ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.02.2025Справа № 910/6904/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія ім.О.В.Гіталова"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 3990261,97 грн
Суддя Усатенко І.В.
Секретар судового засідання Скобіола О.П.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання
У судовому засіданні 20.02.2025 в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія ім.О.В.Гіталова" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 4315856,89 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються простроченням заборгованості за поставлену електричну енергію за "зеленим тарифом" за договором №15288/01 від 27.06.2018.
Ухвалою суду від 10.06.2024 відкрито провадження у даній справі, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 27.06.2024.
В підготовчому засіданні ухвалою суду від 27.06.2024 залишено без руху позовну заяву після відкриття провадження у справі, надано позивачу строк для усунення недоліків.
28.06.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши про спеціальне регулювання правовідносин між сторонами, та його право на зменшення рівня розрахунків із продавцем на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення.
01.07.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 04.07.2024 продовжено розгляд справи № 910/6904/24. Підготовче засідання у справі призначено на 12.08.2024.
16.07.2024 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він підтримує позовні вимоги.
12.08.2024 від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині основного боргу у розмірі 31535,71 грн.
У підготовчому засіданні 12.08.2024 суд протокольною ухвалою оголосив перерву до 26.08.2024.
22.08.2024 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача 4114054,25 грн, в зв'язку зі здійсненням часткових оплат.
Підготовче засідання 26.08.2024 не відбулось, в зв'язку з масовою шахедно-ракетною атакою України.
Ухвалою суду від 26.08.2024 сторін повідомлено про перенесення підготовчого засідання на 12.09.2024.
12.09.2024 в підготовчому засіданні відповідачем подано пояснення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд в підготовчому засіданні 12.09.2024 прийняв подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог, справа розглядається з урахуванням поданої заяви.
У підготовчому засіданні 12.09.2024 суд протокольною ухвалою оголосив перерву до 24.10.2024.
24.10.2024 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 3990261,97 грн, з урахуванням здійснених відповідачем оплат.
В підготовчому засіданні 24.10.2024 судом долучено до матеріалів справи клопотання відповідача про закриття провадження у справі на суму здійсненої оплати - 193908,53 грн та клопотання про долучення доказів.
Судом у підготовчому засіданні 24.10.2024 прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог, справа розглядається судом з урахування поданої заяви. Предметом спору є стягнення заборгованості у сумі 3990261,97 грн.
У підготовчому засіданні 24.10.2024 суд протокольною ухвалою оголосив перерву в до 07.11.2024.
В підготовчому засіданні 07.11.2024 судом долучено до матеріалів справи подане відповідачем клопотання про закриття провадження у справі на суму 29436,68 грн, яка була оплачена відповідачем.
Ухвалою суду від 07.11.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 25.11.2024.
25.11.2024 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі на суму 23505,35 грн, в зв'язку зі здійсненою відповідачем оплатою.
В судовому засіданні 25.11.2024 оголошено перерву до 23.12.2024.
В судовому засіданні 23.12.2024 оголошено перерву до 27.01.2025 та зобов'язано сторін надати суду письмові пояснення.
27.01.2025 від позивача надійшло клопотання, в якому зазначено період, за який заявлено позовні вимоги та вказано про помилковість долучення до матеріалів справи акту за жовтень 2023, оскільки, означений місяць не входить до предмету спору.
В судовому засіданні 27.01.2025 позивачем подано письмові пояснення щодо вартості проданої електричної енергії та періодів, які входять до предмету спору.
В судовому засіданні 27.01.2025 оголошено перерву до 20.02.2025 та повторно зобов'язано сторін надати письмові пояснення.
19.02.2025 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі на суму 247642,61 грн, в зв'язку зі здійсненою відповідачем оплатою. Також подано клопотання про долучення доказів - платіжних документів.
20.02.2025 від позивача надійшло клопотання, в якому він вказує, що при поданні заяв про зменшення позовних вимог, позивачем було помилково враховано платіж у сумі 14258,08 грн, оскільки, він був здійснений за жовтень 2023, який не входить в предмет спору у даній справі. Тобто сума заборгованості відповідача перед позивачем при поданні заяви про зменшення позовних вимог становила 4004520,05 грн, а не 3990261,97 грн. Наразі, позивач вказав, що з урахуванням всіх здійснених відповідачем оплата, заборгованість станом на 01.02.2025 складає 3307438,92 грн. Позивач просив врахувати дані обставини при прийнятті рішення. Також долучено платіжні інструкції про здійснені відповідачем оплати та детальний розрахунок заборгованості з урахуванням всіх здійснених відповідачем оплат.
В судовому засіданні 20.02.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті спору, з урахуванням обставин та доказів, поданих 20.02.2025.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у заявах по суті спору.
Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.
В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача просив у позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
27.06.2018 між Державним підприємством "Енергоринок" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія ім.О.В.Гіталова" укладено Договір № 15288/01.
Додатковою угодою № 163/01 від 30.06.2019 змінено ДП "Енергоринок" на Державне підприємство "Гарантований покупець".
Згідно п.1.1 договору в редакції додаткової угоди № 163/01 від 30.06.2019 за цим договором виробник за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2.1 договору в редакції додаткової угоди № 163/01 від 30.06.2019 сторони визнають свої зобов'язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.
У п. 2.2, 2.3 договору в редакції додаткової угоди № 163/01 від 30.06.2019 визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства виробника за "зеленим" тарифом в балансуючій групі виробників за "зеленим" тарифом. Виробник за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Умовами п. п. 2.4 та 2.5 договору в редакції додаткової угоди № 163/01 від 30.06.2019 сторонами погоджено, що виробник за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.
Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку (п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 163/01 від 30.06.2019).
Відповідно до п. п. 3.2 договору в редакції додаткової угоди № 163/01 від 30.06.2019 розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.
Згідно п. 3.3 договору в редакції додаткової угоди № 407/01/21 від 11.02.2021 оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
Пунктом 4.1 договору в редакції додаткової угоди № 163/01 від 30.06.2019 узгоджено, що виробник за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього договору.
Відповідно до п. 4.5 договору в редакції додаткової угоди № 163/01 від 30.06.2019 гарантований покупець зобов'язаний купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену в виробника за "зеленим" тарифом електричну енергію.
Якщо виробник за "зеленим" тарифом є суб'єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії і регулятор вже встановив "зелений" тариф виробнику, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030) (п. 7.4 договору в редакції додаткової угоди № 163/01 від 30.06.2019).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу частини 3 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом є обов'язковим до укладення між виробником, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем і має відповідати типовому договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженим Регулятором.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно п. 10.2, 10.3 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 далі Порядок № 641 (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу. Після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Гарантований покупець у п'ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою. У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця. За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.
Позивач у жовтні 2021, лютому - серпні 2022, грудні 2022, лютому - липні 2023, вересні 2023, листопаді - грудні 2023 поставив відповідачу електричну енергію за "зеленим тарифом" на загальну суму 11254182,02 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії: за жовтень 2021 від 31.10.2021 на суму 595336,29 грн (з урахуванням коригування згідно акту від 28.10.2022 на суму - 9,67 грн (595345,96-9,67=595336,29)); за лютий 2022 від 28.02.2022 на суму 367890,23 грн; за березень 2022 від 31.03.2022 на суму 627356,06 грн; за квітень 2022 від 30.04.2022 на суму 488308,33 грн; за травень 2022 від 31.05.022 на суму 783080,83 грн; за червень 2022 від 30.06.2022 на суму 816128,36 грн; за липень 2022 від 31.07.2022 на суму 890057,32 грн; за серпень 2022 від 31.08.2022 на суму 668954,35 грн; за грудень 2022 від 31.12.2022 на суму 76263,35 грн; за лютий 2023 від 28.02.2023 на суму 301954,08 грн (з урахування коригування згідно акту від 19.05.2023 на суму 62258,09 грн (239695,99+62258,09=301954,08)); за березень 2023 від 31.03.2023 на суму 640916,09 грн; за квітень 2023 від 30.04.2023 на суму 528961,12 грн; за травень 2023 від 31.05.2023 на суму 995139,89 грн; за червень 2023 від 30.06.2023 на суму 1031267,71 грн; за липень 2023 від 31.07.2023 на суму 1026466,21 грн; за вересень 2023 від 30.09.2023 на суму 970095,16 грн; за листопад 2023 від 30.11.2023 на суму 267524,68 грн; за грудень 2023 від 31.12.2023 на суму 178481,96 грн. Акти підписані та скріплені печатками обох контрагентів без зауважень.
Суд відзначає, що у своїх поясненнях з приводу допущених описок в періодах, за які позивачем заявлено позовні вимоги, позивачем зазначено про включення у спірний період вересня 2022 року. Проте, як вбачається з поданих до матеріалів справи доказів (акт за вересень 2022 не був долучений до матеріалів справи), і з розрахунку вартості електричної енергії, яку позивачем зазначено як загально поставлену у спірний період (11254182,02 грн), електрична енергія за вересень 2022 не була врахована в означену загальну вартість поставленого товару. Тобто борг за вересень 2022 не був заявлений до стягнення в рамках даної справи, що додатково підтверджується всіма поданими позивачем розрахунками.
Суд також відзначає, що відповідачем при здійсненні розрахунку поставленого товару та оплачених ним сум, було невірно зазначено вартість поставленого у липні, серпні 2022 товару, та зазначено місяці, поставки за якими не входять в предмет доказування в даній справі, та стягнення боргу за якими, не було заявлено в рамках даної справи (вересень 2022, січень 2023, серпень 2023).
Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як уже було зазначено, згідно п. 3.3. договору в редакції додаткової угоди № 407/01/21 від 11.02.2021 оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
Згідно п. 10.1 Порядку № 641 (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.
Згідно п. 10.4 Порядку № 641 (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.
З вищезазначеного вбачається, що відповідач зобов'язаний здійснювати оплату в кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у позивача у три етапи. Перший - до 15 числа (включно) розрахункового місяця, другий - до 25 числа (включно) розрахункового місяця, третій (остаточний) - протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП розміру вартості послуги.
Постановою від 9 вересня 2022 року № 1117 НКРЕКП (оприлюднена 12.09.2022) затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом", наданої відповідачу у жовтні 2021, лютому - червні 2022.
Отже, Відповідач зобов'язаний був провести з Позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії за жовтень 2021 року, лютий-червень 2022 року - у строк протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення зазначеної вище постанови регулятора - не пізніше 15.09.2022.
Постановою від 20.09.2022 № 1190 (оприлюднена 21.09.2022) НКРЕКП затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом", наданої відповідачу у липні 2022.
Отже, Відповідач зобов'язаний був провести з Позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії за липень 2022 року - у строк протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення зазначеної вище постанови регулятора - не пізніше 26.09.2022.
Постановою від 14.03.2023 № 473 (оприлюднена 15.03.2023) НКРЕКП затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом", наданої відповідачу у серпні 2022.
Отже, Відповідач зобов'язаний був провести з Позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії за серпень 2022 року - у строк протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення зазначеної вище постанови регулятора - не пізніше 20.03.2023.
З 26.01.2024 в Порядок № 641 були внесені зміни щодо строків остаточних розрахунків за придбану електричну енергію.
Згідно п. 11.4 Порядку № 641 (в редакції, що діяла на момент оприлюднення рішення регулятора) гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Постановою від 30.04.2024 № 858 (оприлюднена 01.05.2024) НКРЕКП затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом", наданої відповідачу у лютому, липні, вересні 2023.
Отже, Відповідач зобов'язаний був провести з Позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії за лютий, липень, вересень 2023 року - у строк протягом п'яти робочих днів з дати оприлюднення зазначеної вище постанови регулятора - не пізніше 08.05.2024.
Постановою від 08.05.2024 № 896 (оприлюднена 10.05.2024) НКРЕКП затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом", наданої відповідачу у грудні 2022, березні-червні 2023, листопаді, грудні 2023.
Отже, Відповідач зобов'язаний був провести з Позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії за грудень 2022, березень-червень 2023, листопад, грудень 2023 року - у строк протягом п'яти робочих днів з дати оприлюднення зазначеної вище постанови регулятора - не пізніше 17.05.2024.
Таким чином станом на день розгляду справи строк оплати за отриманий відповідачем товар є таким, що настав.
Як підтверджено доданими до матеріалів справи платіжними документами станом на день звернення позивача до суду з вартості придбаного відповідачем товару за період: жовтень 2021, лютий - серпень 2022, грудень 2022, лютий - липень 2023, вересень 2023, листопад - грудень 2023, 11254182,02 грн відповідачем було оплачено 6938325,13 грн. Тобто заборгованість відповідача перед позивачем становила 4315856,89 грн.
В процесі розгляду справи відповідачем було здійснено часткові оплати, в зв'язку з чим сума заборгованості станом на 24.10.2024 становила 4004520,05 грн, при цьому позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог до 3990261,97 грн, яка була прийнята судом.
Таким чином, Відповідач не виконав свої грошові зобов'язання за Договором №15288/01 від 27.06.2018 та порушив строки оплати електричної енергії за "зеленим тарифом".
Станом на день прийняття рішення у справі, з огляду на подальші здійснені відповідачем оплати, його заборгованість перед позивачем складає 3307438,92 грн.
Під час розгляду справи відповідач частково оплатив заборгованість за договором №15288/01 від 27.06.2018 у сумі 682823,05 грн. Означені обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 2) відсутній предмет спору.
Оскільки, судом встановлено оплату відповідачем частини основного боргу у сумі 682823,05 грн, то провадження у справі в цій частині підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
З огляду на зазначене, наразі предмет спору становить стягнення заборгованості у розмірі 3307438,92 грн.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 30 Закону України "Про ринок електричної енергії" виробник має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.
Згідно з пунктом 8 частини 9 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов'язаний: сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників та активних споживачів, яким встановлено "зелений" тариф.
Згідно з частиною 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Сторонами у справі не оспорюються вартість та обсяг придбаної електричної енергії за спірний період, як і суми здійснених відповідачем оплат.
Суд також відзначає, що Об'єднана Палата Верховного Суду у справі № 910/4439/23 погодилась з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23, від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22 щодо застосування положень частини восьмої статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку № 641, Наказу № 206, згідно з якими положення Наказу № 206 не змінюють і не припиняють обов'язок ДП "Гарантований покупець" здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку № 641.
Крім того Накази Міністерства енергетики України від 28 березня 2022 року "Про розрахунки на ринку електричної енергії" № 140 та від 15 червня 2022 року "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" № 206 втратили чинність на момент розгляду даної справи.
Отже у відповідача відсутні будь-які законні підстави для неоплати вартості придбаної ним у спірний період електричної енергії за "зеленим" тарифом.
В зв'язку з вищезазначеним, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 3307438,92 грн.
Що стосується заперечень відповідача, викладених у відзиві, вони частково були спростовані вище зазначеними обставинами.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У пункті 1 частини 1 статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.
За змістом частини 2 статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Так, частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 904/6463/14 (3-216гс15)).
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за таких умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Частиною 1 цієї статті встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати (пункт 75).
Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов'язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.
Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Таких саме висновків дотримуються колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21, у постанові від 04.10.2022 у справі № 927/25/21.
Враховуючи зазначене, судом не заперечується настання обставин непереборної сили з 24.02.2022, що вбачається із листа ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.7-7.1., однак Відповідачем не доведено належними та допустими доказами, що такі форс-мажорні обставини дійсно унеможливили вчасно здійснювати перерахування Відповідачем коштів Позивачу за Договором.
При цьому судом враховано, що Відповідач не звертався до Позивача із повідомленням настання вказаних вище обставин як це передбачено розділом 5 Договору.
Крім того, наявність форс-мажорних обставин може звільнити боржника від відповідальності, однак жодним чином не звільняє від виконання основного зобов'язання.
Щодо права відповідача на зменшення розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення.
Суд не заперечує обов'язку позивача відшкодовувати відповідачу вартість врегулювання небалансу та права відповідача зменшувати на означені суми розрахунки з позивачем.
Проте, стягнення заборгованості позивача перед відповідачем не є предметом розгляду у даній справі. Крім того, відповідач зобов'язаний був вчинити дії на реалізацію свого права зменшення розрахунків, зокрема повідомити позивача, відобразити відповідні зменшення в обліку та актах звірки, провести зарахування однорідних вимог. Тобто відповідач мав чітко визначити, на які саме суми, за які періоди, та згідно яких актів ним реалізовано право на зменшення рівня розрахунків. Тобто означене є правом відповідача, яким він фактично не скористався. У суду відсутні правові підстави для здійснення будь-яких дій по реалізації права на зменшення рівня розрахунків замість відповідача.
Відповідно до ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про обгрунтвоаність позовних вимог. Відповідач в свою чергу не спростував обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.
При цьому, оцінюючи доводи учасників справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. А тому, оскільки, судом встановлено відсутність порушень прав позивача та неефективність обраного способу захисту, судом не спростовуються решта обставин, зазначених позивачем в обгрунтування позовної заяви.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Позивач може звернутись до суду з заявою про повернення судового збору в частині, провадження за якою було закрито та про повернення надміру сплаченого, в зв'язку з поданням заяв про зменшення позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 682823,05 грн, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
2. Позов задовольнити повністю.
3. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія ім. О.В. Гіталова" (27152, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Комишувате, вул. Гіталова, буд. 3, ідентифікаційний код 03756891) суму основного боргу у розмірі у розмірі 3307438 (три мільйони триста сім тисяч чотириста тридцять вісім) грн 92 коп., судовий збір у розмірі 49611 (сорок дев'ять тисяч шістсот одинадцять) грн 58 коп.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 03.03.2025
Суддя І.В.Усатенко