65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"20" лютого 2025 р. Справа № 916/3876/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (49033, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. пр-т Хмельницького Богдана, буд. 147; код ЄДРПОУ 45175680),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" (65082, м. Одеса, Військовий Узвіз, буд. 12, оф. 401; код ЄДРПОУ 40551877),
про стягнення 344463,35 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - адвокат Гладка В.О.;
від відповідача - адвокат Сиротко М.В.
Обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "РИАЛТО" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" про стягнення суми збитків у розмірі 344463,35 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2024 справу № 916/3876/24 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Ухвалою суду від 09.09.2024 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РИАЛТО" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3876/24. Справу № 916/3876/24 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 08.10.2024 об 11:00 год.
24 вересня 2024 року до суду від ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування вказаного відзиву відповідач зазначає, що вантаж з автотранспорту було вивантажено на ліцензійному митному складі 21.07.2022, що підтверджується штампом Дніпропетровської митниці ДФС № 660, та 27.07.2022, що підтверджується штампом Дніпропетровської митниці ДФС № 050, а тому проведення огляду після тривалого строку, стає очевидним, що вантаж міг бути пошкоджений при розвантаженні з транспорту, при переміщенні його на складі, складанні, пересуванні, у т.ч. в період самої перевірки та/або огляду. Перевірку якості, стану вантажу у момент його прийняття за участю сторін та/або експерта ТПП позивач не проводив.
Крім того, при вивантаженні вантажу з автотранспорту, водіям не було надано будь-яких зауважень, претензій з приводу пошкодження вантажу та/або його пакування. Після вивантаження вантажу, вантажоотримувач прийняв вантаж без зауважень, про що свідчить відмітка у графі 24 CMR № 416362 та № 413280, та відсутність будь-якого акту про вивантаження/передачу вантажу у пошкодженому вигляді, або документа експерта Торгово-промислової палати або незалежною сюрвейєрською службою, складеного на момент вивантаження, що також підтверджується поясненням перевізника, який безпосередньо виконував доставку вантажу автотранспортом позивачеві.
Відповідач також зазначає, що позивач до свого позову надав копії товаротранспортних накладних (CMR) № 416362 та № 413280, які не були оформлені при вивантажені вантажу, та, як в вбачається, вони оформлювались позивачем окремо, без штампів митниці ліцензійного митного складу № 660, та № 050 (штамп без відмітки «під митним контролем»), на якому вивантажувався вантаж. Отже, такі товаротранспортні накладні (CMR) № 416362 та № 413280, не можуть бути доказами по справі, оскільки вони складені не в момент прийняття вантажу від перевізника, що є грубим порушенням норм чинного законодавства України, зокрема, п. 8.26., п. 11.5 Правил № 363, та умов п. 3.1.4. Договору № 1507/21 від 15.07.2021.
Експертний висновок Дніпропетровської ТПП № ГО-468 від 08.08.2022, складений після тривалого часу з моменту розпочатої позивачем (21.07.2022 і 27.07.2022) приймання вантажу. В розумінні положень Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні № 363 та Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» № П-7, таким не являється. Та, аналізуючи фотоматеріали, беручи до уваги, що в у експертному висновку та в інших документах, що стосуються розвантаження, відсутні конкретні відомості про сам процес розвантаження вантажу із пошкодженнями з транспорту, пересування, розміщення його для складування, відповідач вважає, що пошкодження вантажу могло статись виключно в результаті недбалого розвантаження, складання, пересування на складі, умов подальшого поводження з ним.
Вказаний відзив на позовну заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
07 жовтня 2024 року до суду від ТОВ "РИАЛТО" надійшла відповідь на відзив. В обґрунтування вказаної відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідач помилково вважає, що вантаж був переданий вантажоотримувачу, посилаючись на підпис в графі 24 CMR, оскільки відповідно до графи 2 CMR № 416362 та № 413280 вантожоотримувачем є позивач ТОВ «Риалто», а вантаж був переданий, відповідно до даних CMR, зазначених в графі 24, третя особа ТОВ «Логістик сервіс». Таким чином невідомо де і коли експедитором було засвідчено зазначеною третьою особою, яка не є представником вантажоодержувача, передачу їх вантажу. Також в CMR № 413280 навіть відсутній підпис в графі 24. Саме через це у позивача не було можливості засвідчити свої претензії в CMR щодо пошкодженого Товару.
Також, відповідач звертав увагу, що Висновок № ГО-468 від 08.08.2022 експерта Алімової Л.І. Дніпропетровської ТПП складений аж 08.08.2022. Однак як зазначено у Висновку, що підставою для проведення експертизи є заявка позивача від 27.07.2022, тобто відразу, як позивач дізнався від працівників митниці щодо пошкодженого вантажу.
Підсумовуючи викладене, як вбачається зі змісту відповіді на відзив, надавши свої пояснення та контраргументи, позивач повністю не погоджується із доводами відповідача та просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Вказану відповідь на відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 08.10.2024 суд оголосив перерву до 16:00 год. 05.11.2024.
14 жовтня 2024 року до суду від ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" надійшли заперечення на відповідь на відзив. В обґрунтування вказаних заперечень відповідач зазначає, що вантаж позивача було доставленого під митний контроль митниці, згідно інструкцій позивача на митницю для митного оформлення позивачем, до митного складу ТОВ «ДНІПРО ЛОГІСТІК СЕРВІС», який є ліцензійним митним складом, зареєстрований Наказом Державної митної служби України № 86 від 27.07.2021 за номером M/0104/V/01, що підтверджується відомостями з Реєстру митних складів.
Будь який рух вантажу на митному складі, його пересування, вивантаження може відбуватися виключно за рішенням власника такого вантажу за погодженням та з дозволу з митницею. Будь-яке самостійне вивантаження, пересування перевізником вантажу на митному складі, який знаходиться у митному режимі, під митним контролем, не можливо, і суперечить чинному законодавству.
Таким чином, усі твердження позивача є безпідставними, не відповідають дійсності обставин, та такими ствердженнями, вводять суд в оману. Тоді як, викладені відповідачем обставини доведені належними доказами, які обґрунтовують доставку вантажу згідно договірних умов, погоджених між позивачем та відповідачем Договором № 1507/21 від 15.07.2021, своєчасно та у належному стані.
Вказані заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
05 листопада 2024 року до суду від ТОВ "РИАЛТО" надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та продовження строку проведення підготовчого провадження .
Вказане клопотання з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 05.11.2024 суд оголосив перерву до 15:10 год. 26.11.2024. Продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 916/3876/24 на 30 днів.
26 листопада 2024 року до суду від ТОВ "РИАЛТО" надійшло клопотання з додатком.
Вказане клопотання з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
26 листопада 2024 року до суду від ТОВ "РИАЛТО" надійшло клопотання з додатком.
Вказане клопотання з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
26 листопада 2024 року підготовче засідання не відбулось, у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 26.11.2024 постановлено провести підготовче провадження у справі № 916/3876/24 впродовж розумного строку. Призначено підготовче засідання у справі на 24.12.2024 об 11:00 год.
23 грудня 2024 року до суду від ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" надійшло клопотання про долучення доказів.
Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 27.12.2024 закрито підготовче провадження у справі № 916/3876/24, постановлено здійснити розгляд справи № 916/3876/24/24 по суті впродовж розумного строку та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.01.2025 о 15:10 год.
17 січня 2025 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ" надійшла заява про заміну сторони (позивача) її правонаступником.
Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
29 січня 2025 року до суду від ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" надійшли заперечення на заяву про заміну сторони (позивача) її правонаступником.
Вказані заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
30 січня 2025 року до суду від ТОВ "РИАЛТО" надійшло клопотання з додатком.
Вказане клопотання з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 30.01.2025 заяву (вх. № 1767/25від 17.01.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ" про заміну сторони (позивача) її правонаступником у справі № 916/3876/24 задоволено. Замінено позивача у справі № 916/3876/24 Товариство з обмеженою відповідальністю "РИАЛТО" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ".
У судовому засіданні 30.01.2025 судом було оголошено перерву в засіданні суду до 16:00 год. 20.02.2025.
Представник позивача у судовому засіданні 20.02.2025 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача у судовому засіданні 20.02.2025 позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.
У судовому засіданні 20.02.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представників сторін про орієнтовний час складення повного рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд,
Матеріали справи свідчать, що 17 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "РИАЛТО" (надалі - позивач або клієнт) і Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" (надалі - відповідач або експедитор) був укладений договір № 1507/21 про транспортно-експедиторського обслуговування (надалі - Договір).
Відповідно до умов п. 1.1. Договору клієнт доручає, а експедитор зобов'язався організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги клієнту за згодою сторін.
Згідно умов п. 2.1.1. Договору експедитор зобов'язаний за рахунок клієнта організувати перевезення його вантажів на умовах, погоджених сторонами, а також надати інші послуги клієнтові за погодженням сторін, в тому числі митне оформлення вантажу, оплаті провізної плати (залізничного тарифу) за завантажені та порожні рейси РС та інші послуги/роботи надані залізницею/перевізником. При необхідності для виконання своїх зобов'язань за договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та другими організаціями. Документом, що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями, є транспортний документ - коносамент, автомобільна накладна, авіа накладна або залізнична накладна.
Відповідно до умов п. 2.1.2. Договору експедитор зобов'язаний представляти інтереси клієнта у взаєминах з перевізниками, портами, аеропортами, державними органами та іншими організаціями у зв'язку з перевезенням, перевалкою, ТЕО вантажів клієнта.
У випадку заподіяння збитку з вини однієї із сторін, винна сторона зобов'язана відшкодувати такий збиток і виплатити штрафні санкції, передбачені цим Договором. Виплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань за цим договором (п. 5.1.2. Договору).
Відповідно до умов п. 5.1.3. Договору сторона, яка залучила третю особу до виконання власних зобов'язань за цим договором, несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань цією третьою стороною.
Згідно умов ч. 2 п. 5.2.4. Договору матеріальний збиток, заподіяний клієнтові з вини експедитора або третьої особи, залученого експедитором для такого перевезення, відшкодовується з розрахунку 8,33 SDR (xdr) за один кілограм брутто вантажу, при перевезенні вантажу автотранспортом, згідно курсу НБУ на день заподіяння шкоди, але не вище вартості вантажу, зазначеної в інвойсі, та при перевезенні вантажу морським або повітряним сполученням матеріальний збиток відшкодовується з розрахунку 2 SDR (xdr) за один кілограм брутто вантажу, згідно курсу НБУ на день заподіяння шкоди, але не вище вартості вантажу, зазначеної в інвойсі. Відповідальність за вантаж, при його перевезенні залізничним сполученням, перед відправником чи одержувачем несе залізниця, як то передбачено Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС), Статутом залізниці, з розрахунку 6 швейцарських франків за кілограм втраченого вантажу, але не вище вартості втраченого вантажу, яка зазначена в інвойсі на такий вантаж.
При виявленні клієнтом пошкоджень та/або втрати вантажу, такі факти повинні бути зафіксовані документом експерта Торгово-промислової палати або незалежною сюрвейерською службою
Позивач зазначає, що у відповідності до CMR № 416362, інвойсу GK21BF1112-001 від 07.02.2022 та пакувального листа, автомобілями НОМЕР_1 / НОМЕР_2 здійснювалось перевезення вантажу клієнта (сонячні панелі) ALM-285M-120 у кількості 952 шт., загальною вагою 18088,00 кг., на суму 61051,76 доларів США.
Також у відповідності до CMR № 413280, інвойсу GK21BF1112-001 від 07.02.2022 та пакувального листа, автомобілями НОМЕР_3 , ВН4856ХF здійснювалось перевезення вантажу клієнта (сонячні панелі) ALM-340M-120 у кількості 952 шт., загальною вагою 18564,00 кг на суму 77 035,84 доларів США.
27 липня 2022 року під час прибуття перевізником із вантажем на ліцензійний митний склад було здійснено розвантаження вантажу. Працівники митного складу виявили пошкодження вантажу за вищезазначеними CMR № 416362 та № 413280. З огляду на це позивачем було запрошено представників Торгово-промислової палати.
В подальшому, Висновком № ГО-468 від 08.08.2022 експерта Алімової Л.І. Дніпропетровської ТПП встановлено, що 9 (дев'ять) піддонів втратили первинну геометричну форму, а саме покосились та розповзлись, коробки зім'яті, останні 19 піддонів не ушкоджені.
Для перевірки якості сонячних панелей були розкрито 12 піддонів (в першу чергу 9 пошкоджених) та картонні коробки на них і візуально оглянуто кожну панель. За результатами візуального огляду експертом встановлено наступне:
1. Модель ALM-285M-120 пошкоджено 265 панелей, з них: 151 шт. - погнуті (деформації профілю); 111 шт. - мають численні подряпини на поверхні; 3 шт. - биті панелі (розбито захисне скло).
2. Модель ALM-340M-120 пошкоджено 1 панель, з них: 1 шт. - погнута.
Відповідно до висновку експерта:
В пред'явленій партії Товару з 1904 шт сонячних фотогальванічних елементів зібраних в модуль для одержання електричної енергії (сонячних панелей) виявлено механічне пошкодження: ALM-285M-120 пошкоджено 265 панелей, з них: 151 шт. - погнуті (деформації профілю); 111 шт. - мають численні подряпини на поверхні; 3 шт. - биті панелі (розбито захисне скло). ALM-340M-120 пошкоджено 1 панель, з них: 1 шт. - погнута.
Матеріальні збитки від механічного ушкодження сонячних фотогальванічних елементів зібраних в модуль для одержання електричної енергії (сонячних панелей) складає: 344463,35 грн без урахування ПДВ.
Таким чином, позивач вважає, що відповідач не виконав зобов'язання за Договором в частині забезпечення збереження вантажів під час перевезення.
01 вересня 2022 року позивачем було направлено відповідачу претензію за вих. № 0109/22 про відшкодування завданих збитків у розмірі 344463,35 грн. Проте відповідачем було проігноровано вимогу позивача, зазначену в претензії.
Позивач вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з пошкодженням вантажу, в загальному розмірі 344463,35 грн.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ" не підлягають задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
У відповідності до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
У пункті 8 частини 2 статті 16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За змістом статті 216 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч. 2 ст. 218 ГК України).
Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Ураховуючи положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2020 у справі №904/3189/19, від 10.12.2018 у справі №902/320/17).
Відтак, cуд зазначає, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків та їх розмір. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення зобов'язань.
При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється по за межами конкретного випадку, і, відповідно, поза межами юридично значимого зв'язку.
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги з покладення на ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" збитків, спричинених пошкодженням товару, зокрема, посилається на те, що 21.07.2022 та 27.07.2022 під час прибуття перевізника із вантажем на ліцензійний митний склад було здійснено розвантаження вантажу. 27.07.2022 працівники митного складу були виявлені пошкодження вантажу, який був доставлений 21.07.2022 та 27.07.2022 згідно міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 416362 та № 413280.
Доказом, який підтверджує наявність факту пошкодження товару у справі, є Висновок експерта № ГО-468 від 08.08.2022, в якому зафіксовано, що під час огляду товару було виявлено пошкодження товару на загальну суму 344463,35 грн без ПДВ (т. 1 а.с. 45-68).
Щодо Висновку експерта № ГО-468 від 08.08.2022, суд зазначає, що статтею 98 ГПК України внормовано, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків (ч. 7 ст. 98).
Відповідно до ч. 5 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Висновок експерта № ГО-468 від 08.08.2022 був складений на замовлення ТОВ "Риалто" до порушення провадження у справі № 916/3876/24, і в ньому не зазначено, що він підготовлений для подання до суду. Вказаний висновок водночас не містить відомостей щодо попередження (обізнаність) експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
З огляду на викладене, суд вважає, що Висновок експерта № ГО-468 від 08.08.2022 не має сили висновку судової експертизи, а є висновком спеціаліста, у зв'язку з чим оцінюється не за правилами статті 98-109 ГПК України, а як письмовий доказ за правилами ст.ст. 86, 91 ГПК України.
Матеріали справи також свідчать, що відповідач вчинив низку дій щодо встановлення дійсності обставин, а саме, звернувся до автоперевізника, який доставив вантаж наземним сполученням (Лист вих. № 4388/20 від 07.12.2022). Відповідно до отриманої відповіді від автоперевізника у листі вих. № 87-ЛТ/22 від 12.12.2022 було зазначено: "вантаж було вивантажено, прийнято без зауважень і без складання акту чи вчинення відмітки одержувача щодо пошкодження вантажу, пакування. В підтвердження викладеного відповідачем надано екземпляри міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 416362 та № 413280 (т. 2, а.с. 104-105).
Також відповідач звернувся до морського перевізника (його агента в Україні), який здійснив доставку вантажу морськім сполученням, до порту Стамбул (Лист № 4407/20 від 14.12.2022). Відповідно до отриманої відповіді від морського перевізника у Листі № 4412-Y-23 від 12.01.2023 зазначено: "вантаж було вивантажено у порту прибуття без виявлених ушкоджень".
При цьому частина 1 ст. 30 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів встановлює, що якщо одержувач приймає вантаж без належної перевірки його стану разом з перевізником або не робить заяви перевізнику, яка вказує на загальний характер втрат або пошкоджень, щонайпізніше в момент прийняття вантажу у випадку, коли втрата або пошкодження є очевидними, і не пізніше семи днів від дня отримання вантажу, виключаючи недільні та святкові дні, у випадку, коли втрата або пошкодження не є очевидними, то факт отримання ним вантажу є первинним доказом того, що він отримав вантаж у такому стані, який описано у вантажній накладній. У випадку втрати або пошкодження, які не є очевидними, відповідна заява повинна бути зроблена у письмовій формі.
Позивачем на виконання даної вимоги Конвенції не додано до матеріалів справи заяви яку він мав би заявити перевізнику в момент огляду прийняття вантажу, оскільки як вбачається з доданих до справи фотокопій пошкодження товару були очевидними, а отже позивач (одержувач) вважається таким, що отримав вантаж у такому стані, який описано у вантажній накладній.
Таким чином, у справі відсутні докази, які б дійсно підтверджували, що позивачем виявлено пошкодження товару саме в момент розвантаження товару з автомобіля експедитора, а наданий Висновок експерта № ГО-468 від 08.08.2022 не може братись судом до уваги, позаяк не підтверджує, що пошкодження товару сталось саме з вини експедитора.
Крім того, суд наголошує на тому, що додані позивачем до справи фотокопії пошкодженого товару не можуть бути достеменним свідченням того, що товар було пошкоджено саме з вини експедитора, зокрема, з тих підстав, що під час вивантаженні вантажу з автотранспорту, водію не було надано будь-яких зауважень, претензій з приводу пошкодження вантажу та/або його пакування. Після вивантаження вантажу, вантажоотримувач прийняв вантаж без зауважень, про що свідчить відмітка у графі 24 CMR № 416362 та № 413280 (т. 2, а.с. 104-105), та відсутність будь-якого акту про вивантаження/передачу вантажу у пошкодженому вигляді, або документа складеного на момент вивантаження товару.
Резюмуючи наведене суд вважає за необхідне наголосити на тому, що докази, які додані позивачем до позовної заяви лише надають суду можливість припускати той факт, що пошкодження товару можливо було здійснено з вини ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ". Тобто подані докази достеменно не підтверджують факт пошкодження товару саме з вини ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ", а отже, суд не може дійсно стверджувати про те, що позивач поніс збитки у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" своїх обов'язків як експедитора.
В свою чергу суд акцентує увагу тому, що рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.
Відповідно до статей ст. 73, 74 77 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Відповідно до ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.
Відтак, суд, досліджуючи докази у даній справі приходить до висновків, що позивачем не доведено наявності у відповідача протиправної поведінки, а саме, факту того, що саме з вини ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" товар був пошкоджений, що призвело до понесення позивачем збитків у розмірі 344463,35 грн.
Таким чином, позивачем не доведено прямої причетності відповідача до пошкодження товару, а відтак і причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та збитками позивача.
Отже, у зв'язку з відсутністю (недоведеністю) протиправної поведінки відповідача, в суду наявні підстави стверджувати, що у останнього в контексті викладених вище положень матеріального права, відсутня наявність складу цивільного правопорушення, а відтак і відсутні підстави для стягнення з останнього заявлених позивачем збитків.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Щодо інших доводів сторін у справі, викладених в обґрунтування власних правових позицій по наявному спору, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки у межах розглядуваного спору, оскільки вищенаведені аргументи суду у даному рішенні, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У відповідності до приписів статі 129 ГПК України судові витрати пов'язані з розглядом справи покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 03.03.2025.
Суддя Нікітенко С.В.