26.02.2025, м.Львів, вул. Личаківська, 128 Справа№ 914/1785/22
Господарський суд Львівської області в складі судді Бортник О.Ю. за участі секретаря судового засідання Свистуна П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги: Львівської міської ради на рішення старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.01.2025 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у справі №914/1785/22 за позовом: Львівської міської ради, м. Львів,
до відповідача 1: Приватного підприємства «Ярина Плюс», м. Львів,
до відповідача 2: Фізичної особи-підприємця Михайліва Євгена Євгеновича (замінено правонаступником: ОСОБА_1 ), м. Львів,
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Волинської Людмили Василівни, м. Львів, та Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Стоцко Тараса Львовича, м. Львів,
про скасування державної реєстрації права приватної власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, зобов'язання звільнити самовільно зайняті земельні ділянки шляхом демонтажу (знесення) приміщень
За участі представників:
від скаржника: Наконечна О.М. - представник,
від відповідача 1: не з'явився,
від відповідача 2: не з'явився,
від третіх осіб: не з'явились,
від органу ДВС: Грицай-Липська Н.С. - державний виконавець.
Встановив: Львівська міська рада звернулась до Господарського суду Львівської області з скаргою в прохальній частині якої просить суд визнати неправомірним повідомлення старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Грицай-Липської Наталії від 21.01.2025 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання з виконання виконавчого листа Сихівського районного суду м. Львова у справі № 914/1785/22 та зобов'язати його відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі № 914/1785/22, виданого 14.11.2024р.
У судовому засіданні з розгляду скарги представник скаржника повідомила, що у прохальній частині скарги допущено описку, скарга стосується наказу Господарського суду № 914/1785/22, виданого 14.11.2024 р.
Скарга мотивована тим, що посилання органу державної виконавчої служби на приписи п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» необгрунтовані, оскільки наказ суду належно оформлений, заява про примусове виконання рішення суду подавалась органу державної виконавчої служби, з огляду на висновки Верховного Суду, які викладено у постанові від 18.09.2024 р. у справі № 914/1785/22, виконання рішення суду не є нерозривно пов'язаним з особою боржника та може бути виконано без участі ПП «Ярина Плюс».
Заперечення органу державної виконавчої служби на скаргу.
Орган державної виконавчої служби у заяві від 25.02.2025 р. вважає скаргу безпідставною та необгрунтованою, просить у її задоволенні відмовити.
Відповідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно власником приміщень, які підлягають демонтажу, є Якимець Юрій Андрійович.
Орган державної виконавчої служби вважає, що в зв'язку з відсутністю у наказі, який видано Господарським судом Львівської області на примусове виконання рішення № 914/1785/22, формулювання «…зобов'язати Приватне підприємство «Ярина Плюс» звільнити самовільно зайняті земельні ділянки…» і далі по тексту, вчинення виконавчих дій щодо звільнення земельної ділянки шляхом демонтажу нежитлових приміщень є неможливим без участі актуального власника та як рішення не носить зобов'язального характеру.
Розглянувши матеріали скарги, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників скаржника та органу державної виконавчої служби, суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Згідно з ст.ст. 339-1, 342, 343 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Суд встановив, що наказ № 914/1785/22, виданий Господарським судом Львівської області 14.11.2024 р. (том справи 3, а.с. 239, том справи 4, а.с. 180) відповідає вимогам, передбаченим статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження». Присутні у судовому засіданні представниці стягувача та органу державної виконавчої служби підтвердили факт подання стягувачем заяви про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» та не заперечували цієї обставини.
Згідно з ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Сторони виконавчого провадження вказані у наказі № 914/1785/22.
Суд чітко виклав резолютивну частину постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2024 р. у справі (п. 3 резолютивної часини постанови), яка підлягає примусовому виконанню, у згаданому наказі. При цьому суд зазначив у наказі № 914/1785/22 особу, на яку покладається обов'язок щодо виконання рішення Великої Палати Верховного Суду (боржника), а також особу, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ (стягувача). Тому доводи органу державної виконавчої служби про те, що наказ не носить зобов'язального характеру безпідставні.
Велика Палата Верховного Суду в пункті 3 своєї постанови від 18.09.2024 р. поклала на Приватне підприємство «Ярина Плюс» обов'язок звільнити самовільно зайняті земельні ділянки, які належать на праві власності позивачу (стягувач у виконавчому провадженні), шляхом демонтажу нежитлових приміщень, оскільки встановила, що такі дії приватно підприємства порушують права та інтереси Львівської міської ради.
Тому посилання органу державної виконавчої служби на те, що рішення Великої Палати Верховного Суду, яке викладено у п. 3 резолютивної частини її постанови, не носить зобов'язального характеру, а тому не підлягає примусовому виконанню, необґрунтовані.
Вказані доводи органу державної виконавчої служби спростовуються приписами ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», яка містить встановлений законодавцем чіткий алгоритм дій виконавця у таких випадках. Відповідно до цієї правової норми у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Суд роз'яснює органу державної виконавчої служби, що при виконанні постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 р., на примусове виконання якої судом видано спірний наказ № 914/1785/22 від 14.11.2024 р., державному виконавцю слід взяти до уваги п. 80 згаданої постанови. У цьому пункті постанови Великої Палати Верховного Суду, яка набрала законної сили, йдеться про те, що суд встановив, що вказана вимога не є нерозривно пов'язаною з особою боржника та не перешкоджає виконанню цього рішення без участі Приватного підприємства «Ярина плюс» (але за рахунок його коштів) шляхом вжиття виконавцем заходів примусового виконання у разі його невиконання Приватним підприємством «Ярина плюс».
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.09.2024 р. (п.п. 77 та 78) встановила, що спірні споруди є тимчасовими спорудами, вони самочинно (незаконно) знаходяться на земельній ділянці стягувача і мають бути демонтовані Приватним підприємством «Ярина» або за його рахунок.
В силу приписів ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Законом України «Про виконавче провадження» виконавець не наділений ані правом, ані обов'язком при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження розшукувати власників тимчасових споруд, які незаконно знаходяться на земельній ділянці і підлягають демонтажу, на виконання постанови Великої Палати Верховного Суду.
З огляду на викладене, скарга Львівської міської ради в частині визнання неправомірним повідомлення старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Грицай-Липської Наталії від 21.01.2025 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання з виконання виконавчого листа у справі № 914/1785/22 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Вимога стягувача про зобов'язання судом цього державного виконавця відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі № 914/1785/22, виданого 14.11.2024 р., задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Станом на день розгляду судом скарги у виконавця відсутній оригінал наказу Господарського суду Львівської області № 914/1785/22. У разі повторного направлення стягувачем вказаного наказу для примусового виконання виконавець зобов'язаний розглянути заяву про примусове виконання рішення суду у встановлений Законом України «Про виконавче провадження» строк. Такий обов'язок покладено на виконавця приписами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім цього, вимога про зобов'язання відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі № 914/1785/22 є похідною вимогою від тієї вимоги, що задоволена судом. Суд не має повноважень втручатися у діяльність інших державних органів, зокрема у вирішення питання про прийняття до виконання виконавчого документа, відкриття виконавчого провадження, повернення виконавчого документа з інших підстав, ніж ті, які викладено вище. Вирішення цих питань належить виключно до компетенції органу, який виконує судове рішення. Такий висновок суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладено у її постанові від 26 жовтня 2022 р. у справі № 201/13239/15-ц (провадження № 14-75цс22).
Керуючись ст.ст. 3391, 340, 342, 343, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Скаргу Львівської міської ради (вхідний номер суду 532/25 від 10.02.2025 р.) на рішення старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнити частково.
2. Визнати неправомірним повідомлення старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.01.2025 про повернення виконавчого документа (наказу № 914/1785/22, виданого Господарським судом Львівської області 14.11.2024 р.) стягувачу без прийняття до виконання.
3. У задоволенні решти вимог скарги відмовити.
4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
5. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня виготовлення повної ухвали.
Повний текст ухвали складено 03.03.2025 р.
Суддя Бортник О.Ю.