ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.03.2025Справа № 910/15955/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (вул. Олени Теліги, буд. 6, літ. В, м. Київ, 04112; ідентифікаційний код 20033533)
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (вул. Січових Стрільців, 40, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 20782312)
про стягнення 129 500 грн,
без виклику представників учасників справи,
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (далі за текстом - ПрАТ «СК «Уніка», Позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі за текстом - ПрАТ «СК«ПЗУ Україна», Відповідач) про стягнення 129 500 грн суми страхового відшкодування за полісом № АМ/7690771.
В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що ним на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту виплачено шкоду заподіяну страхувальником Відповідача, в силу чого відповідно до положень статті 993 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) та статті 27 Закону України «Про страхування» він набув право вимоги до Відповідача (винної в ДТП особі) в межах відшкодованої суми та з урахування здійсненої оплати безпосередньо винною фізичною особою.
2. Стислий виклад позиції Відповідача
Із поданого Відповідачем відзиву вбачається, що останнім заперечуються заявлені вимоги оскільки особа, яка уклала та підписала поліс № АМ/7690771 у 6 графі Страховиком не є ні представником страховика ПрАТ СК «ПЗУ Україна», ні страховим посередником страховика ПрАТ СК «ПЗУ Україна», що свідчить про відсутність в ПрАТ СК «ПЗУ Україна» волевиявлення на вчинення цього правочину.
Крім того, Відповідачем звертає увагу суду, що ним подано позов про визнання вказаного полісу недійсним у судовому порядку.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
15.01.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, до якої Відповідачем також додано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши клопотання Відповідача, суд дійшов висновку щодо його необґрунтованості та наявності підстав для відмови на підставі частини 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), оскільки Відповідачем не обґрунтовано в чому полягає складність спірних правовідносин та які питання вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін. При цьому судом враховано, що предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
05.02.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про розподіл витрат.
18.02.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Відповідача про зупинення провадження у справі.
Розглянувши подану Відповідачем заяву про зупинення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення оскільки судом не вбачається об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи № 755/1063/25, а зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом даного судового розгляду.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
30.07.2020 між Позивачем (Страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (далі - договір страхування) № 370013/4057/0000007, предметом якого є страхування транспортного засобу «БМВ», державний номер НОМЕР_1 .
Строк дії договору згідно пункту 1.2.6: 30.07.2020 по 29.07.2021.
18.12.2020 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу під керування водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «ЗАЗ-ДЕУ», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 .
Відповідно до постанови Оболонського районного суду міста Києва у справі № 756/86/21 дана ДТП сталась з вини водія ОСОБА_3 унаслідок порушення ним Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_2 повідомив Позивача про настання страхового випадку та звернувся до нього із заявою № 00392962 про подію з ознаками страхового випадку згідно договору КАСКО№ 370013/4057/0000007, в якій вказано про необхідність перерахування коштів на ремонт автомобіля на рахунок СТО.
За звітом про оцінку № 14836 від 03.12.2021, складеного ТОВ «СЗУ Україна» вартість відновлювального ремонту та матеріальний збиток пошкодженого автомобіля становить 308 711, 08 грн.
Згідно рахунку СТО ТОВ «АВТ Баварія Київ» № DBL00002273 від 21.12.2020 вартість ремонту склала 300 913, 75 грн.
За актом виконаних робіт ТОВ «АВТ Баварія Київ» № DBL00002188 від 07.03.2021, загальний розмір відновлювальних робіт склав 294 913, 36 грн.
На підставі страхового акту № 00392962 від 30.07.2020 та № 00392962 (доплата) від 30.07.2020 Позивачем здійснено виплату суми страхового відшкодування на користь СТО за ремонт пошкодженого автомобіля «БМВ», державний номер НОМЕР_1 в загальному розмірі 294 913, 36 грн згідно платіжних доручень № 195799 від 21.01.2021 та № 260521 від 19.11.2021.
Позивач посилаючись на довідки НПУ та Центральної бази МТСБУ зазначає, що станом на дату ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 не застрахована, у зв'язку з цим Позивач звернувся з позовною заявою про стягнення страхового відшкодування безпосередньо до ОСОБА_3 .
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 06.03.2024 у цивільній справі № 755/21588/21 позов ПрАТ «СК «УНІКА» до ОСОБА_3 , треті особи: ПрАТ «СК «ПЗУ України», МТСБУ про стягнення страхового відшкодування, задоволено, стягнуто із ОСОБА_3 на користь ПрАТ «СК «УНІКА» на відшкодування страхової виплати у розмірі 294 913, 36 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 10.10.2024 у цивільній справі № 755/21588/21 апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06.03.2024 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПрАТ «СК «УНІКА» шкоду у розмірі 164 913, 36 грн., в решті вимог позову відмовлено.
Київським апеляційним судом у постанові від 10.10.2024 у цивільній справі № 755/21588/21 встановлено, що поліс № АМ/7690771 зі строком дії з 27.12.2019 до 26.12.2020, на момент ДТП - чинний, відповідно до даного полісу цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_4 застрахована у ПрАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА», за умовами договору об'єктом страхування є транспортний засіб - автомобіль ЗАЗ-Daewoo, Т13110, номер шасі НОМЕР_3 номерний знак НОМЕР_2 .
Висновок суду першої інстанції та представника МТСБУ про те, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, оскільки це підтверджується довідкою НПУ та витягом з ЦБД МТСБУ, суперечить правовим позиціям Верховного Суду та актуальній судовій практиці висловлених, у наступних справах: постанова Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 323/3888/14-ц провадження № 61- 906св18, постанова Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 521/6723/15-ц, провадження № 61-18202св18.
Таким чином, з ОСОБА_3 на користь позивача підлягає до стягнення 294 913,36 грн. - 130 000 грн. = 164 913, 36 грн., а не вся сума виплаченого відшкодування у розмірі 294 913,36 грн, оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що на момент настання ДТП цивільноправова відповідальність ОСОБА_3 не - застрахована, вона застрахована на 130 000 грн. за шкоду заподіяну майну.
Судом встановлено, що постанова Київського апеляційного суду від 10.10.2024 у цивільній справі № 755/21588/21 набрала законної сили 10.10.2024 та не була оскаржена до суду касаційної інстанції.
Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору звертався до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» із заявою № 29294 на виплату страхового відшкодування (вих. № 29294_1 від 03.12.2024) на суму 130 000 грн., проте електронним листом від 20.12.2024 ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» повідомило, що керівництво прийняло рішення визнавати договір страхування недійсним у судовому порядку, оскільки він не укладався ПрАТ «СК «ПЗУ Україна».
Позивач стверджує, що обставини, встановлені у постанові Київського апеляційного суду від 10.10.2024 у справі №755/21588/21 мають преюдиційне значення для вирішення цієї справи, оскільки підтверджують, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована у ПрАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА», згідно з полісом № АМ/7690771 зі строком дії з 27.12.2019 до 26.12.2020, який на момент ДТП був чинний, за умовами договору об'єктом страхування є транспортний засіб - автомобіль ЗАЗ-Daewoo, Т13110, номер шасі НОМЕР_3 номерний знак НОМЕР_2 .
Так, Позивачем заявлено до Відповідача вимоги в порядку регресу в розмірі 129 500 грн, що становить різницю між розміром шкоди та виплатою частини шкоди безпосередньо винною особою.
Заперечуючи щодо задоволення позову Відповідач посилається на те, що при перевірці внутрішньої бази даних з'ясовано, що поліс № АМ7690771 був виданий 15.09.2018 та діяв до 14.09.2019. За цим полісом застрахований автомобіль DAEWOO LANOS SE номер кузова НОМЕР_4 , державний номер НОМЕР_5 .
Виданий ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» поліс № АМ7690771 знаходився на зберіганні в архівній установі у м. Буча, яка знищена у результаті військової агресії російської федерації. Також з'ясовано, що згідно з наявною в матеріалах справи № 755/21588/21 копією Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/7690771 строком дії з 27.12.2019 по 26.12.2020 застрахованим є автомобіль ЗАЗ DAEWOO, державний номер НОМЕР_2 номер кузова НОМЕР_6 .
При цьому, Відповідач стверджує, що договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тобто Поліс № АМ/7690771 між ОСОБА_5 та ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» не укладався, а згідно з даними Централізованої бази даних МТСБУ (далі - ЦБД МТСБУ) на момент ДТП авто DAEWOO LANOS державний номер НОМЕР_2 номер кузова НОМЕР_6 ніде не застраховано.
Відповідач звертає увагу суду на те, що суд апеляційної інстанції у постанові від 10.10.2024 зазначив, що не існує жодної з обставин, з якими ЦК України пов'язує недійсність правочину, що могло б свідчити про недійсність страхового Полісу. В судовому порядку вказаний договір страхування недійсним також не визнавався.
Однак, на переконання Відповідача, відсутність рішення про визнання договору страхування недійсним не свідчить про те, що наданий ОСОБА_3 поліс № АМ/7690771 є справжнім.
10.01.2025 ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» подало до Дніпровського районного суду міста Києва позовну заяву про визнання недійсним Полісу № АМ/7690771 (докази додаються).
При цьому суд зазначає, що на підтвердження зазначеного Відповідачем до суду надано опис вкладення в цінний лист, з якого не вбачається можливості встановити зміст поданого до суду позову. Крім того, докази відкриття провадження у справі за таким позові також відсутні.
Подальші заперечення Відповідача ґрунтуються на доводах, що поліс № АМ/7690771 зі строком дії з 27.12.2019 по 26.12.2020, за яким начебто застрахований автомобіль DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_2 номер кузова НОМЕР_6 ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» не видавався, що свідчить про наявність в діях особи ознак шахрайства в силу суб'єктивних причин.
З цього приводу 13.12.2024 представниками ПрАТ СК «ПЗУ Україна» подана до Подільського УП ГУ Національної поліції України в м. Києві заява щодо приєднання до кримінального провадження № 12019100070000943 матеріалів фальсифікації полісу АМ № 7690771 оскільки, на переконання Відповідача, особа, яка уклала та підписала оскаржуваний поліс АМ/7690771 у 6 графі Страховик, не є ні представником страховика ПрАТ СК «ПЗУ Україна», ні страховим посередником страховика ПрАТ СК «ПЗУ Україна», що свідчить про відсутність в ПрАТ СК «ПЗУ Україна» волевиявлення на вчинення цього правочину.
За таких обставин ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» вважає, що в нього відсутні підстави для виплати ПрАТ «СК «УНІКА» грошових коштів у заявленому розмірі.
Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн, на підтвердження факту понесення яких Позивачем надано наступні копії документів:
- ордер серії АА № 1278640 від 02.02.2023;
- свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльністю серії РН № 1639;
- договір про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020;
- додаткову угоду № 3 від 01.12.2023 та № 4 від 07.01.2025;
- додаток № 1 від 24.12.2024, яким сторонами погоджено фіксований розмір гонорару адвоката - 7000грн;
- розрахунок витрат на правову допомогу на суму 7 000 грн за надання правової (правничої) допомоги в суді першої інстанції в фіксованій сумі гонорару;
- рахунок № 191 від 24.12.2024 на суму 7000 грн;
- акт надання послуг № 191 від 24.12.2024 на суму 7000 грн за підписами обох сторін;
- платіжна інструкція № 67 від 27.12.2024 на суму 7 000грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Суд зазначає, що нормативно правові акти, які застосовано при ухваленні даного рішення використовуються в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
З огляду на встановлені судом вище обставини, враховуючи ліміти відповідальності Відповідача за полісом № АМ/7690771 те що шкоду в розмірі 164 913,36 грн стягнуто безпосередньої із винної фізичної особи - ОСОБА_3 , вину якого встанволено в судовому порядку, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 129 500 грн є обґрунтованими.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
При цьому суд зазначає, що матеріали справи не містять відмови Відповідача за наслідками розгляду заяви Позивача № 29294_1 від 03.12.2024 про виплату суми страхового відшкодування, а посилання Відповідача на шахрайські дії третіх осіб в частині видачі полісу № АМ/7690771 не є встановлені в межах кримінального провадження компетентними органами, а відповідний вирок суду відсутній.
Що стосується обставин чинності полісу № АМ/7690771 станом на дату ДТП суд в даному випадку погоджується з доводами Позивача в частині посилання на постанову Київського апеляційного суду від 10.10.2024 у цивільній справі № 755/21588/21, якою встановлено обставини чинності останнього станом на дату ДТП та відповідальності Відповідача щодо заподіяної шкоди в межах встановлених лімітів.
Суд звертає увагу Відповідача, що вказана постанова суду апеляційної інстанції не оскаржувалась у касаційному порядку, що в свою чергу спростовує аргументи сторони в частині незгоди з встановленими обставинами щодо спірного полісу, зокрема в частині його наявності та чинності станом на дату ДТП.
Оскільки постанова Київського апеляційного суду від 10.10.2024 у цивільній справі № 755/21588/21 набрала законної сили, встановлені в ній обставини є для суду преюдиційними.
Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На переконання суду, станом на дату ухвалення даного рішення у суду відсутні належні та допустимі докази недійсності полісу № АМ/7690771, а тому доводи Відповідача наразі є виключно припущеннями.
Не встановлена та не доведена вина третіх осіб в частині видачі полісу № АМ/7690771 не може бути підставою для не відшкодування шкоди, понесеної Позивачем з вини страхувальника Відповідача, оскільки докази зворотного відсутні.
Що стосується питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.
Враховуючи висновік до яких суд прийшов за наслідком розгляду даної справи, надані Позивачем докази понесення ним витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи відсутність заперечень відповідача в цій частині, суд дійшов висновку, що такі витрати відповідають критерію розумності, є співрозмірними із ціною позову та ступенем складності справи, є такими, що фактично понесені стороною, а відтак підлягають відшкодуванню.
Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи те, що Позивачем виплачено суму страхового відшкодування за шкоду спричинену страхувальником Відповідача та з огляду на перехід до Позивача права вимоги до Відповідача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу відповідно до статті 129 ГПК України покладається на Відповідача.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» - задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (вул. Січових Стрільців, 40, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (вул. Олени Теліги, буд. 6, літ. В, м. Київ, 04112; ідентифікаційний код 20033533) заборгованість в розмірі 129 500 (сто двадцять дев'ять тисяч п'ятсот) грн та судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 03.03.2025
Суддя Антон ПУКАС