.
Керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, Сторони домовилися, що дія цієї Додаткової угоди розповсюджується на правовідносини, що виникли між Сторонами з 01.10.2022 року.
Для укладення додаткової угоди від 28.10.2022 №3 ТОВ «Полтаваенергозбут» листом №03-23-7/204 від 27.10.2022 звернулося до Виконавчого комітету Глобинської міської ради з пропозицією збільшити ціну по Договору з 01.10.2022 до 4,97225 грн/кВт*год.
Листом ТОВ «Полтаваенергозбут» повідомлено, що згідно з даними розміщеними на офіційному веб-сайті АТ «Оператор ринку» за посиланням https://www.oreе.com.ua, які є публічно доступними, даними довідки Торгово-промислової палати від 16.09.22 №24.14-05/393 відбулося зростання середньозваженої ціни закупівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед» (ОЕС) в порівнянні із закупівельною ціною електричної енергії на момент визначення ціни Договору (останньої додаткової угоди), а саме:
- період визначення ціни по Договору (останньої додаткової угоди від 28.09.2022 №2) - вересень 2022 року. Середньозважена ціна закупівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед» (ОЕС) за І декаду вересня 2022 року становить 3,30340 за 1 кВт.год без ПДВ (довідка ТПП від 16.09.22 №24.14-05/393);
- період в якому відбулося зростання закупівельних цін на електричну енергію - 19 жовтня 2022 року. Середньозважена ціна закупівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед» (ОЕС) становить 3,67353 за 1 кВт.год без ПДВ.
Тобто, в порівнянні з моментом визначення ціни по договору (останньої додаткової угоди), на ринку електричної енергії відбулось коливання (зростання) закупівельних цін на 11,2%.
На даний час розмір тарифу за 1 кВт.год електричної енергії по Договору становить 3,7672 грн./кВт*год без ПДВ та 4,5206 грн./кВт*год з ПДВ.
Запропоновано у листі, шляхом укладення додаткової угоди, збільшити цю ціну до 4,14354 грн./кВт*год без ПДВ та 4,97225 грн./кВт*год з ПДВ, тобто на 0,37634 грн./кВт*год без ПДВ та на 0,45165 грн./кВт*год з ПДВ або на 9,99 %.
Ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності Виконавчого комітету Глобинської міської ради за період з 01.01.2021 по 31.07.2024, за наслідками якої Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області складено акт від 28.10.2024 №201620-28/51 (копія витягу наявна у матеріалах справи, а.с. 52-56) встановлено, що скріншот ціни з офіційного веб-сайту АТ «Оператор ринку» (https://www.oreе.com.ua) підтверджує зростання закупівельних цін на електричну енергію в період між укладенням останньої додаткової угоди на зміну ціни та Додатковою угодою №3.
Крім того, наявність підстав для внесення змін до істотних умов Договору в частині збільшення ціни за одиницю товару шляхом укладення додаткової угоди від 28.10.2022 №3 підтверджується довідкою Торгово-промислової палати від 16.09.22 №24.14-05/393, яка (по закупівлі UA-2021-11-30-004098-b) розміщена на офіційному майданчику «Prozorro» за посиланням https://prozorro.gov.ua/uk та даними АТ «Оператор ринку» (на період в якому відбулося зростання закупівельних цін на електричну енергію - 19 жовтня 2022 року), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ «Оператор ринку» за посиланням https://www.oreе.com.ua.
Вказана цінова довідка та дані АТ «Оператор ринку» підтверджують зростання закупівельних цін на електричну енергію в період між укладенням додаткової угоди №2 на зміну ціни та Додатковою угодою №3 на 11,2%.
Додатковою угодою від 28.10.2022 №3 по Договору ціну збільшено на 9,99 %.
Факт коливання (збільшення) закупівельної ціни електричної енергії, у зв'язку з чим укладено додаткову угоду №3, не заперечуються та не оспорюються Позивачем.
По Договору за ціною встановленою Додаткою угодою від 28.10.2022 №3 (4,14354 грн./кВт*год без ПДВ та 4,97225 грн./кВт*год з ПДВ) згідно актів купівлі-продажу :
- за жовтень 2022 спожито електричної енергії - 13 808 кВт/год, нараховано з ПДВ - 68 656,80 грн. Сплачено Виконавчим комітетом Глобинської міської ради - 68 656,80 грн;
- за листопад 2022 спожито електричної енергії - 8 331 кВт/год, нараховано з ПДВ - 41 423,80 грн. Сплачено Виконавчим комітетом Глобинської міської ради - 41 423,80 грн;
- за грудень 2022 спожито електричної енергії - 9 726 кВт/год, нараховано з ПДВ - 48 360,08 грн. Сплачено Виконавчим комітетом Глобинської міської ради - 48 360,08 грн.
Позивач акцентує увагу суду на тому, що шляхом укладення декількох додаткових угод щодо зміни істотних умов по Договору, додатковою угодою від 28.10.2022 №3 збільшено ціну на електричну енергію більше ніж на 10 %, тобто перевищено максимальний ліміт щодо зміни ціни визначеної в Договорі, що є порушенням п.2 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» та суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеної у Постановах від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 16.02.2023 у справі №903/383/22, від 24.01.2024 у справі №922/2321/22. З підстав чого вказана додаткова угода має бути визнана судом недійсною, грошові кошти в сумі 14 391,76 грн. (надлишкові сплачені кошти) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.
4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
В частині першій ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з ч. 6, ч. 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
У цій справі сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Положеннями статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладання договору) визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону).
За ч.3 ст. 180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
За ч.2 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до 1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Відповідно до частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладання договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
У зв'язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі) замовником, визначеним у Законі Украї"Про оборонні закупівлі", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.
Суд встановив, що станом на момент підписання договору сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі".
Після підписання Договору стронами було змінено істотні умови цього Договору, шляхом підписання додаткових угод, якими збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год.
З матеріалів справи вбачається, що додатковою угодою № 1 від 31.01.2022 збільшено ціну електричної енергії у зв'язку із збільшенням тарифу на передачу електричної енергії, додатковою угодою № 2 від 27.09.2022 та додатковою угодою № 3 від 28.10.2022 збільшено ціну електричної енергії у зв'язку із збільшенням середньозваженої ціни електричної енергії на ринку.
Додатковою угодою № 1 від 31.01.2022 збільшено граничну ціну за 1 кВт/год з 4,05000 грн (з ПДВ) до 4,11 грн (з ПДВ), додатковою угодою № 2 від 27.09.2022 - до 4,5206 грн (з ПДВ), додатковою угодою № 3 від 28.10.2022 - 4,97225 грн (з ПДВ).
Матеріалами справи підтверджується, що додатковою угодою № 3 від 28.10.2022 підвищено ціну за одиницю товару на 9,99 %, яка укладена після додаткової угоди № 2 від 27.09.2022, якою по Договору збільшено ціну на 9,99 %.
За обґрунтуваннями позивача, шляхом укладення додаткової угоди № 3 від 28.10.2022 по Договору допущено перевищення максимального ліміту щодо збільшення ціни до 10% за увесь період дії Договору, що є підставою позову, на що суд зазначає наступне.
За пункту 2 частини п'ятої ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» на момент укладення Договору (10.01.2022), зміна істотних умов договору була можлива у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
16.08.2022р. Законом України «Про внесення змін до Закону «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану № 2526-IX від 16.08.2022 (далі Закон - № 2526-IX від 16.08.2022) внесено зміни до ЗУ «Публічні закупівлі», а саме: Розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 37 такого змісту:
"Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз».
Відповідно до пункту 3-7 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про публічні закупівлі» Кабінетом Міністрів України 12.10.2022 затверджено Постановою №1178 «Про особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Постанова №1178).
Ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі» (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (п.1 Постанови №1178).
Положеннями п. 19 Постанови №1178 (в редакції 12.10.2022) встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону.
Отже, норми ЗУ «Про публічні закупівлі», з урахуванням Закону № 2526-IX від 16.08.2022 та п. 19 Постанови №1178 дають можливість сторонам у період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування на внесення змін до договору про закупівлю в частині збільшення ціни за одиницю товару без обмеження 10 відсотків за умови документального підтвердження такого коливання і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договору про закупівлю.
Вказаними нормами чинного законодавством України, дія якого розповсюджується на час спірних правовідносин, внесено зміни щодо порядку зміни істотних умов договору про закупівлю, відповідно до якого не встановлено будь-яких обмежень щодо максимального ліміту збільшення ціни у період дії воєнного стану в України.
З 24.02.2022 в Україні діє правовий режим воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, який неодноразово продовжувався, що є загальновідомим фактом.
На момент укладення додаткової угоди від 28.10.2022 №3 запроваджений в Україні воєнний стан з 24.02.2022р. не був припинений чи скасований.
Судом встановлено, що у зв'язку з коливанням (зростанням) закупівельної ціни на 11,2% в порівнянні з моменту додаткової угоди №2 від 27.09.2022, що підтверджується даними АТ «Оператор ринку», довідкою Торгово-промислової палати (які наявні в публічному доступі), Сторонами збільшено ціну на 1 кВт.год по Договору, шляхом укладення додаткової угоди №3 від 28.10.2022 на 9,99 %.
Зміни внесені додатковою угодою від 28.10.2022 №3 не призвели до збільшення суми, визначеної в Договорі.
Таким чином, відповідно Закону № 2526-IX від 16.08.2022, яким внесено зміни до ЗУ «Про публічні закупівлі» та п. 19 Постанови №1178, у зв'язку із коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, Сторони під час правового режиму воєнного стану в Україні не були обмежені у ліміті збільшення ціни за одиницю товару до 10%, а тому укладена додаткова угода від 28.10.2022 №3 не суперечить вимогам ЗУ «Про публічні закупівлі».
Позивач в позові по справі № 917/2280/24 посилається на висновки Верховного Суду, викладених у Постановах від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 16.02.2023 у справі №903/383/22, від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 щодо того, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
З приводу вказаного суд зазначає, що Верховним судом при розгляді справ №927/491/19, №903/383/22, №922/2321/22 не досліджувалися обставини зміни істотних умов до договору закупівлі у зв'язку із збільшенням ціни товару саме у період дії правового режиму воєнного стану в Україні та не досліджувалися норми Закону № 2526-IX від 16.08.2022 та норми п. 19 Постанови №1178, якими внесено зміни до ЗУ «Про публічні закупівлі» щодо порядку зміни істотних умов договору про закупівлю, відповідно до яких не встановлено будь-яких обмежень щодо максимального ліміту збільшення ціни у період дії воєнного стану в України, які мали місце у правовідносинах у справі №917/2280/24.
Таким чином, правовідносини у справах №927/491/19, №903/383/22, №922/2321/22 не є подібними із даною справою, яка розглядається.
Верховний Суд за наслідками касаційного перегляду справи № 917/1568/19 в ухвалі від 18.08.2020 року зробив правовий висновок про те, що подібність правовідносин, означає, зокрема, тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.
Враховуючи вказаний правовий висновок суд касаційної інстанції по справі підлягають застосуванню правові висновки Верховного Суду у разі, якщо справи є аналогічними за предметом спору, підставами позову, змістом позовних вимог, встановленими фактичними обставинами, та правовідносини регламентуються однаковими правовими нормами.
Таким чином, висновки Верховного суду, які зроблені у вказаних вище справах не підлягають застосуванню під час розгляду даної справи №917/2280/24, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними.
Щодо того, що збільшення ціни за електроенергію за спірною додатковою угодою №3 від 28.10.2022 відбулася з 01.10.2022 суд зазначає наступне.
Згідно частини 3 статті 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
В свою чергу, в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 904/299/18, від 08.10.2019 у справі № 904/3129/18, від 18.01.2022 у справі №915/1473/20, від 18.01.2022 у справі № 902/1209/20, від 01.06.2022 у справі № 916/942/21, від 19.12.2023 у справі № 911/1428/22 зазначено, що за змістом частини 2 статті 631 ЦК України договір, за загальним правилом, набирає чинності з моменту його укладення та не застосовується до відносин сторін, які виникли до його укладення; з цього правила існує виняток, передбачений частиною третьою тієї ж статті, за яким сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, але такий виняток може мати місце лише за згодою сторін. При цьому Верховний Суд зазначає, що умови щодо поширення дії договору на правовідносини сторін, які виникли до його укладення, можуть бути передбачені лише за волевиявленням сторін договору.
Отже, за волевиявленням сторін Договору останніми було використано право встановити, що умови угод застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, що не суперечить чинному законодавству України.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч.1 ст. 629 ЦК України).
За ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідно до ч. 2 ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст.20 ГК України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Згідно ч. 1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У той же час, ч. 1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього кодексу.
Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) згідно з ч. 1 ст.207 ГК України може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.
Судом не встановлено порушень законодавства при укладенні оспорюваної додаткової угоди.
Відтак зміни, внесені спірною додатковою угодою до Договору, якою змінено істотні умови договору, не суперечатьЗакону України "Про публічні закупівлі", ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 629, ч. 2 ст. 631, ч. 2 ст. 632, ч.1 ст. 670 ЦК України, ч.1 ст. 188, ч. 1 ст. 193 ГК України.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 14 391,76 грн збитків. При цьому, у позові останній не наводить правового обгрунтування заявленої до стягнення суми збитків.
В цій частині суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі № 924/1473/15, та у п. 52 постанови Верховного Суду від 17.03.2020 р. у справі № 917/353/19 про те, що суд самостійно здійснює правову кваліфікацію спірних правовідносин і застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 р. у справі № 917/1739/17 зазначила, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Велика палата Верховного Суду у постанові у справі № 662/397/15-ц вказала, що обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із установлених фактів, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню, є складовою класичного принципу jura novit curia. ВП ВС наголосила, що незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови в позові. Адже згідно з принципом jura novit curia неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Натомість відмова у задоволенні позову через помилкове правове обґрунтування позовних вимог є перешкодою в доступі до правосуддя, а відтак порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.55, 124 Конституції. Отже, визначення предмета та підстав спору є правом позивача, у той час як встановлення обґрунтованості позову обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи
Під час вирішення спору, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одним із способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), якою встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування шкоди.
Застосування цього способу захисту визначається положенням ст. 22 ЦК України і проводиться як у договірних зобов'язаннях (ст. 611 ЦК України), так і в позадоговірних зобов'язаннях (гл. 82 ЦК України), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду.
За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до відносин не договірних зобов'язань відшкодування шкоди.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК України, абз. 6 ч. 2 ст. 20, ч. 1 ст. 224 ГК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст. 1166 ЦК України. Відповідно до цієї норми закону майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Позивачем не доведено наявності складу правопорушення.
Також суд зазначає, що до заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача 14 391,76 грн збитків не можуть бути застосовані приписи ст. 1212 ЦК України за наступного мотивування.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Положення цієї статті застосовуються до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна у однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв'язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто, обов'язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених нормами ст. 11 Цивільного кодексу України. До відсутності правової підстави стаття 1212 Цивільного кодексу України відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала. Наприклад, коли правочин, на підставі якого передавалася річ, згодом був визнаний недійсним тощо.
Оскільки, суд дійшов висновку, що при укладенні додаткової угоди №3 від 28.10.2022 сторонами дотримано вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням норм Закону № 2526-IX від 16.08.2022 та п. 19 Постанови №1178 і підстави для її визнання недійсною відсутні, як наслідок, похідні позовні вимоги про стягнення надлишково сплачених коштів у розмірі 14 391,76 грн в порядку ст. 1212 ЦК України також є неправомірними.
Статтею 73ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У частині першій статті 74ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з положеннями 13 Господарського процесуальногокодексу України. судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 5 статті 236Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
При цьому суд зазначає, що згідно вимог ст.14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати, що несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із їх недоведеністю.
В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Заперечення відповідача судом оцінюються як правомірні.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не відповідають нормам права та поданим доказам, спростовані відповідачем, тому не підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.129 ГПК України сплачений судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240 ГПК України, суд
1. У позові відмовити.
2. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242ГПК України.
Рішення складено та підписано 03.03.2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Суддя О.В.Ківшик