65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"27" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5182/23
За позовом: Обслуговуючого кооперативу «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ-1» (67571, Одеська обл., Одеський р-н, с. Фонтанка, вул. Горіхова, буд.7, код ЄДРПОУ 26364069)
До відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Корчевський М.Ю.
Представники сторін:
Від позивача: Гудима І.Б. - на підставі ордеру серії ВН №1334790 від 01.09.2023р.;
Від відповідача: ОСОБА_1 - згідно паспорта, Теплякова Т.Є. - на підставі ордера серії ВН №1333279 від 13.02.2024р., Майборода Д.О. - на підставі ордера серії ВН №1447596 від 16.12.2024р.
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Обслуговуючий кооператив (далі - ОК) «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ-1», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати членських внесків у розмірі 88 949 грн 35 коп., пені у розмірі 18 851 грн 74 коп., інфляційних втрат у розмірі 15 802 грн 24 коп., 3% річних у розмірі 2 918 грн 71 коп., штрафу у розмірі 2 000 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.05.2024р. (суддя Сулімовська М.Б.) провадження у справі №916/5182/23 закрито на підставі ст.ст.2,4, 20, ч.1 ст.231 ГПК України.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024р. ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2024р. залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 06.11.2024р. ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2024р. та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024р. у справі №916/5182/23 скасовано, а справу направлено до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024р. справу №916/5182/23 передано для розгляду судді Рога Н.В.
Ухвалою від 21.11.2024р. прийнято справу №916/5182/23 суддею Рога Н.В. до свого провадження, судове засідання призначено на 17.12.2024р. Ухвалою суду від 17.12.2024р. призначено судове засідання на 07.01.2025р. Ухвалою суду від 07.01.2025р. відкладено судове засідання на 21.01.2025р.
20 січня 2025р. від позивача до суду надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати членських внесків у розмірі 99 424 грн 35 коп., пеню у розмірі 3 955 грн 83 коп., інфляційні втрати у розмірі 11 656 грн 34 коп., 3% річних у розмірі 3 790 грн 02 коп., штраф у розмірі 2 000 грн.
Протокольною ухвалою суду від 21.01.2025р. відкладено судове засідання на 06.02.2025р. Ухвалою суду від 06.02.2025р. відкладено судове засідання на 13.02.2025р. Ухвалою суду від 13.02.2025р. відкладено судове засідання на 27.02.2025р.
Позивач - ОК «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ-1», позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов з урахуванням заяви про зміну предмету позову.
Відповідач - ОСОБА_1 , проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 14.02.2024р., запереченнях на заяву про зміну предмета позову, що надійшли до суду 03.02.2025р.
Суд вважає за необхідне також зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність справи, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява №30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).
Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява №30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов'язків.
У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.
При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.
Позивач у справі - ОК «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ-1», зазначає, що ОСОБА_1 є асоційованим членом дачно-будівельного кооперативу (далі-ДБК) "Золоті ключі" згідно заяви про вступ до складу асоційованих членів кооперативу від 25.01.2012р. та протоколу загальних зборів кооперативу №01 від 26.01.2012р., та є власником частини земельної ділянки, розташованої на території ДБК "Золоті ключі" вул. Горіхова, 51, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.01.2012р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Диким С.П., зареєстрованого в реєстрі за №75.
Рішенням загальних зборів членів ДБК "Золоті ключі", оформленим протоколом від 01.03.2023р. №01/03/23, змінено назву кооперативу на Обслуговуючий кооператив (далі-ОК) "Золоті ключі-1" та затверджено нову редакцію Статуту позивача.
Позивач зазначає, що відповідно до пункту 1.1 Статуту ОК "Золоті ключі-1" даний кооператив створений на засадах добровільного об'єднання на основі членства, пов'язаних спільністю інтересів фізичних та юридичних осіб - членів кооперативу, з метою задоволення та захисту своїх законних економічних, соціальних та інших потреб. Кооператив є неприбутковою організацією, створеною відповідно до Конституції України, Господарського кодексу України, Закону України "Про кооперацію" та інших діючих в Україні нормативно-правових актів. Кооператив за напрямом діяльності є обслуговуючим кооперативом, а за типом відноситься до обслуговуючих кооперативів. Кооператив здійснює свою діяльність відповідно до цього Статуту, затвердженого загальними зборами його членів.
Пунктом 3.1 Статуту передбачено, що метою створення кооперативу є забезпечення реалізації та захисту прав, свобод і інтересів його членів та асоційованих членів кооперативу; задоволення економічних, соціальних та інших потреб, пов'язаних із реалізацією права на використання земельної ділянки для ведення садівництва, з метою виробництва сільськогосподарської продукції для власного споживання, та використання земельної ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва з метою обслуговування житлових, дачних та садових будинків, а також для сумісної реалізації членами та асоційованими членами кооперативу права на відпочинок, проведення дозвілля та зміцнення здоров'я.
За умовами п. 3.2 Статуту завданнями кооперативу є, зокрема, організація діяльності мереж інженерно-технічного забезпечення кооперативу, що безпосередньо використовуються для можливості тепло-, газо-, електро-, водопостачання та водовідведення на земельних ділянках членів та асоційованих членів кооперативу, а також організація оплати за це відповідним організаціям, а також надання повного комплексу послуг членам та асоційованим членам кооперативу по експлуатації та догляду за будинками, спорудами та прилеглою територією тощо, та не членам кооперативу в обсягах, встановлених законодавством.
Згідно п.4.3 Статуту членський внесок та додатковий членський внесок - грошовий неповоротний внесок, що щомісячно сплачується членами та асоційованими членами кооперативу для забезпечення поточної діяльності кооперативу, в тому числі на: утримання і благоустрій інфраструктури кооперативу; утримання, ремонт та обслуговування мереж інженерно-технічного забезпечення; оплату праці працівників кооперативу; сплату кооперативом комунальних послуг (енергопостачання, водопостачання, водовідведення та вивіз сміття), якими користуються члени та асоційовані члени кооперативу; придбання, створення об'єктів загального користування (до створення об'єктів в даному випадку відносяться також їх відновлення, капітальний ремонт, модернізація та реконструкція); придбання необхідних для виконання статутних завдань кооперативу транспортних засобів, обладнання, будівель та споруд; експлуатаційні витрати на майно загального користування, поточний ремонт такого майна, споруд та транспортних засобів; організаційні витрати, витрати на сплату податків, різного роду реєстраційних зборів і мита, що стягуються з кооперативу у цілому, оренда державного та комунального майна та іншого рухомого і нерухомого майна, необхідного для здійснення мети кооперативу та інші поточні витрати Кооперативу. Порядок розрахунку членського внеску та додаткового членського внеску встановлюється головою кооперативу та затверджується рішенням загальних зборів членів кооперативу.
Порядок встановлення розмірів, складу і оплата внесків та паїв членами та асоційованими членами кооперативу регламентується цим статутом та положенням про фонди та внески ОК "Золоті ключі-1".
Позивач зазначає, що згідно з п. 6.4, п.7.3 Статуту члени кооперативу зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати всі види встановлених внесків та платежів у порядку, строки та розмірах, визначених органами управління кооперативу.
Так, як зазначає позивач, ОСОБА_1 не виконує свої обовязки щодо сплати членських внесків та платежів у порядку, у строки та у розмірах, визначених загальними зборами кооперативу.
За таких обставин, за розрахунком позивача, з урахуванням рішень загальних зборів ОК "Золоті ключі-1", якими визначалися розміри членських внесків, за період з березня 2022р. по жовтень 2024р. за ОСОБА_1 рахується заборгованість по сплаті членських внесків у розмірі 94 906 грн, яка визначена шляхом множення площі земельної ділянки - 4,89 сотки на щомісячні тарифи ( за сотку земельної ділянки та до резервного фонду розвитку, який створений згідно Положення про фонди та внески ДБК «Золоті ключі», затвердженого рішенням загальних зборів ДБК « 28/12/19 від 28.12.2019р., дія якого поширюється і на правонаступник -ОК «золоті ключі-1» згідно рішення загальних зборів, оформлених протоколом №02/03/23 від 02.03.2023р. ), заборгованість по членському внеску в Спеціальний фонд розвитку у розмірі 4 518 грн, яка розрахована шляхом множення площі земельної ділянки - 4,89 сотки на щомісячний розмір внеску в Спеціальний фонд розвитку, встановлений загальними зборами кооперативу у період з березня 2022р. по жовтень 2024р.
При цьому, як зазначає позивач, рішення загальних зборів членів кооперативу, якими затверджено тарифи за сотку земельної ділянки, що знаходиться у володінні асоційованого члена, та на підставі яких розрахована заборгованість,є діючими, не визнані недійсними у встановленому порядку, відтак мають виконуватися відповідачем, допоки він є асоціованим членом кооперативу.
Також, позивач зазначив, що положенням п. 6.6 Статуту визначено, що до членів кооперативу за невиконання ними своїх обов'язків може бути застосована відповідальність, передбачена цим статутом і законодавством України.
За грубе порушення, яке виражається у тривалій затримці (більше ніж 1 місяць) або відмові від сплати членом або асоційованим членом будь-яких видів внесків, інших платежів або їх частин, відмові відшкодувати завдані збитки з вини порушника, загальні збори членів кооперативу вправі прийняти рішення про стягнення заборгованості з урахуванням збитків, пені та штрафів, розмір яких визначається головою кооперативу та затверджується загальними зборами членів (пункт 8.2 статуту).
Рішенням загальних зборів членів кооперативу, оформленим протоколом від 31.05.2016р. №09, встановлена пеня за несвоєчасну сплату членських внесків у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка нараховується за кожний день прострочення, починаючи з 1 числа наступного за поточним місяцем.
Протоколом загальних зборів членів кооперативу №03/1 від 25.03.2023р. встановлено право кооперативу нараховувати штраф у розмірі 2 000 грн зва несвоєчасну сплату членських внесків понад 90 календарних днів.
Враховуючи зазначене, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 2 000 грн. та пеню у розмірі 3 955 грн 83 коп., що нарахована за останні 12 місяців періоду заборгованості, за кількість днів прострочення, що не перевищує 182 дні, починаючи з 21 числа кожного місяця, з якого виникло зобов'язання щодо сплати членського внеску.
Крім того, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати та 3 % річних за період з 01.03.2022р. по 31.10.2024р., виходячи з положень ст.625 Цивільного кодексу України.
В обгрунтування позову позивач також послався на положення ст.2, ч.2 ст.12 Закону України «Про кооперацію», ст.ст.509, 525,526, 530,610 Цивільного кодексу України.
Позивач також вважає, що згідно положень Закону України «про кооперацію» та Статуту кооперативу набуття чи втрата статусу члена (асоційованого члена) кооперативу здійснюється у спосіб, встановлений Статутом, у зв'язку із чим ОСОБА_1 має право реалізувати своє право на вихід зі складу асоційованих членів кооперативу щляхом звернення з відповідною заявою.
При цьому, позивач вважає безпідставним посилання відповідача на положення Закону України «Про гарантування речових прав та об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені у майбутньому», який регулює інші суспільні відносини.
Відповідач - ОСОБА_1 , проти позову заперечує, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки кадастровий номер 5122786400:01:001:01220, загальною площею 0,0978 га, що розташована за адресою: вул. Горіхова, 51, Фонтанська сільська рада Комінтернівського району.
25 січня 2012р. він подав заяву про вступ до ДБК «Золоті ключі» як асоційованого члена кооперативу, будь-яких інших заяв не подавав.
При цьому, відповідач зазначає, що належна йому на праві власності земельна ділянка ніколи не розташовувалася на території земель ані ДБК «Золоті ключі», ані ОК «Золоті ключі-1».
Посилаючись на положення ст.14 Закону України «Про кооперацію», відповідач вважає, що асоційований член кооперативу зобов'язаний лише внести пай та додатковий пай (по необхідності), та не зобов'язаний вносити інші внески, зокрема, до резервного фонду, який формується за наслідками економічних результатів діяльності кооперативу, та за підсумками року, шляхом розподілу надлишку коштів, отриманих кооперативом понад собівартість наданих послуг, до резервного фонду, створеного на покриття можливих збитків, та спеціального фонду розвитку, який створюється за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших передбачених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності.
Відповідач вважає, що він був асоційованим членом ДБК «Золоті ключі» у період з 26.01.2012р. до 10.10.2022р., адже втратив цей статус в силу Закону України «Про гарантування речових прав та об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені у майбутньому», яким було внесено зміни до ст.14 Закону України «Про кооперацію», відповідно до ч.3 якої не допускається наявність асоційованих членів у кооперативах, предметом діяльності яких є житлове, дачне, гаражне будівництво ( у тому числі кооперативах, які залучають кошти фізичних та юридичних осіб, зокрема в управління, для спорудження об'єктів житлового, дачного, гаражного будівництва).
Як зазначає відповідач, відповідно до пп.4 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантування речових прав та об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені у майбутньому» з дня набрання чинності цим Законом (10.10.2022р.) асоційовані члени кооперативів, предметом діяльності яких є житлове, дачне або гаражне будівництво, вважаються повноправними членами таких кооперативів. Набуття такими особами прав повноправних членів відповідних кооперативів не потребує прийняття рішень загальними зборами членів кооперативів та/або його статутними органами.
При цьому, відповідно до п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантування речових прав та об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені у майбутньому» кооперативам протягом одного місяця з дня опублікування цього Закону необхідно було привести свою діяльність у відповідність із вимогами цього Закону.
Відповідач звернув увагу суду на те, що враховуючи положення ст.6 Закону України «Про кооперацію», згідно до якої відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючи та споживчі, а за напрямами діяльності можуть бути сільськогосподарськими, житлово, будівельними, садово-городніми, гаражними, торгово-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо, ДБК «Золоті ключі» було не тільки змінено назву кооперативу, а й змінено напрям діяльності з дачно - будівельного ( добровільне об'єднання громадян з метою будівництва за власні кошти дачних будівель та їх наступної реалізації) та обслуговуючий кооператив ( кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності).
Таким чином, відповідач вважає, що виходячи з положень пп.4 п.7, п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантування речових прав та об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені у майбутньому», нової редакції ст.14, ст.15 Закону України «Про кооперацію», ст.9.1-9.8 Статуту правління ДБК «Золоті ключі» було зобов'язане скликати та провести загальні збори членів кооперативу у новому складі, на яких затвердити нову редакцію Статуту кооперативу та ввести нових членів кооперативу до свого реєстру.
Відповідно ж до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, протоколів загальних зборів ДБК «Золоті ключі» та ОК «Золоті ключі-1» членами кооперативів є ТОВ «ОФІС-ЦЕНТР «ПРИМОРСЬКИЙ», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
На думку відповідача, якщо позивач вважає, що ОСОБА_1 є членом ОК «Золоті ключі-1» він мав би бути повідомлений про місце, дату, час та порядок денний загальних зборів кооперативу, але відповідач жодного разу не отримував відповідних повідомлень від ОК «Золоті ключі-1», і згідно наданих позивачем до матеріалів справи протоколів загальних зборів членами кооперативу є лише ТОВ «ОФІС-ЦЕНТР «ПРИМОРСЬКИЙ», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Щодо сплати членських внесків відповідач зазначає, що відповідно до ст.2, 19 «Про кооперацію» та ст.4.1 Статуту ДБК «Золоті ключі» у кооперативі встановлюються наступні внески, які сплачуються членами та асоційованими членами кооперативу: вступні внески, членські внески, цільові внески, пайові внески.
За таких обставин, відповідач дійшов висновку про те, що будь-яких інших внесків у вигляді додаткових членських внесків, членських внесків у Спеціальний фонд розвитку, Резервний фонд розвитку ані закон України «Про кооперацію, ані Статут ДБК «Золоті ключі» не передбачають.
Крім того, відповідач вважає, що при обрахуванні суми заборгованості зі сплати членських внесків позивачем не враховано 26 346 грн, які сплачені у період із березня 2021р. по січень 2022р. ( оплата підтверджується платіжними квитанціями ).
Також, відповідач зазначив, що з лютого 2022р. він не сплачував членські внески у зв'язку із введенням воєнного стану на території України, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022р. №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені ), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Крім того, відповідач зауважив, що ОК "Золоті ключі-1" за період із початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України було на 8% збільшено розмір внесків, що суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 29.04.2022р. №502 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану», якою було введено мораторій на підвищення цін у сфері житлово-комунальних послуг з метою економічної підтримки населення.
При цьому, виходячи з розшифровки заборгованості та наданих позивачем протоколів загальних зборів, відповідач вважає, що у даному випадку членські внески фактично є платою за комунальні послуги ( вода, сміття, утримання доріг тощо).
Враховуючи все викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОК «Золоті ключі-1».
Виходячи з матеріалів справи, пояснень представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначаються Законом України "Про кооперацію".
За змістом ст. 6 Закону України "Про кооперацію" ( із змінами та доповненнями) кооператив є первинною ланкою системи кооперації, яка створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської іншої діяльності задля поліпшення свого економічного стану.
Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі.
З огляду на визначення, що містяться у ст.2 цього Закону, кооператив - юридична особа, утворена фізичними та (або) юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування;
обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу;
вступний внесок - грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов'язана сплатити особа у разі вступу до кооперативної організації;
членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об'єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об'єднання;
цільовий внесок - грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу;
пайовий фонд - фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися;
резервний фонд - фонд, що формується за рахунок відрахувань від доходу кооперативу та інших не заборонених законодавством надходжень, використовується для покриття шкоди від надзвичайних ситуацій;
неподільний фонд - обов'язковий фонд, що формується за рахунок вступних внесків та відрахувань від доходу кооперативу і не підлягає розподілу між пайовиками.
За ст.6 Закону України «Про кооперацію» кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.
Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Права учасників (членів) кооперативу та його статутних органів, визначені законом, не можуть бути звужені (обмежені) установчими документами кооперативу, рішеннями його статутних органів чи правочинами між кооперативом та його учасниками (членами). Положення установчих документів кооперативу, рішення його статутних органів чи правочини між кооперативом та його учасниками (членами), які звужують (обмежують) права учасників (членів) кооперативу, визначені законом, є нікчемними.
Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.
Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу (ст.11 Закону України «Про кооперацію»).
Стаття 12 Закону України «Про кооперацію» встановлює, що основними правами члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
Основними обов'язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов'язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.
Законами, що регулюють діяльність окремих типів кооперативів або кооперативів за напрямами їх діяльності, та статутом кооперативу можуть бути передбачені додаткові права та обов'язки його членів.
За ст. 20 Закону України «Про кооперацію» для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди.
Пайовий фонд - майно кооперативу, що формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу. Неподільний фонд створюється в обов'язковому порядку і формується за рахунок вступних внесків та відрахувань від доходу кооперативу.
Цей фонд не може бути розподілений між членами кооперативу, крім випадків, передбачених законом. Порядок відрахувань до неподільного фонду частини доходу визначається статутом кооперативу.
Резервний фонд створюється за рахунок відрахувань від доходу кооперативу, перерозподілу неподільного фонду, пожертвувань, безповоротної фінансової допомоги та за рахунок інших не заборонених законом надходжень для покриття можливих втрат (збитків).
Спеціальний фонд створюється за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших передбачених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності і використовується за рішенням органів управління кооперативу. Пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду.
За приписами ст.14 Закону України «Про кооперацію» у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай.
Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю.
Не допускається наявність асоційованих членів у кооперативах, предметом діяльності яких є житлове, дачне, гаражне будівництво (у тому числі кооперативах, які залучають кошти фізичних та юридичних осіб, зокрема в управління, для спорудження об'єктів житлового, дачного, гаражного будівництва).
Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов'язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.
За матеріалами справи, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 5122786400:01:001:01220, загальною площею 0,0978 га, що розташована за адресою: вул. Горіхова, 51, Фонтанська сільська рада Комінтернівського району.
25 січня 2012р. він подав заяву про вступ до ДБК «Золоті ключі» як асоційованого члена кооперативу, проти чого сторони у справі не заперечують.
Рішенням загальних зборів членів Дачно-будівельного кооперативу "Золоті ключі", оформленим протоколом від 01.03.2023 №01/03/23, змінено назву кооперативу на Обслуговуючий кооператив "Золоті ключі-1" та затверджено нову редакцію статуту позивача, внаслідок чого внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань саме щордо зміни назви юридичної особи.
За ст. 8 Закону України "Про кооперацію" основним правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є статут. У ньому визначаються порядок вступу до кооперативу і виходу з нього, права і обов'язки його членів та асоційованих членів, порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов'язань щодо їх сплати, порядок скликання загальних зборів, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна кооперативу і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації кооперативу та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.
Відповідно до п. 1.1 нової редакції Статуту даний кооператив створений на засадах добровільного об'єднання на основі членства, пов'язаних спільністю інтересів фізичних та юридичних осіб - членів кооперативу, з метою задоволення та захисту своїх законних економічних, соціальних та інших потреб. Кооператив є неприбутковою організацією, створеною відповідно до Конституції України, Господарського кодексу України, Закону України "Про кооперацію" та інших діючих в Україні нормативно-правових актів. Кооператив за напрямом діяльності є обслуговуючим кооперативом, а за типом відноситься до обслуговуючих кооперативів. Кооператив здійснює свою діяльність відповідно до цього Статуту, затвердженого загальними зборами його членів.
Пунктом 3.1 Статуту ОК "Золоті ключі-1" передбачено, що метою створення кооперативу є забезпечення реалізації та захисту прав, свобод і інтересів його членів та асоційованих членів кооперативу; задоволення економічних, соціальних та інших потреб, пов'язаних із реалізацією права на використання земельної ділянки для ведення садівництва, з метою виробництва сільськогосподарської продукції для власного споживання, та використання земельної ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва з метою обслуговування житлових, дачних та садових будинків, а також для сумісної реалізації членами та асоційованими членами кооперативу права на відпочинок, проведення дозвілля та зміцнення здоров'я.
За п. 3.2 Статуту завданнями кооперативу є, зокрема, організація діяльності мереж інженерно-технічного забезпечення кооперативу, що безпосередньо використовуються для можливості тепло-, газо-, електро-, водопостачання та водовідведення на земельних ділянках членів та асоційованих членів кооперативу, а також організація оплати за це відповідним організаціям, а також надання повного комплексу послуг членам та асоційованим членам кооперативу по експлуатації та догляду за будинками, спорудами та прилеглою територією тощо, та не членам кооперативу в обсягах, встановлених законодавством.
Таким чином, ОК "Золоті ключі-1" є обслуговуючим коопертивом та не відноситься до кооперативів, предметом діяльності яких є житлове, дачне, гаражне будівництво (у тому числі кооперативах, які залучають кошти фізичних та юридичних осіб, зокрема в управління, для спорудження об'єктів житлового, дачного, гаражного будівництва).
Отже, у ОК "Золоті ключі-1" допускається асоційоване членство.
У п. 5.1 Статуту передбачено, що членами та асоційованими членами кооперативу можуть бути громадяни України, громадяни інших держав та особи без громадянства, віком не молодші 16-ти років, а також юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які виявили бажання прийняти участь в досягненні мети та здійсненні завдань кооперативу, визнають положення статуту, дотримуються його вимог, сплатили вступний внесок та внесли пайовий внесок. У випадку, коли власником земельної ділянки є особа молодша 16-ти років, заяву про вступ в члени або асоційовані члени кооперативу підписує один з батьків або будь-який інший законний представник неповнолітньої особи, який приймає всі права та обов'язки, передбачені статутом для члена або асоційованого члена кооперативу. З дати набрання власником земельної ділянки 16-ти річного віку він набуває права та обов'язки члена (асоційованого члена) кооперативу, заява подана його законним представником зберігає чинність і жодних додаткових юридичних дій ним не вчинюється.
За п.5.4 Статуту особи, зазначені у п.5.1 Статуту, приймаються в члени та асоційовані члени кооперативу та припиняють членство у кооперативі на підставі відповідних заяв особи, які подаються на імя голови кооперативу, та після прийняття з цього приводу відповідних рішень загальними зборами членів кооперативу, у строк, що не перебільшує 60 днів з моменту звернення заінтересованої особи.
Згідно п.5.12 Статуту припинення членства, в тому числі асоційованого членства, здійснюється на підставі рішення загальних зборів членів кооперативу, у випадку подання заяви про вихід з кооперативу; невиконання зобовязань, встановлених цим статутом ; несплати внесків та будь-яких платежів, які встановлені в кооперативі або порішенні строків їх оплати; здійснення членом (асоційованим членом) кооперативу, членом його сімї, особами, що проживають разом або гостями члена кооперативу, дій, які порушують Правила та Положення, затверджені в кооперативу та цього Статуту.
З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 звертався до голови кооперативу з заявою про вихід з числа асоційованих членів кооперативу, будь-яких рішень з цього приводу кооперативом не приймалося.
При цьому, відповідно до п.5.9 Статуту асоційовані члени кооперативу користуються правом дорадчого голосу шляхом внесення пропозицій щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його орагнів управління та посадових осіб.
Згідно з п. 6.4 Статуту члени кооперативу зобов'язані: 1) брати активну участь у роботі кооперативу, всебічно сприяти реалізації його мети та завдань; 2) виконувати вимоги статуту, положень та правил, рішень органів управління кооперативу; 3) виконувати вказівки посадових осіб кооперативу (голова кооперативу, головний бухгалтер, економіст, заступник голови кооперативу з безпеки), які надані в межах їх повноважень і компетенції; 4) не порушувати права інших членів та асоційованих членів кооперативу; 5) своєчасно сплачувати всі види встановлених внесків та платежів у порядку, строки та розмірах, визначених органами управління кооперативу; 6) використовувати загальне майно кооперативу відповідно до його призначення, бережно ставитись до санітарно-технічного та іншого обладнання і об'єктів благоустрою; 7) узгоджувати проект будівництва житлових, садових, дачних та інших будівель і споруд з органами управління кооперативу; 8) дотримуватись та виконувати норми законодавства України з питань будівництва жилих/дачних/садових будинків та прилеглих обслуговуючих споруд, положення, переліку будівельних вимог до індивідуальних дачних будинків на території ОК "Золоті ключі-1", внутрішніх правил проживання на території ОК "Золоті ключі-1", правил здійснення забудови земельних ділянок на території кооперативу, положення про організацію пропускного режиму і пересування по території ОК "Золоті ключі-1", положення про електропостачання дачних і садових будинків членів (асоційованих членів) ОК "Золоті ключі-1", положення про водопостачання та водовідведення дачних будинків членів (асоційованих членів) ОК "Золоті ключі-1", положення про фонди та внески ОК "Золоті ключі-1", які встановлені органами управління в кооперативі, загальноприйняті правила утримання жилого будинку та прибуткової ділянки, правила пожежної безпеки, чистоти, порядку в місцях загального користування, та інше; 9) забезпечити дотримання членами своєї сім'ї, особами, що сумісно проживають та гостями, діючих у кооперативі правил і положень; 10) дотримуватися правил добросусідства, не вчиняти дії, у тому числі з боку членів своєї сім'ї, особами що сумісно проживають та гостями, які порушують нормальні умови відпочинку інших членів та асоційованих членів кооперативу, приймати заходи, спрямовані на застереження подібних дій що здійснюються іншими особами, повідомляти про такі дії органи управління кооперативу; 11) використовувати земельну ділянку виключно у встановлених межах, за її цільовим призначенням, та не здійснювати самозахоплення земельних ділянок, що межують з нею;12) не змінювати цільового призначення будинків, будівель та споруд у возведених на земельних ділянках, що належать членам кооперативу, на таке призначення, що суперечить цільовому призначенню земельної ділянки на якій (яких) розташовані вказані будинки, будівлі та споруди; 13) письмово повідомляти посадових осіб кооперативу (голова кооперативу, головний бухгалтер, економіст) про заплановане відчуження земельної ділянки за 3 (три) дні до дня укладення такої угоди.
Членський внесок та додатковий членський внесок - грошовий неповоротний внесок, що щомісячно сплачується членами та асоційованими членами кооперативу для забезпечення поточної діяльності кооперативу, в тому числі на: утримання і благоустрій інфраструктури кооперативу; утримання, ремонт та обслуговування мереж інженерно-технічного забезпечення; оплату праці працівників кооперативу; сплату кооперативом комунальних послуг (енергопостачання, водопостачання, водовідведення та вивіз сміття), якими користуються члени та асоційовані члени кооперативу; придбання, створення об'єктів загального користування (до створення об'єктів в даному випадку відносяться також їх відновлення, капітальний ремонт, модернізація та реконструкція); придбання необхідних для виконання статутних завдань кооперативу транспортних засобів, обладнання, будівель та споруд; експлуатаційні витрати на майно загального користування, поточний ремонт такого майна, споруд та транспортних засобів; організаційні витрати, витрати на сплату податків, різного роду реєстраційних зборів і мита, що стягуються з кооперативу у цілому, оренда державного та комунального майна та іншого рухомого і нерухомого майна, необхідного для здійснення мети кооперативу та інші поточні витрати Кооперативу. Порядок розрахунку членського внеску та додаткового членського внеску встановлюється головою кооперативу та затверджується рішенням загальних зборів членів кооперативу (п. 4.3 Статуту).
Порядок встановлення розмірів, складу і оплата внесків та паїв членами та асоційованими членами кооперативу регламентується цим статутом та положенням про фонди та внески ОК "Золоті ключі-1".
При цьому, згідно п.7.3 Статуту асоційовані члени кооперативу зобовязані, зокрема, виконувати вимоги цього Статуту, Положень, Правил та рішень органів управліннґ кооперативу; своєчасно сплачувати всі види встановлених внесків, інших платежів та паїв у порядку, строки та розмірах, визначених цим Статутом.
За приписами ст. 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу.
Як встановлено судом у даному випадку, рішеннями загальних зборів членів ОК «Золоті Ключі-1», оформленими відповідними протоколами, за період березень 2022 року - жовтень 2024 року включно були визначені розміри членського внеску (щомісячного внеску за площу земельної ділянки) для членів та асоційованих членів кооперативу, відрахувань в резервний фонд, а також додаткового членського внеску в спеціальний фонд розвитку для членів і асоційованих членів кооперативу.
Суд зазначає, що рішення зборів акціонерів та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Легітимність рішень загальних зборів презюмується.
Зазначений підхід щодо правової природи рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) та інших органів юридичної особи є усталеним в судовій практиці та знайшов своє відображення у численних висновках Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 01.09.2022р. у справі №922/2402/21, від 19.04.2023р. у справі №916/4097/21 та інших.
При цьому, суд відзначає, що за певних обставин визначених чинним законодавством України, такі рішення загальних зборів кооперативу можуть бути визнані недійсними в судовому порядку.
Однак, наявні матеріли справи не містять, а сторонами по справі не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що рішення загальних зборів ДБК «Золоті ключі», а в подальшому ОК «Золоті Ключі-1», якими серед іншого визначено щомісячний розмір членського внеску, були визнані недійсними в судовому порядку.
Відтак, у даному випадку зобов'язання відповідача, як члена ОК «Золоті Ключі-1» зі сплати членських внесків встановлено Законом України «Про кооперацію» та Статутом, а їх розміри - рішенням загальних зборів, які є чинними та відповідачем, як вбачається з наявних матеріалів справи, не оспорювалися.
Відповідно, наведене свідчить про те, що відповідач, як асоційований член кооперативу повинен виконувати вищевказані рішення загальних зборів кооперативу, зокрема, щомісячно сплачувати розмір членських внесків, оскільки вони мають для нього обов'язковий характер та мають виконуватись відповідачем.
Відтак, з огляду на встановлені рішеннями загальних зборів кооперативу розміри членського внеску, відрахувань в резервний фонд та додаткового членського внеску в спеціальний фонд розвитку, судом встановлено, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем за період березень 2022 року - жовтень 2024 року включно становить : 94 906 грн - заборгованість по членським внескам та членським внескамс до Резервного фонду розвитку, яка визначена шляхом множення 4,89 сотки, якими володіє ОСОБА_1 , на щомісячні тарифи ( за сотку земельної ділянки) та до резервного фонду розвитку, які встановлюються рішеннями загальних зборів кооперативу; 4 518 грн - заборгованість по членських внесках в Спеціальний фонд розвитку, розрахована шляхом множення 4,89 сотки, якими володіє ОСОБА_1 , на щомісячний розмір внеску в Спеціальний фонд розвитку, прийнятий відповідними щомісячними рішеннями загальних зборів членів кооперативу в період березень 2022р. - жовтень 2024р.
Положенням п. 6.6 Статуту визначено, що до членів кооперативу за невиконання ними своїх обов'язків може бути застосована відповідальність, передбачена цим статутом і законодавством України.
Крім того, відповідно до п.7.6 Статуту до асоційованих членів кооперативу за невиконання ними своїх обовязків може бути застосована відповідальність, передбачена законодавством України та цим Статутом.
За грубе порушення, яке виражається у тривалій затримці (більше ніж 1 місяць) або відмові від сплати членом або асоційованим членом будь-яких видів внесків, інших платежів або їх частин, відмові відшкодувати завдані збитки з вини порушника, загальні збори членів кооперативу вправі прийняти рішення про стягнення заборгованості з урахуванням збитків, пені та штрафів, розмір яких визначається головою кооперативу та затверджується загальними зборами членів (п. 8.2 Статуту).
У п. 9.12 Статуту закріплено, що до повноважень голови кооперативу належить, зокрема, прийняття рішень про застосування відповідальності за порушення Статуту, Положень або Правил, встановлених Статутом, в межах своїх повноважень, у тому числі встановлення розміру оплати відновлення організації забезпечення електро-, водозабезпечення, водовідведення, послуг зв'язку, а також визначення розміру та терміну сплати пені і штрафів при застосуванні до порушників встановлених санкцій.
Отже, статутом позивача чітко визначено порядок притягнення асоційованого члену кооперативу до відповідальності за порушення у вигляді не сплати членських внесків, який полягає у прийнятті загальними зборами членів кооперативу рішення про стягнення заборгованості з урахуванням збитків, пені та штрафів, розмір яких визначається головою кооперативу та затверджується загальними зборами членів кооперативу.
В свою чергу, матеріали справи містять належні докази на підтвердження визначення головою кооперативу розміру (відсотку) пені, який має бути розрахований з урахуванням заборгованості, яка виникла у відповідача, та прийняття відповідного рішення загальними зборами кооперативу про її затвердження, а також прийняття рішення загальними зборами кооперативу щодо встановлення для асоційованого члену штрафу в розмірі 2 000 грн за несвоєчасну сплату внесків більше 90 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати внесків.
Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок штрафу, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір штрафу становить 2 000 грн, судом встановлено наявність підстав для застосування до відповідача такого виду відповідності як штраф у розмірі 2 000 грн.
Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (стаття 1 Закону).
Розмір пені, передбачений ст. 1 цього ЗаконуЗакону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).
Приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок пені, судом встановлено, що він є правильним та стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 3 955 грн 83 коп.
Окрім того, виходячи з системного аналізу законодавства, обов'язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому, застосування положень ч.2 зазначеної статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 Цивільного кодексу України право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред'явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.
При цьому, проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань.
Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, який наданий позивачем, та згідно з яким розмір інфляційних втрат становить 11 656 грн 34 коп., господарським судом встановлено, що він є правильним, у звязку із чим стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у розмірі 11 656 грн 34 коп.
Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем, господарським судом встановлено, що він є правильним, у зв'язку із чим стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 3 790 грн 02 коп.
Відтак, позовні вимоги ОК «Золоті Ключі-1» до Жердецького Олега Федоровича підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Судові витрати покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Обслуговуючого кооперативу до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати членських внесків у розмірі 99 424 грн 35 коп., пені у розмірі 3 955 грн 83 коп., інфляційних втрат у розмірі 11 656 грн 34 коп., 3% річних у розмірі 3 790 грн 02 коп., штрафу у розмірі 2 000 грн - задовольнити повністю..
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ-1» (67571, Одеська обл., Одеський р-н, с. Фонтанка, вул.Горіхова, буд.7, код ЄДРПОУ 26364069) заборгованість зі сплати членських внесків у розмірі 99 424 грн 35 коп., пеню у розмірі 3 955 грн 83 коп., інфляційні втрати у розмірі 11 656 грн 34 коп., 3% річних у розмірі 3 790 грн 02 коп., штраф у розмірі 2 000 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 04 березня 2025 р.
Суддя Н.В. Рога