печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6195/25-к
пр. 1-кс-7590/25
27 лютого 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора: ОСОБА_3 , адвоката: ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, -
10.02.2025 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 72023100100000006 від 06.01.2023 на майно, яке є речовими доказами у кримінальному провадженні № 72023100100000006 від 06.01.2023, а саме: ноутбук «Mac Book Air» s/n: J4GXVGX47C, мобільний телефон іРhone 15 Pro Max із сім карткою s/n НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_5 .
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив вимоги клопотання задовольнити, зазначивши, що після огляду мобільного телефону іРhone 15 Pro Max із сім карткою s/n НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_5 , виникла необхідній в його арешту, оскільки на ньому знайомиться інформація, яка важлива для подальшого розслідування кримінального провадження.
Разом з цим, прокурором в судовому засіданні було зазначено, що на даному етапі досудового розслідування, в накладенні арешту на ноутбук «Mac Book Air» s/n: J4GXVGX47C відпала необхідність.
Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував з приводу заявленого клопотання, просив відмовити, зазначивши, ОСОБА_5 разом із родиною проживає постійно за адресою: АДРЕСА_1 .
24.09.2024 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва зі місцем проживання ОСОБА_5 проведено обшук.
Під час проведення обшуку ОСОБА_5 не вчиняв перешкод працівникам ГУ Національної поліції України, а навпаки сприяв слідчому та добровільно надав паролі від ноутбуку та мобільного телефону.
Не зважаючи на те, що ОСОБА_6 надав працівникам поліції можливість вивчити на місці обшуку вміст свого ноутбуку марки «МаскВоок Air» SIN J4GXV6X47C та мобільний телефон IPHONE 15 PRO MAX, працівники поліції без дослідження зазначеної техніки прийняли рішення про її вилучення.
При цьому, в протоколі обшуку слідчий безпідставно зазначив, що в ноутбуку марки «МаскВоок Air» SIN J4GXV6X47C, нібито, міститься інформація, яка має значення для кримінального провадження, про що зробив запис в протоколів обшуку.
Громадянин ОСОБА_5 , є добросовісним набувачем майна, яке було вилучено.
Станом на 18.02.2025 ОСОБА_5 не є підозрюваним у кримінальному провадженні, він був допитаний в якості свідка. Вилучене у нього майно не стосується кримінального провадження.
Крім того, ухвалою від 13.01.2025 слідчим суддею відмовлено у накладанні арешту на вилучене майно ОСОБА_5 через необґрунтованість утримання його органом досудового розслідування за аналогічних підстав.
Таким чином, клопотання про арешт майна ОСОБА_5 жодним чином не підтверджує той факт, що ноутбук та мобільний телефон мають відношення до будь-якого кримінального провадження або злочину, чим порушено вимоги ст. 171 КПК України. Необхідність арешту жодним чином не доведено.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення прокурора, заперечення адвоката, дослідивши протокол огляду мобільного телефону від 23.12.2024, приходжу до наступних висновків.
Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023100100000006 від 06.01.2023, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 3693 КК України, та за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 203-2, ч. 1 ст. 369-3, ч. 3 ст. 209 КК України, нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва в якому, забезпечується Офісом Генерального прокурора.
В ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Еспорт» є організатором офіційних турнірів з кібеспортивних дисциплін «ESPORTS BATTLE», в тому числі з кіберфутболу та кібербаскетболу, які включені до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, затверджених Міністерством молоді та спорту України (https://mms.gov.ua/sport/yedinij-kalendarnij-plan-fizkulturno-ozdorovchih-ta-sportivnih-zahodiv).
Встановлено, що на території України діє низка осіб, які мають чіткий розподіл ролей та обов'язків між собою та здійснюють вплив на результати офіційних спортивних змагань з кіберфутболу «FIFA» та кібербаскетболу «NBA», що проводить ТОВ «Еспорт» (код ЄДРПОУ 43788641) та у ТОВ «СК Стрім» з настільного тенісу «Setka Cup», шляхом підкупу, примушування або підбурювання чи вступу у змову щодо результатів офіційного спортивного змагання з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи або одержання внаслідок таких діянь неправомірної вигоди для себе чи третьої особи.
До складу організованих злочинних груп входять організатори, які розробляють та впроваджують схеми незаконного заробітку за допомогою впливу на результати офіційних спортивних змагань. Також вони займаються пошуком осіб для виконання інших ролей злочинної групи.
Також, до організованої групи входять вербувальники, до функцій яких входять пошук та вербування спортсменів або осіб, причетних до організації офіційних змагань, шляхом підкупу, погроз або примушування. Вербувальники під час контакту з спортсменами використовують різноманітні соціальні мережі та мессенджери.
В подальшому завербована особа використовується для участі в договірних матчах (безпосередньо спортсмени) або в сприянні організації договірних матчів (організатори, судді тощо). За попередніми даними вербувальники отримують за свою роль від 1000 доларів США до 3000 доларів США за особу. Спортсменам за участь в договірних матчах зазвичай виплачують від 500 доларів США до 2000 доларів США.
До організованої групи також входять програмісти, що за допомогою букмекерських контор, які мають та не мають ліцензії на проведення азартних ігор та лотерей від Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей під час договірного матчу роблять ставки у значних розмірах (від 5000 доларів США до 100000 доларів США) через підставні аккаунти та виводять отриманий прибуток він незаконної злочинної діяльності через різноманітні платіжні системи або криптовалюту на підконтрольні організатору рахунки та в подальшому передають частину отриманих коштів спортсменам.
Також на матчах присутня особа, яка під час матчу передає спортсмену сигнал (знімає кепку, зав'язує шнурки, телефонує на спеціальний мобільний пристрій) та сигналізує, що кошти проставлені на букмекерських рахунках та спортсмен починає впливати на результат матчу своїми діями або бездіяльністю.
24.09.2024 відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/38098/24-к від 27 серпня 2024 року проведено санкціонований обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, в ході обшуку приміщень, за вказаною адресою виявлено та вилучено: ноутбук «Mac Book Air» s/n: J4GXVGX47C, мобільний телефон Iphone 15 Pro Max із сім карткою s/n НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_5 .
Вищевикладене дає підстави вважати, що вказана техніка використовувалась для вчинення злочину.
У зв'язку з вищевикладеним постановою слідчого групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 від 25.09.2024 вилучені в ході обшуку ноутбук та мобільний телефон визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Прокурор вказує, що з метою збереження речових доказів, виникла необхідність в арешті майна.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, слідчим суддею встановлено, що постановою слідчого групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 від 25.09.2024 вилучені в ході обшуку ноутбук та мобільний телефон визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.
З огляду на те, що прокурором в судовому засіданні було зазначено, що в накладенні арешту на ноутбук «Mac Book Air» s/n: J4GXVGX47C відпала необхідність, слідчий суддя, вважає за необхідне в цій частині клопотання відмовити.
Разом з цим, що стосується арешту майна на мобільний телефон iPhone 15 Pro Мах із сім карткою s/n НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , слідчим суддею в судовому засіданні встановлено, що вказане майно має вагоме значення для подальшого розслідування кримінального провадження, та має ознаки кримінального правопорушення, що підтверджується протоколом огляду від 23.12.2024. За вказаних обставин, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке є речовими доказами у кримінальному провадженні № 72023100100000006 від 06.01.2023, а саме: мобільний телефон iPhone 15 Pro Мах із сім карткою s/n НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_5 .
В решті вимог клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1