ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
28.02.2025Справа № 910/15642/24
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Фізичної особи-підприємця Голубицького Володимира Миколайовича
про стягнення 212 468,83 грн,
До Господарського суду міста Києва надійшов позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Фізичної особи-підприємця Голубицького Володимира Миколайовича про стягнення 212 468,83 грн, з яких:
1) заборгованість за теплову енергію за жовтень 2021 року в розмірі 1312,46 грн, інфляційні втрати у розмірі 442,30 грн, 3% річних у розмірі 105,07 грн;
2) заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по серпень 2024 року у розмірі 139 628,12 грн, пеня у розмірі 6475,58 грн, інфляційні втрати у розмірі 26 063,82 грн, 3% річних у розмірі 7446,19 грн;
3) заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з січня 2022 року по серпень 2024 року у розмірі 26 587,92 грн, пеня у розмірі 917,78 грн, інфляційні втрати у розмірі 985,31 грн, 3% річних у розмірі 352,20 грн;
4) заборгованість із плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по серпень 2024 року у розмірі 1018,96 грн;
5) заборгованість із плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по серпень 2024 року у розмірі 1133,12 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати поставленої позивачем теплової енергії, послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, а також зі сплати внесків за обслуговування для послуги з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15642/24, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень, а також додаткових письмових доказів, клопотань, заяв, пояснень.
У зв'язку із заявленим у позові клопотанням позивача про повернення надміру сплачених коштів судового збору за звернення із даним позовом, ухвалою Господарського суду міст Києва від 24.12.2024 повернуто Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 5981,15 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 02.05.2024 № 18593.
Відповідно до положень ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» не подав.
При цьому, суд з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву в порядку ч. 5 ст. 176 та ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України надсилав ухвалу про відкриття провадження від 23.12.2024 у даній справі на адресу місцезнаходження Фізичної особи-підприємця Голубицького Володимира Миколайовича , зазначену в позові, яка відповідає адресі останнього згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Втім, конверт із копією ухвали суду від 23.12.2024, яка направляла на адресу відповідача, повернувся до суду не врученим, причиною повернення зазначено «за закінченням терміну зберігання».
Частиною 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Суд зазначає, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та його повернення до суду є наслідком відсутності волевиявлення відповідача щодо його належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням про розгляд справи у розмінні ГПК України.
Враховуючи викладене вище, оскільки судом було вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
При цьому, за змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 23.12.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Водночас, судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1693 від 27.12.2017 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 591 від 10.04.2018 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Згідно з п. 2.2.1 Статуту КП «Київтеплоенерго», затвердженого рішенням Київської міської ради від 09.11.2023 № 7340/7381 предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії.
Отже, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго».
23.12.2019 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (теплопостачальна організація) та Фізичною особою-підприємцем Голубицьким Володимиром Миколайовичем (абонент) укладено договір № 690329-01 на постачання теплової енергії (надалі - договір № 690329-01), предметом якого згідно з умовами його п. 1.1. є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до п. 2.1 Договору № 690329-01 при виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.
Згідно з пп. 2.2.1 п. 2.2. Договору № 690329-01 позивач зобов'язаний постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.
Підпунктом 2.2.3. п. 2.2. Договору № 690329-01 визначено, що при зміні тарифів (Додаток № 3 до Договору) позивач зобов'язаний забезпечувати розміщення інформації про їх змінення на сайті Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» http://www.kte.kiev.ua/tarufu/.
Відповідно до пп. 2.3.2. п. 2.3. Договору № 690329-01 відповідач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору.
За положеннями п. 5.2. Договору № 690329-01 абонент, що має вузол обліку теплової енергії, щомісячно надає теплопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у Додатку № 1 до Договору.
У разі оснащення приміщення вузлом розподільного обліку, обсяг спожитої теплової енергії визначається за його показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі (п. 5.3. Договору № 690329-01).
Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2020. Керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились про те, що дія цього Договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.05.2018 (п. 8.1. Договору № 690329-01).
Відповідно до п. 8.4. Договору № 690329-01 цей договір вважається пролонгованим на кожний наступник рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Додатком № 1 до Договору № 690329-01 визначено обсяги постачання теплової енергії абоненту.
Об'єктом постачання теплової енергії згідно з Додатком № 8 до Договору № 690329-01, є: нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , опалювальна площа 139,8 кв.м.
Відповідно до пунктів 1, 3 Додатку № 3 до Договору № 690329-01 розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію позивачем проводяться згідно з тарифами, затвердженими відповідним органом у встановленому законодавством порядку, для КП «Київтеплоенерго» (без урахування ПДВ): для потреб опалення - 1511,40 грн/Гкал. Можливе змінення тарифів в період дії Договору.
Пунктом 2 Додатку № 4 до Договору № 690329-01 визначено, що відповідач до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує позивачу вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює Договір про заставу майна, згідно з Законом України «Про заставу», як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії. Оплата заборгованості за минулі періоди зараховується першочергово.
Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: вул. Будівельників, буд. 25 : облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент» повертає в ЦОК); акт виконаних робіт (п. 3 Додатку № 4 до Договору № 690329-01).
Додатком № 7 до Договору № 690329-01 визначено умови припинення постачання теплової енергії.
Так, відповідно до договору купівлі-продажу від 22.01.2003 Фізична особа-підприємець Голубицький Володимир Миколайович є власником нежилого приміщення № 141 загальною площею 160,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки відповідач є споживачем теплової енергії, поставленої до вказаного нежилого приміщення, окремий облік тепло споживання відповідача пропорційно його опалювальній площі здійснюється за особовим рахунком № НОМЕР_1 .
Як зазначає позивач, ним належним чином поставлялась відповідачу теплова енергія відповідно до умов Договору № 690329-01, на підтвердження чого надано корінці нарядів на включення та відключення будинку на опалювальний сезон, відомості теплоспоживання. Водночас, за твердженнями позивача, відповідач не вносив своєчасно оплату за поставлену теплову енергію, в результаті чого за період з 12.2021 по 08.2024 включно (фактичні нарахування за жовтень 2021 року) утворилася заборгованість в розмірі 1312,46 грн. Крім того, у зв'язку із порушенням строків оплати заборгованості, позивачем нараховано інфляційні втрати в розмірі 442,30 грн та 3% річних в розмірі 105,07 грн.
У зв'язку з набранням чинності Закону України від 03.12.2020 № 1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» внесено зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме запроваджено укладання публічного договору приєднання.
Відповідно до абзацу 1 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
30.09.2021 позивачем на офіційному веб-сайті Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (https://kte.kmda.gov.ua/) опубліковано текст договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленою Правилами, затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 08.09.2021 № 1022.
Також позивачем зазначено, що ним було розміщено повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг в приміщеннях ЦОК.
Відповідач, який є власником нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , після опублікування позивачем тексту договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленою Правилами, затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 08.09.2021 № 1022, не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги (позивачем) відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, у зв'язку з чим в силу вимог ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» такий договір вважається укладеним та є публічним. Доказів протилежного матеріали справи не містять. Як вказує позивач та вбачається із поданих в матеріали справи документів, відповідачу за вказаним договором присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_2 .
Відтак, між сторонами укладено індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, за умовами якого:
- даний договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води; даний договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України (п. 1);
- даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» https://kte.kmda.gov.us/ (п. 2);
- фактом приєднання споживача до умов договору (акцентування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги (п. 4);
- виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені даним договором; обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення; обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення (п. 5);
- виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску; постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, виплачених частиною першою статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (п. 7);
- виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку) (п. 8);
- обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315 (далі - Методика); якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку; за рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги; одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (п. 11);
- споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1022) та Методики, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця; у разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року) (п. 30);
- вартість послуги - встановлений згідно з законодавством тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії; розмір тарифу зазначається на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця; у разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його ведення в дію без внесення сторонами додаткових змін до договору; виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному вебсайті; у разі прийняття уповноваженим органом рішення про змін ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх в дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу (п. 31);
- розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць; плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця; у разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця; початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32);
- споживач здійснює оплату за даним договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34);
- цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51);
- якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52).
На підтвердження постачання до об'єкту відповідача теплової енергії, а також її обсягу, позивачем надано в матеріали справи корінці нарядів на включення та відключення будинку на опалювальний сезон та відомості тепло споживання за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачем складено акти надання послуг з постачання теплової енергії відповідачу, у яких зазначено кількість Гкал, ціну без ПДВ, коефіцієнт по ціні газу, суму без ПДВ, всього з ПДВ за період з листопада 2021 року по серпень 2024 року. Також позивачем сформовано: розрахунок заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період 11.2021-08.2024; акт звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання теплової енергії за період 11.2021-08.2024; деталізовану інформацію про коригування нарахувань за послуги з постачання теплової енергії за період виникнення заборгованості (з 01.11.2021 по 31.08.2024).
Позивач вказує, що відповідач частково здійснював розрахунки за отримані послуги з постачання теплової енергії, однак у повному обсязі свої грошові зобов'язання не виконав, в результаті чого за ним обліковується заборгованість в розмірі 139 628,12 грн. У зв'язку із порушенням умов Договору щодо своєчасної оплати вказаних послуг, позивачем нараховано також відповідачу пеню в розмірі 6 475,58 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 26 063,82 грн та 3% річних в розмірі 7 446,19 грн.
Крім того, 15.11.2019 між сторонами укладено договір № 069032911410100 про надання послуги з централізованого постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктами господарювання.
30.09.2021 позивачем на офіційному веб-сайті Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (https://kte.kmda.gov.ua/) опубліковано текст договору про надання послуги з постачання гарячої води за формою, встановленою Правилами, затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 08.09.2021 № 1022.
Отже, відповідно до положень ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» такий договір вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір із виконавцем комунальної послуги.
Відповідач, який є власником нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , після опублікування позивачем тексту договору про надання послуги з постачання гарячої води формою, встановленою Правилами, затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 08.09.2021 № 1022, не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з позивачем відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
При цьому, позивач зазначає, що ним було розміщено повідомлення про місце опублікування договору про надання послуги з постачання гарячої води у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг в приміщеннях ЦОК.
З огляду на наведені обставини, договір про надання послуги з постачання гарячої води вважається укладеним між сторонами, та його умовами визначається, зокрема, таке:
- цей договір є публічним договором приєднання, що укладається з метою надання послуги з постачання гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу; цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України (п. 1);
- даний договір вважається укладеним через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» https://kte.kmda.gov.us/ (п. 2);
- фактом приєднання споживача до умов договору (акцентування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги (п. 4);
- виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, визначених цим договором; обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу гарячої води, спожитої у будинку, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»; витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розподіляються на всіх споживачів, у тому числі тих, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення;
- виконавець забезпечує постачання послуги безперервно з гарантованим рівнем безпеки, температури та тиску (п. 7);
- зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку гарячої води здійснюється виконавцем щомісяця (п. 19);
- споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182 (в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1023) та Методики розподілу, що розраховується виходячи із розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку; плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного КМУ, інформацію про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або веб-сайті виконавця (п. 30);
- вартістю послуг з постачання гарячої води та послуги з постачання теплової енергії є встановлені відповідно до законодавства тарифи, розмір яких зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або веб-сайті виконавця (п. 31);
- розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць; плата за абонентське обслуговування та плата за послугу нараховується щомісяця; початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку розміру плати за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32);
- виконавець формує та надає споживачу рахунок на оплату спожитої послуги та обсягів теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення оплати за спожиту послугу (п. 33);
- споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34);
- цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51);
- якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52).
Як зазначено позивачем, відповідач не виконав своїх зобов'язань за вказаним договором у повному обсязі, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за надання послуг з постачання гарячої води за період 01.2022-08.2024 у розмірі 26 587,92 грн. При цьому, за порушення умов договору щодо своєчасного виконання своїх зобов'язань із оплати послуг з постачання гарячої води, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 917,78 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 985,31 грн та 3% річних у розмірі 352,20 грн.
Крім того, позивач вказав про наявність у відповідача заборгованості із плати за абонентське обслуговування для послуги із постачання теплової енергії та гарячої води. Так, за розрахунками позивача, борг відповідача із урахуванням здійснених ним часткових оплат щодо плати плати за абонентське обслуговування для послуги із постачання теплової енергії за період з 11.2021-08.2024 становить 1018,96 грн, а для послуги із постачання гарячої води за період з 11.2021-08.2024 становить 1133,12 грн.
Отже, позивачем заявлено за даним позовом до стягнення з відповідача:
- заборгованість за теплову енергію за 10.2021 в розмірі 1312,46 грн, інфляційні втрати у розмірі 442,30 грн, 3% річних у розмірі 105,07 грн;
- заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період 11.2021-08.2024 у розмірі 139 628,12 грн, пеню у розмірі 6475,58 грн, інфляційні втрати у розмірі 26 063,82 грн, 3% річних у розмірі 7446,19 грн;
- заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з 01.2022-08.2024 у розмірі 26 587,92 грн, пеню у розмірі 917,78 грн, інфляційні втрати у розмірі 985,31 грн, 3% річних у розмірі 352,20 грн;
- заборгованість із плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період 11.2021-08.2024 у розмірі 1018,96 грн;
- заборгованість із плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води за період 11.2021-08.2024 у розмірі 1133,12 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідачем в повному обсязі не здійснено сплату заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за жовтень 2021 року в сумі 1312,46 грн, яка, як встановлено судом, розрахована із урахуванням перерахунку (добор/повернення), здійсненого позивачем в грудні 2021 року.
Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за жовтень 2021 року в сумі 1312,46 грн суду не надано, а відповідачем не спростовано суми заявленої заборгованості та самого факту споживання відповідної комунальної послуги.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за жовтень 2021 року в сумі 1312,46 грн підлягає задоволенню повністю.
Крім того, суд встановив, що відповідачем в повному обсязі не здійснено сплату заборгованості за договором про надання послуги з постачання гарячої води в період з листопада 2021 року по серпень 2024 року в сумі 139 628,12 грн та за договором про надання послуги з постачання гарячої води в період з січня 2022 року по серпень 2024 року в сумі 26 587,92 грн.
Вказані фактичні обставини підтверджується: актами надання послуг з постачання теплової енергії, рахунком на оплату послуг з постачання теплової енергії, деталізованою інформацією про коригування нарахувань за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 31.08.2024; актами надання послуг з постачання гарячої води; рахунком на оплату послуг з постачання гарячої води.
Позивачем також було надано відповідні корінці нарядів на включення та відключення об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 ; акти про готовність вузла комерційного обліку до роботи; відомості щодо споживання теплової енергії; акти звіряння розрахунків.
Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за послуги з постачання гарячої води в період з листопада 2021 року по серпень 2024 року в сумі 139 628,12 грн та заборгованості за послуги з постачання гарячої води в період з січня 2022 року по серпень 2024 року в сумі 26 587,92 грн матеріали справи не містять.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання послуги з постачання гарячої води в період з листопада 2021 року по серпень 2024 року в сумі 139 628,12 грн та за договором про надання послуги з постачання гарячої води в період з січня 2022 року по серпень 2024 року в сумі 26 587,92 грн підлягають задоволенню повністю.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Виграти, пов'язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються: шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; за рахунок співвласників багатоквартирного будинку - у разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем або у разі прийняття співвласниками відповідного рішення про обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку. Порядок та умови обслуговування та заміни вузла комерційного обліку визначаються правилами і типовими договорами про надання відповідних комунальних послуг.
Таким чином, у відповідача існує обов'язок зі сплати позивачу комунальної послуги - плати за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачем було складено акти виконання робіт з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з 11.2021 по 08.2024, рахунок на оплату плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за вказаний період на суму 1018,96 грн; акти виконання робіт з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води за період з 11.2021 по 08.2024, рахунок на оплату плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води за вказаний період на суму 1133,12 грн.
Водночас, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем вказаних розмірів плати за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та гарячої води, як і не містять жодних заперечень щодо нарахованих сум та наданих послуг.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з оплати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії у розмірі 1018,96 грн та заборгованості з оплати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води у розмірі 1133,12 грн підлягають задоволенню повністю.
Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне внесення плати за послуги із постачання теплової енергії, гарячої води, суд зазначає таке.
З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3% річних є такими, що заявлені позивачем правомірно.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних, суд встановив, що такі розрахунки є обґрунтованими та арифметично правильними.
Отже, враховуючи наведене та ненадання відповідачем контррозрахунку таких нарахувань, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 442,30 грн та 3% річних у розмірі 105,07 грн за порушення зобов'язань з оплати послуг із постачання теплової енергії за 10.2021; інфляційних втрат у розмірі 26 063,82 грн та 3% річних у розмірі 7446,19 грн за порушення зобов'язань з оплати послуг із постачання теплової енергії за період з 11.2021 по 08.2024; інфляційних втрат у розмірі 985,31 грн та 3% річних у розмірі 352,20 грн за порушення зобов'язань з оплати послуг із постачання гарячої води за період з 01.2022 по 08.2024.
Крім того, позивачем заявлено також вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 6 475,58 грн за порушення зобов'язань з оплати послуг із постачання теплової енергії за період з 11.2021 по 08.2024, а також пені у розмірі 917,78 грн за порушення зобов'язань з оплати послуг із постачання гарячої води за період з 01.2022 по 08.2024.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 45 договору про надання послуг з постачання теплової енергії у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Аналогічні положення закріплені у п. 45 договору про надання послуг з постачання гарячої води.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені за порушення зобов'язань з оплати послуг із постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.2022 по 08.2024, суд встановив їх помилковість та необґрунтованість, оскільки позивачем здійснювались відповідні нарахування виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, тоді як умовами договорів визначено інший порядок нарахування пені.
Відтак, за перерахунком суду, який здійснювався у межах визначених позивачем періодів прострочення, втім, із урахуванням встановленого у договорі про надання послуг з постачання теплової енергії та у договорі про надання послуг з постачання гарячої води розміру (0,01 відсотка суми боргу) нарахування пені, за порушення відповідачем зобов'язань з оплати послуг із постачання теплової енергії за період з 11.2021 по 08.2024 з останнього підлягає стягненню на користь позивача пеня у розмірі 833,45 грн, а за порушення зобов'язань з оплати послуг із постачання гарячої води за період з 01.2022 по 08.2024 підлягає стягненню пеня в розмірі 127,69 грн.
Відтак, позовні вимоги у даній частині підлягають частковому задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Голубицького Володимира Миколайовича ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (площа Івана Франка, 5, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 40538421) заборгованість за теплову енергію за 10.2021 у розмірі 1312,46 грн, інфляційні втрати у розмірі 442,30 грн та 3% річних у розмірі 105,07 грн; заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 11.2021 по 08.2024 у розмірі 139 628,12 грн, пеню у розмірі 833,45 грн, інфляційні втрати у розмірі 26 063,82 грн та 3% річних у розмірі 7 446,19 грн; заборгованість за послуги з постачання гарячої води за період з 01.2022 по 08.2024 у розмірі 26 587,92 грн, пеню у розмірі 127,69 грн, інфляційні втрати у розмірі 985,31 грн та 3% річних у розмірі 352,20 грн; плату за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії у розмірі 1018,96 грн, плату за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води у розмірі 1133,12 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3090,47 грн.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного рішення: 28.02.2025.
Суддя Т. Ю. Трофименко