Справа № 909/769/24
20.02.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Стефанів Т. В.,
секретар судового засідання Матенчук О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Автоливмаш"
до відповідача Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Франківськ Арена" Івано-Франківської міської ради
про відшкодування вартості спортивних споруд у розмірі 562 460 грн,
за участю:
представників позивача Міровського В. П., Лаб'як Л. Д.,
представника відповідача Тарновської І. Я.,
представника третьої особи Чекайла В. М.,
ухвалив таке рішення.
Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 20.02.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору.
ВАТ "Автоливмаш" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області про відшкодування вартості спортивних споруд, які знаходяться на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні КП "Франківськ Арена" Івано-Франківської міської ради.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою від 27.08.2024 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначити на 25.09.2024, встановити строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.
Протокольною ухвалою від 25.09.2024 суд постановив відкласти розгляд справи по суті на 17.10.2024.
Ухвалою від 17.10.2024 суд постановив здійснити перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 909/769/24 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначити на 15.11.2024.
Ухвалою від 15.11.2024 суд залишив без руху позовну заяву після відкриття провадження у справі, запропонував позивачу у п'ятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме: вказати зміст позовних вимог, який заявлено до кожного з відповідачів (яка позовна вимога до кого з відповідачів заявлена).
Протокольною ухвалою від 10.12.2024 суд визнав належним відповідачем у справі Івано-Франківську міську раду Івано-Франківської області, вилучив КП "Франківськ Арена" Івано-Франківської міської ради зі складу відповідачів, залучив КП "Франківськ Арена" Івано-Франківської міської ради, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, відклав підготовче засідання на 16.12.2024.
Протокольною ухвалою від 16.12.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.01.2025.
Протокольною ухвалою від 15.01.2025 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 12.02.2025.
Протокольною ухвалою від 12.02.2025 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 20.02.2025.
Сторін належним чином було повідомлено про дату та час розгляду справи.
Явка в судове засідання учасників справи підтверджує наведений факт.
Позиції сторін.
Мотивуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на:
- ВАТ "Автоливмаш" є законним власником спортивних споруд, збудованих за його кошти та введених в експлуатацію в 1996 році;
- Микитинецька сільська рада безпідставно передала земельну ділянку під спортивними спорудами іншим юридичним особам, порушивши законодавство;
- Івано-Франківська міська рада стала правонаступником прав та обов'язків Микитинецької сільської ради, проте замість вирішення питання законним шляхом ухвалила рішення про передачу земельної ділянки КП "Франківськ Арена" Івано-Франківської міської ради, не повідомивши позивача про передачу землі, що порушує його права;
- вилучення землі та передача її іншому користувачу відбулася без погодження та відшкодування вартості спортивних споруд, що суперечить законодавству;
- вартість спортивних споруд складає 562460 грн, що підтверджено експертним висновком;
- Західний апеляційний господарський суд у постанові від 28.06.2022 у справі № 909/1074/20 підтвердив право власності позивача на спортивні споруди;
Відповідач, мотивуючи свою позицію стосовно даного спору, зазначив наступне:
- спортивні споруди не були включені до статутного фонду ВАТ "Автоливмаш" при його створенні в 1995 році та не передавалися йому у власність;
- у матеріалах справи відсутні докази державної реєстрації права власності на спортивні споруди;
- спортивні споруди не є об'єктами нерухомості, не підлягають державній реєстрації та не внесені до Електронного реєстру спортивних споруд;
- на момент передачі земельної ділянки КП "Франківськ Арена" Івано-Франківської міської ради відповідні технічні документи засвідчили, що на ній відсутні будівлі чи споруди;
- акт приймання-передачі основних засобів від 30.12.1996 р. не є належним доказом введення в експлуатацію відповідно до Положення, затвердженого постановою КМУ № 449 від 05.08.1992;
- перебування майна на балансі позивача не підтверджує права власності;
- відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради від 30.07.2021 № 293-13, земельна ділянка передана КП "Франківськ Арена" Івано-Франківської міської ради у законний спосіб, міська рада діяла відповідно до своїх повноважень та законодавства;
- позивач не надав належних доказів завдання йому збитків, так як оцінка вартості споруд не може бути підставою для стягнення коштів, оскільки позивач не є їхнім законним власником.
Представник третьої особи у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з аналогічних відповідачем підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Листом Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 18.04.1978 року № 8-56/54-620 було доручено Івано-Франківському філіалу інституту "Укрземпроект" оформити матеріали по відводу земельної ділянки в постійне користування заводу "Автоливмаш" під будівництво спортивних споруд, торгового комплексу і зупинки автобусів, зобов'язано філіал інституту "Укрземпроект" розробити проект, технічну документацію та здійснити відвід землі за рахунок земель радгоспу "Перемога" в межах Хриплинського промвузла та подати облвиконкому на розгляд.
На виконання доручення облвиконкому було здійснено вибір земельної ділянки попереднього погодження Івано-Франківського заводу "Автоливмаш" під спорудження спорткомплексу та погоджено із попереднім землекористувачем Івано-Франківською науково-дослідною станцією хрестоцвітних культур, головним інженером землевпорядником РУСГ райвиконкому, головним архітектором району та директором заводу "Автоливмаш".
Обласний відділ в справах будівництва і архітектури при облвиконкомі 13.08.1987, розглянувши доручення облвиконкому № 13-40/52-1610 від 09.10.1985, висновок землекористувача про згоду та позитивні висновки відповідальних організацій, погодився із вибором земельної ділянки в постійне користування для ВО "Карпатпресмаш" під будівництво спорткомплексу площею 4,6 га за рахунок земель НДГ "Перемога".
Даному висновку обласного відділу в справах будівництва і архітектури передували позитивні висновки обласної інспекції Держкомітету УРСР по охороні природи, Івано-Франківського управління водоохорони, виконкому Тисминецької районної ради, директора НДГ "Перемога" Тисменицького району.
Комісія в складі головного інженера землевпорядника Тисменицького РАПО, головного агронома РАПО, головного архітектора Тисменицького району, головного архітектора м. Івано-Франківська, представника проектної організації, директора науково-дослідної станції та начальника відділу капітального будівництва погодилась з вибором земельної ділянки в постійне користування Івано-Франківському виробничому об'єднанню "Карпатпресмаш" площею 4,6 га, про що було складено акт, датований 1987.
У 1995 році державне підприємство "Автоливмаш" перетворено у ВАТ "Автоливмаш"
Відповідно до акту прийому-передачі основних засобів від 30.12.1996 підрядчик передав, а замовник прийняв спортивні споруди по вул. Юності, 23.
Згідно з карткою обліку руху основних засобів на баланс ВАТ "Автоливмаш" прийнято залишок основних засобів спортивних споруд станом на 01.01.1997 у розмірі 72346 грн 00 к.
Позивач неодноразово звертався листами до управління архітектури міста Івано-Франківська та Микитинецької сілької ради про оформлення права постійного користування земельною ділянкою під спортивними спорудами.
16.07.2007 прокуратура м. Івано-Франківська винесла протест на рішення № 45 від 20.06.2007 Микитинецької сільської ради з підстав порушення сільською радою порядку вилучення та надання земельної ділянки іншому користувачу та грубого порушення права власності ВАТ "Автоливмаш" на спортивні споруди, оскільки відповідно до ст. 52 Закону України "Про власність" припинення права власності на будинки, будівлі, споруди допускається тільки у випадку вилучення в установленому порядку земель, на яких вони розташовані.
Рішенням Виконавчого комітету Микитинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області від 05.01.2012 № 94 відхилено звернення ВАТ "Автоливмаш" про надання дозволу на оформлення права власності на спортивні споруди та відмовлено у надані дозволу на виготовлення свідоцтва на право власності. Зобов'язано в.о. президента ВАТ "Автоливмаш" звільнити земельну ділянку від спортивних споруд до 05.04.2012.
Рішенням Микитинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області шостого демократичного скликання від 10.01.2012 №111-11/2012 відхилено звернення ВАТ "Автоливмаш" про отримання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки площею 2,9072 га для обслуговування спортивних споруд по вул. Юності в с. Микитинці Івано-Франківської області. Зобов'язано в.о. президента ВАТ "Автоливмаш" звільнити земельну ділянку від спортивних споруд до 05.04.2012.
Рішенням Микитинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області шостого демократичного скликання від 19.07.2012 №189-16/2012 відмовлено ВАТ "Автоливмаш" у перегляді рішення виконкому від 05.01.2012 №94 та рішення селищної ради №111-11/2012, та на наданні дозволу на збір матеріалів на оренду земельної ділянки по вул. Юності в с. Микитинці в розмірі 3,4871 га. Залишено в силі рішення виконкому від 05.01.2012 № 94 та рішення селищної ради №111-11/2012.
Рішенням Івано-Франківської міської ради від 15.04.2010 № 85-49 "Про викуп майна ВАТ "Автоливмаш" надано дозвіл директору Центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями "Дивосвіт" придбати у комунальну власність територіальної громади м. Івано-Франківська майно ВАТ "Автоливмаш" за адресою вул. Юності. 23 шляхом укладання договору купівлі-продажу.
Після припинення діяльності Микитинецької сільської ради правонаступником її прав та зобов'язань стала Івано-Франківська міська рада, яка прийняла рішення № 293-13 від 30.07.2021 Про передачу КП Івано-Франківський міський центральний стадіон "РУХ" в постійне користування земельну ділянку площею 3,6056 га на вул. Юності, 23 для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту.
Пунктом 13 рішення Івано-Франківської міської ради від 09.09.2022 № 164-29 за згодою КП "Івано-Франківський міський центральний стадіон "Рух" припинено право постійного користування спірною земельною ділянкою на вул. Юності, 23 та передано в постійне користування КП "Франківськ Арена" Івано-Франківської міської ради.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2021 у справі № 909/1074/20, яке залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.06.2022 року, у задоволенні позовних вимог ВАТ "Автоливмаш" до Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області про визнання за ВАТ "Автоливмаш" права власності на спортивні споруди розміщені по вул. Юності, 23, с. Микитинці, м. Івано-Франківськ відмовлено.
Відповідно до виписки з звіту від 29.07.2024 про незалежну оцінку вартості спортивних споруд стадіону, що обліковується на балансі ВАТ "Автоливмаш", ринкова вартість спортивних споруд стадіону, згідно переліку, що обліковується на балансі ВАТ "Автоливмаш" станом на 01.07.2024 становить 562460 грн 00 к.
Також у матеріалах справи міститься висновок експерта № 034/10-2024 від 11.10.2024 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження, відповідно до якого встановлено, що об'єкт дослідження згідно ДСТУ 9273:2024 відноситься до ІІІ та IV-ї категорія технічного стану питання; визначення вартості об'єкта дослідження не розглядалося.
Оскільки відповідач не відшкодував вартість спортивних споруд, збудованих позивачем і переданих у постійне користування КП "Арена" Івано-Франківської міської ради, позивач звернувся до суду для захисту своїх прав.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Частина 1 ст. 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Серед способів захисту речових прав виокремлюють, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387), усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391), визнання права власності (стаття 392), відшкодування матеріальної і моральної шкоди (статті 1166, 1167, 1173).
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому, особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 ЦК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" спортивна споруда - нерухоме майно, призначене для занять фізичною культурою і спортом.
Як встановлено судом, наказом регіонального відділення ФДМ по Івано-Франківській області № 1627 від 29.12.1995 створено ВАТ "Атоливмаш" шляхом перетворення Державного підприємства Івано-Франківського заводу "Автоливмаш".
Згідно вказаного наказу активи і пасиви державного підприємства перейшли до ВАТ "Атоливмаш", яке є правонаступником прав і обов'язків державного підприємства.
04.07.2000 регіональним відділенням ФДМ України сформовано перелік нерухомого майна, що передано у власність ВАТ "Автоливмаш".
Проте, як вбачається з вищезазначеного переліку нерухомого майна, затвердженого Регіональним відділенням ФДМУ 04.07.2000 року, спортивні споруди не були включені до складу переданих активів.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України, речі поділяються на рухомі та нерухомі. До нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об'єкти, переміщення яких є неможливим без їх знецінення або зміни їхнього призначення.
Згідно з ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації.
Посилання позивача на акт приймання-передачі основних засобів від 30.12.1996 року також не може бути взяте до уваги як належний доказ введення спортивних споруд в експлуатацію, оскільки відповідно до Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення, затвердженого постановою КМУ №449 від 05.08.1992 (чинного на момент підписання акта приймання-передачі від 30.12.1996 р.), прийняття таких об'єктів здійснюється державною приймальною комісією з оформленням відповідного акта прийняття в експлуатацію.
Відтак, позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували його право власності на спірні спортивні споруди, а також не довів факту вибуття цього майна з його володіння.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином, витребування майна власником із чужого незаконного володіння, повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні, відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Сутність зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідносин, та передання майна тій потерпілій особі, яка має належний правовий титул на нього (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18).
Договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна. Якщо майно набуте на підставі правочину, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або її не було взагалі (постанова ВП ВС від 25.09.2024 у справі № 201/9127/21).
Рішення Івано-Франківської міської ради від 09.09.2022 року №164-29, яким, серед іншого, було припинено право постійного користування земельною ділянкою комунальному підприємству "Івано-Франківський міський центральний стадіон "РУХ" та передано цю ділянку в постійне користування "Франківськ Арена" Івано-Франківської міської ради є чинним, не оскарженим та не скасованим у встановленому законом порядку.
Позивач не надав доказів, які б свідчили про порушення законодавства під час ухвалення вищезазначеного рішення міської ради або оформлення прав на земельну ділянку.
Враховуючи, що рішенням Івано-Франківської міської ради від 30.07.2021 року № 293-13 земельна ділянка була передана у постійне користування "Франківськ Арена" Івано-Франківської міської ради відповідно до чинного законодавства, суд вважає, що дії міської ради є законними та не порушують прав позивача.
Суд критично оцінює аргументи позивача щодо того, що Західний апеляційний господарський суд у справі № 909/1074/20 визнав його право власності на об'єкти, оскільки у постанові від 28.06.2022 вказано, що матеріали справи не містять доказів того, що міська рада претендує на спірні об'єкти, зокрема через реєстрацію або привласнення їх.
Також, суд зробив висновок, що міська рада є неналежним відповідачем, оскільки не заперечує право власності позивача і не повинна відповідати за пред'явленим позовом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не довів факт належного оформлення права власності на спортивні споруди, їхню реєстрацію як нерухомого майна, а також незаконність дій відповідача щодо передачі земельної ділянки. Відтак, вимога про відшкодування вартості спортивних споруд є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Згідно з положеннями ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З урахуванням вказаного, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Висновок суду.
У контексті наведеного в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи той факт, що в задоволенні позову відмовлено, судовий збір слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 86, 129, 165, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові Відкритого акціонерного товариства "Автоливмаш" до Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Франківськ Арена" Івано-Франківської міської ради про відшкодування вартості спортивних споруд у розмірі 562 460 грн - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 04.03.2025.
Суддя Т. В. Стефанів