04 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/7897/24 пров. № А/857/2194/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Носа С. П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 460/7897/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕОРЕЛЬЄФ-ПІВНІЧ» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
місце ухвалення судового рішення м. Рівне
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїО.Р. Гресько
дата складання повного тексту рішення16.12.2024
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 460/7897/24 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОРЕЛЬЄФ-ПІВНІЧ" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області від 19.03.2024 №10740612/440299821 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 05.04.2023.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОРЕЛЬЄФ-ПІВНІЧ" №1 від 05.04.2023, днем (датою) її подання на реєстрацію.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОРЕЛЬЄФ-ПІВНІЧ" суму судового збору у розмірі 2422,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині вимог що були задоволені та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В доводах апеляційної скарги вказує, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 05.04.2023 стало відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Вказують, що направлене платником податків повідомлення про подання пояснень та копій документів не містили повного пакету документів, передбачених вимогам пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, що зазначено в самому рішенні.
Зокрема скаржник зазначає, що у працівників відсутні безпосередні повноваження щодо формування квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної та відповідно доступ до внесення змін чи додаткової інформації, контролюючим органом не вчинено на не могло бути вчинено жодного порушення в цій частині, а вимоги щодо не зазначення конкретних документів є безпідставними.
Окрім обумовленого зазначає, що з огляду на положеннями пункту 11 Порядку №1165, яким визначені реквізити квитанції, не передбачено, що така квитанція повинна містити конкретний перелік документів. Натомість пункт 11 Порядку №1165 містить виключно вимогу щодо зазначення в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної пропозиції щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, і ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 листопада 2019 року по справі №480/4006/18 та від 3 березня 2020 року по справі №240/3665/19.
Скаржник також зазначає, що судом не враховано, що причиною відмови в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних є надання ТОВ «ГЕОРЕЛЬЄФ- ПІВНІЧ» до повідомлення копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства, зокрема: відсутні ТТН на придбання сировини у ФОП ОСОБА_1 , акти наданих послуг оренди обладнання та розрахункові документи. Також вказує на необхідність рахування правової позиції Верховного суду, що наведена у постанові Верховного суду від 13.02.2024 року у справі №240/5563/23.
Крім того відповідач зазначає, що рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 14.09.2022 року №3581 прийнято Комісією Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Зокрема, вбачаються ознаки ризиковості ведення діяльності ТОВ «Георельєф-Північ» (код ЄДРПОУ 44029982), а саме:
- недостатня кількість трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності;
- реалізація товарів невідомого походження;
- взаємовідносини з суб'єктами господарювання, що перебувають в Журналі ризикових;
- за даними ЄРПН відсутнє придбання послуг транспортування товарів:
- за даними ЄРПН відсутнє придбання ПММ за наявності транспортних засобів (16.07.2022 року придбано автомобіль).
Вказане рішення було чинним на момент подання на реєстрацію податкової накладної №1 від 05.04.2023 року.
Вказані у квитанції підстави зупинення реєстрації податкових накладних від 05.04.2023 року №1 містять посилання на конкретний критерій ризиковості, визначений у пункті 8 Додатку 1 до Порядку №1165.
Таким чином, у даних квитанціях чітко зазначено підстави зупинення реєстрації податкової накладної від 05.04.2023 року №1, вказано які дії має вжити платник податків з метою реєстрації податкових накладних.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги відповідач та позивач повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що:
-позивачем надано на розгляд контролюючого органу для реєстрації податкової накладної документи, які складені з дотриманням вимог законодавства. Надіслані копії первинних та інших документів відображають господарські операції та були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №1 від 05.04.2023.
-всупереч Порядку №520 Головним управлінням ДПС у Рівненській області не надіслано позивачу повідомлення, яким запропоновано додатково надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній;
- наявність нескасованого рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості не може слугувати підставою для прийняття контролюючим органом рішення відмову реєстрації податкових накладних;
- комісією регіонального рівня не обґрунтовано належним чином у встановленому порядку причини відмови у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №1 від 05.04.2023;
- оскаржуване рішення від 19.03.2024 №10740612/440299821 не відповідає критерію "обґрунтованості" та підлягає скасуванню.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕОРЕЛЬЄФ-ПІВНІЧ", ЄДРПОУ 44029982, зареєстроване як юридична особа 10.11.2020; взяте на облік платником податків 11.11.2020 року; види діяльності за КВЕД: виробництво машин і устаткування для видобувної промисловості та будівництва (основний); змішане сільське господарство; лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві; надання допоміжних послуг у лісовому господарстві; прісноводне рибальство; добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю; добування піску, гравію, глин і каоліну; добування мінеральної сировини для хімічної промисловості та виробництва мінеральних добрив; добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів; надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів; різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю; виробництво ювелірних і подібних виробів; виробництво біжутерії та подібних виробів; виробництво іншої продукції; підготовчі роботи на будівельному майданчику; діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; неспеціалізована оптова торгівля; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; виробництво інших верстатів; виробництво інших машин і устаткування спеціального призначення; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; установлення та монтаж машин і устаткування; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів.
Згідно з штатним розписом на підприємстві працюють за основним місцем роботи 4 працівники та 1 працівник за сумісництвом згідно наказів про прийняття на роботу.
Для того, щоб розпочати виробництво устаткувань для видобувної промисловості потрібно розробити пакет підготовчої та проектної документації, провести випробування, отримати відповідну технічну документацію (протоколи випробувань), сертифікат відповідності, декларацію про відповідність технічному регламенту, виготовити журнал нагляду (паспорт), виконати технічний огляд установки та отримати відповідний технічний звіт з метою провадження господарської діяльності позивачем було взято в оренду нежитлове приміщення (ангар) згідно договору оренди нежитлового приміщення від 14.10.2021 з ТОВ “Технопарк Залісся» (подано 20-ОПП 29.10.2021) та електроінструменти згідно договору оренди обладнання від 02.05.2022 з Фізичною особою ОСОБА_2 , а саме: апарат зварювальний напівавтоматичний, модель MЮ/MAG/MMA 350-15; компресор повітряний Дніпро, модель-М АС100, плазморіз Дніпро, модель М СиТ-40, краскопульт, Модель ASG5015.
Після того, як було виконано підготовчий етап та отримано відповідну дозвільну документацію для виробництва устаткування “Промивочно-вібрувальна установка ПВУ-40», підприємство приступило до виготовлення даного устаткування.
В процесі виконання господарської діяльності, ТОВ "ГЕОРЕЛЬЄФ-ПІВНІЧ" було закуплено матеріали.
Після виготовлення установки, експертною організацією, а саме ТОВ “Рівненський ЕТЦ», що має відповідний дозвіл на виконання робіт підвищеної безпеки, було проведено технічний огляд, випробування та експертне обстеження (технічне діагностування), що підтверджується технічним звітом (копія якого міститься в матеріалах справи).
З моменту закінчення виготовлення устаткування у серпні 2022 року в період по квітень 2023 року підприємством не було знайдено покупця, а тому прийнято рішення здати установку в оренду.
03.04.2023 було укладено договір оренди №3/23 із ТОВ “Західкапіталінвест» та передано в користування згідно з актом приймання-передачі устаткування обладнання ПВУ-40.
Згідно з пунктом 5.5 вищезазначеного договору за домовленістю сторін орендна оплата може перераховуватися наперед, частинами, але в будь якому разі до повного виконання грошового зобов'язання (акт звірки додається). Згідно з пунктом 3.1. Договору передача устаткування відбувається за місцезнаходженням Орендодавця.
ТОВ “Західкапіталінвестом» за місцезнаходженням ТОВ “Георельєф-Північ» с.Кривиця було отримано устаткування та доставлено в с.Кривиця в місце збереження (стоянку) спецтехніки ТОВ “Західкапіталінвест». Доставка устаткування була здійснена самовивозом.
Згідно з пунктом 5.5 договору оренди майна №3/23 від 03.04.2023 був отриманий авансовий платіж в сумі 5000,00 грн. згідно з платіжною інструкцією №2080335518 від 05.04.2023.
На суму авансового платежу за оренду устаткування ПВУ-40 було виписано по першій події податкову накладну №1 від 05.04.2023 на суму 5000,00 грн., в т.ч. ПДВ-833,33 грн.
В подальшому згідно акту наданих послуг №1 від 30.04.2023 було надано в оренду ПВУ-40 на суму 18300,00 грн. в т.ч. ПДВ-3050,00 грн.
На основі акту наданих послуг №1 від 30.04.2023 на суму 18300,00 грн., в.т.ч. ПДВ- 3050,00 грн. була виписана податкова накладна № 2 від 30.04.2023 по другій події на суму 13300,00 з ПДВ в сумі 2216,67 грн.
Оплата за оренду устаткування отримана 23.05.2023 в сумі 13 300,00 грн. згідно з платіжною інструкцією №443.
Позивач за наслідком опрацювання податкової накладної №1 від 05.04.2023 отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників в ЄРПН, у яких зазначено: відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної №1 від 05.04.2023 в ЄРПН зупинена. ПН складена та подана платником податків, який відповідає пункту 8 Критерії ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем подано до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено та письмові пояснення щодо господарської операції по податковій накладній №1 від 05.04.2023.
За результатами розгляду податних платником податків пояснень та документів комісією регіонального рівня прийнято рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.03.2024 №10740612/440299821 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 05.04.2023. Підстава прийняття рішення зазначена наступна: “надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства». У графі “додаткова інформація» зазначено: “відсутні ТТН на придбання сировини у ФОП ОСОБА_1 , акти наданих послуг оренди обладнання та розрахункові документи».
Дане рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку.
Рішенням за результатами розгляду скарги від 02.04.2024 №20283/44029982/2 щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних скаргу залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня без змін.
Вважаючи рішення про відмову в реєстрації податкової накладної протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про визнання його протиправним та скасування.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Спірні правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), які застосовуються у редакції, чинній на момент виникнення таких правовідносин.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України, далі - ПК України).
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац 10 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Відповідно до пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192тапунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За правилами пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).
Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" №1165 від 11.12.2019 затверджені: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пунктів 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
З матеріалів справи убачається, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної позивача вказано: "відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної №1 від 05.04.2023 в ЄРПН зупинена. ПН складена та подана платником податків, який відповідає пункту 8 Критерії ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що міститься в додатку 1 до Порядку № 1165 наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 18 квітня 2024 року у справі №160/18840/22, від 23 лютого 2023 року у справі № 420/9924/20, від 27 січня 2022 року (справа № 380/2365/21), від 18 червня 2019 року (справа № 0740/804/18), від 23 жовтня 2018 року (справа № 822/1817/1).
При цьому, колегія суддів звертає увагу контролюючого органу, що у рішеннях про відповідність/невідповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку в обов'язкове для заповнення поле «податкова інформація».
Разом з тим суд встановив, що відповідачем 1 всупереч вимогам Порядку № 1165 у направленій позивачу квитанцій про зупинення реєстрації обумовленої податкової накладної та в оскаржуваному рішенні не ідентифіковано конкретних ризикових операцій та не приведено конкретної податкової інформації, яка слугувала підставою та причиною віднесення позивача до ризикових платників податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Відповідач лише обмежився загальним покликанням на пункту 8 Критеріїв ризиковості, без будь якого обґрунтування.
Як наслідок, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).
Оскільки для виникнення податкового зобов'язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій (надходження коштів чи відвантаження товару), то обов'язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника податку ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про оплату платником податку товарів, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть документи, що засвідчують факт зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, і такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. У разі якщо поставка товару передувала оплаті за нього, то для реєстрації податкової накладної необхідні документи, що підтверджують факт відвантаження товару.
З урахуванням фактичних обставин справи, щодо не приведення відповідачем у названій квитанції про зупинення реєстрації спірної ПН конкретної податкової інформації, яка слугувала підставою та причиною віднесення спірної господарської операції з отримання авансового платежу до ризикових операцій, визначених пунктом 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а також відсутність у вказаній квитанції чіткого та конкретного переліку документів фактично позбавило позивача можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів для реєстрації спірної ПН.
Крім того колегією суддів ураховано, що наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 вказаного Порядку №520 установлено, що платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Згідно пункту 6 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної / розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (п. 7 Порядку №520).
На підставі наказу Міністерства фінансів № 19 від 12.01.2023 року п. 9 Порядку № 520 з 08.03.2023 року викладено в новій редакції, а зокрема змінено порядок розгляду контролюючим органом поданих платником податків письмових пояснень та копій документів до зупинених ПН/РК.
Відповідно до пункту 9 Порядку №520 (з урахуванням внесених змін) письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Дослідивши матеріали справи колегією суддів установлено, що за наслідком отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних позивач надіслав податковому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних реєстрацію яких зупинено. У розділі іменованому «пояснення» вказаного повідомлення позивач зазначив, що згідно п.5.5 договору оренди обладнання №3/23 від 03.04.23р.було отримано 05.04.23р. авансовий платіж в сумі 5000,00 грн. в т.ч.ПДВ-833,33 грн. у зв'язку з чим складено податкову накладну №1 від 05.04.2023р. на суму 5000,00 грн., в т.ч.ПДВ-833,33 грн., яка була зупинена. Крім того, позивачем долучено до вказаного повідомлення та пояснень копії первинних документів у складі 23 додатків, (що не заперечувалося відповідачами), а зокрема: договір оренди устаткування; акт вводу ПВУ; журнал нагляду ПВУ40; договір оренди ангару акти платежі; податки по заробітній платі та виплати; ВН ттн платежі ТОВ АВ метал; декларація про відповідність протоколів виробництва; акт звірки Георел Західкапл.; штатний розпис; накладна ттн 12986 від 15.07.2022 Гах; акт звірки Герел Технопарк; договір накладна ттн платіжка 237 від 11.05.2022 ПП Рівнеметалком; договір накладна ттн платіжка від 05.08.2022 Барабаш; договір видаткова накладна ттн платіжка 60 від 02.06.2022 Нишпоренко; технічний звіт про техогляд ВПУ40; договір накладна ттн платіжка 37 від 30.06.2022 Никончук; накладна ттн платіжка 29003841806 від 31032022 ТОВ Епіцентр; договір оренди обладнання від 02.05.2022 Степченков; накладна ттн 121 від 14.06.2022 платіжка Автотов; накладна ттн 2709 від 23.03.2022 Маяк; договір акт виконання послуг рахунок реєстр Шеремент; накладна ттн платіжка 95 від 13.06.2022 ПП Технопрофіль, банківська виписка по рахунку 01.04- 31.05.2023р. ТОВ “Георельєф-Північ».
Вказані первинні документи підтверджують настання першої події, якою є факт отримання авансового платежу за оренду устаткування ПВУ-40 на суму 5000,00 грн., в т.ч. ПДВ-833,33 грн внаслідок чого, за фактом вказаної першої події позивачем, як платником податків було податкову накладну №1 від 05.04.2023.
Водночас судом встановлено, що відхиляючи вказані пояснення та документи, як підставу для реєстрації податкової накладної Головним управлінням ДПС у Рівненській області всупереч п.9 Порядку №520 не надіслано позивачу повідомлення, яким запропоновано додатково надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, які на думку податкового органу були б достатніми для підтвердження факту першої події.
Згідно з пунктом 10 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Натомість податковий орган ухвалюючи оскаржуване рішення формально зазначив причину для відмови у реєстрації податкових накладних позивача в ЄРПН, в тому рахунку без відповідного попереднього надсилання письмового повідомлення про необхідність надання позивачу додаткових документів, яких на думку податкового органу за наслідками опрацювання вже надісланих платником податків не вистачає, що є недопустимим.
В ході розгляду апеляційної скарги відповідач також не надав суду жодних логічних пояснень та мотивів з яких убачалося, що надані позивачем документи разом із поясненнями були недостатніми та такими що не розкривали наявності у позивача факту першої події (отримання коштів), яка супроводжується складанням податкової накладної.
Із змісту оскаржуваного рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.03.2024 №10740612/440299821 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 05.04.2023 убачається, що підставою для його прийняття слугувало: “надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства». У графі “додаткова інформація» зазначено: “відсутні ТТН на придбання сировини у ФОП ОСОБА_1 , акти наданих послуг оренди обладнання та розрахункові документи».
При цьому оскаржуване рішення не містить жодних відомостей, які саме первинні документи надані позивачем були складені з порушенням законодавства та в чому полягає суть такого порушення.
Крім того надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню колегією суддів ураховано висновки, відображені у постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 у якій Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20 та від 02 липня 2024 року у справі №440/5004/23, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
При цьому Верховний Суд зазначив, що суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції, щодо якої складено ПН, направлену для реєстрації в ЄРПН, хоч і визначений у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в ПН, можливим є прийняття рішення щодо реєстрації ПН в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена. За відсутності чіткої вимоги щодо документів, які контролюючий орган вважав необхідними для реєстрації ПН, в квитанції про зупинення реєстрації ПН на позивача не може бути перекладена відповідальність у вигляді відмови в реєстрації ПН (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 520/15348/20, від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20).
Окрім вказаного, Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22 зазначив: «здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу».
Отож, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому за результатами розгляду цієї справи оцінюється наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної за фактом першої події.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 23 лютого 2023 року у справі № 420/9924/20, від 27 січня 2022 року (справа № 380/2365/21), від 18 червня 2019 року (справа № 0740/804/18), від 23 жовтня 2018 року (справа № 822/1817/1).
Відповідно до положень пункту 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. У разі спору щодо правомірності рішення суб'єкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, що зазначені у рішенні як підстава його прийняття. Не зазначення в рішенні цих обставин тлумачиться на користь висновку про його неправомірність. Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.
Також суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб'єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
У рішенні від 13 грудня 2001 у справі "Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови" ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Натомість оскаржуване рішення не містить належної оцінки наданим поясненням та документам позивача (які подані разом із повідомленням про надання пояснень щодо податкової накладної реєстрацію якої зупинено) та підстав, мотивів їх не урахування або недостатності для становлення факту настання першої події (отримання авансового платежу), який в силу приписів Податкового Кодексу України супроводжується складанням та реєстрацією податкової накладної.
Не надаючи жодної оцінки поданим документам за фактом першої події (отримання авансового платежу) контролюючий орган у оскаржуваному рішенні вказує на відсутність у позивача ТТН на придбання сировини у ФОП ОСОБА_1 та актів наданих послуг оренди обладнання, однак вказані документи не стосуються першої події за якою позивачем складено податкову накладну, а фактично обсяг документів про які йдеться є обставиною настання другої події - надання послуг, яка у спірних правовідносинах не є предметом перевірки, позаяк на дату отримання авансового платежу та складання податкової накладної №1 від 05.04.2023 вказані операції ще не відбулися.
Крім того, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22 зазначив: “здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу».
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних діяла необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
Стосовно ж доводів апеляційної скарги, які стосуються зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну, складену позивачем датою подання її на реєстрацію, то колегія суддів зазначає наступне.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, обов'язок щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної, поданої позивачем покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику - ДПС України.
При цьому судом ураховано, що відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.
Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, порушеного оскаржуваними рішеннями.
У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, фактичною датою її подання на реєстрацію є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду).
У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).
Як наслідок, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у спосіб зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану для реєстрації позивачем податкову накладну.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 460/7897/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос