Справа № 909/794/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
04.03.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши подання старшого державного виконавця Івано-Франківського відділу ДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про надання дозволу на примусове проникнення до приміщення від 28.02.2025 (вх.№3453/25 від 03.03.2025) у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-531", вул. Січових Стрільців, буд. 23, оф. 604, м. Івано-Франківськ, 76018
до відповідача: фізичної особи-підприємця Скоробогатої Галини Богданівни, АДРЕСА_1
про стягнення безпідставно збережених грошових коштів в сумі 1415000 грн,
встановив: у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-531" до фізичної особи-підприємця Скоробогатої Галини Богданівни про стягнення безпідставно збережених грошових коштів в сумі 1415000 грн.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-531" до фізичної особи-підприємця Скоробогатої Галини Богданівни про стягнення безпідставно збережених грошових коштів в сумі 1415000 грн задоволено. На виконання вказаного рішення судом видано наказ.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2024 у справі №909/794/23 скасовано та прийнято нове рішення: в задоволенні позову відмовити.
Постановою Верховного Суду від 04.09.2024 постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 скасовано, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2024 у справі №904/794/23 залишено в силі.
03.03.2025 від старшого державного виконавця Івано-Франківського відділу ДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Галини Морозової до суду надійшло подання про надання дозволу на примусове проникнення до приміщення від 28.02.2025 (вх.№3453/25 від 03.03.2025), в якому просить суд надати дозвіл на примусове проникнення до приміщення, що знаходиться за адресою Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Волинська, 1Д, 76010 для виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області №909/794/23 від 29.02.2024 про стягнення з фізичної особи-підприємця Скоробогата Г.Б. на користь ТОВ “СУ-531» 1365362,31 гривень заборгованості згідно наказу господарського суду Івано-Франківської області №909/794/23 від 29.02.2024р. та наказом господарського суду Івано-Франківської області № 909/794/23 виданого 25.09.2024 про стягнення з фізичної особи-підприємця Скоробогата Г.Б. на користь ТОВ “СУ-531» 42450,00 гривень судового збору за подання касаційної скарги.
Розглянувши подання старшого державного виконавця Івано-Франківського відділу ДВС, суд зазначає наступне.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п. 4 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Також, відповідно до п. 13 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
За загальним правилом, усі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах вирішуються відповідно до вимог Розділу VІ Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, чинний Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б регулювали можливість звернення органів державної виконавчої служби (приватних виконавців) до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи в порядку господарського судочинства.
Разом з тим, чинне процесуальне законодавство містить певні особливості, за яких уможливлюється вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень, ухвалених у господарських та адміністративних справах саме у порядку цивільного судочинства.
Питання звернення державним (приватним) виконавцям із поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника врегульовано частиною 1 статті 439 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 439 Цивільного процесуального кодексу України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
За правилами ЦПК України розгляд процесуальних питань, пов'язаних з виконанням рішень інших органів чи судів інших юрисдикцій, якщо спеціальним законом не врегульовано певної процедури здійснення окремих виконавчих дій, зокрема надання дозволу на примусове проникнення до приміщення, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Вказані норми встановлюють особливі правила підсудності, а саме, що подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника розглядається не судом, який видав виконавчий документ, а судом за місцем знаходження житла чи іншого володіння особи.
ГПК України не містить норм, які б регулювали можливість звернення органів державної виконавчої служби до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи в порядку господарського судочинства.
Вказані висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 545/3611/17-ц.
Таким чином, виходячи з положень Розділу VІ Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням вказаної правової позиції, подання приватного виконавця про примусове проникнення до володіння боржника не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Частиною 10 ст. 11 ГПК України передбачено, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Враховуючи вищенаведені приписи Господарського процесуального кодексу України, господарський суд дійшов висновку про відмову у прийнятті до розгляду подання старшого державного виконавця Івано-Франківського відділу ДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про надання дозволу на примусове проникнення до приміщення.
За змістом ч. 6 ст. 175 ГПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Господарський суд роз'яснює старшому державному виконавцю Івано-Франківського відділу ДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що подання про примусове проникнення до володіння боржника підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 11, 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
відмовити у прийнятті до розгляду подання старшого державного виконавця Івано-Франківського відділу ДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про надання дозволу на примусове проникнення до приміщення від 28.02.2025 (вх.№3453/25 від 03.03.2025).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 04.03.2025.
Суддя Неверовська Л.М.