ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.03.2025Справа № 910/14197/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"
до Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
про стягнення страхового відшкодування 124 999,40 грн.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" з вимогою про відшкодування шкоди в порядку регресу (суброгації) у сумі 124 999,40 грн. у зв'язку з ДТП яка сталась 18.01.2024 року.
Господарський суд міста Києва ухвалою суду від 25.11.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надав учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.
25.11.2024 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог у зв'язку з доплатою страхового відшкодування у розмірі 2 100,50 грн. Загальний розмір страхового відшкодування, який позивач просить стягнути з відповідача складає 127 099,90 грн.
05.12.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що в акті огляду транспортного засобу частина деталей відмічені, що потребують заміні, а в рахунку на оплату № КР1070 від 09.10.2024 та акті виконаних робіт № КРБК0001066 від 21.11.2024 по вказаним новим деталям проводилися ремонт та фарбування. Також вказав, що товариство, яке складало рахунок на оплату та акт виконаних робіт не є офіційним дилером по ремонту транспортних засобів «Ravon». Погодився на суму страхового відшкодування у розмірі 97 740,81 грн. згідно ремонтної калькуляції проведеної у програмі "AudaHistory" до програмного продукту "Audatex".
10.12.2024 позивач подав суду відповідь на відзив, в якому проти викладених відповідачем у відзиві обставинах заперечував.
11.12.2024 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких проти викладених позивачем у відповіді на відзив обставинах заперечував.
11.12.2024 відповідач подав заяву про призначення судової експертизи.
12.12.2024 позивач подав заперечення на клопотання про призначення судової експертизи.
Судом у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи відмовлено, оскільки наявні матеріали справи містять достатньо доказів для визначення відновлювального ремонту транспортного засобу «Ravon» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
17.12.2024 відповідач подав додаткові пояснення у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
15.04.2024 між позивачем (страховик) та ОСОБА_1 укладено договір страхування наземного транспорту № 136/24-Тз/Кд, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом «Ravon» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
07.10.2024 у м. Кропивницькому сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля «Ravon» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , у зв'язку з чим обидва автомобілі зазнали механічних пошкоджень.
Відповідно до постанови Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25.10.2024 у справі № 405/6962/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно рахунків на оплату №№ КР1070 від 09.10.2024, КР1235 від 15.11.2024, страхового акту № 006.01837624-1 від 11.10.2024 вартість ремонтних робіт та деталей пошкоджено в ДТП транспортного засобу визначено у розмірі 127 099,90 грн.
Позивач на виконання умов договору платіжними інструкціями кредитового переказу коштів №№ 49775665 від 16.10.2024, 55611106 від 20.11.2024 сплатив страхове відшкодування у сумі 127 099,90 грн.
Цивільно-правова відповідальність винної в ДТП особи щодо експлуатації транспортного засобу "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована у відповідача згідно полісу № ЕР220481015 з лімітом відповідальності по майну 160 000,00 грн. та франшизою у сумі 2 500 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Такими законами, зокрема, є норми статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що до страховика за договором майнового страхування (позивача у справі) після виплати страхового відшкодування потерпілій особі у межах фактичних витрат, які не можуть перевищувати розміру реальних збитків, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
У Законі України "Про страхування" встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (пункт 9 частини 1 статті 7 Закону). Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом цього Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Отже, страховик (відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Таким чином, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за договором страхування наземного транспорту № 136/24-Тз/Кд від 15.04.2024 позивач набув право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно пункту 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.
Водночас, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
На підтвердження розміру витрат позивачем було надано суду рахунки на оплату №№ КР1070 від 09.10.2024, КР1235 від 15.11.2024, страхові акти №№ 006.01837624-1 від 11.10.2024, 006.01837624-2 від 19.11.2024, акти огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 08.10.2024 та від 19.11.2024, платіжні інструкції кредитового переказу коштів №№ 49775665 від 16.10.2024, 55611106 від 20.11.2024 на суму 127 099,90 грн.
Згідно наявних у матеріалах справи акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 08.10.2024 та рахунку на оплату № КР1070 від 09.10.2024 вбачається, що частина деталей відмічені, що потребують заміні, зокрема, бампер передній, капот, крило переднє ліве, при цьому, по вказаним (новим) деталям проводилися роботи з фарбування, вартість яких включена до загальної суми відшкодування.
Таким чином, роботи по фарбуванню вищевказаних (нових) деталей слід виключити із суми страхового відшкодування.
На підтвердження дійсної вартості відновлювального ремонту відповідачем надано ремонтну калькуляцію № 24-11-1956 від 02.12.2024 проведену у програмі "AudaHistory" до програмного продукту "Audatex", згідно якої розмір страхового відшкодування має складати 97 740,81 грн.
Суд приймає вказану ремонтну калькуляцію як належний доказ про дійсну вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Ravon» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Таким чином загальна сума страхового відшкодування має складати 97 740,81 грн.
За таких обставин, за відсутності доказів здійснення страхового відшкодування, у тому числі станом на час розгляду справи по суті спору, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову стягнення з відповідача на користь позивача 97 740,81 грн. страхового відшкодування.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок, 7д, код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок, 154, код 33908322) 97 740 (дев'яносто сім тисяч сімсот сорок) грн. 81 коп. страхового відшкодування, 2 328 (дві тисячі триста двадцять вісім) грн. 56 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. У позові в іншій частині відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України та може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, передбачені розділом IV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак