04 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/8662/24 пров. № А/857/3874/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Носа С. П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі № 460/8662/24 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
місце ухвалення судового рішення м.Рівне
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїГудима Н.С.
дата складання повного тексту рішення19.12.2024
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 8630,41 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами в загальній сумі 8630,41 грн. У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкових зобов'язань в добровільному порядку протягом строків, встановлених податковим законодавством, вказана заборгованість набула статусу податкового боргу. Вимога про сплату недоїмки, виставлена контролюючим органом, відповідачем виконана не була, а тому податковий орган звернувся з даним позовом про стягнення коштів з платника податків в судовому порядку. За таких обставин, просив позов задовольнити повністю.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі № 460/8662/24 у задоволенні позову Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В доводах апеляційної скарги позивач вказує, що податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про реєстраційні дані фізичних осіб місце проживання ОСОБА_1 у період з дати реєстрації 13.10.1999 року податковою адресою вказана в АДРЕСА_1 . Та з останніми змінами від 05.08.2023 року вважається по АДРЕСА_1 . Відповідно до вказаних даних Головним управління ДПС у Рівненській області надсилалися податкова вимога та податкове повідомлення-рішення, однак конверти поверталися без вручення із відміткою «адресат відсутній».
Як вбачається з довідкових даних податковою адресою платника податків зазначалась саме єдина відома контролюючому органу адреса, іншою адресою платника позивач не володів.
Відповідно податкове повідомлення-рішення на підставі якого виник борг надсилалась на адресу місця проживання фізичної особи-платника податків. На момент формування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, яке надсилалось боржнику за його останньою відомою контролюючому органу адресою проживання. Відповідно до цього контролюючий орган діяв в межах норм чинного законодавства.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги відповідач повідомлений шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Про розгляд апеляційної скарги позивач повідомлений шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на поштову адресу за зареєстрованим місцем проживання (згідно з відповіді з ВОМІРМП УДМС України в Рівненській області) ОСОБА_1 , а зокрема: вул. Центральна, 4 А, с. Самостріли,Рівненський р-н, Рівненська обл.,34732, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази, однак рекомендоване поштове відправлення повернулося неврученим з підстав відсутності адресата за вказаною ним адресою.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КАС України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За приведених обставин, позивач вважається повідомленим по розгляд апеляційної скарги.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що:
- згідно з відповіддю з ВОМІРМП УДМС України в Рівненській області зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , починаючи з 02.03.1987 є " АДРЕСА_1 ".
Натомість податкове повідомлення-рішення №338366-24/17-08 від 11.12.2023 та податкова вимога №0001856-1306-1700 від 19.02.2024 направлені позивачем відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 " та " АДРЕСА_1 ", які не є зареєстрованою адресою (податковою адресою) відповідача.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем не надано документального підтвердження вручення відповідачу за його податковою адресою податкової вимоги і податкового повідомлення-рішення, то відповідно платник податків ОСОБА_1 , не є повідомленим про наявність податкового зобов'язання в установленому ПК України порядку;
-у суду відсутні правові підстави вважати податкове повідомлення-рішення №338366-24/17-08 від 11.12.2023 та податкову вимогу №0001856-1306-1700 від 19.02.2024 належним чином врученими відповідачу у розумінні п.58.3 ст.58 ПК України, а визначені ним грошові зобов'язання, узгодженими у спосіб, встановлений ПК України, що, як наслідок, не дає права контролюючому органу на стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з їх несплатою.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно з інтегрованими картками податкового органу у ОСОБА_1 наявна податкова заборгованість на загальну суму 8630,41 грн, а саме: з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №338366-24/17-08 від 11.12.2023.
Судом також встановлено, що 19.02.2024 податковим органом сформовано податкову вимогу форми "Ф" №0001856-1306-1700 на загальну суму 8630,41 грн.
У вказаній вимозі і податковому повідомленні-рішенні зазначена адреса платника податків " АДРЕСА_1 " та " АДРЕСА_1 ".
Однак такі вимога і рішення не були вручені відповідачу, поштові конверти повернулися на адресу податкового органу з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
За правилами пункту 54.5 статті 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Пунктом 59.5. ст. 95 ПК установлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
За змістом пунктів 95.1. та 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Зміст наведених положень свідчить про те, що у платника податку виникає безумовний обов'язок зі сплати грошового зобов'язання після його узгодження. Несплачена сума грошового зобов'язання у встановлений законом строк набуває статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом. При цьому, днем узгодження нарахованих контролюючим органом податкових зобов'язань, у разі якщо платник податків не подає скаргу на податкові повідомлення-рішення до контролюючого органу вищого рівня чи не оскаржує їх до суду, є одинадцятий календарний день, що настає за днем отримання платником податків відповідного податкового повідомлення-рішення.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено право контролюючих органів на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
При цьому, стягненню податкового боргу передує процедура узгодження грошового зобов'язання та винесення і вручення в установленому порядку податкової вимоги.
Відповідно до п.58.3. ст.53 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Так, згідно з п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата (п. 42.3 ст. 42 ПК України).
Тобто, податкове повідомлення-рішення може вважатися належним чином врученим відповідачу у разі його направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків.
З матеріалів справи убачається, що податкове повідомлення-рішення №338366-24/17-08 від 11.12.2023 та податкова вимога №0001856-1306-1700 від 19.02.2024 направлені позивачем відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 " та " АДРЕСА_1 ".
Згідно з відповіддю з ВОМІРМП УДМС України в Рівненській області зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , починаючи з 02.03.1987 є " АДРЕСА_1 ".
За даними відомостей бази даних Державного реєстру фізичних осіб -платників податків станом на 11.07.2024 року зареєстрованою податковою адресою ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 . Вказані обставини підтверджуються службовою запискою сформованою начальником управління податкових сервісів І. Клинова. (а.с.5)
Відповідно до пунктів 70.1, 70.2 статті 70 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр). До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є громадянами України. До облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення вноситься така інформація: прізвище, ім'я та по батькові; дата народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство; серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий.
Пунктом 70.5 ст. 70 ПКУ установлено, що фізична особа незалежно від віку, яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - ДРФО), зобов'язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи платника податків за формою №5ДР, яка є водночас заявою для реєстрації на підставі обов'язково внесених реквізитів (ПІБ, дата та місце народження, місце реєстрації (місце проживання), громадянство).
Згідно п.70.7. ст.. 70 ПКУ фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п.42.3. ст..42 ПКУ якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Відповідно до пункту 45.1 статті 45 ПК України, платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
За правилами пункту 45.3. статті 45 ПК України платник податків, який обирає спосіб взаємодії з контролюючим органом засобами електронного зв'язку в електронній формі, зобов'язаний під час обрання способу взаємодії повідомити контролюючому органу свою електронну адресу (адреси) шляхом внесення цієї інформації до своїх облікових даних через електронний кабінет.
Всі фізичні особи платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом (пункт 63.5 статті 63 ПК України).
Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2017 р. за № 1306/31174), усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному цим Положенням.
За правилами пункту 1 Розділу IX Порядку, фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою №5ДР (додаток 12) або Заяви за формою № 5ДРП (додаток 13) відповідно.
Тобто від дій добросовісного платника податків залежить достовірність та актуальність даних ДРФО щодо місця проживання такого платника.
Відтак, твердження суду про те, що ППР протиправні з підстав не направлення такого рішення на податкову адресу відповідача спростовуються наведеним вище.
Верховним судом у постанові від 09.10.2018 у справі № 820/1864/17 зроблено висновок щодо застосування норми матеріального права - статті 42 ПК України, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Статтею 45 ПКУ визначено, що платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
При цьому згідно пункту 7 Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом МФУ № 610 від 30.06.2017 (в редакції на час виставлення податкової вимоги у вказаній справі), податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків.
Як визначено пунктом 1 розділу ІІІ Порядку (в редакції на час виставлення податкової вимоги у даній судовій справі), податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем органів ДПС.
Згідно положень п. 19-1.1.45. ст. 19-1 ПКУ, контролюючі органи звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством. Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1. ст.20 ПКУ контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.
Згідно з ч. 1 ст. 73 КАС України належним є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Постановою Верховного суду від 13 лютого 2024 року у справі 640/18325/20 висвітлена правова позиція та висновок щодо застосування указаних норм Податкового кодексу України, що контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного суду від 12.02.2020 у справі № 826/17798/18.
Підсумовуючи викладене та ураховуючи положень п. 19-1.1.45. ст. 19-1, пп. 20.1.34 п. 20.1. ст. 20 ПКУ, колегія суддів приходить до висновку, що Головне управління ДПС у Рівненській області, правомірно звернулося до суду щодо стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 . Як наслідок заявлені позовні вимоги про стягнення суми податкового боргу підлягають задоволення повністю.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а висновки суду першої інстанції є такими, що зроблені за відсутності повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати з прийняттям нового про задоволення позову.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі № 460/8662/24 скасувати.
Ухвалити постанову, якою адміністративний позов Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне, Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166) до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 8630,41 грн. - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) до бюджету податковий борг у розмірі 8630,41 грн, а саме: по податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами (11010500) перерахувати на рахунок UА588999980333149395000017499, Банк отримувача - казначейство України (ЕАП), код ЄДПРОУ 38012494, код банку: МФО 899998, отримувач: ГУК у Рівненській обл./В.Межир.сіл.тг./11011300.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос