вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.03.2025м. ДніпроСправа № 904/122/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м. Київ в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цветмет ЛТД", с. Любимівка Дніпропетровської області
про стягнення 142 284,22грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цветмет ЛТД" заборгованість у розмірі 142 284,22грн, з яких:
- основний борг у розмірі 132 927,11грн;
- пеня у розмірі 6 163,18грн;
- 3 % річних у розмірі 697,47грн;
- інфляційні втрати у розмірі 2 496,46грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №094213QU8IAP066 розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 10.10.2023 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 справу №904/122/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 20.01.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
20 січня 2025 року від позивача на виконання вимог ухвали суду до господарського суду надійшла заява та долучено відповідні докази.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2025 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Чаплинська, буд. 1-А, с. Любимівка, Дніпропетровська область, 52042 (а.с. 53).
Направлена судом на адресу відповідача ухвала про відкриття провадження повернута підприємством зв'язку з відміткою: "за закінченням встановленого терміну зберігання".
Відповідно до п. 5 частини шостої ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, якщо відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20 та врахована судом, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19 та від 01.03.2023 у справі № 910/18543/21).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).
Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Окрім того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини першої статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ "Газорозподільні мережі України" №1839 від 26.12.2022 (із змінами та доповненнями, внесеними постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №971 від 31.05.2023) ТОВ "Газорозподільні мережі України" здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.
Згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1839 (в редакції постанови №1769 від 29.09.2023) Дніпропетровська філія ТОВ "Газорозподільні мережі України" наділена господарською компетенцією з розподілу природного газу споживачам Дніпропетровської області.
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначає Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2494.
Дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників (частина третя глави першої розділу І Кодексу газорозподільних мереж).
Відповідно до частини другої глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, у порядку, визначеному цим розділом.
Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI цього ж Кодексу договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
На письмову вимогу споживача Оператор ГРМ зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати споживачу підписану уповноваженою особою Оператора ГРМ письмову форму договору розподілу природного газу.
Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (далі оператор ГРМ, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Цветмет ЛТД" (далі споживач, відповідач) укладено договір розподілу природного газу для споживача, що не є побутовим (далі договір) шляхом підписання відповідачем 10 жовтня 2023 року заяви-приєднання №094213QU8IAP066 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 (а.с. 25).
Цей типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (пункт 1.1 договору).
Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі Кодекс газорозподільних систем) (п. 1.2 договору).
Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3 договору).
Згідно з пунктом 1.4 договору оператор ГРМ це оператор газорозподільної системи, що здійснює розподіл природного газу, а споживач фізична або юридична особа чи фізична особа-підприємець, об'єкт якої підключений до газорозподільної системи оператора ГРМ.
Відповідно до пункту 2.1 договору оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
При вирішенні всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов'язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем (п. 2.3 договору).
Пунктом 5.2 договору передбачено, що визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором.
Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності сторін (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), фактичний об'єм природного газу визначається з урахуванням втрат та витрат природного газу між точкою вимірювання і межею балансової належності сторін шляхом їх додавання/віднімання до/від об'єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача.
Оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 6.1 договору).
Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення. До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу (пункт 6.2 договору).
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 6.4 договору).
За змістом пункту 6.6 договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.
У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня отримання письмової вимоги.
Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб.
Пунктом 6.8 договору передбачено, що надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватись підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором (п. 8.2 договору).
За умовами пункту 12.1 договору цей договір укладається на невизначений строк.
Якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов'язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.
У разі незгоди споживача зі змінами він має право розірвати цей договір шляхом надсилання письмового повідомлення оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього договору зміни. нерозірвання цього договору вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду споживача з внесеними до цього договору змінами (п. 12.2 договору).
Доказів зміни, розірвання чи визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.
Відповідно до заяви-приєднання №094213QU8IAP066 від 10.10.2023 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) персональним EІC-кодом споживача як суб'єкта ринку природного газу є: 56XО00013QU8I00Т; величина замовленої потужності об'єкта споживача на 2023 рік становить 90592,18м3(з 01.10.2023 по 31.12.2023); строк надання послуги (з урахуванням ст. 631 Цивільного кодексу України) - з 01.10.2023 (а.с. 25).
Відповідно до листа про укладення договору розподілу природного газу від 05.10.2023 №490-К/В-71/1023, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем, відповідачу була визначена річна замовлена потужність на 2024 рік в обсязі 351659,02 м3. Відповідно місячна замовлена потужність при цьому дорівнює 29304,92 м3 (351659,02/12 = 29304,92) (а.с.27).
Згідно з постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1777 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 30 грудня 2022 року № 1944", яка набрала чинності з 01.10.2023, для позивача встановлено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,26 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).
Отже, у 2024 році вартість послуги розподілу природного газу на місяць для відповідача становила 44309,04грн з ПДВ (29304,92м3 х 1,26 х 1,2).
На виконання умов договору протягом вересня - листопада 2024 року позивач надав відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 132 927,12грн, що підтверджується актами наданих послуг:
№ДПТ021810 від 30.09.2024 за вересень 2024 року, об'ємом 29 304,92м.куб, на суму 44 309,04грн;
№23609 від 31.10.2024 за жовтень 2024 року, об'ємом 29 304,92м.куб, на суму 44 309,04грн;
№23732 від 30.11.2024 за листопад 2024 року, об'ємом 29 304,92м.куб, на суму 44 309,04грн (а.с. 28-30).
Зазначені акти наданих послуг містять посилання на договір розподілу природного газу №094213QU8IAP066 від 10.10.2023 та підписи сторін скріплені печатками підприємств.
Акт №23732 від 30.11.2024 підписаний постачальником в односторонньому порядку (не містить підпису споживача), направлений на адресу споживача (а.с. 30, 31).
Також позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату (розподіл газу):
№9658 від 01.08.2024 на суму 44 309,04грн (розрахунковий період 1-30 вересня 2024 року, отримано представником відповідача 06.08.2024);
№10971 ід 02.09.2024 на суму 44 309,04грн (розрахунковий період 1-31 жовтня 2024 року, отримано представником відповідача 05.09.2024);
№12471 від 01.10.2024 на суму 44 309,04грн (розрахунковий період 1-30 листопада 2024 року, отримано представником відповідача 07.10.2024) (а.с. 40-42).
У визначений пунктом 6.6 договору строк відповідач не здійснив оплату вартості наданих послуг з розподілу природного газу на суму 132 927,11грн (з урахуванням переплати у розмірі 0,01грн).
11.10.2024 позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу за вих. № 491-1698/1024 від 11.10.2024 про сплату у семиденний строк з моменту її одержання заборгованості у розмірі 44 309,03грн (а.с. 33, 34).
Згідно витягу з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення №5193100041783, вимога від 11.10.2024 отримана відповідачем 16.10.2024 та залишена без задоволення.
11.11.2024 позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу за вих. № 491-1884/1124 від 11.11.2024 про сплату у семиденний строк з моменту її одержання заборгованості у розмірі 88 618,07грн (а.с. 35, 36).
Згідно витягу з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення №5193100068282, вимога від 11.11.2024 отримана відповідачем 14.12.2024 та залишена без задоволення.
11.12.2024 позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу за вих. № 491-2111/1224 від 11.12.2024 про сплату у семиденний строк з моменту її одержання заборгованості у розмірі 132 927,11грн (а.с. 37, 38).
Згідно витягу з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення №5193100088550, вимога від 11.12.2024 отримана відповідачем 17.01.2025 та залишена без задоволення.
Станом на час звернення позивача з позовом до суду (13.01.2025) заборгованість за договором №094213QU8IAP066 розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 10.10.2023 у сумі 132 927,11грн відповідачем не сплачена.
Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 132 927,11грн, пеню у розмірі 6 163,18грн, 3% річних у розмірі 697,47грн, інфляційні втрати у розмірі 2 496,46грн, що і є причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору про розподіл природного газу, строк його дії, умови надання послуг, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
Зобов'язання, що виникли між сторонами на підставі укладеного між ними типового договору, є господарськими, а тому згідно зі статтями 4, 173 - 175 та відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання зазначеного договору мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Статтею 902 Цивільного кодексу України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
За змістом частини першої статті 193 Господарського кодексу України та частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 Цивільного кодекс України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
За змістом пунктів 6, 7 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем періодом для здійснення розрахунків за договором розподілу природного газу є календарний місяць.
Оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу з моменту його укладання.
Споживач, що не є побутовим, оплачує вартість замовленої річної потужності виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Оплата здійснюється виключно грошовими коштами.
Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.
Пунктом 10 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.
Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ.
Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.
До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Отже, відповідно до умов договору відповідач мав достатню інформацію щодо строків, щомісячних обсягів та ціни послуг з розподілу природного газу у спірний період.
За умовами пункту 6.6 договору остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити вартість наданої послуги з розподілу природного газу:
за вересень 2024 року не пізніше 10 жовтня 2024 року, прострочка виконання настає з 11.10.2024;
за жовтень 2024 року не пізніше 11 листопада 2024 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 12.11.2024;
за листопад 2024 року не пізніше 10 грудня 2024 року, прострочка виконання настає з 11.12.2024.
Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання з оплати вартості наданих послуг не виконав.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 132 927,11грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
За наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу у розмірі 132 927,11грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини другої ст. 343 ГК України та ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
Пунктом 8.2 договору визначено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. Нарахування пені здійснюється, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.
Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 6 163,18грн за загальний період з 11.10.2024 до 13.01.2025 (по кожному акту окремо) (а.с. 12).
Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що пеня розрахована відповідно до умов п. 8.2 договору, не суперечить вимогам наведених вище положень діючого законодавства в частині її нарахування. Розрахунок є арифметично вірним.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Суд під час вирішення спору з'ясовує обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснює оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснений неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми пені та інших нарахувань, у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №922/2216/18 та від 05.03.2018 в справі №910/1389/18).
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 697,71грн за період з 11.04.2024 до 02.09.2024 та інфляційні втрати за період з жовтня по листопад 2024 року у розмірі 2 496,46грн (по кожному рахунку окремо) (а.с. 12).
З наданого до позовної заяви розрахунку убачається, що три відсотка річних нараховано: за період з 11.04.2024 до 02.09.2024 на заборгованість в сумі 252,44грн; за період з 13.05.2024 до 02.09.2024 на заборгованість в сумі 252,47грн; за період з 11.06.2024 до 02.09.2024 на заборгованість в сумі 252,47грн; за період з 11.05.2024 до 02.09.2024 на заборгованість в сумі 252,46грн; за період з 12.08.2024 до 02.09.2024 на заборгованість в сумі 252,47грн.
Водночас, судом встановлено, що строк оплати за надані послуги є таким, що настав 10.10.2024, 11.11.2024, 10.12.2024, прострочка виконання настає з 11.10.2024, з 12.11.2024, з 11.12.2024. Крім того, позовна заява не містить обгрунтувань щодо періоду виникнення заборгованості та на підставі яких актів про надання послуги з розподілу природного газу виникла вказана заборгованість в сумі 252,44грн, 252,47грн, 252,46грн.
Зважаючи на те, що за спірними актами наданих послуг: №ДПТ021810 від 30.09.2024 за вересень 2024 року на суму 44 309,04грн; №23609 від 31.10.2024 за жовтень 2024 року на суму 44 309,04грн та №23732 від 30.11.2024 за листопад 2024 року на суму 44 309,04грн прострочка виконання виникає з 11.10.2024, з 12.11.2024 та з 11.12.2024 відповідно, а 3% нараховані за період з 11.04.2024 по 02.09.2024, вимога позивача про стягнення 3% річних задоволенню не підлягає.
Згідно наданого до позовної заяви розрахунку, інфляційні втрати у загальній сумі 2496,46грн розраховані за загальний період із жовтня по листопад 2024 року із заборгованості за кожним спірним актом окремо та з урахуванням індексів інфляції: жовтень 2024 року - 101,80%; листопад 2024 року - 101,90%.
Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат помилок не виявлено.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом третім частини третьої статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає заборгованість за послуги з розподілу природного газу у розмірі 132 927,11грн, пеня у розмірі 6 163,18грн, втрати від інфляції у розмірі 2496,46грн, а всього 141 586,75грн.
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40грн, що підтверджується платіжною інструкцією №280 від 07.01.2025. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 47, 55).
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 2 410,53грн (141 586,75грн* 2422,40грн / 142 284,22грн).
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цветмет ЛТД" про стягнення 142 284,22грн - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цветмет ЛТД" (ідентифікаційний код 39966306; вул. Чаплинська, буд. 1-А, с. Любимівка, Дніпропетровська обл., 52042) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (ідентифікаційний код 44907200; вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116) в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (ідентифікаційний код 45261177; вул. Шевченка, буд. 2, м. Дніпро, 49044) основний борг у сумі 132 927,11грн (сто тридцять дві тисячі дев'ятсот двадцять сім гривень 11коп.), пеню у розмірі 6 163,18грн (шість тисяч сто шістдесят три гривні 18коп.), втрати від інфляції у розмірі 2496,46грн (дві тисячі чотириста дев'яносто шість гривень 46коп.) та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 410,53грн (дві тисячі чотириста десять гривень 53коп.), видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено - 04.03.2025
Суддя Н.М. Євстигнеєва