майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
про повернення позовної заяви
"03" березня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/689/23
Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,
перевіривши матеріали зустрічної позовної заяви
Народицької селищної ради
до Кабінету Міністрів України
про визнання відсутнім права державної власності на земельні ділянки
у справі за позовом Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України
до 1. Народицької селищної ради Коростенського району Житомирської області;
2. Народицької селищної військової адміністрації Коростенського району Житомирської області;
3. Фермерського господарства Кавецького
за участю у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1) Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України;
2) Національної академії наук України;
3) Міністерства аграрної політики та продовольства України;
4) Державної інспекції ядерного регулювання України;
5) Державного агентства України з управління зоною відчуження;
6) Державної екологічної інспекції України;
7) Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів;
8) Житомирської обласної ради;
9) Житомирської обласної військової адміністрації
про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом скасування
державної реєстрації права комунальної власності, визнання незаконним та
скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельних ділянок
та зобов'язання повернути земельні ділянки,
Заступник Генерального прокурора України звернувся до Господарського суду Житомирської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України з позовом до Народицької селищної ради, Народицької селищної військової адміністрації Коростенського району Житомирської області та Фермерського господарства Кавецького, у якому просить:
- скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Народицької селищної ради Коростенського району Житомирської області на земельні ділянки: площею 19,3554 га з кадастровим номером 1823755100:06:002:0052, площею 10,4817 га з кадастровим номером 1823755100:07:001:0069, площею 64,5273 га з кадастровим номером 1823755100:07:003:0045, площею 47,0768 га з кадастровим номером 1823755100:07:003:0046, площею 41,9595 га з кадастровим номером 1823755100:06:009:0010, площею 80,1101 га з кадастровим номером 1823755100:07:004:0002, площею 16,0839 га з кадастровим номером 1823755100:07:004:0001, площею 11,0376 га з кадастровим номером 1823755100:06:009:0009, площею 1,0891 га з кадастровим номером 1823755100:06:004:0028;
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Народицької селищної військової адміністрації Коростенського району Житомирської області від 11.07.2022 №106-од «Про передачу в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення ФГ Кавецького» в частині земельних ділянок із такими кадастровими номерами: 1823755100:06:002:0052, 1823755100:07:001:0069, 1823755100:07:003:0045, 1823755100:07:003:0046, 1823755100:06:009:0010, 1823755100:07:004:0002, 1823755100:07:004:0001, 1823755100:06:009:0009, 1823755100:06:004:0028;
- визнати недійсним договір про передачу органами влади в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності в умовах воєнного стану від 12.07.2022, зареєстрований 14.07.2022 за №1-UА18060150000038188-0001-КН, в частині земельних ділянок з такими кадастровими номерами: 1823755100:06:002:0052, 1823755100:07:001:0069, 1823755100:07:003:0045, 1823755100:07:003:0046, 1823755100:06:009:0010, 1823755100:07:004:0002, 1823755100:07:004:0001, 1823755100:06:009:0009, 1823755100:06:004:0028;
- зобов'язати Народицьку селищну раду, Народицьку селищну військову адміністрацію та Фермерське господарство Кавецького повернути державі в особі Кабінету Міністрів України земельні ділянки загальною площею 291,7214 га з кадастровими номерами: 1823755100:06:002:0052, 1823755100:07:001:0069, 1823755100:07:003:0045, 1823755100:07:003:0046, 1823755100:06:009:0010, 1823755100:07:004:0002, 1823755100:07:004:0001, 1823755100:06:009:0009, 1823755100:06:004:0028.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні земельні ділянки знаходяться на території Народицької селищної ради, віднесені до зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а отже є землями виключно державної форми власності і не можуть передаватись у комунальну чи приватну власність, однак були незаконно зареєстровані за Народицькою селищною радою, а згодом передані в оренду Фермерському господарству Кавецького.
Ухвалою суду від 22.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відкладено підготовче засідання на 28.02.2025 об 11:00.
24.02.2025 до суду надійшла зустрічна позовна заява Народицької селищної ради до Кабінету Міністрів України про визнання відсутнім права державної власності на земельні ділянки: кадастровий номер 1823755100:06:002:0052 площею 19,3554 га; кадастровий номер 1823755100:07:001:0069 площею 10,4817 га; кадастровий номер 1823755100:07:003:0045 площею 64,5273 га; кадастровий номер 1823755100:07:003:0046 площею 47,0768 га; кадастровий номер 1823755100:06:009:0010 площею 41,9595 га; кадастровий номер 1823755100:07:004:0002 площею 80,1101 га; кадастровий номер 1823755100:07:004:0001 площею 16,0839 га; кадастровий номер 1823755100:06:009:0009 площею 11,0376 га; кадастровий номер 1823755100:06:004:0028 площею 1,0891 га.
Зустрічний позов мотивовано тим, що межі зон радіоактивного забруднення за межами населених пунктів не установлені Кабінетом Міністрів України; докази того, що спірні земельні ділянки за щільністю забруднення ґрунту ізотопами цезію та/або стронцію, та/або плутонію відносяться до зони безумовного (обов'язкового) відселення, відсутні, а тому відсутні правові підстави відносити спірні земельні ділянки до зони безумовного (обов'язкового) відселення, а відтак, відповідно до ч.4 ст.84 ЗК України, спірні земельні ділянки не належать до земель державної власності.
Разом із зустрічною позовною заявою подано заяву про поновлення строку на подання зустрічного позову у господарській справі №906/689/23 за №94 вих/25 від 21.02.2025.
Відповідно до ч.1 ст.180 ГПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Частиною 8 ст.165 ГПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Отже, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії (подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №918/604/23, від 16.09.2024 у справі №917/321/24, від 21.10.2024 у справі №914/3445/23, від 16.01.2025 у cправі № 908/1931/22 (908/3376/23)).
Так, ухвалою про відкриття провадження у справі №906/689/23 від 14.06.2023 судом встановлено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Ухвалу суду від 14.06.2023 було направлено Народицькій селищній раді на юридичну адресу рекомендованим повідомленням та на адресу електронної пошти.
Попри те відповідач-1 правом подання відзиву на позовну заяву в установлений судом строк не скористався.
Зустрічну позовну заяву Народицької селищної ради подано до суду 21.02.2025 (більше, ніж через півтора року), про що свідчить відтиск календарного штемпеля на описі вкладення у цінний лист, тобто поза межами строку для подання відзиву.
Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із відповідною заявою, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чітко встановлених законом або судом процесуальних строків.
При цьому ГПК України не пов'язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст.86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних доказів.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених положеннями ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №910/22695/13).
Заяву про поновлення строку на подання зустрічного позову від 21.02.2025 обґрунтовано тим, що Народицька селищна рада не мала можливості подати зустрічний позов у строк для подання відзиву (станом на червень 2023 року), оскільки у її розпорядженні не було доказів того, що межі зон радіоактивного забруднення за межами населених пунктів не установлені Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог і порядку, визначених Законом України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», всі докази, покладені в основу зустрічного позову, датовані вже після червня 2023 року. Окрім того, Північно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 09.01.2025 у справі 906/1419/23 зазначив, що з огляду на норму ч.5 ст.2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», належним і допустимим доказом установлення меж зон є відповідне рішення уповноваженого органу, яким є Кабінет Міністрів України, прийняте у відповідності до визначеної законом адміністративної процедури. Тобто, за твердженнями заявника, підстави для подання зустрічного позову стали існувати вже після 20.01.2025 (дата складання повного тексту вищевказаної постанови суду апеляційної інстанції).
Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, оскільки заявник не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення відповідачем усіх необхідних і можливих заходів, які об'єктивно вказували б на наявність непереборних обставин, що заважали йому вчасно підготувати і подати зустрічний позов; не надав доказів того, що перешкоди у зібранні і поданні відповідних доказів були об'єктивними і непередбачуваними, спричинені затримкою інших органів, установ, у яких вони витребовувались.
Більше того, відповідач-1 мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву із зазначенням, зокрема, переліку документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання (п.6 ч.3 ст.165 ГПК України), чого зроблено не було.
Докази, які, за поясненнями заявника, покладено в основу зустрічного позову, датовані після червня 2023 року, однак починаючи з грудня 2023 року, при цьому зустрічний позов подано в лютому 2025 року. Впродовж цього часу відповідач-1 не зазначав про зібрання ним відповідних доказів і неможливість їх подання з об'єктивних причин.
Частиною 4 ст.13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Суд вважає наведені заявником обставини для поновлення строку на подання зустрічного позову у даній справі необґрунтованими, а тому недостатніми для визнання їх поважними.
Відповідно до ч.6 ст.180 ГПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
З огляду на викладене, оскільки відповідач-1 подав зустрічну позовну заяву з порушенням строку, встановленого ч.1 ст.180 ГПК України, у суду відсутні підстави для прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом у справі №906/689/23, а відтак зустрічна позовна заява підлягає поверненню заявнику.
При цьому суд звертає увагу, що заявник не позбавлений права на звернення до суду за захистом порушеного права шляхом подання позовної заяви на загальних підставах.
Керуючись ст.ст.118, 119, 180, 233-235 ГПК України, господарський суд
1. У задоволенні заяви представника Народицької селищної ради про поновлення строку на подання зустрічного позову у господарській справі №906/689/23 за №94 вих/25 від 21.02.2025 відмовити.
2. Зустрічну позову заяву Народицької селищної ради до Кабінету Міністрів України про визнання відсутнім права державної власності на земельні ділянки з доданими до неї документами повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 ГПК України.
Суддя Прядко О.В.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет", за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: ://court.gov.ua/fair/sud5007/
Друк:
1 - у справу;
2 - відповідачу-1 (рек.) + зустрічна позовна заява з додатками;
- представнику відповідача-1 (до ел.каб.).