вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" лютого 2025 р. Справа№ 910/8570/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Кропивної Л.В.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Овчинніковій Я.Д.;
за участю представників сторін:
від позивача: Лєщинський К.Д.
від відповідача: не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 (повний текст складено 10.12.2024)
та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 (повний текст складено 23.12.2024)
у справі №910/8570/24 (суддя Ковтун С.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью енерджі Юкрейн"
до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
про стягнення 2 514 730,73 грн, -
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью енерджі Юкрейн" звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 2 514 730,73 грн, у тому числі: 2 339 178,56 грн боргу, 85 650,81 грн 3% річних, 89 901,36 грн інфляційних втрат.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконував умови договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.03.2022 (далі - Договір), внаслідок чого заборгував 2 339 178,56 грн за поставлену позивачем у період з квітня 2022 року по березень 2023 електричну енергію.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 у справі №910/8570/24 позов задоволено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью енерджі Юкрейн" 2 339 178,56 грн боргу, 85 650,81 грн 3% річних, 89 901,36 грн інфляційних втрат, 30 176,76 грн судового збору.
Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 2 339 178,56 грн належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 у справі №910/8570/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью енерджі Юкрейн" задоволено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью енерджі Юкрейн" 34 650,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування додаткового рішення суд першої інстанції вказав, що позивач подав належні докази понесення 34650,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а відповідач не довів неспівмірність цих витрат.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішеннями суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 у справі №910/8570/24 та додаткове рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 у справі №910/8570/24 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью енерджі Юкрейн" та заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- згідно умов договору строк оплати зазначається в рахунку на оплату (не менше 5-ти днів), а початком перебігу такого строку є дата вручення паперового рахунка споживачу (особистого чи згідно поштового штемпеля), чого судом першої інстанції не було враховано;
- заявлена позивачем сума витрат на правову допомогу умовам ст.ст. 126, 129 ГПК України не відповідає, не є неминучими (необхідними), а їхній розмір не є розумним, обґрунтованим та співмірним, що не враховано судом при прийнятті додаткового рішення.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/8570/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.
Ухвалою суду від 13.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" та призначено справу до розгляду на 25.02.2025.
Правові позиції учасників справи
28.01.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог відповідача, просив рішення та додаткове рішення залишити без змін.
Явка представників сторін
Представник відповідача у судове засідання 25.02.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони повідомлялись належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі ЄСІТС.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
А тому, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), враховуючи рекомендації, викладені у пункті 2.2. Правил організації ефективного господарського судочинства, затверджених рішенням загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 5 від 29.05.2024, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 25.02.2025 за відсутності представника відповідача.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
28 березня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» (постачальник) та Нафтогазодобувне управління «Чернігівнафтогаз» публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (споживач) уклали договір № С-28/03/22-15 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір).
Відповідно до пункту 2.1 Договору постачальник надає послугу з постачання електроенергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Пунктом 3.1 Договору визначено, що початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в додатку 1 до цього договору.
Згідно з пунктом 4.1 Договору для забезпечення безперервного надання послуг з постачання електричної енергії споживачу постачальник зобов'язується здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечать задоволення попиту на споживання електричної енергії споживачем.
Відповідно до пункту 5.2 Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з договірною ціною, яка є додатком 2 до цього договору.
Згідно з пунктом 5.4 Договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць з 00:00 першого по 24:00 останнього числа місяця включно.
Відповідно до пункту 5.5 Договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). При цьому споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ. Поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Оплата за фактично спожитий обсяг електричної енергії за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Порядок розрахунків регламентується в додатках 2, 3 договору (п. 5.6 Договору).
Згідно з пунктом 5.12 Договору розрахунковий період є періодом звірки остаточних обсягів поставленої електричної енергії, розрахунків за договором, за наслідками чого сторонами складається акт передачі - прийому електричної енергії та акт звірки, у яких фіксується фактичний обсяг та ціна фактично спожитої електричної енергії, що була поставлена споживачу протягом розрахункового місяця.
У пункті 5.13. сторони погодили, що постачальник не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, формує та зі своєї сторони підписує кваліфікованим електронним підписом та надсилає на електронну пошту споживача акт передачі-прийому електричної енергії та акт звірки та/або надсилає підписану скан-копію таких актів на електронну пошту споживача з подальшим надісланням не пізніше наступного робочого дня засобами поштового зв'язку підписаних повноважною особою сторони з проставленням печатки (за наявності) оригіналів актів на поштову адресу споживача. У випадку підписання та направлення постачальником акту передачі-прийому електричної енергії та акту звірки з використанням кваліфікованого електронного підпису, споживач не пізніше наступного робочого дня зі своєї сторони підписує кваліфікованим електронним підписом отримані акти передачі-прийому електричної енергії та акт звірки і надсилає підписані кваліфікованим електронним підписом отримані акти передачі-прийому електричної енергії та акт звірки і надсилає підписані кваліфікованим електронним підписом акт передачі-прийому електричної енергії та акт звірки на електронну пошту постачальника. У випадку надіслання постачальником скан-копії акту передачі-прийому електричної енергії та акту звірки на офіційну електронну адресу споживача (з подальшим направленням двох екземплярів оригіналів акту передачі-прийому електричної енергії та акту звірки), споживач зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дня отримання таких скан-копій роздрукувати, підписати та надіслати підписані скан-копії акту передачі-прийому електричної енергії та акту звірки на офіційну електронну адресу постачальника. Не пізніше наступного робочого дня з дня отримання оригіналів акту передачі-прийому електричної енергії та акту звірки споживач зобов'язаний підписати та направити один примірник оригіналу акту передачі-прийому електричної енергії та один примірних акту звірки засобами поштового зв'язку на офіційну поштову адресу постачальника, зазначену у розділі 14 договору.
У п. 14 додатку № 1 до Договору (заява- приєднання) та п. 9 додатку № 5 до Договору визначена відповідачем його офіційна електронна адреса: Kostiantyn.Movchan@Ukrnafta.com, Roman.Doroshenko@Ukrnafta.com.
Додатком 2 до Договору (Договірна ціна), додатковими угодами № № 1, 2, 3, 4, 5 та додатком 3 Договору (Комерційна пропозиція) в редакції погодженій сторонами у додатковій угоді № 5, яка вступила в силу з 01.03.2023, встановлено, що до 15 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим місяцем, споживач здійснює остаточний розрахунок за поставлену у розрахунковому місяці електричну енергію.
Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем на підставі завчасно виставлених постачальником рахунків. Остаточний розрахунок проводиться на підставі акту передачі-прийому електроенергії за звітний (попередній період, фактичний відпрацьований період) та рахунку на оплату, що надсилається у строк та порядку, передбачені договором для направлення акту передачі-прийому електричної енергії.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 березня 2023 року, а в частині оплати поставленої електричної енергії - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором).
У період з квітня 2022 року по березень 2023 року включно позивач поставив електричну енергію на загальну суму 396 027 900,18 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання - передачі № 367 від 30.04.2022 (рахунок № 686 від 30.04.2022 на суму 25 160 729,09 грн); № 540 від 31.05.2022 (рахунок № 1003 від 31.05.2022 на суму 27 413 673,00 грн); № 731 від 30.06.2022 (рахунок № 1346 від 30.06.202 на суму 24 184 028,30 грн); № 926 від 31.07.2022 (рахунок № 1699 від 31.07.2022 на суму 30 436 039,63 грн); № 1052 від 31.08.2022 (рахунок № 2038 від 31.08.2022 на суму 33 783 349,67 грн); № 1300 від 30.09.2022 (рахунок № 2490 від 30.09.2022 на суму 36 343 385,46 грн.); № 1508 від 31.10.2022 (рахунок № 2876 від 31.10.2022 на суму 37 109 089,54 грн); № 1717 від 30.11.2022 (рахунок № 3226 від 30.11.2022 на суму 37 543 585,76 грн); № 1965 від 31.12.2022 (рахунок № 3580 від 31.12.2022 на суму 37 287 572,76 грн); № 54 від 31.01.2023 (рахунок № 264 від 31.01.2023 на суму 38 784 125,09 грн); № 314 від 28.02.2023 (рахунок № 613 від 28.02.2023 на суму 31 989 644,47 грн); № 535 від 31.03.2023 (рахунок № 897 від 31.03.2023 на суму 35 992 677,41 грн).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплатив 393 688 721,62 грн, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача та платіжними інструкціями.
Спір у справі виник у зв'язку з несплатою відповідачем 2 339 178,56 грн як остаточного розрахунку за спожиту в березні 2023 року електричну енергію (рахунок № 897 від 31.03.2023 на суму 35 992 677,41 грн).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Як встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору у період з квітня 2022 року по березень 2023 року включно позивач поставив електричну енергію на загальну суму 396 027 900,18 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання - передачі.
З огляду на здійснені відповідачем платежі, фактично неоплаченою залишилась заборгованість за спожиту в березні 2023 року електричну енергію
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У п. 4 додатку 2 до договору, в редакції додаткової угоди № 5 від визначено, що до 15 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим місяцем, споживач здійснює остаточний розрахунок за поставлену у розрахунковому місяці електричну енергію.
З огляду на умови Договору відповідач зобов'язаний здійснити остаточний розрахунок до 15 квітня 2023 року.
Відтак, відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів констатує, що строк виконання грошових зобов'язань відповідача за спірний період є таким, що настав.
Проте, всупереч ст. 74 ГПК України доказів повної оплати за спожиту відповідачем у березні 2023 року електричну енергію матеріали справи не містять.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо ненастання строку оплати у зв'язку із неотриманням рахунків на оплату, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктом 5.6 Договору оплата рахунка постачальника за фактично спожитий обсяг електричної енергії за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем.
Водночас, умова укладеного між сторонами договору щодо обов'язку відповідача здійснити оплату на підставі виставлених постачальником рахунків не містить вказівку на подію, яка має неминуче настати, конкретну календарну дату, або чітко визначений період у часі.
А тому, отримання відповідачем рахунку не є подією, з якою пов'язано початок перебігу строку виникнення зобов'язання, оскільки подія є об'єктивним явищем, що не залежить від волі учасників правовідносин, тоді як отримання рахунку є саме дією, яка є вираженням суб'єктивної волі учасників правовідносин.
Крім того, колегія суддів звертає увагу скаржника, що рахунок є документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти та неотримання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а отже, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити вартість поставленого позивачем товару.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 910/13527/17.
Стосовно абзацу 1 пункту 13.6 Договору, яким скаржник обґрунтовує свої заперечення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 13.6 Договору усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача.
Водночас, даний пункт лише стосується передбаченого п. 13.2 Договору повідомлення щодо зміни умов Договору чи припинення його дії, а не щодо направлення рахунків на адресу відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 11 квітня 2023 року направляв на визначену у договорі електронну адресу відповідача Roman.Doroshenko@ukrnafta.com рахунок № 897 від 31.03.2023 на суму 35992677,41 грн, можливість направлення якого на електронну адресу також передбачено п. 5.13. договору.
Верховний Суд у постанові від 24.09.2024 у справі № 910/19091/23 за результатами перегляду спору за аналогічними правовідносинами щодо тих же сторін спору зазначив, що надсилання рахунків електронною поштою було звичним як для позивача, так і для відповідача, який отримавши такі рахунки сплачував їх, не заявляючи при цьому про порушення способу їх надсилання і відсутність підстав для проведення оплати отриманої електричної енергії.
Більше того, як вірно зазначив суд першої інстанції, поведінка відповідача щодо оплати більшої частини відповідного рахунку з одночасним запереченням настання строку платежу не відповідає критерію добросовісності (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України), який є певним стандартом, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
При цьому, за змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань щодо не здійснення оплати вартості поставленої електричної енергії, тоді як строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати настав.
Підсумовуючи вищевикладене, оскільки невиконання грошового зобов'язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів повної оплати боргу відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2 339 178,56 грн правомірно визнана судом першої інстанції обґрунтованою.
Також за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 85 650,81 грн 3% річних, 89 901,36 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Здійснивши перевірку заявлених до стягнення 85 650,81 грн 3% річних, 89 901,36 грн інфляційних втрат за період з 16.04.2023 по 04.07.2024, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що відповідні розрахунки є арифметично вірними, а тому дані позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Також, додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью енерджі Юкрейн" 34 650,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, актів наданих послуг тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
На підтвердження понесених ним судових витрат позивач долучив до матеріалів справи: копію договору про надання правничої допомоги № 05/06-1 від 05.06.2024, акт виконаних робіт (гаданих послуг) № 05/11 від 05.11.2024 на суму 34 650,00 грн.
Стосовно доводів відповідача щодо неспівмірності заявлених до стягнення витрат колегія суддів відзначає наступне.
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Колегією суддів враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.
При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Колегією суддів досліджено подані позивачем до суду докази, які свідчать про проведену адвокатом роботу, і не встановлено неспівмірності вказаних витрат.
Доводи апелянта, що справа є нескладною і необхідність надання правової допомоги на заявлену вартість відсутня, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що вартість наданих послуг з правничої допомоги складає близько 1,48 % від суми заборгованості, що є підтвердженням того, що витрати на правничу допомогу у розмірі 34 650,00 грн. є обґрунтованими, пропорційними до предмета спору.
Колегія суддів відзначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Також, апеляційним судом враховуються положення п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Враховуючи викладене вище, з огляду на фактично надану адвокатом правову допомогу в межах справи № 910/8570/24 у суді першої інстанції, наявність доказів на понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу позивачу у розмірі 34 650,00 грн.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 у справі № 910/8570/24 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 у справі № 910/8570/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 у справі № 910/8570/24 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені за подачу апеляційної скарги, покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 910/8570/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повна постанова складена 03.03.2025
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді Л.В. Кропивна
Є.Ю. Пономаренко