Рішення від 25.02.2025 по справі 905/1508/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

РІШЕННЯ

іменем України

25.02.2025р. Справа №905/1508/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., за участю секретаря судового засідання Полукарова Д.Е., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «АЛЬЯНСРЕМТРАКТОР» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Шевченка, буд. 148, кв. 51; код ЄДРПОУ 36723685)

до відповідача: Державного підприємства “ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» (місцезнаходження: 85001, Донецька область, місто Добропілля, пр. Шевченка, 2; ідентифікаційний код 43895975; електронна пошта: невідома)

про стягнення 1 426 000,00 грн., з яких заборгованість в розмірі 1 296 000,00 грн., 3% річних в розмірі 9 348,20 грн., інфляційні втрати в розмірі 43 117,92 грн., пеня в розмірі 81017,70 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Вакуленко Д.О. (на підставі ордеру серія АР №1199406 від 18.11.2024);

від відповідача: не з'явився

Обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «АЛЬЯНСРЕМТРАКТОР» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства “ ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК » про стягнення 1 426 000,00 грн., з яких 1 296 000,00 грн. - заборгованість, 9 348,20 грн. - 3% річних, 43 117,92 грн. - інфляційні втрати, 81 017,70 грн. - пеня.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №225-24 про закупівлю послуг за результатами торгів № UA-2024-01-31-010565-а від 13.03.2024.

Ухвалою суду від 29.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.12.2024 підготовче засідання відкладалось на 20.01.2025.

Представником позивача 09.01.2025 до суду було надано заяву про долучення документів до матеріалів справи.

Представником відповідача відзив на позовну заяву на адресу суду надано не було, однак надано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 20.01.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 25.02.2025.

Про розгляд справи сторони повідомлялись шляхом надсилання ухвал до їх електронних кабінетів..

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

ВСТАНОВИВ

13.03.2024 між Державним підприємством "ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК" (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «АЛЬЯНСРЕМТРАКТОР» (далі - виконавець, позивач) було укладено договір №225-24 про закупівлю послуг за результатами торгів № UA-2024-01-31-010565-а (далі-договір), відповідно до п.п. 1.1. якого в порядку та на умовах, передбачених цим договором, виконавець зобов'язується на свій ризик, своїми силами та засобами, використовуючи свої матеріали й обладнання за завданням замовника виконати капітальний ремонт вантажопідйомного крана ККК-16 для ш. Новодонецька- код ДК 021:2015:50530000-9: “Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки» (далі - обладнання), надати послуги зазначені у специфікаціях, які підписані обома сторонами і є невіддільною частиною цього договору.

Додатки (специфікації) оформляються відповідно до зразка, погодженого сторонами в додатку №1 до цього договору, який є його невіддільною частиною (п. 1.2. договору).

Згідно п. 1.3. договору безпосередній перелік, обсяг і вартість послуг погоджуються сторонами в додатках, які є невіддільними частинами договору.

Відповідно до п. 1.4. договору замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити надані виконавцем послуги.

Місцем надання послуг вважається Донецька область, Краматорський район, с. Курицине, вул. Робоча, 15 (п. 1.5. договору).

Згідно до п. 1.6. договору місцем розташування об'єкта вважається Донецька область, Краматорський район, с. Курицине, вул. Робоча, 15.

Відповідно до п. 2.1.3. виконавець зобов'язується прийняти за актом приймання-передачі обладнання в ремонт. В акті приймання-передачі обладнання в обов'язковому порядку вказується кількість, наявність зовнішніх пошкоджень, комплектність, заставна вартість обладнання, переданого в ремонт.

Здати Замовнику надані послуги з оформленням Акту приймання-передачі наданих послуг та наданням Акту випробування обладнання відповідно до розробленої програми випробувань (п.2.1.10 Договору).

Замовник зобов'язався своєчасно оплатити Послуги відповідно до умов цього договору та прийняти від виконавця надані послуги за Актом приймання-передачі наданих послуг (п.п.2.2.2., 2.2.3 Договору.)

Умовами п. 3.1. договору сторони встановили, що загальна сума договору визначена загальною сумою всіх додатків, які є його невіддільною частиною. У будь-якому разі, загальна сума договору не повинна перевищувати суму, еквівалентну 1 296 000,00 грн. (один мільйон двісті дев'яносто шість тисяч гривень 00 коп.) з ПДВ на дату укладення договору.

Розрахунки за договором здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 60 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг, виключно за умови подання та реєстрації податкових накладних. Якщо останній день терміну для оплати, встановлений цим договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день (п. 3.3. договору).

Згідно з п. 4.1. договору передання обладнання для надання послуг за цим договором і його повернення з ремонту здійснюється сторонами з оформленням відповідного акту приймання-передачі обладнання, послуги повинні вестися із матеріалів Виконавця.

Відповідно до п. 4.3. сторони здійснюють приймання-передачу наданих послуг з оформленням акту приймання-передачі наданих послуг. Виконавець не пізніше ніж за 2 (два) робочі дні з моменту надання послуг за відповідним додатком зобов'язаний підписати й передати замовнику два примірники акту приймання-передачі наданих послуг.

На підставі п. 6.9. договору у разі несвоєчасної оплати наданих послуг замовник, на письмову вимогу виконавця сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Термін нарахування замовником виконавцю штрафних санкцій за договором не обмежується шістьма місяцями з моменту надання зобов'язань за договором, у зв'язку з чим штрафна санкція підлягає нарахуванню за весь період порушення зобов'язання (п. 6.11. договору).

Згідно до п. 8.1. договір може бути скріплений печатками сторін, набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2024 року, а в частині надання зобов'язань - до повного надання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, що виникли під час дії договору.

Специфікацією до договору №225-24 про надання послуг за результатами торгів № UA-2024-01-31-010565-а від 13.03.2024 передбачено надання послуг на суму 1 296 000,00 грн. на наступних умовах розрахунків: оплата здійснюється протягом 60 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін акту виконаних послуг. Термін надання послуг: протягом 60 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін актів прийому-передачі обладнання в ремонт, за заявкою замовника.

Договір №225-24 про надання послуг за результатами торгів від 13.03.2024 та Специфікація до нього підписані представниками сторін та скріплені печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору було фактично надано послуги на загальну суму 1 296 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом надання послуг №110 від 01.07.2024 на суму 1 296 000,00 грн. з ПДВ, податковою накладною № 2 від 01.07.2024.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №44 від 01.07.2024 на суму 1 296 00,00 грн. з ПДВ.

У зв'язку з тим, що оплату за поставлений товар здійснено відповідачем не було, позивач звертався до відповідача з претензією № 383 від 30.10.2024, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки заборгованість за договором №225-24 про надання послуг за результатами торгів № UA-2024-01-31-010565-а від 13.03.2024 залишилася несплаченою, позивач звернувся із даним позовом до суду для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань.

Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладена угода за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статті 901 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір №225-24 про закупівлю послуг за результатами торгів № UA-2024-01-31-010565-а від 13.03.2024 є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, позивачем було надано послуги відповідачу за договором на загальну суму 1 296 000,00 грн., що підтверджується актом надання послуг №110 від 01.07.2024 на суму 1 296 000,00 грн. з ПДВ.

Факт отримання від позивача послуг з боку відповідача за вищевказаним договором підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на акті надання послуг з зазначенням того, що умови договору виконано в повному обсязі.

На виконання умов договору позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 44 від 01.07.2024.

Як вже зазначалося, відповідно до п. 3.3. договору розрахунки за цим договором здійснюються замовником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 60 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг, виключно за умови подання та реєстрації податкових накладних. Якщо останній день терміну для оплати, встановлений цим договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку замовника.

Сплату заборгованості у передбачений договором строк боржником не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, відповідачем суду також не надано.

В матеріалах справи наявний акт звірки взаємний розрахунків з якого вбачається, що станом на 30.09.2024, за спірним договором, заборгованість Державного підприємства “ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «АЛЬЯНСРЕМТРАКТОР» склала 1 296 000,00 грн. Вказаний акт звірки підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 1 296 000,00 грн.

Згідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як вже зазначалося, п. 6.9. договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати наданих послуг замовник, на письмову вимогу виконавця сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Керуючись вищенаведеними приписами Договору позивачем здійснено нарахування пені на суму заборгованості за загальний період з 01.09.2024 по 27.11.2024 в сумі 81 017,70 грн.

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок пені за визначені позивачем періоди, господарський суд дійшов висновку, що останній є арифметично та методологічно вірним, отже позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у заявленому розмірі - 81 017,70 грн.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано 3 % річних за загальний період з 01.09.2024 по 27.11.2024 в сумі 9 348,20 грн. та інфляційні нарахування за загальний період з 01.09.2024 по 27.11.2024 в сумі 43 117,92 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов'язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов'язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов'язання.

3% річних за своїми ознаками є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою є самостійним способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 24.01.2018 по справі № 910/24266/16, відповідно до якої вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. До вимог про стягнення сум процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 названого Кодексу).

Тобто, всі вищевказані приписи застосовуються у разі наявності прострочення грошового зобов'язання боржника перед кредитором за невиконання (неналежне виконання) умов відповідного договору.

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за визначені позивачем періоди господарський суд дійшов висновку, що останні є арифметично та методологічно вірними, тому заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовий збір відповідно ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України стягується з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-78, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «АЛЬЯНСРЕМТРАКТОР» до Державного підприємства «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» про стягнення 1 426 000,00 грн., з яких заборгованість в розмірі 1 296 000,00 грн., 3% річних в розмірі 9 348,20 грн., інфляційні втрати в розмірі 43 117,92 грн., пеня в розмірі 81 017,70 грн. - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» (місцезнаходження: 85001, Донецька область, місто Добропілля, пр. Шевченка, 2; ідентифікаційний код 43895975; електронна пошта: невідома) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «АЛЬЯНСРЕМТРАКТОР» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Шевченка, буд. 148, кв. 51; код ЄДРПОУ 36723685) основну суму боргу в розмірі 1 296 000 грн., 3% річних в сумі 9 348,20 грн., інфляційні втрати в сумі 43 117,92 грн., пеню в сумі 81 017,70 грн., судовий збір в сумі 17 153,81 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 25.02.2025 підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.03.2025.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.С. Зельман

Попередній документ
125585689
Наступний документ
125585691
Інформація про рішення:
№ рішення: 125585690
№ справи: 905/1508/24
Дата рішення: 25.02.2025
Дата публікації: 06.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; підряду, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (28.03.2025)
Дата надходження: 28.11.2024
Предмет позову: Заборгованість
Розклад засідань:
11.12.2024 14:30 Господарський суд Донецької області
20.01.2025 15:00 Господарський суд Донецької області
25.02.2025 15:00 Господарський суд Донецької області
19.03.2025 14:00 Господарський суд Донецької області
10.04.2025 11:30 Господарський суд Донецької області