печерський районний суд міста києва
Справа № 757/52768/20-к
пр. № 1-кс-8380/25
28 лютого 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду заяви керівника ГСУ ДБР ОСОБА_4 про роз'яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.12.2020 по розгляду провадження 757/52768/20-к,-
13.02.2025 до мого провадження надійшла заява слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду заяви керівника ГСУ ДБР ОСОБА_4 про роз'яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.12.2020 по розгляду провадження 757/52768/20-к.
Заява вмотивована тим, що судове рішення, яке є заявник просить роз'яснити, ухвалене слідчим суддею ОСОБА_5 , який згідно штатного розпису є діючим суддею Печерського районного суду м. Києва, а відтак з метою уникнення сумнів у неупередженості слідчий суддя ОСОБА_3 просила відвести її від розгляду вказаного провадження.
В судове засідання учасники та слідчий суддя не з'явився, про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.
Слідчим суддею, з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, визнано можливим розгляд заяви у відсутність сторін.
Вивчивши заяву, дослідивши матеріали заяви та клопотання, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Слід відмітити, що у відповідності з ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Таким чином, КПК України не передбачає роз'яснення судового рішення іншим суддею чи складом суду, вказана позиція викладена в ухвалі Апеляційного суду міста Києва № 757/52742/16-к від 19.09.2017.
Пунктом 4 частини 1 статті 75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Згідно з вимогами ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки ,що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).
За таких обставин подальший розгляд слідчим суддею ОСОБА_3 провадження за заявою про роз'яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.12.2020, поставить під сумнів принцип неупередженого розгляду справи безстороннім і незалежним судом.
Таким чином, заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76, 81, 82 КПК України, суд,-
Заяву про самовідвід - задовольнити.
Відвести слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від розгляду заяви керівника ГСУ ДБР ОСОБА_4 про роз'яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.12.2020 в рамках провадження 757/52768/20-к.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6