04 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 463/12584/21 пров. № А/857/5807/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
за участю секретаря судового засідання Носа С. П. Вовка А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці та Головного управління Держпраці у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 463/12584/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна служба України з питань праці про стягнення коштів,
місце ухвалення судового рішення м.Львів
суддя у І інстанціїБратичак У.В.
дата складання повного тексту рішенняне зазначена
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
12.11.2024 до Львівського окружного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про заміну боржника у виконавчих листах.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що у зв'язку з проведенням реорганізації територіальних органів Державної служби з питань праці реорганізовано та утворено Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, яке фактично є правонаступником Управління Держпраці у Львівській області. Положення про Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці затверджено наказом Державної служби України з питань праці від 23 вересня 2022 року №169.
Наведене на думку заявника свідчить про те, що в процесі реорганізації територіальні органи Державної служби з питань праці реорганізовано та утворено Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, яке є правонаступником реорганізованого Головного управління Держпраці у Львівській області.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 463/12584/21 задоволено заяву представника ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчих листах.
Замінено боржника у виконавчих листах, виданих Львівським окружним адміністративним судом 26 липня 2024 року у справі №463/12584/21, з Головного управління Держпраці у Львівській області (пл.Міцкевича, 8, м.Львів, 79005, код ЄДРПОУ 39778297) на Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (пл. Міцкевича, 8, місто Львів, 79005; код ЄДРПОУ 44778105).
Не погоджуючись з обумовленою ухвалою суду першої інстанції, Західне міжрегіональне управління державної служби з питань праці та Головне управління Держпраці у Львівській області звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 463/12584/21.
В обґрунтування апеляційних скарг вказують, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В доводах апеляційних скарг скаржники наголошують на неправильній оцінці судом першої інстанції нормативно-правових актів, на підставі яких зроблено висновок про наявність підстав для заміни боржника та зазначають, що Головне управління Держпраці у Львівській області хоча перебуває в стані припинення, однак свою діяльність не припинило, а як наслідок відсутні підстави для заміни боржника у виконавчому провадженні.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційні скарги не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про дату, час та місце розгляду справи відповідачі та представник позивача повідомлені через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
В судовому засіданні представник Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці Боднарчук М.І. надав пояснення та підтримав доводи апеляційних скарг. Представник позивача Василик Ю.М. в судовому засіданні надала пояснення та заперечила проти доводів апеляційних скарг.
Державна служба України з питань праці подала заяву про розгляд справи без участі свого представника.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що застосування механізму заміни сторони виконавчого провадження є можливим у випадку, якщо станом на час проведення виконавчих дій, боржник, який є суб'єктом владних повноважень, перебуває у стані припинення, але ще не припинений як юридична особа публічного права, проте, його управлінські функції передані іншій юридичній особі публічного права.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 23 травня 2024 року у справі №463/12584/21 задоволено частково позов ОСОБА_1 .
Cтягнуто з Головного управління Держпраці у Львівській області на користь ОСОБА_1 122800 (сто двадцять дві тисячі вісімсот) грн 69 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, без урахування податків та зборів. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Львівській області на користь ОСОБА_1 2915 (дві тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) грн 22 коп., сплаченого судового збору. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Львівській області на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) грн 00 коп., понесених витрат на правову допомогу. Вказане вище рішення суду набрало законної сили.
На виконання рішення Львівським окружним адміністративним судом 26 липня 2024 року було видано три виконавчі листи у яких боржником зазначено: Головне управління Держпраці у Львівській області (пл.Міцкевича, 8, м.Львів, 79005, ЄДРПОУ 39778297).
Наказом від 05 грудня 2022 року № 234 Управліннями Держпраці у Волинській, Закарпатській, Рівненській областях та Головним управлінням Держпраці у Львівській області припинено здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах з 6 грудня 2022 року.
Наказом Державної служби України з питань праці від 23 вересня 2022 року №169 затверджено положення про Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Положення стосовно процесуального правонаступництва закріпленні у статті 52 КАС України, відповідно до якої у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно з частиною першою статті 379 КАС України, яка кореспондує приписи частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).
З наведеного нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набрання судовим рішенням законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідного процесуального статусу, користуються правами та несуть певні обов'язки, зумовлені таким статусом сторони. Заміна сторони виконавчого провадження є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво.
Отож заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 червня 2021 року у справі № 2-а-1411/11, від 24 квітня 2018 року у справі №2а/0612/649/11, від 03 травня 2018 року у справі №2-а-1864/10, від 13 грудня 2018 року у справі №2-а-1710/11, від 29 січня 2020 року у справі №815/1303/17, тому колегія суддів уважає наведені висновки застосовними і у цій справі, позаяк питання застосування процесуальних норм є подібним.
Разом з тим для правильного вирішення питання заміни боржника у виконавчих листах у цій справі, а саме Головного управління Держпраці у Львівській області - Західним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці, суду першої інстанції необхідно було дослідити питання наявності підстав для заміни боржника, таких як припинення юридичної особи та перехід її прав і обов'язків до іншої юридичної особи.
Підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень, а саме: ліквідація органу чи посади; припинення юридичної особи шляхом її злиття, приєднання, поділу, перетворення; звільнення з посади чи інше припинення повноважень посадової особи.
Під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно - правові відносини нового суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) на місце суб'єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок).
Згідно з пунктами 5 та 6 Порядку орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Права та обов'язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб'єкта владних повноважень є або припинення суб'єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Якщо спір виник з приводу реалізації суб'єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб'єктам владних повноважень.
Якщо спір виник у відносинах, що не пов'язані з реалізацією суб'єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб'єкта владних повноважень.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах 11.02.2021 у справі № 826/9815/18, від 28 серпня 2024 року у справі № 440/9835/22.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Приписи статті 52 КАС України передбачають здійснення процесуального правонаступництва у разі вибуття однієї із сторін його правонаступником, в той час суд першої інстанції не надав оцінку тому, зокрема, чи припинена юридична особа - Головне управління Держпраці у Львівській області.
Таким чином, суд першої інстанції не встановив наявності правонаступництва в розумінні статті 104 Цивільного кодексу України та публічного правонаступництва в розумінні статті 52 КАС України та статті 379 цього кодексу.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці від 12.01.2022 № 14 (далі - Постанова № 14) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці, в тому числі Управління Держпраці у Львівській області.
Натомість, відповідно до п. 2 цієї Постанови утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці.
Підпунктом 3 п. 3 Постанови № 14 визначено, що міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, виконують завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються. Відповідно, Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці продовжує виконувати завдання і функції Управління Держпраці у Волинській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Головного управління Держпраці у Львівській області, Управління Держпраці у Рівненській області.
Згідно п.п. 1 п. 3 Постанови № 14 територіальні органи Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов'язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Державної служби з питань праці і прийняттям рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною службою з питань праці після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворені згідно з пунктом 2 цієї постанови, затвердження положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.
Судом встановлено, що наказом від 05 грудня 2022 року № 234 Управліннями Держпраці у Волинській, Закарпатській, Рівненській областях та Головним управлінням Держпраці у Львівській області припинено здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах з 6 грудня 2022 року.
Таким чином, Постанова № 14 вказує про компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, тобто про перехід до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці завдань і функцій Головного управлінням Держпраці у Львівській області.
Тобто держава, яка в особі Кабінету Міністрів України ухвалила Постанову № 14, коли ліквідувала, серед інших, Головне управлінням Держпраці у Львівській області, не відмовилася від завдань і функцій, покладених на органи Державної служби з питань праці, а наділила ними новоутворений міжрегіональний територіальний орган - Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 15.11.2023 у справі №440/12978/21 та від 06.08.2024 у справі № 440/4546/21 та від 28 серпня 2024 року у справі № 440/9835/22.
Разом з тим судом установлено, що Управління Держпраці у Львівській області, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не припинене як юридична особа.
Суд першої інстанції не врахував, що спір у цій справі виник у відносинах публічної служби і стосується стягнення на користь ОСОБА_1 122800 (сто двадцять дві тисячі вісімсот) грн 69 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, отже спір не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації державної політики з питань праці.
З огляду на вказане, заміна Управління Держпраці у Львівській області, як боржника (відповідача) може мати місце виключно у випадку фактичного її вибуття унаслідок припинення.
Ураховуючи, що суть спору у цій справі не стосується публічно-владних функцій, що були передані Західному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці і на момент вирішення судом питання про заміну боржника у виконавчому листі до Реєстру не був унесений запис про припинення Управління Держпраці у Львівській області, висновок суду першої інстанцій про вибуття Управління Держпраці у Львівській області і наявність підстав для її заміни на Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці є передчасним.
Аналогічні висновки, відображено у постанові ВС від 20 грудня 2024 року у справі №280/2157/22
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг знайшли своє підтвердження та спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального права, а відтак апеляційні скарги слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід скасувати з ухваленням в цій частині нового судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці та Головного управління Держпраці у Львівській області задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 463/12584/21 скасувати.
Ухвалити постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви від 11.11.2024 року про заміну боржника у трьох виконавчих листах, виданих Львівським окружним адміністративним судом у справі №463/12584/21.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення. Порядок, строки та підстави подання касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції визначено ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос
Повне судове рішення складено 04 березня 2025 року