вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" лютого 2025 р. Справа№ 912/2907/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Барсук М.А.
Пономаренка Є.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Української державної льотної академії
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2024
про повернення позовної заяви
у справі № 912/2907/24 (суддя Чинчин О.В.)
за позовом Української державної льотної академії
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімічні авіаційні технології»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛА Хімічні авіаційні технології»
про розірвання договорів, повернення повітряного судна
19.11.2024 Українська державна льотна академія звернулась до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімічні авіаційні технології» та Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛА Хімічні авіаційні технології» з вимогами:
« 1. Розірвати договір №2/ТО/KLW/21 на надання послуг з технічного обслуговування ПС від 12 травня 2021 року.
2. Розірвати договір №01/ЗПМ-48/21 з надання послуг на базування та виконання навчальних польотів повітряних суден на злітно-посадковому майданчику ВЕСЕЛЕ від 13 травня 2021 року.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімічні авіаційні технології» повернути Українській державній льотній академії повітряне судно ХІАТ-650УТ/СХ UR- KLW зав. №19.650.02.02 УТ/СХ.
4. Вирішити питання про розподіл судових витрат».
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 25.11.2024 позовну заяву Української державної льотної академії від 19.11.2024 з додатками направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 у справі № 912/2907/24 повернуто позовну заяву Української державної льотної академії до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімічні авіаційні технології», Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛА Хімічні авіаційні технології» про розірвання договорів, повернення повітряного судна, оскільки заявником порушені правила об'єднання позовних вимог. Так, в межах даного позову об'єднано позовні вимоги, які ґрунтуються на двох договорах, однак, заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами.
Суд зазначив, що заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою та не є основними та похідними позовними вимогами відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у даному випадку вимоги позивача щодо розірвання та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімічні авіаційні технології» повернути Українській державній льотній академії повітряне судно ХІАТ-650УТ/СХ UR- KLW зав. №19.650.02.02 УТ/СХ не є похідними вимогами від вимог за кожним з таких договорів.
Установивши, що підставами виникнення спірних правовідносин сторін є господарські договори, кожен із яких, породжує різні взаємні права та обов'язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих різними окремими договорами, суд першої інстанції дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам ст. 173 ГПК України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті.
Не погоджуючись із висновками та мотивами, якими керувався суд першої інстанції при повернення позовної заяви без розгляду, Українська державна льотна академія звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для розгляду до суду першої інстанції. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали допустив порушення норм процесуального права.
За доводами скаржника, суд першої інстанції допустив неправильне застосування статтей 173, 174 ГПК України, зокрема не врахував правових позицій, викладених у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 905/2043/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 901/430/19; не надав оцінку припису п. 2 ч. 2 статті 173 ГПК України.
На переконання скаржника, якщо місцевий господарський суд вбачав відсутність підстав для об'єднання заявлених Академією вимог в одній позовній заяві, то скориставшись процесуальним правом, передбаченим ч. 6 ст. 173 ГПК України, повинен був з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну вимогу в самостійне провадження.
Також, за доводами позивача, суд неправильно встановив природу вимог, заявлених позивачем, вказавши на відсутність зв'язку між ними, в силу того, що вони не поєднуються ані підставами виникнення, ані поданими Академією доказами, ані суб'єктним складом сторін спору. Однак суд не врахував, що саме об'єднання позовних вимог є необхідною передумовою для застосування судом належного способу судового захисту - повернення Українській державній льотній академії повітряного судна.
На думку скаржника, підстави позову Української державної льотної академії до ТОВ «ХІАТ» та ТОВ «УЛА ХІАТ» обґрунтовані спільним об'єктом господарсько-правових зобов'язань - повітряним судном ХИАТ-650 UR-KLW (серійний № 19.650.02.02 УТ/СХ); при цьому два правочини вчинені в межах одного часового проміжку; правова природа договорів є взаємозалежною; зв'язок між заявленими позовними вимогами обумовлений єдиним місцем виконання правочинів про надання послуг з ТО та проведення навчальних польотів, що є важливим для витребування майна, перебування якого було врегульовано двома оспорюваними правочинами.
За доводами скаржника, відмовивши позивачеві у розгляді заявлених ним вимог в єдиному провадженні, місцевий господарський суд створив передумови для ухвалення рішення, що не відповідатиме критерію належності способу судового захисту, як того вимагає процесуальне законодавство та судова практика, зокрема сформована у постановах Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 та від 30.01.2019 у справі № 905/1926/16, і, в свою чергу, гарантовано позбавить позивача можливості досягнути бажаний правовий результат захисту своїх законних прав, свобод та інтересів.
Скаржник вважав, що обґрунтував, чому розірвання в примусовому порядку двох договорів - Договору про ТО та Договору про навчальні польоти є найбільш оптимальними та доцільними, тобто таким, що відповідатиме меті, якої бажає досягнути позивач, а саме: необхідність витребування та повернення до його господарського відання й управління конкретно визначеного майна - повітряного судна ХИАТ-650 UR-KLW (серійний № 19.650.02.02 УТ/СХ).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 апеляційну скаргу Української державної льотної академії залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.
Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів 20.01.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Української державної льотної академії про усунення недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 912/2907/24 за апеляційною скаргою Української державної льотної академії на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2024. Постановлено розгляд апеляційної скарги Української державної льотної академії на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 у справі № 912/2907/24 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімічні авіаційні технології» та Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛА Хімічні авіаційні технології» правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не подавали.
Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права при вирішенні питання про повернення позовної заяви, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до вимог статті 47 Господарського процесуального кодексу України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; права або обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Згідно з частиною першою статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Таким чином, нормою процесуального права закріплене право позивача об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
При цьому об'єднання позовних вимог може мати і негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Так, Українською державною льотною академією об'єднано вимоги, які ґрунтуються на двох договорах, а саме:
1) Договорі на надання послуг з технічного обслуговування ПС №2/ТО/KLW/21 від 12.05.2021, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімічні авіаційні технології» та Льотною академією Національного авіаційного університету;
2) Договорі з надання послуг на базування та виконання навчальних польотів повітряних суден на злітно - посадковому майданчику ВЕСЕЛЕ №01/ЗПМ-48/21 від 13.05.2021, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю «УЛА Хімічні авіаційні технології» та Льотною академією Національного авіаційного університету.
Суд першої інстанції встановив, що заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами; заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою та не є основними та похідними позовними вимогами; обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі Договору на надання послуг з технічного обслуговування ПС №2/ТО/KLW/21 від 12.05.2021, Договору з надання послуг на базування та виконання навчальних польотів повітряних суден та злітно - посадковому майданчику ВЕСЕЛЕ №01/ЗПМ-48/21 від 13.05.2021 не підтверджуються однаковими доказами.
Колегія суддів вважає вірним твердження місцевого господарського суду, що дослідженню підлягають виконання обидвох договорів.
У той же час, предметом обох договорів, які має намір розірвати позивач, не є повітряне судно ХИАТ-650 UR-KLW (серійний № 19.650.02.02 УТ/СХ), адже предметом Договору №2/ТО/KLW/21 від 12.05.2021 є платне строкове технічне обслуговування повітряних суден: а предметом Договору №01/ЗПМ-48/21 від 13.05.2021 є строкове платне надання місця стоянки та базування на ньому повітряних суден, а також забезпечення охорони повітряних суден.
Крім того вказані договори укладені з різними особами - Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімічні авіаційні технології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УЛА Хімічні авіаційні технології», а тому суб'єктний склад сторін не є однаковим.
Аналізуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог суттєво утруднить вирішення спору у визначені ГПК України строки; заявлені позивачем вимоги не пов'язані між собою підставами виникнення та не пов'язані поданими доказами, а тому не можуть вважатися однорідними.
З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про порушення позивачем при поданні позову вимог статті 173 Господарського процесуального кодексу України щодо об'єднання позовних вимог, оскільки стосується двох окремих правочинів, та не пов'язані між собою ані підставами виникнення, ані поданими доказами.
Не має юридичного значення і та обставини, що два правочини укладалися в межах одного часового проміжку або пов'язане місце виконання.
Посилання скаржника на неврахування судом першої інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду, відхиляються колегією суддів, оскільки такі висновки зроблені Верховним Судом з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній конкретній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.
Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни судового рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.
Отже, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого судового рішення у відповідності до норм статті 280 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.
Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Української державної льотної академії на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 у справі № 912/2907/24 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 у справі № 912/2907/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 912/2907/24 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді М.А. Барсук
Є.Ю. Пономаренко