79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.02.2025 Справа № 914/1185/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали заяви (вх.№1485/25 від 20.01.2025)
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут-51"
про ухвалення додаткового рішення
у справі №914/1185/24
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут-51"
про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів
за участю представників:
від позивача не з'явився
від відповідача Вук У.І.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.01.2025 у справі №914/1185/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут-51" про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів у задоволенні позову відмовлено.
Відповідач до закінчення судових дебатів заявив клопотання про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши при цьому, що докази на підтвердження їх розміру будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у даній справі.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Враховуючи зазначене рішенням суду від 16.01.2025 у справі №914/1185/24 призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу на 30.01.2025 та зобов'язано відповідача до 21.01.2025 включно подати докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
20.01.2025 відповідач подав заяву (вх.№1485/25) про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з позивача 26000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Судове засідання, призначене на 30.01.2025 не відбулось у зв'язку з надходженням повідомлення про замінування будівлі Господарського суду Львівської області, а тому, враховуючи об'єктивну неможливість проведення судового засідання, з метою виконання завдань господарського судочинства, дотримання законних прав та інтересів усіх учасників у справі, виходячи з основних засад (принципів) господарського судочинства, суд ухвалив відкласти судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу на 13.02.2025. При цьому при визначенні дати наступного судового засідання суд враховував вже призначені інші справи до розгляду.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає таке.
Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем у відзиві на позовну заяву наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, відповідно до якого розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 20000,00 грн.
Необхідно зазначити, що відповідно до частини 3 статті 124 ГПК України, попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Як вбачається із поданих матеріалів, 05.06.2024 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "ДОБРОБУТ-51" (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «ЛІҐАЛ ІНЛАЙТЕН» (адвокатське об'єднання) укладено договір про надання правничої допомоги №АО12/24, відповідно до пункту 1.1. якого адвокатське об'єднання зобов'язується відповідно до звернень клієнта на умовах та в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством, здійснювати представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції (Господарському суді Львівської області) як відповідача у справі №914/1185/24 з усіма правами, наданими ГПК України.
Пунктами 4.1. та 4.2. договору передбачено, що вартість наданих адвокатським об'єднанням послуг (гонорар) становить 10000,00 грн. Зазначена оплата здійснюється клієнтом протягом п'яти робочих днів після підписання даного договору. Клієнт додатково оплачує витрати адвокатського об'єднання, які понесені для виконання доручень клієнта (участь в судових засіданнях) в розмірі 2000,00 грн за один судодень. Зазначена оплата здійснюється клієнтом протягом трьох робочих днів після кожного судового засідання у справі №914/1185/24.
05.11.2024 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "ДОБРОБУТ-51" (клієнт) та адвокатом Вук Уляною Іванівною (адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги №2/24, відповідно до пункту 1.1. якого адвокат зобов'язується відповідно до звернень клієнта на умовах та в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством, здійснювати представництво інтересів клієнта у справі №914/1185/24 в судах усіх інстанцій.
Пунктами 4.1. та 4.2. договору передбачено, що вартість наданих адвокатом послуг (гонорар) визначається додатково за згодою сторін (шляхом підписання акту про надання послуг) з урахуванням часу, необхідного для надання послуг клієнту. Клієнт додатково оплачує витрати адвоката, які понесені для виконання доручень клієнта (участь в судових засіданнях) в розмірі 2000,00 грн за один судодень. Зазначена оплата здійснюється клієнтом протягом трьох робочих днів після кожного судового засідання.
01.07.2024 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "ДОБРОБУТ-51" (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «ЛІҐАЛ ІНЛАЙТЕН» (адвокатське об'єднання) підписано акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого виконавець надав, а клієнт прийняв послуги на загальну суму 12000,00 грн, а саме:
- участь 11.06.2024 в судовому засіданні у справі №914/1185/24 - 2000,00 грн;
- підготовка документів до справи - 10000,00 грн.
16.08.2024 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "ДОБРОБУТ-51" (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «ЛІҐАЛ ІНЛАЙТЕН» (адвокатське об'єднання) підписано акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого виконавець надав, а клієнт прийняв послуги на загальну суму 4000,00 грн, а саме:
- участь 16.07.2024 в судовому засіданні у справі №914/1185/24 - 2000,00 грн;
- участь 08.08.2024 в судовому засіданні у справі №914/1185/24 - 2000,00 грн.
13.09.2024 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "ДОБРОБУТ-51" (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «ЛІҐАЛ ІНЛАЙТЕН» (адвокатське об'єднання) підписано акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого виконавець надав, а клієнт прийняв послуги на суму 2000,00 грн (участь 12.09.2024 в судовому засіданні у справі №914/1185/24).
31.12.2024 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "ДОБРОБУТ-51" (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «ЛІҐАЛ ІНЛАЙТЕН» (адвокатське об'єднання) підписано акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого виконавець надав, а клієнт прийняв послуги на загальну суму 6000,00 грн, а саме:
- участь 07.11.2024 в судовому засіданні у справі №914/1185/24 - 2000,00 грн;
- участь 21.11.2024 в судовому засіданні у справі №914/1185/24 - 2000,00 грн;
- виїзд в Господарський суд Львівської області для участі в судовому засіданні 12.12.2024 у справі №914/1185/24 - 2000,00 грн.
16.01.2025 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "ДОБРОБУТ-51" (клієнт) та адвокатом Вук Уляною Іванівною (адвокат) підписано акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт прийняв послуги на суму 2000,00 грн (участь 16.01.2025 в судовому засіданні у справі №914/1185/24).
Отже як вбачається із вищевказаних актів приймання-передачі наданих послуг, виконавець (адвокат) надав, а клієнт прийняв послуги на загальну суму 26000,00 грн.
У судовому засіданні представник відповідача звернув увагу на кількість витраченого часу на судові засідання не з вини відповідача та на об'єм наданих ним послуг, а також звернув увагу на вартість послуг адвоката яким користувався позивач.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом з тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач не скористався своїм правом на подання клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до сталої практики Верховного Суду (постанова КГС ВС від 07.08.2018 у справі №916/1283/17, від 30.07.2019 у справі №902/519/18), у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі №910/21570/17, від 14.11.2018 у справі №921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 у справі №910/2170/18, від 10.10.2019 у справі №909/116/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, додаткова ухвала ВС від 21.07.2020 справі №915/1654/19, постанова ВП ВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, постанова ВС від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
Пунктом 3.2. рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
За змістом положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц звернула увагу не те, що:
1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін;
2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу;
3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Зазначені висновки узгоджуються із висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №550/936/18, від 04.06.2019 у справі №9901/350/18 та додатковій постанові у зазначеній справі від 12.09.2019, а також у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 26.05.2020 у справі №908/299/18.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши надані відповідачем докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критеріями розумності розміру адвокатських витрат, враховуючи категорію та складність справи, обсяг наданих представником відповідача послуг та виконаних робіт, оцінивши необхідність, обґрунтованість та неминучість таких витрат, суд дійшов висновку, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 26000,00 грн є обґрунтовані та підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи в власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Керуючись статтями 2, 74, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву (вх.№1485/25 від 20.01.2025) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут-51" про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1185/24 задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут-51" (81053, Львівська область, Яворівський район, місто Новояворівськ, вулиця 50-річчя УПА, будинок 5, квартира 241, ідентифікаційний код 40459408) 26000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складено 03.03.2025.
Суддя Петрашко М.М.