вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про закриття апеляційного провадження
"04" березня 2025 р. Справа№ 910/10465/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024
у справі №910/10465/24 (суддя Усатенко І.В.)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азгард-Агро"
до Фізичної особи-підприємця Баса Шейха Миколайовича
про стягнення 128957,67 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Азгард-Агро" звернулось до місцевого господарського суду із позовом до Фізичної особи-підприємця Баса Шейха Миколайовича про стягнення 128957,67 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі №910/10465/24 задоволено повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Азгард-Агро", стягнуто з Фізичної особи-підприємця Баса Шейха Миколайовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Азгард-Агро" суму основного боргу у розмірі 99313,26 грн, пеню у розмірі 20553,76 грн, 3% річних у розмірі 3529,27 грн., втрати від інфляції у розмірі 5561,38 грн. та судовий збір в розмірі 3028,00грн.
Додатковим рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі №910/10465/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Азгард-Агро" про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Баса Шейха Миколайовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Азгард-Агро" витрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.
04.12.2024 через електронний суд, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просив суд визнати протиправним та скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 по справі № 910/10465/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Азгард-Агро» в задоволені вимог про стягнення витрат на правову допомогу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Майструка Євгенія Сергійовича на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі №910/10465/24 за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм - Господарсько процесуального кодексу України (ГПК України).
Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Частина перша статті 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
У розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов'язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов'язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб'єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов'язку стосовно однієї із сторін спору.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок; такий правовий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Колегія суддів наголошує, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 03.06.2019 у справі № 910/6767/17, від 25.10.2019 у справі №910/16430/14 та від 05.05.2020 у справі № 910/9254/18.
У разі встановлення господарським судом відповідних обставин суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (частина 2 статті 50 ГПК України), та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права у будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб'єкта апеляційного оскарження (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 911/2635/17).
Частиною першою статті 41 ГПК України передбачено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
З матеріалів справи вбачається та не оспорюється апелянтом, що він не є учасником справи № 910/10465/23, а тому позбавлений права на оскарження судових рішень у цій справі в статусі його учасника.
Оскаржуваним додатковим рішенням не вирішувалося питання про права та охоронювані законом інтереси апелянта.
На підставі наведеного, керуючись вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 254 ГПК України, колегія суддів відзначає, що в ОСОБА_1 відсутнє право апеляційного оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 по справі № 910/10465/24.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 по справі № 910/10465/24 слід закрити.
З підстав наведеного та керуючись ст. ст. 234, 235, 254, 264, 265, 281, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 по справі № 910/10465/24 - закрити.
2. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов