вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
"04" березня 2025 р. Справа № 910/11224/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Андрієнка В.В.
Сітайло Л.Г.
без повідомлення учасників справи,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Валмі Інвест"
про забезпечення позову,
подану під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболоньторгстандарт"
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2024
у справі №910/11224/24 (суддя - Капцова Т.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Валмі Інвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболоньторгстандарт"
про стягнення заборгованості.
У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Валмі Інвест" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболоньторгстандарт" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 8316118,03 грн, з яких: 8280000,00 грн - забезпечувальний платіж та 36118,03 грн - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за попереднім договором купівлі-продажу частки (корпоративних прав) від 01.07.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 відкрито провадження у справі №910/11224/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 у справі №910/11224/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Валмі Інвест" задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболоньторгстандарт" на користь позивача забезпечувальний платіж у розмірі 8256000,00 грн та 31436,07 грн 3% річних, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.01.2025 апеляційну скаргу у справі №910/11224/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Сітайло Л.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання про відкриття/відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення апеляційної скарги без руху у справі №910/11224/24 до надходження її матеріалів до Північного апеляційного господарського суду.
23.01.2025 Господарський суд міста Києва скерував матеріали справи №910/11224/24 до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 апеляційну скаргу у справі №910/11224/24 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків.
До суду 31.01.2025 у встановлений процесуальний строк від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболоньторгстандарт" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №910/11224/24, призначено її до розгляду на 25.03.2025, а також встановлено позивачу строк на подання відзиву.
17.02.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Валмі Інвест" просить відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.
27.02.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Валмі Інвест" подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, належне на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Оболоньторгстандарт", а саме нежитлове приміщення №288 загальною площею 161,4 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1524809980000, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 74, в межах суми стягнення 8287436,07 грн.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач вказує на те, що відповідач не прибув до нотаріуса для укладення основного договору, як і не повернув суму забезпечувального платежу за попереднім договором, та ігнорує вимоги позивача про повернення коштів. Як зазначає позивач, у нього є підстави вважати, що внаслідок умисних дій відповідача наявне у нього майно може зникнути, або ж зменшитися настільки, що задоволення вимог позивача стане неможливим. Пари цьому, відповідач, порушуючи головні засади (принципи) господарського судочинства, а саме зловживаючи процесуальними правами, не наводячи жодної норми права, яку порушив суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, звернувся до суду з апеляційною скаргою. Такі дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболоньторгстандарт" порушують права позивача на ефективний судовий захист та ставлять під сумнів виконання рішення про стягнення з відповідача суми боргу.
Позивач зазначає, що є підстави вважати, що внаслідок умисних дій відповідача майно, наявне у нього на момент розгляду судом апеляційної скарги, може зникнути, або ж зменшитись настільки, що задоволені вимоги позивача (у випадку відмови в задоволенні апеляційної скарги) не зможуть бути виконані, тобто стане неможливим виконання рішення суду. При цьому, відповідач вживає заходів з метою зменшення активів, за рахунок яких рішення суду у даній справі могло б бути виконане. Доказом цього є той факт, що відповідач відчужив корпоративні права ТОВ «Рентакс», що були предметом попереднього договору, на користь інших осіб, що підтверджується копіями витягів з ЄДР від 16.09.2024 та 26.11.2024. Також, відповідач має значну суму заборгованості перед іншими кредиторами, яка досі не погашена, зокрема, перед ОСОБА_1 на суму 205759363,57 грн, що підтверджується ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 31.01.2025 у справі №758/1483/25 про залишення позовної заяви без руху.
За приписами ч. ч. 1 та 6 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Апеляційний суд, проаналізувавши приписи чинного процесуального закону, обставини справи та надані позивачем доказ, приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Валмі Інвест" про забезпечення позову з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Також, згідно з ч. 11 цієї статті не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №906/1162/22, 29.06.2023 у справі №925/1316/22 та 18.05.2023 у справі №910/14989/22.
Забезпечення позову - це по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача забезпечувального платежу за попереднім договором купівлі-продажу частки (корпоративних прав) від 01.07.2024, який відповідач мав добровільно повернути у випадку неукладення основного договору, але не повернув, а також 3% річних, нарахованих за час прострочення виконання свого обов'язку.
Колегія суддів вказує на те, що під час вирішення питання забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується судом під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Отже, не є підставами для забезпечення позову посилання позивача на ухилення відповідача від виконання зобов'язань за попереднім договором купівлі-продажу частки (корпоративних прав) від 01.07.2024, а також подання безпідставної, на переконання позивача, апеляційної скарги на рішення суду, оскільки станом на час розгляду апеляційної скарги такі доводи не є достовірно встановленими фактами, вони потребують дослідження, перевірки та оцінки, оскільки судове рішення ще не набрало законної сили.
Порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем за договором не є підставою для застосування заходів забезпечення позову, оскільки такі заходи застосовуються не в залежності від наявності у відповідача заборгованості, а в залежності від наявності належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Наявність у позивача сумніву в тому, що рішення суду буде виконане, за відсутності належних доказів не є достатньою підставою для забезпечення позову, адже такий захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно має наслідком позбавлення особи права на вільне розпорядження власним майном.
Згідно зі ст. ст. 73 та 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Поряд з цим, позивачем у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не надано суду доказів, у розумінні чинного процесуального закону, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
У заяві про забезпечення позову позивач посилається на наявність у відповідача заборгованості перед іншими особами. Однак, саме по собі рішення суду про стягнення з відповідача коштів не є підставою вважати, що відповідач не матиме можливості виконати своє зобов'язання перед позивачем, або ухилятиметься від цього.
Щодо обставин відчуження відповідачем корпоративних прав ТОВ «Рентакс», що були предметом попереднього договору, на користь інших осіб, апеляційний суд вказує на те, що позивачем не доведено, що внаслідок такого відчуження у відповідача будуть відсутні грошові кошти та майно, за рахунок якого можливо було б виконати рішення суду у даній справі. Водночас, заява про забезпечення позову не містить доказів наявності чи відсутності грошових коштів, наявних у відповідача на відкритих рахунках.
Навпаки, матеріали справи містять докази на підтвердження того, що позивачу на праві власності належить нерухоме майно та машиномісця, за рахунок яких можливо буде виконати судове рішення у даній справі.
Відтак, без доведення належними та допустимими доказами вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження належного йому майна з метою унеможливлення виконання судового рішення та відсутності грошових коштів на рахунках відповідача, на які може бути звернено стягнення у разі виконання рішення суду, апеляційний суд вважає, що заява про забезпечення позову мотивована виключно припущеннями позивача щодо можливого ухилення відповідача від виконання судового рішення.
Однак, самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Отже, позивачем у встановленому процесуальним законом порядку не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Вказане має наслідком відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Валмі Інвест" про забезпечення позову.
У зв'язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці з 24.02.2025 по 03.03.2025 включно дана ухвала постановлюється невідкладно після усунення вказаної обставини.
Керуючись ст. ст. 136- 140, 232- 234 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Валмі Інвест" про забезпечення позову у справі №910/11224/24.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня її складення.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді В.В. Андрієнко
Л.Г. Сітайло